Рішення

від 27.04.2020 по справі 213/4925/19

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/4925/19

Номер провадження 2/213/576/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2020 року Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Нестеренка О.М.,

секретар судового засідання - Шрам В.А.,

за участю представників позивача - адвокатів Палій Є.А., ОСОБА_1 .А.,

представника відповідача - Балян А.С.,

представника третьої особи - адвоката Новікова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справи за позовом ОСОБА_2 до Професійної спілки Професійна спілка чесних працівників , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги: Приватне акціонерне товариство Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат , про визнання незаконним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання незаконним та скасування рішення звернувся ОСОБА_2 , посилаючись на те, що 25.11.2019 на адресу канцелярії ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРСТВА ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ (надалі ПРАТ ІНГЗК ) надійшла вимога №25-11/2019/01 від 25.11.2019 від Професійної спілки Професійна спілка чесних працівників (надалі відповідач ПС ПСЧП ) про розірвання трудового договору (контракту) з генеральним директором ПРАТ ІНГЗК .

До зазначеної вимоги додавалися документи, в тому числі копія рішення у формі протоколу №06-09-2019 від 06.09.2019 засідання Профактиву ПСЧП . Відповідно до зазначеного рішення, під час засідання профактиву були розглянуті питання ухилення від участі і проведенні колективних переговорів генеральним директором ПРАТ ІНГЗК , а також інших порушень Закону України Про профспілки, їх права та гарантії діяльності , законодавства про працю, про колективні договори та угоди, в результаті чого було прийняте наступне рішення:

ОСОБА_3 вийти з вимогою до Наглядової ради ПРАТ ІНГЗК про розірвання трудового договору (контракту) з генеральним директором ПРАТ ІНГЗК ОСОБА_2 через відмову в участі в колективних переговорах, порушення закону Про профспілки, їх права та гарантії діяльності , законодавства про працю, про колективні договори та угоди .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що є керівником ПРАТ ІНГЗК , не згоден із вимогою ПС ПСЧП і вважає рішення у формі протоколу №06-09-2019 від 06.09.2019 незаконним, а факти порушень, наведених у протоколі, надуманими та такими, що не відповідають дійсності. Також зазначає, що станом на дату звернення з позовом до ПРАТ ІНГЗК діє колективний договір у редакції, прийнятій 18 квітня 2014 року на конференції трудового колективу, та укладеної між генеральним директором підприємства як представником роботодавця та Головою Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 25913894). Отже, сторонами колективного договору ПРАТ ІНГЗК є генеральний директор та Первинна організація ПГМУ ПРАТ ІНГЗК . Враховуючи викладене, Позивач вважає, що рішення Відповідача у формі протоколу №06-09-2019 від 06.09.2019 є незаконним, оскільки прийняте неуповноваженою особою.

Крім того, Позивач зазначає, що Відповідач - професійна спілка Професійна спілка чесних працівників (код 39186443) не є первинною профспілковою організацією, що діє на ПРАТ ІНГЗК , а отже виборний орган - профактив ПСЧП не вправі приймати такі рішення, і, відповідно - звертатися з відповідною вимогою. Згідно з ч.1 ст.45 КЗпП України таке право надано саме виборним органам первинних профспілкових організацій. На підприємстві існує первинна профспілкова організації Професійної спілки Професійна спілка чесних працівників , що має назву - Профспілка Професійна спілка чесних працівників в приватному акціонерному товаристві Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (код 39903602), що підтверджується відповідним витягом.

