Рішення

від 23.04.2020 по справі 933/1061/19

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 933/1061/19

Провадження № 2/933/23/20 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2020 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області,

у складі:

головуючого - судді Попович І.А.,

за участі:

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - ОСОБА_3 О ОСОБА_4 ,

секретаря

судового засідання - Камак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом представника позивачаОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Приватного підприємства "Олександрівські землі", про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки, та стягнення моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Олександрівського районного суду Донецької області Шинкаренко А.І. знаходилась цивільна справа за позовом представника позивачаОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Приватного підприємства "Олександрівські землі", про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки, та стягнення моральної шкоди.

22.11.2019 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче судове засідання на 18.12.2019 року.

14.02.2020 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області підготовче судове засідання закрито та призначено справу до розгляду по суті на 12 березня 2020 року.

12.03.2020 року представником відповідача - ОСОБА_5 , заявлено усну заяву про відвід судді Шинкаренко А.І., оскільки під час розгляду його клопотання про витребування доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження № 12019050590000012, було встановлено, що слідчим суддею по даному кримінальному провадженню є ОСОБА_6

12.03.2020 року ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області дана заява представника відповідача була задоволена.

12.03.2020 року на підставі розпорядження № 8 Р/73/20 в.о. керівника апарату суду у відповідності до п.п. 2.3.25, 2.3.52 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було проведено повторний авторозподіл матеріалів цивільної справи ЄУН 933/1061/19 за результатами якого, головуючим суддею визначено Попович І.А.

Ухвалою судді Попович І.А. від 13 березня 2020 року справа прийнята до свого провадження та призначена до судового розгляду.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідно до Державного акту серії ІУ-ДН № 001095, виданого 16.09.2002 ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 1420388000:01:000:0317, площею 8,399 га. на території Староварварівської сільської ради. Разом з цим, наприкінці 2018 року позивачу стало відомо про державну реєстрацію договору оренди належної йому земельної ділянки. Як вбачається з Інформаційної довідки № 144939233 від 12.11.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором 12.12.2017 було здійснено державну реєстрацію договору оренди землі б/н від 12.12.2017. Згідно Інформаційної довідки спірний договір було укладено строком на 10 років. Орендарем земельної ділянки зазначено приватне підприємство Олександрівські землі (код ЕДРПОУ 41358026). У якості орендодавця земельної ділянки зазначено ОСОБА_1 . Рішенням Олександрійського районного суду від 07.08.2019 року у справі № 240/281/19 встановлено, що договір оренди землі б/н від 12.12.2017 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1420388000:01:000:0317 позивачем не підписувався, істотні умови з ним не погоджувалися. Сам договір підписаний від імені орендодавця-позивача іншою особою. Всупереч волевиявлення власника земельної ділянки вказаний договір ПП Олександрівські землі зареєструвало в установленому законом порядку право тимчасового користування на умовах оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 1420388000:01: НОМЕР_1 :0317. При цьому, як зазначено у рішенні суду, на момент його ухвалення ПП Олександрівські землі продовжують утримувати у себе зазначену земельну ділянку, використовуючи її на власний розсуд для здійснення господарської діяльності, передбаченої Статутом підприємства. Відповідач використовував земельну ділянку виправдовуючи свою поведінку наявністю договору оренди землі від 12.12.2017 року. Таким чином, протягом всього строку користування земельною ділянкою з грудня 2017 року по серпень 2019 року відповідач вчиняв дії, спрямовані на фактичне її використання за відсутності вчиненого правочину, тобто вчинив самовільне захоплення земельної ділянки. Весь час з моменту отримання права власності на земельну ділянку до грудня 2017 року позивач самостійно її обробляв, власними силами проводив сільськогосподарські роботи для вирощування сільськогосподарських культур та отримання прибутку. Протиправні дії Відповідача по фактичному використанню земельної ділянки з грудня 2017 року по серпень 2019 року перешкодили позивачу у здійсненні на вказаній земельній ділянці запланованого обсягу сільськогосподарських робіт, у тому числі, вирощуванню у 2018 році соняшника та у 2019 році - озимої пшениці. Як наслідок, позивач у 2018-2019 роках не отримав дохід від користування земельною ділянкою, який міг б реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем. Під доходом мається на увазі прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції (у 2018 році соняшнику, у 2019 році - озимої пшениці). Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вимогою звільнити земельну ділянку, надати йому можливість використовувати її на власний розсуд. Враховуючи небажання Відповідача припинити протиправні дії, Позивач звернувся до органів Національної поліції про вжиття заходів кримінально-правового характеру. Попри це, Відповідач спірну земельну ділянку не звільнив, продовжував проводити на ній сільськогосподарські роботи, перешкоджаючи Позивачу користуватися нею на власний розсуд. Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної позивачу внаслідок самовільного захоплення відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 1420388000:01:000:0317 загальна сума завданих позивачу збитків склала 140 722,97 грн. Крім завданої матеріальної шкоди Позивачу завдано моральну шкоду у вигляді моральних страждань, які він вимушений був терпіти через грубе нехтування його правом власності, зухвалої цинічної поведінки представників Відповідача, які, користуючись його похилим віком, тяжким матеріальним становищем, викликаним хворобою дружини. Просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки з урахуванням часткової компенсації відповідачем (16000 грн.) у розмірі 124722,97 грн., моральну шкоду у розмірі 25000 грн. та судові витрати.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Також подав відповідь на відзив, відповідно до якої позивач планував і далі самостійно обробляти зазначену земельну ділянку, проводити роботи по підготовці грунту, посіву с/г культур, їх захисту від шкідників та бур`янів, збору врожаю. Для цього позивач мав достатній досвід роботи у сільському господарстві, відповідну освіту та коло фізичних та юридичних осіб, які надають послуги по проведенню таких робіт. Позивач є уродженцем с. Яковлівка, яке розташоване на відстані 1 км. від місця знаходження земельної ділянки. У даному населеному пункті мешкають численні родичі та знайомі позивача, які у випадку необхідності, на прохання позивача, сприяли проведенню робіт та могли це робити у подальшому. Саме про існування та реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки позивачу дійсно стало відомо восени 2018 року. Але, про фактичне захоплення відповідачем земельної ділянки йому стало відомо у березні 2018 року під час підготовки до проведення на ній сільськогосподарських робіт. Виявивши факт захоплення земельної ділянки невідомими особами, позивач з`ясував, що ділянку захопив відповідач. Колишній директор ПП Олександрівські землі ОСОБА_7 визнав факт захоплення земельної ділянки, пообіцявши відшкодувати завдані збитки після збору врожаю, восени 2018 року. Довірившись службовій особі відповідача, позивач не став перешкоджати проведенню сільськогосподарських робіт. Більш того, власники сільськогосподарської техніки відмовлялися надавати послуги в обробки земельної ділянки через наявний спір щодо її використання. Лише восени 2018 року, не отримавши обіцяне відшкодування втраченої вигоди, позивач звернувся з претензією до нового керівництва ПП Олександрівські землі , від якого отримав інформацію про необгрунтованість претензій у зв`язку з наявним договором оренди та його державною реєстрацією в установленому законом порядку. Відсутність документів на придбання посівною матеріалу, добрив, послуг по обробці землі, пояснюється тим, що вже на стадії підготовки до проведення весняних польових робіт, весною 2018 року, позивачу стало відомо про захоплення земельної ділянки відповідачем, що створювало перешкоди позивачу у їх проведені. За таких умов закупівля насіннєвого матеріалу, добрив та послуг несла у собі значні ризики щодо неповернення витрачених коштів, враховуючи незначну площу земельної ділянки, вартість насіннєвого матеріалу, добрив, здебільшого, включалася до загальної вартості сільськогосподарських робіт та, за домовленістю сторін, відшкодовувалась після збору врожаю. Доводи відповідача щодо не зазначення позивачем, які саме конкретні порушення нормальних життєвих зв`язків відбулися у його житті, характеру страждань та немайнових втрат, яких він зазнав, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках не відповідають дійсності, оскільки у позовній заяві позивач зазначив у чому саме полягає моральна шкода.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду відзив в якому зазначив, що позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (доходи). Однак, жодного доказу на підтвердження зазначених обставин позивачем не подано. ОСОБА_1 мешкає у АДРЕСА_1 , тому незрозуміло яким чином міг самостійно обробляти земельну ділянку. Виходячи з поданого позивачем розрахунку можливого прибутку, ОСОБА_1 нібито мав наміри засіяти земельну ділянку в 2018 році соняшником, а в 2019 - озимою пшеницею, водночас такі плани не підкріплені відповідними доказами (наприклад, укладенням договорів на закупку посівного матеріалу, добрив, обробітку землі сільськогосподарською технікою, тощо). Вважає, що позивачем взагалі не доведена реальність намірів та можливість реального самостійного отримання заявленої в позові суми в якості прибутку. Наведені розрахунки збитків (неодержання доходів) є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, що свідчили б про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснював протиправні дії. Щодо моральної шкоди зазначив, що в позовній заяві ОСОБА_1 , застосовує лише загальні стандартні формулювання, не вказав, які саме конкретні порушення нормальних життєвих зв`язків відбулися у його житті, характеру страждань та немайнових втрат, яких він зазнав, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, тощо. Вказав, що в графі Об`єктивний стан виписки з медичної карти хворого ОСОБА_1 лікарями зазначено, що загальний стан здоров`я ОСОБА_1 задовільний (а.с. 58-61).

