Рішення

від 27.04.2020 по справі 482/361/19

НОВООДЕСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.04.2020

Справа № 482/361/19

Номер провадження 2/482/113/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судових засідань Шведової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі , мотивуючи тим, що 23 червня 2005 року вона та відповідач суб`єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 в селі Бузькому уклали Договір про оренду землі. Предметом вказаного Договору є земельна ділянка, що знаходиться в приватній власності ОСОБА_1 , сільськогосподарського призначення площею 7,43 га ріллі, яка знаходиться на території Бузької сільської ради. Земельна ділянка передана в оренду в строкове платне користування терміном на 30 років орендарю - суб`єкту підприємницької діяльності ОСОБА_2 .

Договір про оренду землі від 23 червня 2005 року було зареєстровано у Новоодеському реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 січня 2006 року за №040601900029.

Згодом, 11.04.2012 року державним реєстратором Відділу Держкомзему у Новоодеському районі Миколаївської області К.М. Кушнір було зареєстровано Додаткову угоду Про зміну і доповнення договору за № 482480004002351. Вказана угода було нібито укладена між сторонами вищезазначеного Договору про оренду землі від 23 червня 2005 року.

У Додатковій угоді вказується, що орендар і орендодавець на виконання Указу Президента України від 19.08.2008 року №725/2008 Про невідкладні заходи... , Постанови КМУ від 03.09.2008 року №780 Про внесення змін до типового договору оренди землі у зв`язку із внесенням змін до ЗУ Про плату за землю та проведенням в 2008 році індексації грошової оцінки земельної ділянки, прийшли до згоди внести зміни і доповнити договір №__від____р. зареєстрований під № 040601900029 від 20 січня 2006 року. Змінити вищевказані умови Договору, виклавши їх у наступній редакції: п.5 Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить всього 123999 грн. 44 коп.; п.9 Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3720 грн. на рік. Доповнити пункти договору, виклавши їх у наступній редакції: продовжити термін Договору оренди на 49 років тощо.

Тобто, дана Угода містила в собі зміни п.п. 5 і 9 та доповненням п.17 з продовженням терміну Договору оренди від 23 червня 2005 року на 49 років. Інші умови вищезазначеного Договору залишилися незмінними і сторони нібито підтвердили свої зобов`язання.

Позивач також вказує, що Договір оренди від 23 червня 2005 року та Додаткова Угода Про зміну і доповнення договору від 11 квітня 2012 року є результатом постійного тиску та погроз з боку ОСОБА_2 , є сфальсифікованими та суперечать положенням ЗУ Про оренду землі та діючого законодавства, тому позивач просить суд припинити шляхом розірвання Договір оренди від 23 червня 2005 року та Додаткову Угоду Про зміну і доповнення договору від 11 квітня 2012 року та вивільнити земельну ділянку з незаконного користування ОСОБА_2 з наступних підстав.

Позивач вважає, що підставами для розірвання Договору оренди землі від 23 червня 2005 року є:

Відповідно до ст. 2 ЗУ Про оренду землі від 06.10.1998 року №161-14 (Далі- ЗУ Про оренду землі ) відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.13 ЗУ Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі від 23 червня 2005 року не відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, відповідно до ст. 15 ЗУ Про оренду землі від 06.10.1998 р.№161-ХГУ істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) ; строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Однак, орендар ОСОБА_2 порушив умови Договору та не виплачував позивачу орендну плату в повному обсязі та своєчасно, не нараховував індексацію, не переглядав розмір орендної плати не зважаючи на вимоги позивача та умови Договору.

Зокрема, ОСОБА_2 ухиляється переукласти Договір та Додаткову умову до нього відповідно до норм чинного законодавства та достовірних фактів, згідно правовстановлюючих документів.

Відповідно до ч.4 ст. 203 ЦК правочин має вчинятися у формі, встановленій законом .

Стаття 14 ЗУ Про оренду землі вказує, що Договір оренди землі укладається у письмовій формі. Типову форму договору оренди землі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2004 р. № 220.