Позивач зазначає про те, що Порушення, які містяться у Вимозі № 25-11/2019 від 25.11.2019 та Рішенні у Формі протоколу № 06-09-2019 є необґрунтованими з огляду на наступне. З тексту рішення у формі протоколу від 06.09.2019 року вбачається, що 25 червня 2019 року рішенням Ради профспілок, оформленим Протоколом № 25-06-19 (копія протоколу додана до матеріалів вимоги, місцезнаходження оригіналу Позивачеві невідомо) було прийнято рішення про початок колективних переговорів щодо розробки та укладання колективного договору. Згідно доданої до Вимоги копії Протоколу рішення про початок колективних переговорів приймалось за участі керівників двох профспілок - Відповідача (чисельність первинної профспілки серед працюючих на підприємстві станом на 25.06.2019 року - 3 особи, керівник - ОСОБА_4 ), та професійної спілки Професійна спілка чесних працівників (чисельність первинної профспілки серед працюючих на підприємстві станом на 25.06.2019 року - близько 145 осіб, керівник - ОСОБА_3 ) та без участі ППО НПГУ ПРАТ ІНГЗК (профспілка, що є стороною чинного Колективного договору, кількість членів профспілки станом на 25.06.2019 року - 4 965 осіб, керівник - ОСОБА_5 ).

Таким чином, рішення про початок Колективних переговорів приймалося двома профспілками, загальна чисельність членів яких серед працюючих на ПРАТ ІНГЗК складає близько 3% від загальної чисельності працівників підприємства.

Позивач зазначає, що станом на дату звернення з позовом до суду, на ПРАТ ІНГЗК діє колективний договір у редакції, прийнятій 18 квітня 2014 року на конференції трудового колективу та укладеного між генеральним директором підприємства, як представником роботодавця та Головою Первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 25913894).

Стосовно невиконання пунктів колективного договору та пункту 8.6. Галузевої угоди підприємством, незважаючи на деякі непорозуміння, що виникають з Відповідачем з приводу питань перевезення дітей працівників підприємства до дитячих закладів оздоровлення та звідти, в повному обсязі виконуються прийняті на себе зобов`язання, що передбачені п.7.10 Колективного договору. Абсолютно всім працівникам підприємства, що є членами ПС ПСЧП , відповідно до вимог позивача, наданих у листах, було перераховано вартість перевезення в заробітну плату, і таким чином виконано вимоги.

Щодо порушення ст.29 КЗпП, п.3.14 Галузевої угоди, наказу Мінпраці та Соцполітики № 336 від 29.12.2004 було розроблено нову робочу інструкцію від 29.05.2019 року, з якою ОСОБА_6 ознайомився, однак написав зауваження, що він не згоден з деякими вказаними у ній пунктами. Таким чином, станом на 06.09.2019 року зазначене порушення було відсутнє.

Стосовно порушення, що полягає в дискримінації працівників за ознакою їх належності до профспілки, невиконання п.1.5. Колективного договору та п.5.15 Галузевої угоди, Позивач зазначає, що з боку керівника підприємства не було допущено жодних порушень, які можна пов`язати з дискримінацією працівників за ознакою належності до будь-якої профспілки.

Підтвердженням цього є довідкова інформація, що надана позивачу на запит директором з персоналу та соціальних питань щодо наданих путівок працівникам - членам ПС ПСЧП за 2018- 2019 роки. Володільцем документів, що підтверджують факти надання путівок працівникам ПРАТ ІНГЗК , що є членами ПС ПСЧП , є Третя особа.

Позивач вважає, що, з наданих документів випливає, що підприємство надає путівки на відпочинок працівникам та членам їх сімей, які є членами ПС ПСЧП , а отже підстави говорити про дискримінацію - відсутні.

Стосовно інших порушень, що не знайшли відображення у вимозі, однак вказані у Протоколі від 06.09.2019 року, позивач зазначає наступне.

По розділу протоколу Щодо неповаги до діяльності на підприємстві ПСЧП та ігнорування її вимог та пропозицій .

Стосовно переписки з підприємством про початок колективних переговорів та ухилення від них. Незрозумілим є висновок, що всі дії підприємства направлені на те, аби створити перешкоди відповідачеві, та стати стороною колективного договору. Діючий колективний договір не містить у собі норм, що передбачають можливість приєднання до нього інших сторін, аніж ті, що його уклали. Отже єдиним законним шляхом для Відповідача стати стороною Колективного договору є участь в укладені нового, колективні переговори про укладення якого, не можуть бути розпочаті раніше, аніж 31.09.2021 (за три місяці до завершення дії чинного Колективного договору).