Суд, дослідивши та оцінивши надані докази, встановив наступні обставини та відповідні ним прововідносини.

Відповідно до Державного акту серії ІУ-ДН № 001095, виданого 16.09.2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 438/389 та Інформаційної довідки № 144939233 від 12.11.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 1420388000:01:000:0317, площею 8,399 га., яка розташована на території Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області (а.с.11-12).

Відповідно до договору оренди земельної від 12.12.2017 року № 25 між ОСОБА_1 та ПП "Олександрівські землі" укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на 10 років. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить на 2017 рік 203742,56 грн. (а.с.13-14).

Рішенням Олександрійського районного суду від 07.08.2019 року договір оренди землі від 12.12.2017 року укладений між ОСОБА_1 та ПП "Олександрівські землі" визнано недійсним (а.с.15-18).

Відповідно до витягу з ЄРДР за заявою представника позивача, 15.01.2019 року за фактом підробки підпису посадовими особами ПП "Олександрівські землі" Олександрівським ВП ГУНП в Донецькій області зареєстроване кримінальне провадження № 12019050590000012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 197-1 КК України (а.с.19-20).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 25.10.2018 року, виписаного ПП "Олександрівські землі", 03.12.2018 року ОСОБА_1 отримав 16000 грн. від ПП "Олександрівські землі" за оренду спірної земельної ділянки за 2018 рік. На вільній частині аркушу цього документу міститься запис від імені ОСОБА_1 про те, що він ознайомлений з тим, що немає можливості укласти інший договір оренди земельної ділянки, оскільки існує договір від 12.12.2017 року підписаний ним (а.с.21,127). Обставину, щодо особистого здійснення запису ОСОБА_1 , позивач та його представник, визнали в судовому засіданні.

На адвокатський запит представника позивача від 12.10.2019 року, СТОВ "Золоті Пруди" надана відповідь щодо вартості сільськогосподарських робіт по вирощуванню озимої пшениці та соняшнику на замовлення третіх осіб та інформація про середню ціну реалізації продукції (а.с.22-24).

На адвокатський запит представника позивача від 12.10.2019 року, Головним управлінням статистики у Донецькій області надано відповідь № 01-03/3430-19 від 22.10.2019 року щодо врожайності соняшнику у 2018 році та озимої пшениці у 2019 році. В зазначеному документі міститься застереження, про те, що наведені середні ціни є первинною базою для розрахунку цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей (а.с.25-26).