Постанова, якою затверджено Типову форму договору оренди є нормативно-правовим актом, який вимагає дотримання його положень особами, які можуть бути суб`єктами договору оренди.

В Типовій формі договору оренди обов`язковою характеристикою предмету договору - земельної ділянки, є, зокрема, її кадастровий номер.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЗУ Про Державний земельний кадастр від 07.07.2011 року №3613-6, кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Всупереч положенням ЦК та ст. ст. 14, 15 ЗУ Про оренду землі , у характеристиці предмета Договору про оренду землі від 23 червня 2005 року - земельної ділянки, відсутній її кадастровий номер, що є її безпосереднім ідентифікатором.

Окрім того, наступна істотна умова, передбачена ЗУ Про оренду землі , а саме -вказання місця розташування земельної ділянки, в Договорі про оренду землі від 23 червня 2005 року, також не виконана. Так, у вказаному договорі місцезнаходженням земельної ділянки є територія Бузької сільської ради . Для довідки, в Україні : щонайменш три села з географічною назвою Бузьке , а саме: с. Бузьке Новоодеського району Миколаївської області; с. Бузьке Вознесенського району Миколаївської області; с. Бузьке Арбузинського району Миколаївської області тощо, які також мають селищні ради. Тому не можна вважати вказаний пункт договору конкретним, адже місцезнаходження предмету договору оренди не може зазначатись лише територія Бузької сільської ради .

Так, відповідно до ст. 79 Земельного кодексу України (далі-ЗК), земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з

визначеними щодо неї правами. Таким чином, місце розташування земельної ділянки є однією з її обов`язкових ідентифікуючих ознак. Висловлювання щодо місцезнаходження земельної ділянки територія Бузької сільської ради не може її ідентифікувати належним чином. Для ідентифікації місцезнаходження земельної ділянки необхідно вказувати назву країни, область, район, селища та її кадастровий номер.

В п. 8 Договору про оренду землі від 23 червня 2005 року зазначено, що його укладено на 30 років.

Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Законодавець визначає, що недодержання даної вимоги є підставою для визнання правочину недійсним. Договір про оренду землі від 23 червня 2005 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків, які ним були обумовлені.

Так, відповідно до п. 1 Договору, його предметом є те, що: орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Бузької сільської ради .

Окрім того, що у визначенні предмета договору неможливо ідентифікувати, яку земельну ділянку і на території якої з Бузьких сільських рід вона знаходиться, виникає питання щодо моменту передачі та дійсності такої передачі орендодавцем, власником І земельної ділянки - ОСОБА_1 орендарю, суб`єкту підприємницької діяльності приватному підприємцю ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 579 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Положення ст. 765 ЦК передбачає, що наймодавець (в даному випадку ОСОБА_1 ) зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п. 20 Договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 5-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі .

В Акті прийому-передачі земельної ділянки, що, нібито, є додатком до Договору про оренду землі від 23 червня 2005 року, в даті є грубе виправлення кульковою ручкою синього кольору цифри НОМЕР_1 на цифру 2006 , в ньому також не ідентифікується, яка саме земельна ділянка передана у користування ПП ОСОБА_2 (відсутній кадастровий номер земельної ділянки, її конкретне місцезнаходження тощо); на акті прийому-передачі земельної ділянки, яку ОСОБА_2 прийняв як фізична особа, а не приватний підприємець, відсутнє проставлення мокрої печатки суб`єкта підприємницької діяльності приватного підприємця ОСОБА_2 .

Тому факт дійсності прийому-передачі земельної ділянки її власником ОСОБА_1 орендарю ПП ОСОБА_2 ставиться під сумнів.

У п.9 Договору вказується, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1000,00 грн. нарік.

У п.10 Договору зазначено, що обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

П. 11 Договору визначає: Орендна плата вноситься у такі строки: у грошовій формі - один раз на рік до 20 числа першого за звітним роком місяця, натуральна-до 20 числа останнього у звітному році місяця .

