Рішення

від 28.04.2020 по справі 543/717/19

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/543/117/20

543/717/19

2/543/117/20

РІШЕННЯ

іменем України

29.04.2020 сел.Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Смілянського Є.А., при секретарі судового засідання Гапон Т.В., розглянувши в залі суду цивільну справу № 543/717/19 за позовом ОСОБА_1 до Яблунівської сільської ради, Оржицького району, Полтавської області про оголошення фізичної особи померлою

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Яблунівської сільської ради, Оржицького району, Полтавської області про оголошення фізичної особи померлою, яку мотивував наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 роки помер його двоюрідний дядько по батьківській лінії, ОСОБА_2 , який за життя був зареєстрований та проживав у с. Яблуневе, Оржицького району, Полтавської області. В книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 6 та виконкомом Яблунівської сільської ради Оржицького району видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 13.05.2010 р.

Факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 як двоюрідним племінником та дядьком по батьківській лінії встановлено рішенням Оржицького райсуду Полтавської області від 19.01.2017 року, яке набрало законної сили.

Крім того, рішенням Оржицького райсуду Полтавської області від 10.10.2019 року встановлено факт родинних відносин між ним та ОСОБА_3 1887 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , які доводяться один одному онуком та бабою по батьківській лінії та факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 як правнуком та прабабою по батьківській лінії. Цим же рішенням встановлено факт реєстрації смерті баби позивача, ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Яблуневе, Оржицького району, Полтавської області та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Яблуневе, Оржицького району, Полтавської області, місце реєстрації смерті, - Українська РСР, Полтавська область, Оржицький район, с. Яблуневе.

Враховуючи принцип преюдиційності судового рішення, що закріплений у ч.4.ст.82ЦПК Українидоказуванню непідлягають обставини,які встановленівищевказаними рішеннямисуду.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, зокрема у вигляді земельної ділянки площею 8,69 га, що розташована на території Яблунівської сільської ради Оржицького району, Полтавської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 223507 від 18.12.2003р.

З метою переоформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 за правомпредставлення своєїпрабаби,яка належитьдо другоїчерги спадкування, позивач звернувся до приватного нотаріуса Оржицькогорайонного нотаріальногоокругу Черненко О.О. із заявою про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 нотаріус відмовила, мотивуючи відсутністю належних доказів.

В даному випадку для видачі свідоцтва за правом представлення необхідними є докази родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем, свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану про народження, шлюб та смерть спадкоємців, яких позивач представляє у спадкуванні спадщини ОСОБА_2 .

Документом, що є перешкодою у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 за правом представлення другої черги спадкування є свідоцтво про смерть батька позивача ОСОБА_5 або рішення суду про оголошення його померлим.

Як вбачається із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 батько позивача ОСОБА_5 , 1913 р.н., та його мати ОСОБА_6 1917р.н., яка мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » в 1934 році уклали між собою шлюб, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження від 08.07.1950 року зроблено відповідний запис за № 22. У свідоцтві про одруження батьків зазначено, що вони є жителі с. Яблунево Оржицького району Полтавської області. Після шлюбу батько та мати позивача стали носити спільне прізвище « ОСОБА_8 ».

Отримані відомості щодо розшукуваних осіб, що збереглися в архівах Червоної Армії СРСР, свідчать про те що, ОСОБА_5 1913 р.н., місце народження якого с. Яблунево, Оржицького району Полтавської області був призваний Нікопольським РВК, проходив службу в ппс 910 748сп 4 строй роті та з 24 липня по вересень 1941 року перебував у розшуку. У вказаній відомості в розділі: «Фамилия, имя и отчество давших заявление о розиске, степень родства и адрес местожительства» зазначено: «Жена- Дынник Ульяна Н. Днепропетровск обл. Чкаловский рн. Алексеевка».

Вказаний факт підтверджується дублікатом повідомлення виданого Никопольським об`єднаним міським воєнним комісаріатом Дніпропетровської області від 21.02.1989р. за № 4/157, що зберігається в домашньому архіві позивача.

Надані позивачем фронтові листи батька також підтверджують, що останній у зв`язку з нападом нацистської Німеччини на СРСР у 1941 році був мобілізований до лав Червоної Армії та приймав участь у бойових діях 24.07.1941 р в 10 кілометрах від Києва в 910 п.п.с. 748с.п. 4я стр. роті.

За історичнимиданими,які єзагальновідомими фактами -7 липня 1941 року почалася Київська стратегічна оборонна операція 1941 року - це великомасштабні бойові дії радянських військ Південно-Західногофронту з оборониКиєва віднімецько-фашистськихзагарбників,що тривалидо 26вересня 1941року. На початку липня війська противника - групи армії «Південь», створивши майже потрійну перевагу в силах і витісняючи радянські частини Південно-Західного фронту, підійшли впритул до Києва - до річки Ірпінь, за 15 кілометрів від міста. 15 вересня 1941року німці замкнули кільце оточення навколо всього київського угруповання радянських військ.