Відповідно до розрахунку розміру шкоди заподіяної позивачу внаслідок самовільного захоплення відповідачем спірної земельної ділянки, проведеного представником позивача, загальна суму завданих позивачу збитків склала 140 722,97 грн, у тому числі: не одержаний прибуток від вирощування у 2018 році соняшнику - 81 186.00 грн; не одержаний прибуток від вирощування у 2019 році озимої пшениці - 59 536.97 грн. (а.с. 27).

Згідно медичних документів ОСОБА_1 та його дружина проходили стаціонарне лікування у медичних закладах (а.с.29-32) та 07.09.2018 року відповідно до квитанції (а.с.33) сплачено кошти на офтальмолога у розмірі 8200 грн.

Відповідно до довідки про доходи № НОМЕР_2 від 12.11.2019 року, пенсія позивача за листопад 2019 року склала 2048,74 грн. (а.с.34).

Відповідно до копії посвідчення НОМЕР_3 , ОСОБА_1 мав дозвіл на керування тракторами колісним та гусеничним (а.с.41).

Відповідно до копії трудової книжки НОМЕР_4 , позивач у період з 01.08.83 року по 12.04.2014 року працював у колгоспі Іскра , ТОВ Перемога , ТОВ Рассвєт (а.с.42).

Відповідно до копії диплома НОМЕР_5 ОСОБА_1 закінчив Луганський сільськогосподарський інститут в 1993 році за спеціальністю "экономика и управление в отрослях агропромышленого комплекса" (а.с. 43).

Відповідно до п. 1.1 статуту ПП "Олександрівські землі", що діяв під час спірних правовідносин, підприємство створене для здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку на основі повного господарського розрахунку, самофінансування та самоокупності. Засновниками підприємства є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

За вимогами п. 5.1.10 статуту, учасники підприємства мають право: затверджувати угоди, що перевищують статутний фонд підприємства.

Пунктом 6.2 статуту передбачено, що статутний капітал підприємства дорівнює 50000 грн. Засновниками підприємства є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

За вимогами п. 9.3.13 до компетенції зборів учасників підприємства, належить: затвердження угод, що перевищують статутний фонд підприємства.

За вимогами п. 9.6. статуту, виконавчим органом підприємства, що здійсьнює управління його поточною діяльністю, є директор.

Директор вирішує усі питання діяльності підприємства, крім тих, які віднесено до компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть прийняти рішення про передачу частини прав, що належить їм до компетенції директора.

Ддиректор має право: без довіреності здійсьнювати дії від імені підприємства; затверджувати правила внутрішнього трудового розпорядку; приймати та звільняти працівників; вчиняти правочини, що не перевищують статутного фонду підприємства, та чинити юридичні дії від імені підприємства, давати доручення, відкривати та використовувати рахунки підприємства в установах банків; вирішувати інші питання в межах прав, що надані йому зборами учасників (а.с.67-75).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_1 , він народився в с. Яковлівка Олександрівського району Донецької області (а.с.114).

Відповідно до Наказу № 5 від 21.01.2020 року директором ПП "Олександрівські землі" назначено ОСОБА_5 (а.с. 157).

13.01.2020 року статут ПП "Олександрівські землі" викладено в новій редакції, основною метою якого, є одержання прибутку, задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах та реалізація на підставі одержаного прибутку (доходу) соціальних та економічних інтересів власників і трудового колективу підприємства. Предметом діяльності є зокрема: виробництво, заготівля, зберігання, реалізація, переробка, транспортування сільгосппродукції, оренда земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.158-172).

06.06.2019 року за заявою позивача, як потерпілого у кримінальному провадженні, було оглянуто місце події, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 1420388000:01:000:0317, оглядом встановлено, що земельна ділянка засіяна (а.с.177-178).

На заяву представника позивача від 27.12.2019 року щодо надання розрахунку розміру шкоди завданої ОСОБА_1 внаслідок самовільного захоплення спірної земельної ділянки, Головним управлінням Держгеокадастру у Донецькій області надано відповідь про те, що надання вказаного розрахунку не входить до їх повноважень (а.с.181-182).

У відповідь на ухвалу суду від 14.02.2020 року, головне управління статистики у Донецькій області зазначило, що середня ціна реалізованого підприємствами у Донецькій області насіння соняшнику у 2018 році склала 8623,9 грн. В зазначеному документі міститься застереження, про те, що наведена середня ціна є первинною базою для розрахунку цін та відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей (а.с.202).

На адвокатський запит представника позивача від 05.02.2020 року, СТОВ "Золоті Пруди" надало відповідь про те, що дійсно на прикінці 2017 року - 1 кварталі 2018 року, ОСОБА_1 звертався з усним запитом щодо можливості надання йому послуг з проведення сільськогосподарських робіт на на належній йому земельній ділянці площею 8,4 га. на території с. Яковлівка (а.с.209-210).

Відповідно до постанови державного виконавця Олександрівського РВ ДВС Купінець О.С. та акту про повернення земельної ділянки від 19.02.2020 року, виконавче провадження закрито у зв`язку з поверненням земельної ділянки 1420388000:01:000:0313 ОСОБА_1 (а.с.211-212).

Відповідно до заяви від 03.04.2018 року, ОСОБА_1 звернувся до сільського голови Староварварівської сільської ради з заявою, про те, що на 03.04.2018 року, ним виявлено, що його земельна ділянка оброблена без його дозволу, договір оренди він не з ким не укладав.

Зазначена заява містить дату: 3.04.2018 р. та підпис сільського голови в отримані. Будь-яких реквизитів про реєстрацію в Староварваріській сільській раді, заява не містить (а.с.214).

Постановою слідчого СВ Олександрівського ВП від 10.03.2020 року, ОСОБА_10 в було відмовлено в задоволенні його клопотання від 10.03.2020 року, щодо надання завірених копій матеріалів (пояснень свідків та потерпілого) кримінального провадження (а.с.217-221).

Відповідно до листа слідчого СВ Олександрівського ВП від 17.02.2020 року, клопотання ОСОБА_5 від 13.02.2020 року про закриття кримінального провадження було задоволено, кримінальне провадження № 12019050590000012, було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (а.с.225-227).

