Постанова

від 30.04.2020 по справі 361/7792/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року

Київ

справа №361/7792/17

адміністративне провадження №К/9901/4016/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколов В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року (суддя: Виноградова О.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року (судді: Лічевецький І.О., Земляна Г.В., Мельничук В.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до сільського голови Княжицької сільської ради Броварського району Київської області Петренка Віктора Івановича, Княжицької сільської ради Броварського району Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ :

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до сільського голови Княжицької сільської ради Броварського району Київської області Петренка В.І. (далі - відповідач-1), Княжицької сільської ради Броварського району Київської області (далі - відповідач-2) про:

- визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 в частині порушень законодавства про забезпечення безпечних та зручних умов керування транспортним засобом в с. Княжичі по вул. Соборності;

- зобов`язання відповідача-1 вчинити дії з організації роботи Княжицької сільської ради та її виконавчого комітету, скликати сесію ради та забезпечити прийняття рішення щодо будівництва (асфальтування) вул. Соборності, починаючи з номеру 96;

- визнання протиправною бездіяльності відповідача-2 в частині порушень законодавства про забезпечення безпечних та зручних умов керування транспортним засобом в с. Княжичі по вул. Соборності;

- зобов`язання відповідача-2 вчинити дії з забезпечення безперервних, безпечних, та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вул. Соборності, починаючи з номеру 96, шляхом організації будівництва (асфальтування) вулиці за встановленими будівельними нормами і державними стандартами. Забезпечити освітлення по вул. Соборності, починаючи з номеру 96.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у с. Княжичі по вул. Соборності, починаючи з номеру 96 на дорозі повністю відсутнє асфальтове покриття та освітлення, що становить небезпеку життя та здоров`я пішоходів та водіїв. Позивач зазначав, що неодноразово звертався з листами до відповідачів з вимогою здійснити будівництво дорожнього покриття та освітлення на вказаній вулиці, проте ці заяви залишилися без задоволення.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій зазначили, що на відповідачів покладено обов`язок щодо забезпечення організації будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів за встановленими для них будівельними нормами, державними стандартами та нормами.

Відповідачами проведено реконструкцію вуличного освітлення по вул. Райдужна, вул. Соборності, вул. Тиха в с.Княжичі, що підтверджується копіями відповідних документів, наявних в матеріалах справи. Також 23 лютого 2018 року рішенням відповідача-2 №584 (37-VІІ) затверджено програму соціально-економічного, культурного та духовного розвитку села Княжичі на 2018 рік.

Пунктом 4.2.3 вказаної програми визначені основні заходи щодо забезпечення її виконання. Передбачено капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Соборності.

З урахуванням викладеного, суди дійшли висновку, що відповідачами вживалися заходи, скеровані на забезпечення безпечних та зручних умов керування транспортним засобом в с. Княжичі по вул. Соборності, а отже не було допущено бездіяльності в частині забезпечення безпечних та зручних умов керування транспортним засобом в с. Княжичі по вул. Соборності.

Також суди врахували, що позивач до відповідача-2 із заявами про скликання сесії не звертався, питання про скликання сесії відповідачем-1 не розглядалось, відмова у скликанні сесії відповідачем не приймалася, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача- 1 вчинити дії з організації роботи відповідача-2 та її виконавчого комітету, скликати сесію ради не підлягають задоволенню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Позивач у касаційній скарзі вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Позивач касаційну скаргу обґрунтовує доводами, аналогічними викладеним у позовній заяві. Зазначає, що апеляційний суд залишив поза увагою його посилання на те, що надання відповідачем доказів по справі в суді першої інстанції відбулось вже після закриття підготовчого провадження у справі, що є порушенням процесуального законодавства. Крім того, вважає, що надані докази не стосуються спірних правовідносин.

Позивач вважає, що органи місцевого самоврядування несуть обов`язок по утриманню, ремонту, будівництву доріг населених пунктів, однак вказаний обов`язок відповідачами не виконується.

Також посилається на порушення судом першої інстанції строків надсилання повісток про виклик в судове засідання, оскільки позивач отримав повістку 16 серпня 2018 року, тобто в день розгляду справи судом першої інстанції.

Позиція інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від учасників справи не надходили.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М. відкрито касаційне провадження на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року (суддя: Виноградова О.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 29 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

У 2017-2018 роках позивач неодноразово звертався з листами до відповідачів з вимогою почати будівництво дорожнього покриття по вул. Соборності в с. Княжичі.