У п.12 Договору також вказується, що передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. П. 13 встановлено - розмір орендної плати переглядається один раз на три роки у разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції . Договором (п.14) визначено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0.3% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Проте, орендар не виплачував орендну плату відповідно до умов Договору, відмовлявся від її перегляду один раз на 3 роки, проте ціни та тарифи постійно зростали внаслідок інфляції, а також не виплатив пеню.

Усі вищеозначені умови Договору про оренду землі від 23 червня 2005 року всупереч положенням ст. 203 ЦК не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Це, як зазначає в позові ОСОБА_1 , підтверджують наступні факти.

Відповідно до ст. 21 ЗУ Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Всупереч п.9 Договору орендна плата не вносилася орендарем у розмірі 1000,00 грн. на рік. ОСОБА_1 відповідно до Договору орендну плату не отримувала.

Відповідно до п. 10 Договору обчислення розміру середньої плати за землю здійснювалося з урахуванням індексу інфляції кожні 3 роки. Не проводилась індексація нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно п. 11 Договору оренди землі від 23 червня 2005 року, орендна плата щорічно не вносилася взагалі, або орендодавцю епізодично раз на декілька років надавалися кошти в грошовій формі, що не відповідали встановленому розміру орендної плати.

Всупереч п.12 Договору також передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати не здійснювалася та згідно п. 13 Договору оренди землі від 23 червня 2005 року, який передбачає, що розмір орендної плати переглядається один раз на 3 роки, з 2005 року дану орендну плату переглянуто тільки 1 раз та відображено в Угоді Про зміну і доповнення договору від 11.04.2012 року (про яку йтиметься нижче) із вказаної дати більше не переглядалося та не визначалась нормативна грошова оцінка земельної ділянки в установленому законом порядку.

Також, орендар ПП ОСОБА_2 взагалі не виконав п. 14 Договору, у якому зазначається, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,3% несплаченої суми за кожен день прострочення. Пеня за прострочення вказаних зобов`язань ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 не сплачувалася взагалі.

Відповідно до ч.З ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно п. 41 Договору Відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання договору орендар несе відповідальність відповідно до закону та цього Договору.

З моменту реєстрації Договору оренди землі від 23 червня 2005 року ПП ОСОБА_2 не виконано жодного із зобов`язань, узятих ним відповідно до Договору, що підтверджує відсутність реального настання правових наслідків, що обумовлені ним.

11.04.2012 року державним реєстратором Відділу Держкомзему у Новоодеському районі Миколаївської області К.М. Кушнір було зареєстровано Додаткову Угоду Про зміну і доповнення договору за №482480004002351. Вказана угода було нібито укладена між сторонами вищеозначеного Договору про оренду землі від 23 червня 2005 року.

Позивач вважає Додаткову Угоду про зміну і доповнення договору за №482480004002351 від 11.04.2012 року незаконною з наступних підстав.

Вказана Угода не відповідає вимогам ч.1 ст. 203 ЦК та суперечить чинному законодавству України.

Так, у назві Додаткової угода не містить усіх необхідних реквізитів:

1. В назві Додаткової угоди не вказано, до якого саме Договору вона вносить зміни і доповнення;

2. Додаткова угода не містить дати укладання та номеру такої Угоди;

* ¦.

3. Додаткова угода не містить конкретних даних про місце вчинення такої угоди;

4. Додаткова угода укладена від імені фізичної особи ОСОБА_2 , який, як вказано в Угоді, діє на підставі Статуту ;

5. Угода не містить реєстраційних даних ОСОБА_2 як приватного підприємця;

6. Угода не містить відтиску мокрої печатки суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 .. Так, Договір про оренду землі було укладено з ПП ОСОБА_2 як суб`єктом підприємницької діяльності - фізична особа та завірений мокрою печаткою з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , в той час як Угода про зміну і доповнення Договору не посвідчена мокрою печаткою суб`єкта підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 . ПП ОСОБА_2 не було знято з державної реєстрації на момент реєстрації даної Угоди про зміну і доповнення Договору №482480004002351 від 11.04.2012 року, але Угода укладалась з фізичною особою ОСОБА_2 з реквізитами, що складалися з паспорту серії та ідентифікаційного номеру фізичної особи.