На адвокатський запит представника позивача від 09.04.2020 року, Олександрівський РВ ДВС надало відповідь, про те, що при складанні акту повернення земельної ділянки, було допущено описку при зазначенні кадастрового номеру, а саме: замість кадастрового номеру НОМЕР_6 :01:000:0317 зазначено номер 1420388000:01:000:0313 (а.с.35-36 т. 2).

В судовому засіданні, за клопотанням позивача та його представника, вони були допитані в якості свідків.

Свідок ОСОБА_1 в судовому засіданні надав показання, відповідно до яких представника відповідача особисто він не знає . Внього є державний акт покійного батька, який йому заповів. До 2017 року він займався земельним паєм сам, просив своїх знайомих, в нього ще залишилося друзів багато які допомагати обробляти землю. Той же ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , який помер. Є інші люди, які, сказали, що не хочуть мати справи з судом. У нього є диплом спеціаліста сільського господарства, є посвідчення тракториста, голова є. Він міг обробляти землю. У нього є друзі, він робив керуючим, робив головним економістом, давав людям під чесне слово, йому під чесне слово могли дати посівного матеріалу. Вільно, і зараз може піти і йому два мішки дадуть насіння, протравленого, навіть не буде казати з яких фірм. І дадуть під чесне слово, завтра він збере врожай і дадуть, тому він міг, до цього моменту, ну настало, жінка стала сліпнути. У жінки варикозне розширення вен, в минулому році мало не померла, лічилися в Харкові, тому і потрібні гроші. В 2017 році він вирішив пай продати, яким там чином, хто купить, чи таким, чи другим. Поїхав в село до фермерів, фермери сказали, що в них таких грошей немає, можуть ось такі дати. Ну він походив, походив, зайшов в сільську раду, ОСОБА_13 там сидів, він розповів йому про свою біду, на що той відповів, що допоможе, зараз дасть телефон, бо у нього є людина, яка займається землями, яка може допомогти. Подзвонив, побалакав, там виявився надалі ОСОБА_7 , який сказав - я в принципі згоден розглянути це питання. Давайте сьогодні зустрінемось. Я був у першій половині дня, в другій половині дня, це вже було десь в серпні місяці. Давайте зустрінемось, Зустрілися в м. Слов`янськ, він йому показав державний акт і сказав, що хоче гроші, які потрібні для операції жінці на оці, тому що сказали, що буде коштувати така-то сума, непроста, якщо робити доброякісно. ОСОБА_7 сказав, що - добре, згоден на ваші умови, давайте зараз мені державний акт і паспорт, я зроблю ксерокопії. Він цього разу документи не віддав, а тільки взяв візитку. Наступного разу він приїхав до ОСОБА_7 , залишив йому ксерокопії та поїхав додому чекати телефонного дзвінка. Потім зателефонував, - ви знаєте у вас немає тут витягу, витяг треба зробити, це займе деякий час, ви підождіть. Знов подзвонив йому, спитав, ну що там, ОСОБА_14 ? - Та ще витяг роблять, це довго. Потім знову підождіть, там нема, нотаріус захворів і т.д. Ну це пішло вже до зими, до нового року. Ну добре, почекаю. ОСОБА_15 , став телефонувати - підождіть, думаю, ну щось мабуть не так, може ОСОБА_14 передумав, буду шукати іншого, цього, помикався, помикався, немає. Заїжджав до друга в Високопілля, думав, буде займатися напевне сам далі, спробує, може хто виконає комплексну роботу, дізнається розцінки, заїхав у Золоті Пруди де робить його друг, керуючим, подзвонив туди, спитав, що можуть там, розцінки порахувати, він тоді, заїхав, розцінки забрав і поїхав. Думав заїде ще по дорозі у ОСОБА_16 , дізнаєтья ще у ОСОБА_11 , що він там, як. Приїхав додому, зважив все, та вирішив все ж таки продавати. Потім знов, ОСОБА_17 телефонував, - та ще підождіть, ще не виходить. Весною поїхав в ОСОБА_16 , думав бог з ним, з цим ОСОБА_18 , до ОСОБА_11 , та попросив його вийти в поле, подивитися. Виїхали, а там поле зоране. Однак ні він ні ОСОБА_11 нікого орати не просили. Він до ОСОБА_19 , той мовчить, тоді він до голови сільської ради. Той відповів - напиши заяву, будемо зараз розбиратися. Тоді подзвонив ОСОБА_19 та каже, - ми ж обіцяли, ми зорали, будемо це питання розглядати далі. Будемо точно у Вас купувати, не орендувати, а купимо. З часом вже і засіяли. ОСОБА_14 , ну що там? Та якщо би по врожаю, у нас грошей немає, по врожаю, ну а потім по врожаю взагалі тиша. Тоді він приїхав до ОСОБА_20 шукати офіс, офісу вже, виявилося, не було, зайшов до знайомих в юстицію, вони кажуть - а що ти там носишся? У тебе там договір на 10 років, зареєстрований. Він тоді замислився що ж робити та запросив адвоката, який і займається. Щодо моральної шкоди зазначив, що два роки тяганини, не проходять даром. Послався та перелічив власні захворювання та захворювання дружини.

