Постанова

від 30.04.2020 по справі 826/19839/16

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/19839/16 Головуючий у І інстанції - Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

при секретарі: Черніченко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Індустрія Техногруп до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю Індустрія Техногруп звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Київської митниці Держмитслужби, яка полягає у не скасуванні рішення про коригування митної вартості товару № 100250001/2016/00009/2 від 20.10.2016 року та не поверненні фінансових гарантій, наданих ТОВ Індустрія Техногруп під час митного оформлення товарів за вантажною митною декларацією № 100250001/2016/116295.

- зобов`язати Київську митницю Держмитслужби скасувати рішення про коригування митної вартості № 100250001/2016/00009/2 від 20.10.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем в порушення норм Митного кодексу України необґрунтовано використано другорядний метод визначення митної вартості товарів, які переміщувались Позивачем через митний кордон України, що призвело до того, що митна вартість товару була збільшена. Позивач також зазначає, що у Відповідача не було підстав для непогодження із заявленою ним митною вартістю, визначеною за методом № 1, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення від 20.10.2016 року № UA100250001/2016/00009/2 про коригування митної вартості товару.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

В апеляційній скарзі Київська митниця Держмитслужби посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Київська митниця Держмитслужби зазначає, що під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією встановлено, що документи, подані Позивачем для визначення митної вартості товару відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, містять розбіжності та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості. Також, використані декларантом відомості та обраний метод її визначення не підтверджено документально, а саме: наявні розбіжності у документах наданих до митниці, відомості що містяться в наданих декларантом документах є необ'єктивними, не підтверджені належним чином документально, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 52, ч. 21 ст. 58 МК України.

Крім того, Київською митницею Держмитслужби було заявлено клопотання про його заміну Київської митниці ДФС правонаступником - Київською митницею Держмитслужби.

Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зі змісту постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 року № 858 Про утворення територіальних органів Державної митної служби випливає, що територіальні органи Державної фіскальної служби, які реорганізуються, продовжують здійснювати свої повноваження до передачі таких повноважень територіальним органам Державної митної служби.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1217-р "Питання Державної митної служби" погоджено пропозицію Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 року Державною митною службою покладених на неї функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно додатку 2 до постанови 02.10.2019 року № 858 Київська митниця ДФС реорганізується шляхом приєднання до Київської митниці Держмитслужби. При цьому, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, запис про створення Київської митниці Держмитслужби здійснено 07.11.2019 року.

Таким чином, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання Київської митниці Держмитслужби та допустити заміну відповідача - Київську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39470947) на - Київську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359).

Товариством з обмеженою відповідальністю Індустрія Техногруп подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Позивач звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні докази, які підтверджують договірну ціну товару, її фактичну оплату Позивачем, та фактичну оплату транспортних витрат. Застосування Позивачем основного методу визначення митної вартості (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) було правомірним. Також, Позивач вважає, що необґрунтоване застосування резервного методу Відповідачем, в оскаржуваному рішенні, було здійснено в супереч вимог МК України.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. ст. 124-130 КАС України, у судове зсідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судове засідання не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.10.2016 року Відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № UA100250001/2016/000092/2, яким митну вартість товару, що імпортується скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до ст. 64 Митного кодексу України.

Підставою для прийняття вказаного спірного рішення про коригування митної вартості стали наступні обставини, про що зазначено в графі 33 рішення.

Так, використані декларантом відомості та обраний метод її визначення не підтверджено документально, а саме: наявні розбіжності у документах наданих до митниці.

Зокрема, в наданому договорі на перевезення № DT01/2015ODS від 30.01.2015 року передбачено ч. 5, що вартість витрат експедитора вказується в додатковій угоді до даного договору, яку в свою чергу не надано; у експортній декларації та в довідці про транспортні витрати вказано номер коносаменту 957730947 до митного оформлення коносамент № XMNLEG1609003 від 03.09.2016 року; в наданому інвойсі та експортній декларації країни відправлення зазначено контракт № , натомість до митного оформлення подано контракт № 24/16 від 05.07.2016 року; в платіжних дорученнях теж вказано контракт № 24/16 від 05.07.2016 року по якому фактично була здійснена проплата у сумі 17 041,50 дол.США та 7 303,50 дол. США, що в загальній сумі відповідає сумі по інвойсу № М1609004 від 31.08.2016 року; в прайс-листі виробника QUANZHOU JINTIAN MACHINERY CO., LTD згідно контракту № 24/16 від 05.07.2016 року виробник QUANZHOU JINDING TRADE CO., LTD.

Викладення інших обставин неправомірного визначення Позивачем митної вартості за основним методом на підставі первинно наданих до митного оформлення документів відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України графа 33 не містить.

Як наслідок, про що в подальшому зазначається в гр. 33 оскаржуваного рішення, митним органом запропоновано Позивачу надати додаткові документи, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

На думку Відповідача, вказані вище обставини є достатніми підставами для відмови позивачу у визначенні митної вартості товарів за основним методом за ціною контракту.

При цьому, інші методи визначення митної вартості, окрім основного і резервного, митним органом використані не були, в зв`язку з неможливістю їх застосування до спірних відносин.