Зміст Додаткової Угоди Про зміну і доповнення договору за №482480004002351 від 11.04.2012 року суперечить чинному законодавству.

Так, у Додатковій угоді вказується, що: Орендар і Орендодавець на виконання Указу Президента України від 19.08.2008 року №725/2008 Про невідкладні заходи... , Постанови КМУ від 03.09.2008 року №780 Про внесення змін до типового договору оренди землі у зв`язку із внесенням змін до ЗУ Про плату за землю та проведенням в 2008 році індексації грошової оцінки земельної ділянки, прийшли до згоди внести зміни і доповнити договір зареєстрований під №040601900029 від 20 січня 2006 року .

Вказана угода є недійсною, так як вона базується на положеннях закону України Про плату за землю , який втратив чинність 01.01.2011 року (підстава - 2755-6) у зв`язку з набранням чинності Податкового кодексу України. А вказана Угода була зареєстрована у Відділі Держкомзему в Новоодеському районі Миколаївської області державним реєстратором Кушнір К.М. №482480004002351 від 11.04.2012 року, що є прямим порушенням чинного законодавства при укладанні Угоди про зміну і доповнення Договору за №482480004002351 від 11.04.2012 року, посилаючись на ЗУ Про плату за землю , який на дату реєстрації даної Угоди не був чинним.

Вищевказаною угодою змінено умови Договору оренди землі від 23 червня 2005 року, виклавши їх у наступній редакції: п.5 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить всього 123999 грн. 44 коп. ; п.9 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3720 грн. на рік .

Додатковою Угодою про зміну і доповнення договору за №482480004002351 від 11.04.2012 року доповнено пункти Договору, виклавши їх у наступній редакції: продовжити терпін Договору оренди на 49 років .

Якщо вказана Додаткова угода стосується Договору оренди землі від 23 червня 2005 року і продовжує термін оренди землі ще на 49 років, при тому, що у п. 8 Договору про оренду землі від 23 червня 2005 року зазначено, що його укладено на 30 років, загальний строк Договору оренди відповідно до Додаткової угоди тепер складає 79 років, що суперечить чинному законодавству.

Так, відповідно до ст. 19 ЗУ Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Згідно п.8 Змін, що вносяться до типового договору оренди землі , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. № 780 Про внесення змін до Типового договору оренди землі у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва враховується ротація культур згідно з проектом землеустрою, але в Угоді про зміну і доповнення Договору за №482480004002351 від 11.04.2012 року, зареєстрованої у Відділі Держкомзему в Новоодеському районі Миколаївської області відсутній Проект землеустрою з урахуванням ротації культур - проект сівозмін. Це суперечить вимогам чинного законодавства.

Згідно ч. 1 Указу Президента України від 2 лютого 2002 року № 92 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельний ділянок та земельних часток (паїв) слова та цифри у розмірі не менше 1,5 відсотка замінено словами та цифрою у розмірі не менше 3 відсотків .

Додатковою Угодою Про зміну і доповнення договору за №482480004002351 від 11.04.2012 року визначається новий розмір орендної плати, яка повинна становити не менше 3 відсотків від НГО (нормативної грошової оцінки) земельної ділянки, яка повинна згідно п.13 Договору про оренду від 23 червня 2005 року землі переглядатися 1 раз на З роки ряду причин, в тому числі: зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції та в інших випадках, передбачених законом, що не виконується орендарем ПП ОСОБА_2 з 11.04.2012 року по дійсний час.