На запитання представника позивача, відповів, що звертався до ОСОБА_21 , на той час голови Стороварварівської ради на території якої розташована земельна ділянка. Перший раз звернувся до нього у серпні 2017 року, щоб продати пай і той дав йому телефон ОСОБА_19 . Пай вирішив продати, щоб витратити виручені кошти на власне лікування та операцію дружини на очах. Для операції на одне око необхідно більше 50000 грн., щоб зробити гарний зір. А лікарі сказали, необхідно оперувати два ока. Питання можливості укладення договору оренди з ОСОБА_7 він не обговорював. Від ОСОБА_21 йому було відомо, що ОСОБА_7 є директором приватного підприємства Землі Олександрівщини . З ОСОБА_7 він обговорював тільки питання продажу землі, та скільки він за неї заплатить. ОСОБА_7 не пропонував йому укласти договір оренди, а повідомив, що в нього є його нотаріус, який оформить договор міни. З ОСОБА_7 зустрічався в смт. Олександрівка, вулицю не знає, двоповерхова будівля, там на першому поверсі були Землі ОСОБА_20 , на другому поверсі був земвідділ, поблизу колишнього універмагу. Приїздив декілька раз, перший раз здавав ксерокопії, потім ще декілька раз, шукав ОСОБА_7 , але його не було, не пам`ятає коли, потім ще приїздив, і третій чи четвертий також був, взагалі там нікого не було. Потім вирішив займатися обслуговуванням ділянки комплексно, так щоб взяли, зорали і прибрали, вирахували затрати і дали йому. Якщо він надасть своє насіння і будуть ще затрати, значить вони б вирахували, ость таким чином, щоб він не їздив, бо йому треба було біля жінки бути, треба було операції робити, в зв`язку з тим, він не міг часто відлучатися, повинен був приділити час сім`ї, тому так хотів зробити. До цього йому вистачало того, що він укладав разові усні угоди, а оскільки виникла необхідність бути постійно біля дружини, то він вирішив комплексно замовити ці послуги. Тому він вирішив знайти таку організацію, чоловіка, який би йому від початку до кінця виконав всі роботи, а він би вирішував всі питання в телефонному режимі. Розцінки він брав у селі Золоті Пруди, на бригаді, у офісі. У нього там керуючий ліпший друг, колега, робили разом. Він з ним зв`язався, був у нього в гостях, та той порадив, - можеш звернутися, думаю, що нададуть тобі розцінки. З ОСОБА_11 приїхав в ОСОБА_16 на початку весни 2018 року. До голови Староварварівської сільської ради Кадигроба ОСОБА_22 звертався у квітні місяці 2018 року та надав йому письмову заяву в зв`язку з тим, що нікому не давав в оренду землю, нікому нічого не обіцяв, а в нього її зорали. ОСОБА_7 пообіцяв йому вирішити питання, обіцяв що землю заберуть, а якщо не заберуть землю, то по врожаю відшкодують збитки. Про договір оренди дізнався коли в смт. Олександрівка, коли зайшов до юстиції і там сказали, що 12 грудня 2017 року у нього укладений договір оренди на 10 років, з Землями Олександрівщини. Від ПП Олександрівські землі за користування даною земельною ділянкою він одержав гроші один раз, приїздив ОСОБА_23 , прізвище він не пам`ятає, та в присутності адвоката, в кабінеті, привіз гроші і сказав - ось, якщо ви це підпишете, я гроші вам віддам, ні, я не буду вам гроші віддавати. Він запитав, - а що писати, що я знаю? - Ну ви напишіть, ви ж збираєтесь її все ж таки продавати, а ми я чув що наше підприємство все одно у вас її візьме. Ну я і підписав. І він сказав, що це якби вам буде компенсація, чи від ОСОБА_24 чи від Землі.

На запитання представника відповідача, відповів, що він сидів навпроти і сказав, що я тобі не віддам гроші, якщо ти не напишеш. ОСОБА_25 сидів в стороні, а вони сиділи навпроти стола, адвокат все чув. ОСОБА_23 сказав, що це не орендна плата. Він сказав, що підписує не орендну плату, підписую те, що сказав ОСОБА_26 сказав, що це буде тобі моральне відшкодування, почекай, ми візьмемо, у підприємства поки немає грошей, взяти у тебе пай, ми пай візьмемо, це його слова. Ми візьмемо, не треба нікуди йти, щоб ти нікуди не рипався, більше ні до кого не ходи нікуди, ми заберемо твій пай і він підписав. З 2002 до 2017 це багато років він сам обробляв земельну ділянку. Прибутки отримував не кожного року тому що були посухи, як виходило, коли отримував, коли ні. Обробляв земельну ділянку, оскільки в нього є голова, телефон і друзі. Він просив. Не наймав, а просив. Пішов до друга свого дитинства, він каже, - чого ж, я тобі що не зору заїду, тих 8 га, два рази крутнутися, зорав, - що тобі там? Добре там насіння, добре привези, в мене немає ось бензину чи солярки, далеко їхати, будеш наступного разу. Розраховувався якось як міг. У нього є агрономічні знання. Однак зараз фермери не додержуються сівозміни. Хто, кому вигідніше, той таке і сіє, у кого яке насіння є, ну в основному сіють пшеницю і сіють соняшник. В 2018 році він би знайшов два мішки зерна для сіву. Він не тримає зерно в наявності. Розцінки на виконання робіт ОСОБА_27 він отримав в лютому 2018 року. Він тоді ще міркував, чи наймати саме ОСОБА_28 для виконання сільгоспробіт. В подальшому було б видно відповідно до дій ОСОБА_7 , але як виявилося, його земля на 10 років в оренді. Не дав ні посіяти, ні зібрати. З ОСОБА_11 виїжджали на земельну ділянку дивитися, що будуть робити на полі. Письмову заяву до сільського голови Кадигроба прийняв сільський голова і другий екземпляр він надав суду. В цьому році йому буде 65 років. В 2017 році його товариш, в його присутності, скосив і забрав до себе, зважили і все, а тоді вони розрахувалися, як вони розраховувалися, це вже їх справа. Все було чесно.

У нього було три земельні ділянки. Одну з них купив ОСОБА_7 і він повірив в його чесність. Коштів від продажу вистачило тільки на одну операцію. Перший раз ОСОБА_7 приїхав особисто, з конкретною метою. Після спілкувалися тільки телефоном. Про існування договору оренди йому відомо не було.

Доходи в попередні роки отримував, в 2016 році більше 50000 грн., у 2017 році не багато, бо було сухо. З ОСОБА_11 обговорювали питання, що робити з землею, але не домовлялися, бо ще мав надію на ОСОБА_7 .