ТОВ Індустрія Техногруп звернулося до м/п Західний із заявою про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання. Для оформлення випуску товару під гарантійні зобов`язання 21.10.2016 року ТОВ Індустрія Техногруп подало до Київської міської митниці додаткову вантажну митну декларацію № 100250001/2016/116295 та сплатило митні платежі обчислені із митної вартості товарів визначеної митним органом. Цього ж дня товар був випущений митним органом у вільний обіг під гарантійні зобов`язання ТОВ Індустрія Техногруп .

В подальшому, в межах визначених Митним кодексом України строків, Позивачем з метою підтвердження достовірності визначення митної вартості за основним методом, надано митному органу: копія контракту № 24/16 від 05.07.2016 року; копія додатку № 1 до вказаного контракту; копія інвойсу; копії платіжних доручень в іноземній валюті; копії комерційної пропозиції постачальника та прайс-листа, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копії договору № DT01/2015ODS від 30.01.2015 року про транспортно-експедиторського обслуговування, довідку перевізника про вартість послуг з перевезення, заявку на перевезення вантажу морським транспортом від 11.10.2016 року рахунка-фактури про вартість послуг з перевезення та платіжного доручення про їх оплату; засвідчений належним чином висновок ДП Державний Інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків від 19.10.2016 року з доказом його оплати.

Однак, додатково надані Позивачем документи не були прийняті Відповідачем до уваги, як доказ правомірності визначення Позивачем митної вартості за основним методом.

Враховуючи зазначене, митна вартість товарів лишилась скоригованою із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Не погоджуючись із таким рішенням митного органу, Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи частково адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що правомірність коригування митної вартості за резервним методом спростовується матеріалами справи, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості. Також, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині не повернення фінансових гарантій є передчасними, оскільки на час звернення Позивача до митного органу з заявою про повернення коштів, рішення про коригування митної вартості було чинним, а тому, у Відповідача були відсутні підстави для складення відповідного висновку, внаслідок чого в цій частині позовних вимог відмовлено.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

За приписами пункту 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

За приписами частини 1 статті 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до частини 6 статті 264 Митного кодексу України митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Так, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, 05 липня 2016 року між ТОВ Індустрія Техногруп та компанією QUANZHOU JINDING TRADE CO., LTD (Китай) було укладено Контракт № 24/16, згідно п. 2.1 якого ТОВ Індустрія Техногруп придбавало у вказаної компанії запасні частини до дорожньо-будівельної техніки.

12 жовтня 2016 року з метою митного оформлення Товару ТОВ Індустрія Техногруп подало до м/п Західний Київської міської митниці ДФС вантажну митну декларацію (ВМД) № 100250001/2016/115643, якою, в тому числі, задекларувало імпорт наступного товару (надалі за текстом - Товар ):

- ланцюга гусеничного в зборі з башмаками 154-32-04071/D83 у кількості 2 шт., ланцюга гусеничного CR5465/47/D6 N у кількості 2 шт., ID 1690/49/РС240 NLC у кількості 4 шт., КМ2561/51/РС240 LC у кількості 4 шт.;

- частини, призначені виключно для екскаваторів та бульдозерів зі сталі: каток опорний CR 6152/D6 (бульдозер CAT D6) у кількості 5 шт., KL18/TC240 (екскаватор VOLVO EC 240) у кількості 13 шт., LK 132/JS210 (екскаватор JCB JS210) у кількості 12 шт., 81N8-11012/R320 (екскаватор HYUNDAI К320) у кількості 18 шт., CR6153/D6 N (бульдозер CAT D6N) у кількості 8 шт., CR6089/D6 R (бульдозер CAT D6R) у кількості 6 шт., 2270-1005/255LC-V (екскаватор DOOSAN S225LC-V) у кількості 4 шт., 14614180/ЕС360 (екскаватор VOLVO EC 360) у кількості 18 шт., каток підтримуючий LK31 JS240 (екскаватор JCB JS210) у кількості 4 шт., 24100N5946F2/SK250 (екскаватор KOBELCO SK250) у кількості 6 шт., FT3515/ZX240 (екскаватор HITACHI ZX240) у кількості 4 шт., КМ4182/РС (екскаватор KOMATSU РС240) у кількості 4 шт., ID 1460/D6 (бульдозер CAT D6) у кількості 4 шт., 14527126/ЕС290 (екскаватор VOLVO EC 290) у кількості 2 шт., 207-30-00140-JSB/PC340 (екскаватор KOMATSU РС340) у кількості 7 шт., 14527124/ЕС360 (екскаватор VOLVO EC 360) у кількості 4 шт., каток направляючий 9176864-JSB/ZX240 (екскаватор HITACHI ZX240) у кількості 4 шт., 1181-00030-JSB/EC240 (екскаватор VOLVO PC 340) у кількості 1 шт., KM834/D65 (бульдозер KOMATSU D65) у кількості 1 шт., 207-30-00160-JSB/PC340 (екскаватор KOMATSU РС240) у кількості 2 шт., CR6597/CAT330 (екскаватор CAT 340) у кількості 1 шт., 81N8-13010-JSB/R320 (екскаватор HYUNDAI R320) у кількості 1 шт., Башмак 6Y6286/D6 R у кількості 80шт., Е190А2085-600-JSB/EC240 у кількості 100 шт.;

- зірочка 1033091/ZX200 у кількості 4 шт., FT3650/JS110 у кількості 2 шт., V015/EC210 у кількості 6 шт., 332/J0022/JS200 у кількості 4 шт., V069/EC360 у кількості 2 шт., 154-27-12273/83/D85 у кількості 6 шт.

