Постанова

від 30.04.2020 по справі 500/1807/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року Справа № 500/1807/19 пров. № 857/10927/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Качмара В.Я.,

суддів - Курильця А.Р., Старунського Д.М.,

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.

розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бумеранг на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (суддя Мартиць О.І., м.Тернопіль, повний текст складено 26 вересня 2019 року) у справі за його позовом до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Бумеранг (далі - ТОВ) звернулося до суду із позовом до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Міський відділ, ДВС, ГТУЮ відповідно) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.141) просив визнати дії державного виконавця Міського відділу Гайди А.Б. з винесення постанови про стягнення виконавчого збору та про повернення виконавчого документа стягувачу від 12.07.2019 ВП №20745951 неправомірними (далі - Постанова-1, Постанова-2 відповідно); скасувати Постанову-1 та Постанову-2.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що державним виконавцем з боржника не було стягнуто в примусовому порядку сум згідно виконавчого листа Тернопільського міськрайонного суду від 04.06.2010 №2-1818 (далі - Виконавчий лист), протягом 9 років жодні дії не виконувалися, тому станом на 12.07.2019 відсутні правові підстави для винесення Постанови-1, якою ТОВ стягнуто виконавчий збір у розмірі 1752143,69 грн. Крім того, наголошує, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон №1404-VIII) виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа, проте стягувачем такої заяви не подавалось.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В доводах апеляційної скарги посилаючись на обставини наведені у позові вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки викладеним у ньому доводам.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Позивач подав заяву про розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідач, в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином у порядку визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець діяла на підставі та в межах своїх повноважень, тому вимоги позивача про визнання незаконними та скасування Постанови-1 та Постанови-2 є безпідставними.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Апеляційним судом, з врахуванням встановленого судом першої інстанції встановлено та підтверджено те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 травня 2010 року в справі №2-1818/2010 (далі - Рішення суду) стягнуто солідарно з ТОВ, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку Надра (далі - ВАТ) в особі філії ВАТ Тернопільського районного управління заборгованість за договором кредитної лінії від 21.09.2007 №546/2007-МК (далі - Кредитний договір) в розмірі 1 750 323,69 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ 1700 грн судового збору та 120 грн витрат а інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.29-30).

На виконанні у першому відділі ДВС Тернопільського міського управління юстиції (далі - Перший відділ) перебувало виконавче провадження №20745951 з примусового виконання виконавчого листа від 04.06.2010 №2-1818 (далі - Виконавчий лист), виданого Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення солідарно з ТОВ в користь ВАТ заборгованості за Кредитним договором в сумі 1752143,69 грн (а.с.124).

Даний факт підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 06.08.2010 ВП №20745951 (далі - Постанова-3; а.с.104).

Пунктом 2 Постанови-3 боржнику вказано добровільно виконати до 13.08.2010 вимоги за Виконавчим документом.

При невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій (пункт 3 Постанови-3).

Згідно наказу ГТУЮ від 26.01.2016 №16/44 реорганізовано Перший відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції та Другий відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції шляхом злиття у Відділ ДВС по місту Тернополю Тернопільського міськрайонного управління юстиції Тернопільської області.

Наказом Міністерства юстиції України (далі - МЮУ) від 01.03.2016 Про відділи державної виконавчої служби та відділи державної реєстрації актів цивільного стану Відділ ДВС по місту Тернополю виведено зі складу Тернопільського міськрайонного управління юстиції та включено до складу ГТУЮ під назвою Міський відділ (а.с.19-20).

Під час реорганізації Першого відділу та передачі матеріалів провадження від одного відділу до іншого виконавче провадження №20745951 було втрачене, що підтверджується довідкою Міського відділу від 05.11.2018 №51673 (а.с.21).

14.06.2018 між ПАТ та Приватним підприємством Будсоюз-техніка (далі - ПП) було укладено договір №546/2007-МК купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за Кредитним договором, за яким ПАТ відступило на користь нового кредитора належне ПАТ право вимоги за Кредитним договором.