Стосовно невиконання умов колективного договору в частині забезпечення профспілки транспортом, приміщенням та сплатою платежів на культурно-масову, фізкультурно-оздоровчу роботу - зазначене твердження не відповідає дійсності - ПРАТ ІНГЗК було надано відповідь від 09.08.2019 з проханням уточнити вимоги до приміщення та ін., що потребує профспілка. Відповідь на зазначений лист було отримано ПРАТ ІНГЗК лише 23.10.2019, тобто висновок, викладений у Протоколі від 06.09.2019 про порушення ним чинного законодавства через ненадання того, що вимагає відповідач, є передчасним.

Стосовно листа від 07.05.2018 року про встановлення придбаних термометрів - незрозуміло в чому саме полягає порушення і яким чином підприємство перешкоджає законній діяльності профспілки, не заборонивши та не чинивши перешкод для їх встановлення на робочих місцях.

Стосовно листа від 12.02.2019 року про проблеми з водою в АПК ЗЦ, позивач зазначає, що зазначений лист прийнято до уваги, на сьогоднішній день на підприємстві реалізується інвестиційний проект щодо облаштування гарячого водопостачання ряду структурних підрозділів, у тому числі й АПК ЗК. На підтвердження цього надає засвідчену копію договору з підрядною організацією, що виконує ці роботи - 4082-02 від 03.05.2019. Сам лист профспілки не вимагав відповіді.

Лист від 28.01.2019 стосовно облаштування центрального водотоку на станції Горизонт +90 м. Пропозицію було розглянуто, облаштування централізованого водотоку недоцільно через технічні ускладнення та ризик його перемерзання у зимній період часу. А тому забезпечення працівників питною, а техніки - технічною водою здійснюється шляхом транспортування її спеціалізованим транспортом.

Лист від 08.04.2019 року - особисто ним не розглядався, оскільки був адресований директору з персоналу та соціальних питань ОСОБА_7 , з боку позивача порушення відсутні.

Лист від 28.01.2019 року про коригування графіку руху автобусів. Оскільки ПРАТ ІНГЗК не є підприємством, що надає зазначені у листі транспортні послуги з перевезення працівників, пропозиції профспілки було передано до організації-перевізника - Севертранс для подальшого розгляду. Сам лист не вимагав від ПРАТ ІНГЗК надання будь-якої відповіді.

Лист від 05.04.2019 року щодо коригування введеного без узгодження з Відповідачем Положення про оплату праці - позиція стосовно цього листа наведена в п.3.3. нижче за текстом Позовної заяви. Вважає, що порушення відсутні.

Лист від 12.11.2018 року щодо внесення змін до інструкції з ОП для машиністів екскаваторів. Зауваження взяті до уваги. Лист відповіді не потребував.

Лист від 21.08.2018 року - ситуація, викладена в ньому, як підтверджено у протоколі, вирішена на рівні генерального директора. Лист відповіді не вимагав.

Щодо Листа-пропозиціі від 03.05.2019 року з пропозицією проведення спільного засідання з питання відправки дітей в ДОТ Альбатрос , Позивач вважає, що в ньому не конкретизовано, а тому не зрозуміло, в чому саме полягає порушення, діти відправляються в табір своєчасно, фінансування витрат на перевезення - забезпечується, що описується в п.3 Позовної заяви.

Стосовно незабезпечення інших профспілок, окрім ПМГУ коштами на культурно - масову, фізкультурно - оздоровчу роботу, транспортом, приміщенням, обладнанням та незабезпечення, в порушення ст.42 ЗУ Про професійні спілки Відповідача приміщенням, транспортом, обладнанням, з наявністю Факту порушення незгоден. Позицію ПРАТ ІНГЗК стосовно забезпечення коштами на культурно-масову, фізкультурно-оздоровчу роботу ПС ПСЧП викладено у пункті 3 позовної заяви. Стосовно надання приміщень, позивач зауважує, що жодного разу, коли на адресу ПРАТ ІНГЗК надходили відповідні заяви від ПС ПСЧП стосовно надання приміщень для проведення засідань профактиву - відмовлено не було, в протоколі від 06.09.2019 відсутні будь-які конкретні факти, що доводять факт відмови в наданні приміщень профспілці.