В кадастровому плані земельної ділянки, переданої в приватну власність громадянці ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області вказаний кадастровий номер ділянки: 4824880800:03:000:0006, в той час як згідно витягу НВ №4804068622017 від 09.11.2017 року з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка має інший кадастровий номер: а саме 4824880800:03:004:0029. Цей факт свідчить про те, що згідно п.18 Договору про оренду землі від 23 червня 2005 року передача земельної ділянки в оренду повинна була здійснюватися з розробленням проекту її відведення та з присвоєнням нового кадастрового номеру, а саме 4824880800:03:004:0029.

Тобто, Договір про оренду землі від 23 червня 2005 року та Додаткова Угода Про зміну і доповнення договору за №482480004002351 від 11.04.2012 року містять посилання на різні кадастрові номери.

Так, в Договорі оренди землі відображено в п.2, що об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 7.43 га ріллі., в той час як в даній Угоді відображена земельна ділянка, площею 7.4336 га (не указана якісна характеристика та категорія земель).

Орендодавець ОСОБА_1 не ставила особистий підпис на сфальсифікованій зацікавленою особою ОСОБА_2 . Угоді, який пізніше доповнив надписом: підпис; підтверджую та не одержала від орендаря один з оригінальних примірників даної Угоди, що передбачено в тексті самої Угоди, яка укладена у чотирьох оригінальних примірникам, в тому числі для податкової інспекції Новоодеського району Миколаївської області (який відсутній у податкової).

В Угоді вказано, що дана угода вступає в силу з моменту підписання її сторонами, в той час як згідно діючого законодавства будь-який правочин вступає в законну силу з моменту її реєстрації.

Інші положення Договору про оренду землі ніби-то залишилися незмінними і сторони нібито підтвердили свої зобов`язання.

Таким чином, сама угода повністю суперечить не тільки діючому законодавству, а і Договору про оренду землі від 23 червня 2005 року.

Окрім того, нововстановлену орендну плату Додаткової Угоди Про зміну і доповнення договору №482480004002351 від 11.04.2012 року у розмірі 3720 грн. на рік ПП ОСОБА_2 не було сплачено по даний час.

З огляду на вищевикладене, Додаткова Угода Про зміну і доповнення договору №482480004002351 від 11.04.2012 року є недійсною та такою, що суперечить вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦПК України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи с обов 'язковими згідно із законом.

Нормою ч. 2 ст. 16 ЦПК встановлено, що особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов 'язані поновити їх, не чекаючи пред 'явлення претензії чи позову.

ОСОБА_1 з приводу порушення своїх законних прав та інтересів висунула у Претензійному Листі від 09.01.2019 року на ім`я ПП ОСОБА_2 наступні вимоги та зобов`язала його:

1. В термін один місяць з дня отримання листа вивільнити земельну ділянку (що знаходиться у приватній власності ОСОБА_1 ; кадастровий номер 4824880800:03:004:0029; площею 7, 4336 га ріллі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (цільове призначення 01.01) на території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області) з незаконного та протиправного користування ОСОБА_2 ;

2. В термін один місяць з дня отримання листа виплатити орендну плату в повному обсязі за період з 2005 року по дійсний час з врахуванням НГО, індексації орендної плати, індексів інфляції, пені та моральну шкоду.

3. Негайно призупинити сільськогосподарські роботи на належній ОСОБА_1 земельній ділянці (кадастровий номер 4824880800:03:004:0029; площею 7, 4336 га ріллі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (цільове призначення 01.01) на території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області).

Відповідно до даних, наданих на сайті Укрпошти (через яку було направлено лист ОСОБА_2 ) у розділі відстежень міжнародних відправлень та відправлень по Україні, вказаний лист (6500906161340) було вручено особисто 12 січня 2019 року.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), правовідносини між власником земельної ділянки та фактичним користувачем, який зберіг у себе за рахунок власника земельної ділянки кошти, які мав заплатити за користування нею, регулюються на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Згідно із статтею 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною другою статті 409 ЦК України встановлено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати без внесення відповідних змін до договору у письмовій формі (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року у справі № 3-34гс13 та від 20 серпня 2013 року у справі № 3-21гс13).