Цього ж дня між ПАТ та новим кредитором було укладено Акт прийому-передачі оригіналів документів. 19.06.2018 новим кредитором ПП на адресу ТОВ, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відправлено вимогу про усунення порушення за Кредитним договором (а.с.25-28).

02.07.2018 директор ПП звернувся в суд із заявою про заміну стягувача в цивільній справі №2-1818/2010.

09.07.2018 між ТОВ в особі директора ОСОБА_3 В ОСОБА_4 та ПП укладено договір за реєстраційним №2703 (далі - Договір) відповідно до якого сторони за цим договором на виконання Кредитного договору, додаткових угод №№1 та 2 до Кредитного договору, погодили порядок повернення суми боргу, яка становить 1617600 грн (а.с.46).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 вересня 2018 року (далі - Ухвала суду) заяву ПП про заміну стягувана у вказаній цивільній справі задоволено та вирішено замінити сторону у виконавчому провадженні по виконанню Рішення суду, а саме: первісного стягувача ПАТ замінено на його правонаступника ПП (а.с.22-23).

На адресу Міського відділу надійшла Ухвала суду про заміну сторони у виконавчому провадженні, а оскільки Виконавчий лист було втрачено при передачі виконавчого провадження державним виконавцем підготовлено подання до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області про видачу дубліката Виконавчого листа від 05.11.2018 №51672 (далі - Подання; а.с.31-33).

При цьому, у Поданні зазначено, що згідно перевірки бази Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (далі - ЄДРВП) станом на 05.11.2018 виконавче провадження за Виконавчим листом на виконанні в Міському відділі не перебуває.

Разом з тим, 07.11.2018 начальником відділу Міського відділу прийняті постанови про передачу виконавчого документа, якою Виконавчий лист передано у Міський відділ; про прийняття виконавчого провадження №20745951 з примусового виконання Виконавчого листа; головним державним виконавцем Міського відділу Гайдою А.Б., винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження відповідно до Ухвали суду; про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

08.11.2018 цим же головним державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження згідно Виконавчого листа (а.с.43-45, 110-113).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року задоволено (далі - Судові рішення) Подання Міського відділу про видачу дубліката Виконавчого листа та ухвалено видати дублікат Виконавчого листа (а.с.115-121).

03.05.2019 від директора ПП до відповідача надійшла заява про закриття виконавчого провадження у зв`язку повним погашенням заборгованості в добровільному порядку та відсутністю претензій до боржника (а.с.123).

Факт добровільного виконання Рішення суду підтверджено нотаріально посвідченою заявою стягувана ПП від 15.04.2019 за реєстровим №1357 та довідкою, виданою директором ПП про відсутність претензій майнового характеру (а.с.93-95).

12.07.2019 державним виконавцем винесені спірні Постанова-1 та Постанова-2 про стягнення виконавчого збору та про повернення виконавчого документа стягувачу, в межах виконавчого провадження №20745951.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на час відкриття ВП №20745951; далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За нормами статті 4 Закону №606-XIV заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на майно боржника; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 5 Закону №606-XIV державний виконавець: здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Як встановлено вище та підтверджується матеріалами справи виконавче провадження №20745951 розпочато 06.08.2010 та лише після надходження до відповідача Ухвали суду щодо заміни стягувача з ПАТ на його правонаступника ПП Міським відділом виносяться ряд постанов по вказаному виконавчому провадженні, в тому числі і звернення до суду з Поданням щодо видачі дубліката Виконавчого листа, який як видно із змісту самого Подання, що згідно перевірки бази ЄДРВП станом на 05.11.2018 виконавче провадження за Виконавчим листом на виконанні в Міському відділі не перебуває. Ця інформація додатково також зазначена і у довідці відповідача від 05.11.2018 №51672.

