Ухвала

від 29.04.2020 по справі 2-1679/10

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №2-1679/10

Провадження № 6/521/260/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2020 року

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Бобуйок І.А.,

секретаря судового засідання - Петренчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі заяву товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс про заміну стягувача у виконавчому провадженні, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2020 року до суду надійшла заява ТОВ Фінансова компанія Поліс щодо замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.11.2010 року по справі №2-1679/10, з публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс , ідентифікаційний код 38994463, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, оф. 13-В.

На обґрунтування заяви були наведені наступні фактичні обставити.

Згідно заяви, в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала справа №2-1679/10 за позовом публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Відділення Одеська регіональна дирекція публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ПП МКО-Транс , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Через неналежне виконання умов кредитного договору № 13.94-44/08-СК від 04 серпня 2008 року ПП МКО-Транс , утворилася заборгованість в розмірі 613 763 гривні 86 копійок, що еквівалентно 77 611 доларів США 07 центів.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.11.2010 року по справі №2- 1679/10, позов ПАТ ВТБ Банк задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ПП МКО-Транс , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Відділення Одеська регіональна дирекція публічного акціонерного товариства ВТБ Банк заборгованість за кредитом в розмірі 616 053 гривень 39 коп., що еквівалентно 77 611 дол. США 07 центів.

В подальшому, між ПАТ ВТБ Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року , відповідно до якого ПАТ ВТБ Банк передає (відступає) ТОВ Фінансова компанія Поліс свої права вимоги до боржників, а ТОВ Фінансова компанія Поліс набуває права вимоги ПАТ ВТБ Банк за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує ПАТ ВТБ Банк за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені вказаним договором.

В подальшому між ПАТ ВТБ Банк та ТОВ Фінансова компанія Поліс було укладено Додаткову угоду № 4 від 26 лютого 2016 року до Договору про відступлення права вимоги, якою визначено розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступаються за цією Додатковою угодою згідно Реєстру прав вимог від 26 лютого 2016 року, які містяться в Додатку 1 до даної Додаткової угоди.

Наразі товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс є єдиним власником всіх прав вимоги за Кредитним договором та Договорів поруки до даного Кредитного договору.

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно. 23.04.2020 року представник ТОВ Фінансова компанія Поліс - Кухарук В.О. подав до суду заяву (Вхідний №ЕП-5756), в якій просив слухати справу без участі заявника та його представника, також, представник у заяві зазначив, що заяву повністю підтримує та просить задовольнити.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що дану заяву необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), регулюються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК).

Крім того, під час розгляду питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах, суди мають керуватися, зокрема, положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Ст. 9 Конституції України йдеться про те, що міжнародні договори, ратифіковані Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Отже, норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і все, що з неї витікає, є частиною законодавства України і має застосовуватися нарівні із законами, прийнятими урядом. Це, зокрема, продиктовано пп. Ь п. З ст. 31 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, учасником якої є Україна, та відповідно до якого поряд із нормами міжнародного договору обов`язково треба використовувати подальшу практику застосування договору, який встановлює угоду учасників щодо його тлумачення.

Так, у рішенні від 29 червня 2004 року у справі Півень проти України Європейський суд з прав людини тлумачить частину 1 статті 6 Конвенції, сформульовану так: Кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків (...), має право на справедливий (...) розгляду продовж розумного строку (...) судом, встановленим законом , а саме, зазначає, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які, у країні яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін. У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі ТЕРЕМ ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України Суд робить висновок, що триваюче невиконання значної частини боргу за рішенням суду, винесеним на користь заявника, складає порушення п.1 ст. 6 Конвениії.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Згідно вимог ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

У відповідності до вимог ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктами 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Судом встановлено, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала справа №2-1679/10 за позовом публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Відділення Одеська регіональна дирекція публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ПП МКО-Транс , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Через неналежне виконання умов кредитного договору № 13.94-44/08-СК від 04 серпня 2008 року ПП МКО-Транс , утворилася заборгованість в розмірі 613 763 (шістсот тринадцять тисяч сімсот шістдесят три) гривні 86 копійок, що еквівалентно 77 611 (сімдесят сім тисяч шістсот одинадцять) дол. США 07 центів.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24.11.2010 року по справі №2- 1679/10, позов ПАТ ВТБ Банк задоволено. Стягнуто в солідарному порядку з ПП МКО-Транс , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Відділення Одеська регіональна дирекція публічного акціонерного товариства ВТБ Банк заборгованість за кредитом в розмірі 616 053 (шістсот шістнадцять тисяч пятдесят три) гривень 39 коп., що еквівалентно 77 611 (сімдесят сім тисяч шістсот одинадцять) дол. США 07 центів.

Звернуто стягнення на транспортні засоби:сідловий тягач марки Renault модель Magnum 480, номер шасі (кузова, рами): колір червоний, реєстраційний номер, 2002 р.в., оціночною вартістю 313753 грн.,контейнеровоз напівпричіп марки Dennisin модель Trailers, номер шасі (кузова, рами), колір синій, реєстраційний номер, 2003 рв.в, оціночною вартістю 125840 грн., що належать на праві власності приватному підприємству МКО-Транс (місцезнаходження: 68400, Одеська область, Арцизький район, м. Арциз, вул. Бос, 36 кв. 35 код за ЄДРПОУ 34387713).