Поразка радянських військ під Києвом потягла а собою численні людські жертви, за німецькими даними під Києвом до24 вереснябуло взято в полон 665 тисяч чоловіків. За даними, опублікованими в 1993 Генеральним штабом Збройних Сил РФ, радянські втрати склали понад 700 тисяч осіб, з них 627, 8 тисяч безповоротно.

Відповідно архівів «Книги пам`яті України», яка була створена Указом Президента України N 292 від 4 травня 1992 року «Про Книгу Пам`яті України», джерельною базою якої є масив архівних документів в тому числі документи Центрального архіву Міністерства оборониСРСР(РФ), м.Подольськ,Московської області, ним було віднайдені архіви Bef.Lagerlazаrеt Stalag ІІІА.

У віднайденій архівній довідці Bef.Lagerlazаrеt Stalag ІІІА міститься інформація про те, що військовополонений, який за прізвищем ім`ям роком та місцем народження збігається з даними батька позивача, потрапив до лагерного лазарету 23.03.1942 року та зазначено: «verstorben 28 MaI 1942» ( в перекладі з німецької померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Вказана інформація збігається з відомостями, що розміщена на сайті центру «Dokumentationsstelle Dresden», який з 2000 до 2016 р проводив науково-дослідну роботу про табори для радянських військовополонених, які розміщувалися на території рейху, і допомагав отримати інформацію про колишніх радянських громадян, які померли під час Другої світової війни в таборах і робочих командах на території колишнього німецького рейху.

На вказаному сайті у розділі «військовополонені громадяни СРСР» значиться прізвище: « ОСОБА_9 1913р.н. місце народження Оржиця, Полтавська область», що збігається з інформацією про батька позивача, яка міститься в інших архівах. Дата смерті ОСОБА_5 зазначена, як ІНФОРМАЦІЯ_6 , що збігається з архівною довідкою концентраційного табору Stalag ІІІА.

Вказані докази та обставини свідчать про смерть батька позивача, ОСОБА_9 ,1913р.н саме у травні 1942 року за часів другої світової війни, як військовополоненого концентраційного табору Bef.Lagerlazаrеt Stalag ІІІА.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, тобто, необхідною і достатньоюдля відкриття спадщини умовою визнається смерть громадянина.

Документом, що встановлює факт відкриття спадщини ( і підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину) єсвідоцтво про смерть спадкодавця. Зазначенене грунтується на вимогах ст. 49 ЦК України, згідно з якою смерть особи є актом цивільного стану і підлягає обов`язковій державній реєстрації. Згідно ч.3 ст.49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.

Відповідно доч.2ст.46ЦК України фізичнаособа,яка пропалабезвісти узв`язкуз воєннимидіями,збройним конфліктом,може бутиоголошена судомпомерлою післяспливу двохроків віддня закінченнявоєнних дій.З урахуваннямконкретних обставинсправи судможе оголоситифізичну особупомерлою ідо спливуцього строку,але нераніше спливушести місяців.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участі особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Стаття 47 ЦК України передбачає, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Пункт 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Відповідно ч. 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Рішенням Оржицького районного суду від 19.01.2017 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як двоюрідним племінником та дядьком по батьківській лінії.

Враховуючи принцип преюдиційності згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у цивільній справі доказуванню не підлягають.

Зазначеним рішенням встановлено, що ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , яка померла раніше нього, власних дітей подружжя не мало. Вказаним рішенням також встановлено, що батьком ОСОБА_1 був ОСОБА_9 , 1913 року народження, а бабою по батьківській лінії ОСОБА_3 ( мати батька позивача ) та прабаба ОСОБА_4 ( мати баби позивача та відповідно баба батька позивача ), які в свою чергу доводяться спадкодавцю ОСОБА_2 двоюрідним братом, рідною тіткою та бабою відповідно.

Він має намір реалізувати своє право на одержання свідоцтва про право на спадщину, зокрема після смерті ОСОБА_2 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за правом представлення своєї прабаби, яка належить до другої черги спадкування. Оскільки у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 йому відмовлену, адже відсутні відомості про смерть його батька слід оголосити його батька ОСОБА_5 померлим під час бойових дій у другій світовій війні, а саме у травні 1942 року.

В судове засідання з`явився представник позивача та заявлені позовні вимоги підтримала повністю, прохала судові витрати віднести за рахунок позивача.

Відповідач Яблунівська сільська рада, Оржицького району, Полтавської області свого представника до суду не направила, заявила клопотання про розгляд справи без їх участі, заявила, що позовні вимоги визнає повністю.

Третя особа ОСОБА_11 до суду не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви не заперечує.