На час звернення Міського відділу до суду з Поданням, винесення посадовими особами відповідача постанов про передачу виконавчого документа, заміну сторони виконавчого провадження, арешт майна боржника, відновлення виконавчого провадження за Виконавчим листом, а також прийняттям оскаржуваних Постанови-1 та Постанови-2 Закон №606-XIV втратив чинність на підставі Закону №1404-VIII від 02.06.2016, що набрав чинності 05.10.2016.

Положеннями пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженою наказом МЮУ 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу МЮУ 29.09.2016 № 2832/5) (зареєстровано в МЮУ 02.04.2012 за №489/20802; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Інструкція).

Так, за приписами розділу ХV Інструкції за заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають: втрачене виконавче провадження або його матеріали (пункт 1).

Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа (пункт 3).

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою виконавця він у постанові роз`яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.

Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом (пункти 4-7 розділу XV Інструкції).

Враховуючи наведені норми та зважаючи на обставини справи, суд апеляційної інстанції приймає до уваги доводи скаржника щодо непослідовності дій посадових осіб відповідача при вчиненні дій щодо відновлення втраченого виконавчого провадження у зв`язку з реорганізацією Першого відділу на виконанні у якому перебувало виконавче провадження №20745951, що стало причиною для звернення головного держаного виконавця Міського відділу за погодженням із начальником до суду із Поданням про видачу дубліката Виконавчого листа, який надійшов до відповідача 03.07.2019 про, що свідчить штамп вхідної кореспонденції Міського відділу та відмітка державного виконавця До реагування 04.07.2019 (а.с.147).

Разом з тим, до часу надходження дубліката Виконавчого листа до Міського відділу та ухвалення вище названих Судових рішень відповідач 07.11.2018 виносить постанови про передачу виконавчого документа, якою Виконавчий лист передано у Міський відділ; про прийняття виконавчого провадження №20745951 з примусового виконання Виконавчого листа; про заміну сторони виконавчого провадження відповідно до Ухвали суду; про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника; 08.11.2018 про відновлення виконавчого провадження згідно Виконавчого листа.

Таким чином, наведені дії вчинені всупереч порядку встановленому розділом XV Інструкцією, є непослідовними та такими, що породжують сумніви у законності вчинення подальших дій та прийняття рішень.

Разом з тим, спірними у розглядуваній справі є Постанова-1 та Постанова-2, якими стягнуто з ТОВ виконавчий збір у сумі 175214,37 та на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII Виконавчий лист повернуто стягувачу.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VІІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом .

Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень ; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Також частиною дев`ятою вказаної статті передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

За пунктом 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Згідно правил частини п`ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Приписами частини третьої статті 40 Закону №1404-VІІІ закріплено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами, зокрема 1, частини першої статті 37 цього Закону , закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом .

Так, положення частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII зобов`язують державного виконавця у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстави, передбаченої, зокрема, пунктом 1 частини першої статті 37 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа винести постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується в порядку, встановленому цим Законом.

Вказані положення частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII кореспондуються з нормою абзацу 4 пункту 8 розділу III Інструкції.

Пункт 21 розділу ІІІ Інструкції встановлює, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону №1404-VІІІ, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 вказаного Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Відмітка на виконавчому документі засвідчується підписом виконавця та скріплюється печаткою.

Виходячи зі змісту наведеної вище норми Інструкції у постанові про повернення виконавчого документа стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто) , а на виконавчому документі робить відповідну відмітку щодо залишку нестягнутої суми та суми стягнутого виконавчого збору. Відтак законодавець, передбачивши зазначені дії виконавця, встановив, що виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом .

Крім цього, пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному в статті 37 Закону №1404-VIII. У постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов`язково роз`яснюється порядок повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Матеріалами справи встановлено, що 03.05.2019 від директора ПП (стягувача) до відповідача надійшла заява про закриття виконавчого провадження у зв`язку повним погашенням заборгованості в добровільному порядку та відсутністю претензій до боржника Факт добровільного виконання Рішення суду підтверджено нотаріально посвідченою заявою стягувана ПП від 15.04.2019 за реєстровим №1357 та довідкою, виданою директором ПП про відсутність претензій майнового характеру.