Орендар зобов`язаний самостійно за наявності відомостей про нормативну грошову оцінку землі перераховувати розмір орендної плати.

Оскільки невиплата орендної плати набула систематичного характеру, то відповідно до частини першої статті 32 Закону України Про оренду землі зазначена обставина є підставою для дострокового розірвання договору оренди землі.

Згідно ст.32 Закону України Про оренду землі , яка регулює припинення договору оренди землі шляхом його розірвання, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що наведеними положеннями закону, які регулюють спірні відносини, передбачена систематична (два і більше рази) несплата орендної плати, передбаченої договором, як підстава для розірвання договору оренди.

Наведене повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом України у постановах від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12 та від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16.

У зв`язку з цим позивач просила: 1) припинити шляхом розірвання Договір оренди землі (паю), укладений 23 червня 2005 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем - суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 та зареєстрований у Новоодеському реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП "ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20 січня 2006 року за № 0406019000290 із Додатковою угодою "Про зміну і доповнення договору" за № 482480004002351 від 11.04.2012 року; 2) стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 всі судові витрати відповідно до наданих квитанцій.

В підготовчому судовому засіданні позивач повністю підтримала позов, просила його задовольнити. В судове засідання для розгляду справи по суті позивач не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи в її відсутність.

Представник відповідача ПП Норик в підготовчому судовому засіданні позов не визнав та надав до суду відзив на позов. В судове засідання для розгляду справи по суті відповідач та його представник не з`явилися. Представник відповідача надав до суду ззаяву про розгляд справи в його відсутність.

У своєму відзиві представник відповідача зазначив, що орендна плата отримана позивачем вчасно, що підтверджується підписами ОСОБА_1 у відомостях про видачу орендної плати. Підписи на договорі оренди землі та на додатковій угоді до нього належать ОСОБА_1 . Про укладення додаткової угоди в 2012 році ОСОБА_1 було достоменно відомо, про що вона особисто поставила свій підпис на додатковій угоді.

Дослідивши викладені в позовній заяві та у відзиві факти, надані суду письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 22.03.2002 року на підставі розпорядження Новоодеської РДА від 22.02.2002 року № 75 належить земельна ділянка загальною площею 7,43 га в межах території Бузької сільської ради Новоодеського району Миколаївської області, призначена для товарного сільськогосподарського виробництва. Такі обставини підтверджуються копією державного акту на право власності на земельну ділянку.

23.06.2005 року між сторонами був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 30 років, який зареєстрований в Новоодеському реєстраційному окрузі (офісі) Миколаївської регіональної філії ДП "ЦДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та вчинено запис у Державному реєстрі земель від 20.01.2006 року за № 040601900029, що підтверджується вказаним договором. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Орендна плата згідно вказаного договору становила 1 000 грн. на рік.

11.04.2012 року в Відділі Держкомзему у Новоодеському районі за № 482480004002351 зареєстровано Угоду про зміну і доповнення договору. В Угоді вказано, що сторони прийшли до згоди внести зміни і доповнити договір, зареєстрований під № 040601900029 від 20.01.2006 року. Вказана угода змінила розмір орендної плати та вказана в розмірі 3720 грн. на рік та продовжено строк дії договору на 49 років.

Пунктом 9 договору оренди землі визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій або в натуральній формі (за бажанням орендодавця). Щорічний розмір орендної плати складає фіксовану грошову суму у розмірі 1000 грн. 00 коп. на рік. Пунктом 10 Договору передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції. Пунктом 11 встановлено, що орендна плата вноситься щорічно до 20 числа першого за звітним роком місяця, натуральна - до 20 числа останнього у звітному році місці.

Позивач не подавала заяву про сплату їй орендної плати у натуральній формі, тож на підставі п.9 Договору оренди землі розрахунок мав проводитися у грошовій формі на суму, зазначену п.9 Договору до 20 січня відповідного року.