Третя особа Оржицька державна нотаріальна контора в судове засідання свого представника не направила, надала суду заяву, в якій прохала розглянути справу без їхньої участі, проти задоволення позоау не заперечує.

Відповідно процесуально-правової позиції Полтавського апеляційного суду Оржицький районний суд Полтавської області вимушений розглянути справу в порядку позовного провадження.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі письмові докази у їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 83 роки помер двоюрідний дядько позивача по батьківській лінії ОСОБА_2 , який за життя був зареєстрований та проживав в с. Яблуневе, Оржицького району, Полтавської області про що в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 6 та виконкомом Яблунівської сільської ради Оржицького району видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 13.05.2010 р.

Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_2 як двоюрідним племінником та дядьком по батьківській лінії встановлено рішенням Оржицького районного суду Полтавської області від 19.01.2017 року, яке набрало законної сили.

Крім того, рішенням Оржицького райсуду Полтавської області 10.10.2019 року встановлено факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 1887 року народження ( померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), які доводяться один одному онуком та бабою по батьківській лінії та факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 як правнуком та прабабою по батьківській лінії. Цим же рішенням встановлено факт реєстрації смерті баби позивача ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Яблуневе, Оржицького району, Полтавської області та померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Яблуневе, Оржицького району, Полтавської області, місце реєстрації смерті, - Українська РСР, Полтавська область, Оржицький район, с. Яблуневе.

Враховуючи принцип преюдиційності судового рішення, передбачений ч.4.ст.82ЦПК Українидоказуванню непідлягають обставини,які встановленівищевказаними рішеннямисуду.

Після смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, зокрема у вигляді земельної ділянки площею 8,69 га, що розташована на території Яблунівської сільської ради Оржицького району, Полтавської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ПЛ № 223507 від 18.12.2003 року.

З метою переоформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 за правомпредставлення своєїпрабаби,яка належитьдо другоїчерги спадкування, позивач звернувся до приватного нотаріуса Оржицькогорайонного нотаріальногоокругу ЧерненкоО.О. із заявою про прийняття спадщини. Проте у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 нотаріус відмовила, мотивуючи відсутністю належних доказів родинних відносин.

Отже в даному випадку для видачі свідоцтва за правом представлення необхідними є докази родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем, свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану про народження, шлюб та смерть спадкоємців, яких позивач представляє у спадкуванні спадщини ОСОБА_2 .

Документом, що є підставою у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_2 за правом представлення другої черги спадкування є свідоцтво про смерть батька позивача ОСОБА_5 або рішення суду про оголошення його померлим.

Як вбачається із свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 батько позивача ОСОБА_9 , 1913 р.н., та його мати ОСОБА_6 , 1917 р.н, яка мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » в 1934 році уклали між собою шлюб про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження від 08.07.1950 року зроблено відповідний запис за № 22. У свідоцтві про одруження батьків позивача зазначено, що вони є жителями с. Яблуневе, Оржицького району, Полтавської області. Після шлюбу батько та мати позивача стали носити спільне прізвище « ОСОБА_8 ».

Надані позивачем відомості щодо розшукуваних осіб, які збереглися в архівах Червоної Армії СРСР, свідчать про те, що ОСОБА_9 , 1913 р.н., місце народження якого с. Яблуневе, Оржицького району, Полтавської області був призваний Нікопольським РВК, проходив службу в ппс 910 748сп 4 строй роті та з 24 липня по вересень 1941року перебував у розшуку. У вказаній відомості в розділі: «Фамилия, имя и отчество давших заявление о розиске, степень родства и адрес местожительства» зазначено: «Жена- Дынник Ульяна Н. Днепропетровск обл. Чкаловский рн. Алексеевка».

Вказаний факт підтверджується дублікатом повідомлення виданого Нікопольським об`єднаним міським воєнним комісаріатом Дніпропетровської області від 21.02.1989 р. за № 4/15, що зберігається в позивача.

Надані позивачем фронтові листи батька також підтверджують, що останній у зв`язку з нападом нацистської Німеччини на СРСР у 1941 році був мобілізований до лав Червоної Армії та приймав участь у бойових діях 24.07.1941р в 10 кілометрах від Києва в 910 п.п.с. 748с.п. 4я стр. роті.

За історичнимиданими,які єзагальновідомими фактами -7 липня1941року почаласяКиївська стратегічнаоборонна операція1941року -це великомасштабнібойові діїрадянських військПівденно -Західного фронту з оборониКиєва віднімецько-фашистськихзагарбників,що тривалидо 26вересня 1941року. На початку липня війська противника - групи армії «Південь», створивши майже потрійну перевагу в силах і витісняючи радянські частини Південно-Західного фронту, підійшли впритул до Києва - до річки Ірпінь, за 15 кілометрів від міста. 15 вересня 1941року німецькі війська замкнули кільце оточення навколо всього київського угруповання радянських військ.