На запитання суду відповів, що державний акт на землю у нього з 2002 року. До 2007 року здавав землю в оренду, з 2008 року обробляв з хлопцями. При цьому отримував дохід приблизно у 2015 році 50000 грн, у 2013 - може 35000 грн, може 30000 грн.. Земельний податок сплачував особисто. Податкові декларації про отримання доходу не подавав, бо тоді не треба було, ніхто не вимагав з нього декларацію. Підприємство де працював ОСОБА_7 правильно називається Олександрівські землі . На земельну ділянку яку раніше продав у нього був державний акт. Її придбали, шляхом обміну на іншу, розміром 0,05 га. Документів на цю земельну ділянку в нього нема, є запис у нотаріуса.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні надав показання, відповідно до яких, десь на початку осені 2018 році до нього звернувся позивач з проханням надати йому правову допомогу з повернення його земельної ділянки та відшкодування збитків. Зі слів позивача на той час спірна земельна ділянка використовувалась ПП "Олександрівські землі". Про це йому стало відомо від голови сільської ради Кодигроба та директора ПП "Олександрівські землі" Чистолінова. З цього приводу він запропонував врегулювати даний спір добровільно оскільки з ОСОБА_29 який на той час виконував обов`язки директора, він був знайомий. Він особисто спілкувався з ОСОБА_29 , який підтвердив, що договір дійсно існує, ПП дійсно використовує земельну ділянку і вони будуть вживати заходів щодо досудового врегулювання спору. Також в його присутності з інициативи ОСОБА_29 , ОСОБА_1 було передано представником ПП Уманським А. 16000 грн. в м. Краматорськ. ОСОБА_30 повідомив, що ПП бажає частково відшкодувати збитки за користування земельною ділянкою та запропонував отримати 16000 грн. В ордері було вказано "орендна плата за користування земельної ділянкою". З цього приводу представник ПП повідомив, що йому такі документи дали, інших документів він не має, тому враховуючи, що вони розуміли, що іншим шляхом вони гроші не отримають, ОСОБА_1 підписав ордер та отримав гроші. Вони вважали дану суму достатньою, оскільки вона перевищувала орендну плату, та вважали, що це буде частковим відшкодуванням шкоди. В його присутності між ними відбулася розмова, та ОСОБА_30 зазначив, що ОСОБА_1 має намір укласти договір оренди з якимось фермером, що ОСОБА_1 підтвердив. ОСОБА_30 зазначив, що поки існує договір з ними інший дооговір неможливо укласти та попросив підписати ордер. Йому було відомо, що підпис в договорі не ОСОБА_1 зі слів самого ОСОБА_1 . Під час підписання розписки, він сказав ОСОБА_1 , що він не заперечує проти цього. Також, йому відомо, що позивач обмінювався земльними ділянками на меншу 0,05 га., з одним із засновників Агропромсім, який як йому відомо є також засновником ПП "Олександрівські землі".

В судовому засіданні за клопотанням сторони позивача, в якості свідка був допитаний свідок ОСОБА_31 який надав суду показання, відповідно до яких ОСОБА_32 звертався до нього з приводу обробки належної йому земельної ділянки. Він допомогав йому роки 2-3 в обробці землі на його полях. За потреби, в основному - дискування, культивація, і таке інше. В нього особисто мало землі, трактор є свій, лишню копійку не заважало заробить. Останній раз допомогав в 2017 році перед посівом, в травні місяці. Весною 2018 року ОСОБА_1 подзвонив, щоб дискувати землю, а він йому повідомив, що вона вже була оброблена. ОСОБА_1 приїхав, вони приїхали на поле, а земля вже була зорана. Він сказав ОСОБА_1 , розбирайтеся з тим хто обробив цю землю. Більше ОСОБА_1 до нього не звертався. Земельна ділянка знаходиться на території Староварварівської сільської ради. Як раз на межі Михайлівської сільської ради і Староварварівської. Він не проводив наприкінці 2017 року разом з Лушпою на даній земельній ділянці будь-які роботи з підготовки її до посівного 2018 року. Він не оформлений як фізична особа підприємець та не здійснює підприємницьку діяльність на будь-якій іншій основі. Трактор у нього МТЗ, він не його, це трактору у них з другом на двох, він має право на керування. МТЗ 82, може орати, дискувати, культивувати, сіяти, полоти. У 2017 році він не сіяв ОСОБА_1 земельну ділянку, а готував під насіння. Чи отримував ОСОБА_1 прибутки, він не знає, тому що не косив, що він там кому продавав не знаю. Він надавав послуги ОСОБА_1 суто за соляру, за мінімальну оплату. Яку саме суму не пам`ятає. Він не знає хто обробляв земельну ділянку ОСОБА_1 у 2018 році. Він не знає чи були перешкоди для користування земельною ділянкою для ОСОБА_1 у 2018 році. Він не знає, чи закупав ОСОБА_33 самостійно добрива, насіння, паливо, чи вносилися добрива.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд на підставі ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Між сторонами склалися правовідностини стосовно застосування цивільно-правової відповідальності в вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди) особою, яка вчинила протиправну поведінку, дію чи бездіяльність та негативним наслідком якої є завдання збитків інщій особі. А також правовідносини стосовно відшкодування моральної шкоди, завданної такою протиправною поведінкою, дією чи бездіяльністю.

До встановлених судом правовідносин, які склалися між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми права.

Стаття 78 Земельного кодексу України, відповідно до якої, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Стаття 125 ЗК України, відповідно до якої, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Стаття 126 ЗК України, відповідно до якої, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Стаття 152 ЗК України, за вимогами якої, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: ґ) відшкодування заподіяних збитків.

Стаття 156 ЗК України, відповідно до якої,власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Стаття 158 ЗК України, за вимогами якої, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Стаття 211 ЗК України, за вимогами якої, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: а) укладення угод з порушенням земельного законодавства; б) самовільне зайняття земельних ділянок.

Стаття 212 ЗК України, відповідно до якої, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Підпункт б) пункту 15 Розділу Х Перехідні положення, відповідно до якого, раніше 1 січня 2020 року не допускається :купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Стаття 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Стаття 23 ЦК України, відповідно до якої, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 216 ЦК України, за вимогами якої, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Стаття 1166 ЦК України, за вимогами якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Стаття 1167 ЦК України, за вимогами якої, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Суд всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши письмові докази по справі, покази свідків, їх взаємозв`язок у сукупності, вважає, що вони є достатніми для вирішення справи по суті.