Позивач звертався до органів Національної поліції зі скаргою щодо незадовільного стану утримання дорожнього покриття вул. Соборності та обов`язку утримання доріг, забезпечення освітлення вулиць населеного пункту.

Листом від 26 липня 2017 року № 12577/109/1003/01-17 Броварський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Київській області повідомив позивача, що ним повторно проінформовано Броварську районну державну адміністрацію та Княжицьку сільську раду для реагування в межах їхньої компетенції.

Суди установили, що відповідачами проведено реконструкцію вуличного освітлення по вул. Райдужна, Соборності, Тиха в с. Княжичі, що підтверджується копіями:

- договору з приватним підприємством "Електро Комплекс Монтаж" від 7 червня 2018 року №65;

- довідки про вартість виконаних робіт за липень 2018 року;

- акта приймання виконаних будівельних робіт за липень 2018 року.

Також 23 лютого 2018 року рішенням відповідача-2 затверджено програму соціально-економічного, культурного та духовного розвитку села Княжичі на 2018 рік. Пунктом 4.2.3 вказаної програми визначені основні заходи щодо забезпечення її виконання. Передбачено капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Соборності.

Управлінням патрульної поліції в Київській області Департаменту патрульної поліції розглянуто та погоджено розміщення пристроїв примусового зниження швидкості та дорожніх знаків по вул. Соборності. Зазначені засоби примусового зниження швидкості встановлені відповідно до вимог ДСТУ 4123:2006. Нанесена фарба жовтого кольору із сумарною площею жовтого кольору не менше ніж 30 % від загальної площі поверхні конструкції з елементів примусового зниження швидкості, що підтверджується копією листа та схема розміщення засобів примусового зниження швидкості.

Судами встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю Укрекспертиза в будівництві" затверджено експертний звіт щодо розгляду кошторисної проектної документації по робочому проекту "Капітальний ремонт дорожнього покриття проїзної частини по вул. Соборності на ділянці від № 96 до вул. Нова в с. Княжичі Броварського району Київської області".

У зв`язку з тим, що позивач вважає, що відповідачами не вчинено жодних дій для будівництва дорожнього покриття по вул. Соборності в с. Княжичі та забезпечення освітлення вулиць населеного пункту, ним подано даний позов до суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З метою безумовного дотримання цього конституційного принципу в частині 3 статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів.

Приписами частини 3 статті 79 КАС України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до частини четвертої статті 79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (частина 9 статті 79 КАС України).

Відповідно до пункту частини 2 статті 173 КАС України завданням підготовчого провадження є: визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Відповідно до положень частин 1-3 статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється:

1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу;

2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1-3 статті 126 КАС України у випадку відсутності у адресата офіційної електронної адреси повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою учасника справи видати йому повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду. Особа, яка вручає повістку, зобов`язана повернути до адміністративного суду розписку адресата про одержання повістки, яка приєднується до справи. Повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

За приписами частини 1 статті 129 КАС України за письмовою заявою учасника судового процесу, який не має офіційної електронної адреси, текст повістки надсилається йому судом електронною поштою, факсимільним повідомленням, телефонограмою, текстовим повідомленням з використанням мобільного зв`язку на відповідну адресу електронної пошти, номер факсу, телефаксу, телефону, зазначені у відповідній письмовій заяві.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у зв`язку з неявкою в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;

Частиною 1 статті 223 КАС України передбачено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 205 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 цієї статті про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 205 КАС України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, як необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Пунктом 2 частини 1 статті 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Міжнародні стандарти у сфері судочинства приділяють значну увагу питанням дотримання принципу змагальності судового процесу та, у першу чергу, виходять з того, що дотримання цього принципу є необхідною передумовою сприйняття судового рішення як належного сторонами.

Європейським судом з прав людини сформовані сталі підходи до розуміння принципу змагальності як однієї з базових гарантій права особи на справедливий суд, що може та, певно мірою, повинна враховуватися при розгляді справи та винесенні рішень.

Принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та принцип ефективної участі.

При цьому, за необхідності отримати належні докази суд має відкласти розгляд справи, оскільки сторонам повинна бути надана можливість повідомити про будь-які докази, необхідні для успіху їх справи.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, позивач позбавлений рівної можливості забезпечення реалізації принципу змагальності процесу, оскільки йому не надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року відкрито провадження у справі за даним позовом за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 03 травня 2018 року.