ТОВ Індустрія Техногруп задекларувало митну вартість товару на рівні 655 211,66 грн (еквівалент 24 345,00 доларів США), яку визначило за ціною товару - 629 359,951 грн. (23 345,00 доларів CШA), з врахуванням транспортних витрат 25 851,71 грн. (еквівалент 1000,00 доларів США).

До митної декларації були долучені наступні документи, перелік яких наведено в гр. 44 Декларації, а саме: міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 2582 від 10.10.2016; коносамент № XMNLEG1609003 від 03.09.2016 року; документ, що підтверджує вартість перевезення № 1241/ODS від 11.10.2016 року; рахунок-фактура (інвойс) № М1609004 від 31.08.2016 року; пакувальний лист № М1609004 від 31.08.2016; договір № 24/16 від 05.07.2016; доповнення до договору № 1 від 05.07.2016 року; інші документи, які не впливають на числові значення митної вартості.

На вимогу митного органу Позивачем додатково були надані : копія контракту № 24/16 від 05.07.2016 року; копія додатку № 1 до вказаного контракту; копія інвойсу; копії платіжних доручень в іноземній валюті; копії комерційної пропозиції постачальника та прайс-листа, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копії договору № DТ01/2015ODS від 30.01.2015 року про транспортно-експедиторського обслуговування, довідку перевізника про вартість послуг з перевезення, заявку на перевезення вантажу морським транспортом від 11.10.2016 року рахунка-фактури про вартість послуг з перевезення та платіжного доручення про їх оплату; висновок ДП Державний Інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків від 19.10.2016 року з доказом його оплати.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, дані документи митним органом до уваги взяті не були.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, Позивач звернувся до митного посту і з заявою про випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов`язання, подало додаткову вантажну митну декларацію та сплатило митні платежі.

18 листопада 2016 року, керуючись ч. 8 ст. 55 МК України, ТОВ Індустрія Техногруп з метою підтвердження заявленої митної вартості товару, визначеного за ціною договору (метод 1) на рівні 655 211,66 грн. (еквівалент 24 345,00 доларів США) та скасування рішення про коригування митної вартості Товарів № 100250001/2016/00009/2 від 20.10.2016 подало до митного органу Заяву про застосування митної вартості товарів заявленої декларантом (вх. № 9972) разом із супровідними документами для її підтвердження.

Не отримавши відповіді на свою заяву, 02.12.2016 року ТОВ Індустрія Техногруп звернулось до Київської міської митниці ДФС із заявою вх. № 10552, в якій повторно просило скасувати рішення про коригування митної вартості Товарів № 100250001/2016/00009/2 від 20.10.2016 року та повернути ТОВ Індустрія Техногруп надмірно сплачені платежі з ПДВ у розмірі 34662,04 грн. та ввізного мита у розмірі 4868,90 грн. Проте, відповіді Позивач не отримав.

Також, в гр. 33 рішення про коригування митної вартості Відповідачем зазначено про проведення процедури консультацій.

За змістом ч. 5 ст. 55, ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про вказану розбіжність зі сторони митного органу під час проведення процедури консультацій та до прийняття рішення про коригування митної вартості.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, оскільки матеріали справи містять в собі: копію контракту № 24/16 від 05.07.2016 року; копію додатку № 1 до вказаного контракту; копію інвойсу; копії платіжних доручень в іноземній валюті; копії комерційної пропозиції постачальника та прайс-листа, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; копії договору № DТ01/2015ODS від 30.01.2015 року про транспортно-експедиторського обслуговування, довідку перевізника про вартість послуг з перевезення, заявку на перевезення вантажу морським транспортом від 11.10.2016 року рахунка-фактури про вартість послуг з перевезення та платіжного доручення про їх оплату; висновок ДП Державний Інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків від 19.10.2016 року з доказом його оплати; за відсутності у митного органу можливості визначити митну вартість за другорядними методами, про що зазначено в гр. 33 рішення, то суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність коригування митної вартості за резервним методом, що є підставою для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, з чим погоджується колегія суддів.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині шляхом визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, оскільки саме такий спосіб захисту призведе до відновлення порушених майнових прав Позивача.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність позовних вимог в частині не повернення фінансових гарантій, оскільки на час звернення Позивача до митного органу з заявою про повернення коштів, рішення про коригування митної вартості було чинним, а отже, у Відповідача були відсутні підстави для складення відповідного висновку, внаслідок чого в цій частині позовних вимог було обґрунтовано відмовлено.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Київської митниці Держмитслужби викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення , а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року - без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко

Повний текст складено 30.04.2020 року.