Розглянувши вимоги позивача про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки, суд дійшов до наступних висновків.

Як встановлено судом на підставі дослідженних в судовому засіданні доказів, позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1420388000:01:000:0317, площею 8,399 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту серії ІУ-ДН № 001095, виданого позивачу 16.09.2002 року, яка розташована на території Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області.

Позивачу також належала ще одна земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку до спірних подій позивач, в зв`язку з тяжким майновим станом, продав ОСОБА_7 , шляхом обміну на іншу земельну ділянку меншого розміру. Будь-яких документів на підтвердження цієї обставини сторони суду не надали, але сторони визнали цю обставину в судовому засіданні і суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання.

В серпні 2017 року позивач у зв`язку з матеріальним становищем, вирішив продати спірну земельну ділянку та запропонував купити її ОСОБА_7 , який на той час був директором ПП Олександрівські землі . ОСОБА_7 надав позивачу обіцянку щодо придбання земельної ділянки, яку не виконав. Дізнавшись через деякий час про обробку земельної ділянки, позивач знов звернувся до ОСОБА_7 , який повідомив його, земельна ділянка оброблена оскільки вони домовилися про її продаж. Після проведення посівних робіт ОСОБА_7 пообіцяв віддати гроші за земельну ділянку після збору вражаю, але свою обіцянку не виконав.

25.10.2018 року позивач в присутності адвоката ОСОБА_2 отримав від ПП "Олександріські землі" грошові кошти в розмірі 16000 грн. за оренду спірної земельної ділянки за 2018 рік та надав розписку про те, що він ознайомлений з тим, що немає можливості укласти інший договір оренди земельної ділянки, оскільки існує договір від 12.12.2017 року підписаний ним (а.с.21,127).

Оцінюючи данний письмовий доказ, як допустимий, належний та достовірний, суд приймає, як достовірні, покази свідка ОСОБА_1 , що гроші він отримав за користування землею. Разом з тим вважає недостовірними його покази, щодо погроз не віддати гроші, якщо він не підпише якись документ на що він погодився та підписав, оскільки зміст підписаного позивачем Видаткового кассового ордеру не передбачає можливість будь-якого іншого трактування, а ніж зазначеного, а саме "орендна плата за 2018 рік за земельну ділянку № 1420388000:01:000:0317". Розписка надана позивачем містить відомості про кадастровий номер земельної ділянки, підписання договору її оренди, номер договору, дату його укладення та назву орендаря.

Суд також вважає недостовірними покази свідка ОСОБА_2 стосовно того, що він приймав участь в передачі грошей позивачу 25.10.2018 року, як його представник, оскільки договір № 28 про надання правової допомоги був укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Трофімчук В.В. лише 15.11.2018 року (а.с.45). Суд також оцінює, як недопустимий доказ показання свідка ОСОБА_2 надані зі слів ОСОБА_29 та ОСОБА_34 , які в судовому засіданні допитані не були та від сторін не надходили клопотання про необхідність допиту зазначених осіб в якості свідків.

Суд приймає як належний, допустимий, достовірний доказ показання свідка ОСОБА_2 в тій частині, що під час підписання розписки, він сказав ОСОБА_1 , що не заперечує проти цього. З огляду на правову освідченність свідка ОСОБА_2 , як адвоката, суд виключає можливість введення в оману позивача під час підписання Видаткового кассового ордеру та надання розписки.

В подальшому, позивач дійшов до висновку, що ОСОБА_7 не збирається виконувати досягнуті між ними домовленності, та через свого представника 14.01.2019 року звернувся до Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУ НП в Донецькій області з заявою про внесення до ЄДРДР відомостей за ч. 1 ст. 197-1 КК України стосовно службових осіб ПП "Олександрівські землі" за фактом самовільного зайняття ними належної ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_6 :01:000:0317 площею 8,4 га на території Староварварівської сільської ради Олександрівського району Донецької області, що завдало ОСОБА_1 значної шкоди.

15.01.2019 року до ЄРДР внесено відомості за ч. 1 ст. 366 КК України. За висновком експерта № 2/22-6 від 25 березня 2019 року, підписи від імені ОСОБА_1 у договорі № 25 від 12 грудня 2017 року про оренду земельної ділянки, площею 8,399 га, укладеному між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ПП "Олександрівськи землі" в особі директора Чистолінова І.М., виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою с наслідуванням підпису ОСОБА_1 . Кримінальне провадження триває, жодній особі підозра не оголошена.

12 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Олександрівського районного суду з позовом про визнання договору недійсним та витребування земельної ділянки. Рішенням Олександрівського районного суду від 07.08.2019 року, яке набуло чинності 01.10 2019 року позов задоволено повністю. Договір оренди землі, укладений 12.12.2017 року визнаний недійсним. ПП "Олександрівські землі" зобов`язано повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 8,399 га, кадастровий номер 1420388000:01:000:0317.

19 лютого 2020 року, відповідно до Акту про повернення земельної ділянки на виконання рішення суду від 07.08.2019 року у справі № 240/281/19, державним виконавцем засвідчено, що станом на дату складення Акту ПП "Олександрівські землі" на виконання рішення суду припинило використання спірної земельної ділянки. Стягувач підтвердив отримання земельної ділянки. Представник ПП "Олександрівські землі у складенні акту участі не приймав (т.1 а.с.212, т.2 а.с. 35-36).