Відповідно архівів «Книги пам`яті України», яка була створена Указом Президента України N 292 від 4 травня 1992 року «Про Книгу Пам`яті України», джерельною базою якої є масив архівних документів в тому числі документи Центрального архіву Міністерства оборониСРСР(РФ), м.Подольськ,Московської області, мною було віднайдені архіви Bef.Lagerlazаrеt Stalag ІІІА.

В архівній довідці Bef.Lagerlazаrеt Stalag ІІІА міститься інформація про те, що військовополонений, який за прізвищем, ім`ям, роком та місцем народження збігається з даними батька позивача, потрапив до лагерного лазарету 23.03.1942 року та зазначено: «verstorben 28 MaI 1942» ( в перекладі з німецької померлий ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Вказана інформація збігається з відомостями, що розміщена на сайті центру «Dokumentationsstelle Dresden», який з 2000 до 2016 р проводив науково-дослідну роботу про табори для радянських військовополонених, які розміщувалися на території рейху, і допомагав отримати інформацію про колишніх радянських громадян, які померли під час Другої світової війни в таборах і робочих командах на території колишнього німецького рейху.

На вказаному сайті у розділі «військовополонені громадяни СРСР» значиться прізвище: « ОСОБА_9 1913р.н. місце народження Оржиця, Полтавська область», що збігається з інформацією про батька позивача, яка міститься в інших архівах. Дата смерті ОСОБА_5 зазначена, як ІНФОРМАЦІЯ_6 , що збігається з архівною довідкою концентраційного табору Stalag ІІІА.

Вказані докази та обставини свідчать про смерть батька позивача ОСОБА_9 ,1913р.н., саме у травні 1942 року за часів другої світової війни, як військовополоненого концентраційного табору Bef.Lagerlazаrеt Stalag ІІІА.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Отже, необхідною і достатньоюдля відкриття спадщини умовою визнається смерть громадянина.

Документом, що встановлює факт відкриття спадщини ( і підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину) єсвідоцтво про смерть спадкодавця.

Зазначене відповідає ст. 49 ЦК України, згідно з якою смерть особи є актом цивільного стану і підлягає обов`язковій державній реєстрації.

Згідно ч. 3 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть.

Відповідно доч.2ст.46ЦК України фізичнаособа,яка пропалабезвісти узв`язкуз воєннимидіями,збройним конфліктом,може бутиоголошена судомпомерлою післяспливу двохроків віддня закінченнявоєнних дій.З урахуваннямконкретних обставинсправи судможе оголоситифізичну особупомерлою ідо спливуцього строку,але нераніше спливушести місяців.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Стаття 47 ЦК України передбачає, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Пункт 13 постанови пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» звертає увагу суду на необхідність відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.

Відповідно ч. 3 ст. 46 ЦК України, фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Рішенням Оржицького районного суду від 19.01.2017 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як двоюрідним племінником та дядьком по батьківській лінії.

Враховуючи принцип преюдиційності згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у цивільній справі доказуванню не підлягають.

Зазначеним рішенням встановлено, що ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 , яка померла раніше нього, власних дітей подружжя не мало. Вказаним рішенням також встановлено, що батьком ОСОБА_1 був ОСОБА_9 , 1913 року народження, а бабою по батьківській лінії ОСОБА_3 ( мати батька позивача ) та прабаба ОСОБА_4 ( мати баби позивача та відповідно баба батька позивача ), які в свою чергу доводяться спадкодавцю ОСОБА_2 двоюрідним братом, рідною тіткою та бабою відповідно.

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Оголошення особи померлою необхідне заявнику для отримання свідоцтва про смерть та оформлення спадкових прав.

Судові витрати необхідно віднести за рахунок позивача згідно заяви його представника.

Керуючись ст. ст. 76, 82, 258 259,263 265, 273, 308 ЦПК України, ст. ст. 46, 47, 49, 1220 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Позов задовольнити.

2.Оголосити ОСОБА_5 , 1913 року народження, уродженця с. Яблуневе, Оржицького району, Полтавської області, Україна, який доводиться ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рідним батьком, - померлим ІНФОРМАЦІЯ_8 .

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

4.Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , проживає в АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Яблунівська сільська рада, Оржицького району, Полтавської області, ідентифікаційний код 25155689, місце знаходження Полтавська область, Оржицький район, село Яблуневе, вулиця Центральна, 60а;

- третя особа: ОСОБА_11 , ідентифікаційний номер невідомий, проживає АДРЕСА_2 ;

- третя особа: Оржицька державна нотаріальна контора ідентифікаційний код 02900127, місцезнаходження Полтавська область, Оржицький район, селище Оржиця, вулиця Центральна, 22.

Суддя : Є.А.Смілянський

Повне рішення складене 30.04.2020 року.