Судом встановлено, що до звернення позивачки до суду з наданим позовом відповідач виплачував їй орендну плату за 2011 - 2017 роки, що підтверджується копіями відомостей про виплату орендної плати за землю, виплаченої ОСОБА_1 . Так в 2011 році позивач отримала 6500 грн., в 2012 році - 9720 грн., в 2013 році - 9720 грн., в 2014 році - 9720 грн., в 2015 році - 13646,28 грн., в 2016 році - 14646,38 коп., в 2017 році - 10575,82 грн. Крім того згідно копії розписки, від 17.08.2016 року, виданої позивачем ОСОБА_1 відповідачу ПП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 отримала від відповідача 24000 грн. в рахунок орендної плати. Заперечень від позивача ОСОБА_1 щодо належності їй підписів у відомостях, та написання нею вказаної розписки до суду не надходило.

З наданої відповідачем копії квитанції від 23.05.2019 року вбачається, що під час розгляду справи в суді відповідач також сплатив позивачу орендну плату за 2018 рік в розмірі 4488 грн.

На підставі наведених доказів судом встановлено, що відповідач сплачував позивачу орендну плату в розмірі, який більший за розмір орендної плати, який був передбачений в Договорі оренди землі та в Угоді про зміну та доповнення договору.

При цьому суд вважає таким, що не заслуговує на увагу твердження позивача про те, що Договір оренди землі від 23.06.2005 року та Угода, якою вносилися зміни до доповнення до договору є недійсними. Позивачем не надано суду жодного доказу про недійсність вказаних договорів. Такі доводи є надуманими.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі", в редакції, яка діє на сьогоднішній день, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

В момент укладення договору оренди землі 23.06.2005 року між позивачем та відповідачем Закон України Про оренду землі не передбачав внесення відомостей про кадастровий номер земельної ділянки в договір, а тому не може бути підставою визнання договору недійсним. Судом встановлено, що договір мав всі істотні умови, які необхідні були для укладення вказаного договору станом на 23.06.2005 року.

За таких обставин суд вважає, що договір оренди земельної ділянки, укладений між

позивачем ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 23.06.2005 року є дійсним і відповідав вимогам Закону України "Про оренду землі", який діяв на той час.

Крім того судом встановлено, що навіть без внесення змін до договору, розмір орендної плати відповідачем був самостійно збільшений, і орендна плата сплачувалася постійно, про що є відповідні підписи позивача.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про оренду землі відносини, повязані з орендою землі, регулюються ЗК України , Цивільним кодексом України (далі ЦК України ), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Положеннями статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє особу можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

У правовій позиції, висловленій у справі № 6-1449цс17 від 11.10.2017 року Верховний Суд України зазначив, що системний аналіз зазначених положень законодавства з врахуванням врегулювання відносин, пов`язаних з орендою землі, зокрема, положеннями ЦК України , слід дійти висновку, що при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди з підстави, передбаченої пунктом д статті 141 ЗК України , застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України , згідно якої необхідна наявність істотного порушення стороною договору.

У правовому висновку у справі № 6-977цс16 від 28.09.2016 року Верховний Суд зазначив, що відповідно до ч.1ст. 32 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст.24 і 25цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України. Згідно із п. д ч.1ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної несплати орендної плати, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, в той час як разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Оскільки судом не встановлено факту систематичної несплати відповідачем орендної плати, навпаки орендна плата сплачувалася навіть в більшому розмірі, ніж передбачено договором (тільки за 2018 рік орендна плата була сплачена в травні 2019 року під час розгляду вказаної справи), що на думку суду не є істотним порушенням ПП ОСОБА_2 договору, суд вважає, що в даному випадку немає передбачених законом підстав для розірвання договору оренди.

За наведених обставин позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2 , 5 , 10-13 , 77-80 , 89 , 258 , 259 , 263-265 , 268 ЦПК України , суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі - відмовити повністю.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Відповідно до п.3 розділу XII "Прикінцевих положень" ЦПК України строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину встановленого КМУ пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: В.О.Баранкевич