За встановлених у судовому засіданні обставин, суд переконався, що ОСОБА_7 домовляючись з позивачем, щодо купівлі земельної ділянки, нормативно-грошова оцінка якої складала на 2017 рік 203742,56 грн., шляхом обміну на земельну ділянку меншого розміру, діяв за межами своїх повноважень директора ПП "Олександрівські землі", які визначені п. п. 6.2, 9.6. Статуту (а.с.66-75) та не в інтересах відповідача. Будь яких доказів, що зазначені дії були вчиненні ним за затвердженням зборів учасників підприємства, сторона позивача суду не надала. Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що ПП "Олександрівські землі" не мають у власності земельних ділянок, а здійсьнюють свою діяльність тільки на орендованих землях. Зазначена обставина не оспорювалась стороною позивача в судовому засіданні. Позивач в 2018 році не займався обробкою та не контролював використання земельної ділянки, свідомо знаючи про її перебування в володінні ОСОБА_7 . Позивач добровільно отримав від ПП "Олександрівські землі" орендну плату спірної земельної ділянки за 2018 рік. Домовленність між ОСОБА_7 та позивачем, щодо продажу земельної ділянки, шляхом її міни на земельну ділянку меншого розміру, суперечила вимогам підпункт б) пункту 15 Розділу Х Перехідні положення ЗК України, що діяли на час дії домовленності.

Оскільки в кримінальному провадженні за заявою ОСОБА_1 , на час розгляду цивільної справи жодній особі підозра не оголошена, суд вважає недоведенною ту обставину, що підпис він імені позивача в договорі оренди, виконано посадовою особою ПП "Олександрівські землі", яка діяла в інтересах підприємства та мала право на такі дії .

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відповідачем ПП "Олександрівські землі" в судовому засіданні на підставі наданих сторонами письмових доказів, показань свідків, доведено, що шкода яка завдана позивачу неможливістю використовувати земельну ділянку за призначенням, особисто, завдана не з їх вини. З будь-якими вимогами до ОСОБА_7 , як фізичної особи, позивач до суду не звертався.

Надаючи оцінку "Розрахунку розміру матеріальної шкоди, завданої ОСОБА_1 , внаслідок самовільного захоплення належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 1420388000:01:000:0317" (а.с.27), суд керується п. 16 пленуму ВС України від 16.04.2004 року за № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", відповідно до якого при пошкодженні посівів, самовільному зайнятті ріллі або сінокосінні на користь землекористувача (власника) стягується вартість неодержаних сільськогосподарської продукції чи сіна, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов`язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

Будь-яких належних допустимих та достовірних доказів, на підтвердження зайняття в будь-який час позивачем господарською діяльністю, сторона позивача суду не надала. Свідок ОСОБА_1 в свої показаннях повідомив суд, що декларації про отриманий дохід він не подавав, бо ніхто цього не вимагав. Свідок ОСОБА_31 в своїх показанях повідомив суд, що йому не відомо чи отримував прибуток ОСОБА_1 від використання земельної ділянки та який саме.

Письмові докази надані стороною позивача суду на підтвердження розрахунку (а.с.22-26), суд оцінює, як неналежні, оскільки вони стосуються іншого підприємства, яке не проводили будь-яких робіт на спірній земельній ділянці.

Покладений в основу розрахунку лист ГУС у Донецькій області № 01-03/3430-19 від 22.10.2019 року щодо врожайності соняшнику у 2018 році та озимої пшениці у 2019 році, містить застереження про те, що наведені середні ціни є первинною базою для розрахунку цін і відповідно до мети спостереження не призначені для інших цілей, та є неналежним доказом розрахунку.

Узгодивши свої висновки з правовими висновками викладеними в постановах ВС України від 01 липня 2015 року у справі № 3-383гс15, від 07 жовтня 2015 року у справі № 3-741гс15, від 14 червня 2017 року по справі з ЄУН 923/2075/15, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в його вимогах, щодо відшкодування збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового використання земельної ділянки, оскільки відповідачем ПП "Олександрівські землі" доведено, що шкода позивачу, завдана не з їх вини. Протиправна поведінка посадових осіб відповідача, які б діяли в його інтересах, не встановлена, з огляду на те, що в кримінальному провадженні за заявою представника ОСОБА_1 , підозра жодній особі не оголошена.

Позивач не виконав свій обов`язок довести в суді, що неодержані доходи (упущена вигода), що є предметом його позовних вимог, не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б позивач не був позбавлений можливості за встановлених судом причин, користуватися спірною земельною ділянкою.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд дійшов до висновку про необхідність відмовити в їх задоволенні, оскільки передбачена ст. 1167 ЦК України, вина в душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з протиправною поведінкою щодо нього самого, саме відповідача, в судовому засіданні не встановлена.

Надані позивачем на підтвердження моральної шкоди медичні документи ОСОБА_1 та його дружини (а.с.29-32, а.с.33) та довідка про доходи позивача на переконання суду не є належними доказами на підтвердження моральної шкоди, завданої протиправною поведінкою іншої особи в 2018-2019 роках, оскільки захворювання є хронічними, а доказів на підтвердження загострення хвороб, в наслідок саме протиправної поведінки, суду не надано.

При відкритті провадження по справі, судом було відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

За вимогами ч. 2 ст. 136 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з позивача.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 136, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовної вимоги представника позивачаОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Приватного підприємства "Олександрівські землі" про стягнення з Приватного підприємства "Олександрівські землі" (код ЄДРПОУ 41358026) на користь ОСОБА_1 матеріальних збитків, заподіяних в наслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, у розмірі 124722,97 грн., - відмовити.

В задоволенні позовної вимоги представника позивачаОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , до Приватного підприємства "Олександрівські землі" про стягнення з приватного підприємства "Олександрівські землі" (код ЄДРПОУ 41358026) на користь ОСОБА_1 грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 25000 грн., - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІН НОМЕР_7 ), на користь держави судовий збір у розмірі 1497 (одна тисяча чотириста дев`яноста сім) грн. 22 коп.

Рішення постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 23 квітня 2020 року.

Повний текст рішення складено 30 квітня 2020 року.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Олександрівський районний суд Донецької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ч. 3 розділу ХІІ прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки зазначені вище, продовжуються на строк дії такого карантину.

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , ІН НОМЕР_7 .

Відповідач: "Олександрівські землі", юридична адреса: вул. Шкільна, 1, с. Мирна Долина, Олександрівського району Донецької області, ЄДРПОУ 41358026.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.