У зв`язку з тим, що у поданій ПП заяві не містилося будь-яких посилань на норми Закону №1404-VIII відповідачем така заява прийнята, як така, що подана на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII.

На підставі чого, винесена і Постанова-1.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що у Судовому рішенні суду апеляційної інстанції у справі №2-1818/2010, яким залишено в силі рішення суду першої інстанції щодо задоволення Подання Міського відділу про видачу дубліката Виконавчого листа вказано про те, що відповідачем не заперечувався факт того, що дійсно станом на час апеляційного розгляду справи (18.04.2019) виконавчі дії за Виконавчим листом, не проводились, оскільки виконавчий лист втрачено.

Тому суд, апеляційної інстанції вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що при здійсненні виконавчого провадження №20745951 вживались заходи примусового виконання Рішення суду, що підтверджується винесеними державним виконавцем постановами для виконання рішення суду в примусовому порядку (хоча будь-яких доказів, що такі постанови виносились та результати їх реалізації матеріали справи, а також автоматизована система виконавчого провадження не містять), а втрачене виконавче провадження не свідчить про невиконання примусових дій.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що у матеріалах виконавчого провадження та матеріалах цієї судової справи відсутня заява стягувача, яка за змістом свого викладу містила прохання щодо повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII, не вчинення протягом тривалого часу в межах виконавчого провадження №20745951 виконавчих дій з примусового виконання Виконавчого листа, невідповідність суми виконавчого збору, що зазначена у Постанові-1 фактично повернутій ТОВ стягувачу сумі на виконання укладеного з ним Договору щодо погодження умов погашення боргу у розмірі 1617600 грн, а також вчинення до прийняття оскаржуваної Постанови-1 та Постанови-2 дій всупереч вимогам Інструкції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваних Постанови-1 та Постанови-2, так як такі не відповідають вимогам та умовам частини другої статті 27, пункту 1 частини першої статті 37, частини третьої статті 40, пунктам 20-21 розділу ІІІ Інструкції.

При розгляді вказаного спору, апеляційний суд керувався висновками Великої Палати Верховного Суду щодо особливостей застосування вище перелічених правових норм, зокрема статей 27 та 40 Закону №1404-VIII на підставі яких, зокрема була прийнята Постанова-1, що викладені у постанові від 11 березня 2020 року №11-445апп19.

Таким чином, встановлено, що спірні Постанова-1 та Постанова-2 прийняті з порушенням вимог пункту 1, 3, 5, 6 частини другої статті 2 КАС, а тому суд апеляційної інстанції вважає, що належним відновлення способом порушеного права ТОВ у даному спорі буде задоволення його позову в повному обсязі шляхом визнання дій головного державного виконавця Міського відділу Гайди А.Б. щодо прийняття Постанови-2 та Постанови-1 протиправними та скасування таких Постанови-2 та Постанови-1.

Суд першої інстанції при вирішенні вказаного спору необґрунтовано відхилив доводи позивача щодо безпідставності прийнятих Постанови-1 та Постанови-2 та внаслідок неповного з`ясування обставин справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими дійшов до помилкового висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, неповно встановив обставини справи та дав їм неналежну оцінку, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись статтями 271, 272, 287, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Бумеранг задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гайди Анни Богданівни щодо прийняття постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 12 липня 2019 року ВП №20745951 та постанови про стягнення виконавчого збору від 12 липня 2019 року ВП №20745951 протиправними.

Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 12 липня 2019 року ВП №20745951 та постанову про стягнення виконавчого збору від 12 липня 2019 року ВП №20745951.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді А. Р. Курилець Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 30 квітня 2020 року.