Службовим документом від 03 травня 2018 року, судове засідання знято з розгляду та призначено на 23 травня 2018 року(а.с. 39). 23 травня 2018 року у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено на 05 червня 2018 року (а.с.44). Службовим документом від 05 червня 2018 року судове засідання знято з розгляду та призначено на 18 червня 2018 року (а.с. 51). 18 червня 2018 року судове засідання знято з розгляду та призначено на 04 липня 2018 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24 липня 2018 року. (а.с.90).

20 липня 2018 року позивачем на адресу Київського окружного адміністративного суду направлено заяву про розгляд справи без його участі.

Службовим документом від 24 липня 2018 року судове засідання знято з розгляду та призначено на 02 серпня 2018 року (а.с.109). 02 серпня 2018 року судове засідання знято з розгляду та призначено на 09 серпня 2018 року.

Відповідно до протоколу судового засідання від 09 серпня 2018 року судом відкладено розгляд справи до 16 серпня 2018 року, у тому числі для надання відповідачем-1доказів.

Надалі, 16 серпня 2018 року відповідач-1 надав додаткові пояснення із відповідними доказами для спростування доводів позивача за змістом позовних вимог.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Змагальність процесу спрямована, в першу чергу, на з`ясування всіх обставини справи шляхом дослідження судом поданих доказів (пояснень) сторонами або іншими суб`єктами у межах судового процесу. Крім того, принцип змагальності має на меті унеможливлення впливу на суд доказів, які одна з сторін в силу об`єктивних та суб`єктивних причин не змогла оцінити та юридично обґрунтовано навести свої міркування.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи (у тому числі наданих незалежним представником національних юридичних послуг), оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

За загальним правилом, лише сторони спору можуть правильно (об`єктивно) вирішити, чи вимагає документ ознайомлення з ним та надання до нього коментарів або зауваження.

Проте, судом касаційної інстанції встановлено, що позивач був позбавлений можливості взяти участь у процедурі дослідження доказів, наданих головою Княжицької сільської ради Броварського району Київської області Петренка В.І., знати про їх існування та надати пояснення, оскільки вони подані 16 серпня 2018 року, тобто не разом із відзивом та до закриття підготовного провадження, а в день ухвалення рішення. Натомість всі процесуальні документи та докази необхідно подати під час підготовного провадження, оскільки саме на базі зібраних під час підготовчого провадження процесуальних документів і доказів суд першої інстанції здійснює розгляд справи по суті.

Крім того, позивач, як в поданій ним апеляційній скарзі, так і в касаційній скарзі вказує на те, що повістка про виклик у судове засідання, призначене на 16 серпня 2018 року, складена секретарем судового засідання 15 серпня 2018 року та надіслана на його адресу о 09 год 29 хв 16 серпня 2018 року, тобто менш ніж за 5 годин до судового засідання.

Наведені обставини підтверджуються також наявними в матеріалах справи доказами відправлення судової повістки про виклик засобами електронного зв`язку (а.с. 126-127).

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи в протоколі судового засідання від 16 серпня 2018 року відображено, що позивач надіслав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. У зв`язку з наявністю вказаної заяви судом здійснено розгляд цієї справи з ухваленням у ній рішення саме 16 серпня 2018 року.

Однак, Верховний Суд зауважує, що судом першої інстанції при ухваленні рішення у справі не враховано положення статей 126, 223 КАС України, якими передбачено, що про відкладення розгляду справи, місце, дату і час нового судового засідання учасників справи, які не прибули в судовий процес, суд повідомляє в порядку, визначеному цим Кодексом. Водночас, повістка повинна бути вручена не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, крім випадку, коли повістка вручається безпосередньо в суді.

При цьому, вказані положення процесуального закону не містять жодних застережень щодо відсутності необхідності завчасного повідомлення учасника справи про судове засідання (не пізніше ніж за п`ять днів) в разі надіслання ним до суду заяви (клопотання) про здійснення судового розгляду справи без його участі.

Таким чином, Суд дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке виявилось у порушенні принципу змагальності сторін та неповідомленні позивача про проведення судового засідання, призначеного на 16 серпня 2018 року, у передбаченому КАС України порядку, а саме не пізніше ніж за п`ять днів до такої дати.

Крім того, суд зауважує, що апеляційна скарга, подана позивачем до суду апеляційної інстанції, була, окрім іншого, обґрунтована наведеними вище обставинами, однак суд апеляційної інстанції в порушення положень статей 315, 317 КАС України вказані обставини залишив поза увагою.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Частиною третьою статті 353 КАС України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції (Київського окружного адміністративного суду).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді Л.О. Єресько

В.М. Соколов