Судом встановлено, що між ПАТ ВТБ Банк та товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс було укладено Договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18.11.2015 року , відповідно до якого ПАТ ВТБ Банк передає (відступає) ТОВ Фінансова компанія Поліс свої права вимоги до боржників, а ТОВ Фінансова компанія Поліс набуває права вимоги ПАТ ВТБ Банк за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує ПАТ ВТБ Банк за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені вказаним договором.

Згідно п. 2.1. Договору про відступлення права вимоги Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові свої Права вимоги до Боржників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них.

Відповідно до п. 2.2 Договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що ПАТ ВТБ Банк має право частинами у чотири етапи (чотирма траншами) передавати (відступати) Новому кредитору свої права вимоги до Боржників, а ТОВ Фінансова компанія Поліс зобов`язане набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідної Додаткової угоди до даного Договору із зазначенням ціни додаткової угоди до Договору про відступлення права вимоги, розміру заборгованостей боржників та підписанням Реєстру прав вимог та Акту приймання - передачі Документації.

Відповідно до п. 3.1.3 Договору про відступлення права вимоги право вимоги переходить до ТОВ Фінансова компанія Поліс з моменту підписання Сторонами відповідної Додаткової угоди до даного договору та Реєстру прав вимог та зарахування коштів у розмірі ціни Додаткової угоди до Договору на рахунок ПАТ ВТБ Банк , після чого ТОВ Фінансова компанія Поліс стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам, зазначеним у відповідному Реєстрі прав вимоги, а також їх зобов`язань по договорам забезпечення. Разом з правами вимоги до ТОВ Фінансова компанія Поліс переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

В подальшому між ПАТ ВТБ Банк та ТОВ Фінансова компанія Поліс було укладено Додаткову угоду № 4 від 26 лютого 2016 року до Договору про відступлення права вимоги, якою визначено розмір заборгованостей боржників, права вимоги до яких відступаються за цією Додатковою угодою згідно Реєстру прав вимог від 26 лютого 2016 року, які містяться в Додатку 1 до даної Додаткової угоди.

В Додатку 1 до Додаткової угоди №4 від 26 лютого 2016 року до Договору про відступлення права вимоги міститься Реєстр прав вимог №1 , відповідно до якого ТОВ Фінансова компанія Поліс набула прав вимоги до Приватного підприємства МКО-ТРАНС за Кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1., п. 3.1.3. Договору про відступлення права вимоги разом з набуттям права вимоги за Кредитним договором, Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них. Договір забезпечення згідно термінів Договору про відступлення права вимоги - це договори поруки, що укладенні у забезпечення зобов`язань Боржників за Кредитними договорами станом на день укладення цього договору.

Задля належного виконання зобов`язань за Кредитним договором були укладені наступні договори поруки:Договір поруки від 04.08.2008 № 13.94-44/08-ДП1 з ОСОБА_1 . Договір поруки від 04.08.2008 № 13.94-44/08-ДП2 з ОСОБА_2 . Договір поруки від 04.08.2008 № 13.94-44/08-ДП3 з ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що наразі товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс є єдиним власником всіх прав вимоги за Кредитним договором та Договорів поруки до даного Кредитного договору.

Підставою для заміни сторони у зобов`язанні, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

За загальним правилом суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Процесуальне законодавство не містить жодних обмежень щодо можливості заміни кредитора у зобов`язанні, оскільки відповідно до вимог ст. ст. 512-514 ЦК України новий кредитор набуває прав первісного кредитора у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги за кредитним договором.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України, визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N 14 зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод, та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Частина 1 ст.18 ЦПК України закріпила, що рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Зважаючи на викладене - звернення з заявою про заміну стягувача - це не лише обов`язковість вимог закону, але і гарантія своєчасного, повного, реального виконання виконавчого документа.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Згідно ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18.

Враховуючи викладене, у зв`язку з обов`язковим виконанням рішень суду, суд вважає, що у заявника є достатньо правових підстав для заміни сторони виконавчого провадження - стягувача з ПАТ ВТБ Банк на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс .

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. В ухвалі суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Керуючись ст. 15, 22, 25 Закону України Про виконавче провадження , ст. 512 ЦК України, 11, 81, 260-263, 442, 443 ЦПК України, СУД -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс про заміну стягувача у виконавчому провадженні, - задовольнити.

Замінити сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з примусового виконання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24.11.2010 року по справі №2-1679/10 за позовом публічного акціонерного товариства ВТБ Банк в особі Відділення Одеська регіональна дирекція публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ПП МКО-Транс , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, з публічного акціонерного товариства ВТБ БАНК на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Поліс , ідентифікаційний код 38994463, місцезнаходження: 01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42-44, оф. 13-В.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ:

29.04.20