Стосовно надання транспорту для перевезення хворого працівника - ОСОБА_8 , позивач повідомляє, що на момент звернення (усного) голови ПС ПСЧП щодо надання машини Швидка допомога для транспортування працівника в м. Дніпро, на ПРАТ ІНГЗК був лише один транспортний засіб, що міг би бути використаний для перевезення, але він не міг бути наданий через необхідність цілодобового чергування з метою забезпечення безпеки працівників, що задіяні у виробничому процесі, який є безперервним.

Щодо порушення стосовно розподілу путівок в дитячий табір та на турбази, позивач зазначає, що путівки для членів ПС ПСЧП , що придбає підприємство, передаються працівникам.

Також підприємство фінансує придбання путівок для оздоровлення дітей. Доказом цього є довідки про придбані впродовж 2018 - 2019 років путівки для членів ПС ПСЧП та їх дітей, що додаються до матеріалів позовної заяви. Підтвердження інших порушень , а саме - передання путівок, що призначені для ПС ПСЧП іншим профспілкам - відсутні у протоколі, та не конкретизовані, а тому позивач вважає, що вони є безпідставними.

З порушеннями Колективного договору стосовно ненадання профспілковому комітету безкоштовно приміщення для роботи та проведення зборів працівників, які є членами професійної спілки, з усім обладнанням, зв`язком, опаленням, освітленням та транспорту позивач незгодний.

Ненадання в тижневий термін інформації на запити профспілки з питань умов праці, оплати праці працівників, а також соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів та угод - вважає, що порушення не конкретизоване, значна частина листів профспілки взагалі не потребує відповіді, а є засобом взаємодії з роботодавцем. Вважає, що порушень чинного законодавства ним не допущено.

Щодо Розділу Протоколу Невиконання законодавства про працю відсутність, в порушення Наказу № 336 від 29.12.2004 та п.3.14 Галузевої угоди належним чином складених та введених в дію робочих інструкцій, Позивач вважає, що інших фактів, окрім викладених у Вимозі стосовно робочої інструкції ОСОБА_6 , немає, то посилання на допущені ним порушення не обгрунтовані. Інші факти порушень відсутні у протоколі та не конкретизовані, а отже - є безпідставними.

Стосовно прийняття без погодження з ПС ПСЧП Положення про оплату праці, преміювання та інші виплати за рахунок фонду оплату праці працівників ПРАТ ІНГЗК, звертає увагу суду на те, що станом на сьогоднішній день у ПРАТ ІНГЗК діє Колективний договір на 2014-2015 роки між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ та ПРОФСПІЛКОВИМ КОМІТЕТОМ ПЕРВИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФСПІЛКИ ТРУДЯЩИХ МЕТАЛУРГІЙНОЇ І ГІРНИЧОДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИИ КОМБІНАТ , продовжений до 2022 року.

Щодо Розділу Протоколу Ухилення від участі в колективних переговорах , позивач зазначає, що колективний договір не містить строків, у які повинні бути розпочаті колективні переговори, і на підставі ст.10 Закону України Про колективні договори та угоди , з урахуванням строку дії Колективного договору, встановленого Спільною постановою № 25 від 29.10.2018 року, строк для початку колективних переговорів має наступити не раніше 31.09.2021 року.

Щодо Розділу протоколу Невиконання зобов`язань по колективному договору і галузевою угодою , позивач посилається на те, що порушення п.1.5. Колективного договору, п.5.15 Галузевої угоди, а саме - ненадання путівок на оздоровлення ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 з його боку відсутні.

Стосовно невиконання Додатку до Колективного договору Про порядок видачі безпроцентних позик ПРАТ ІНГЗК , Позивач вважає, що в Протоколі від 06.09.2019 не наведено жодного випадку або доказу того, що підприємство та він особисто як керівник допускає такі порушує, тому вважає викладені звинувачення без будь-яких доказів та фактів - безпідставними.

Стосовно невиконання п.3.8. Галузевої угоди, а саме - невиплата винагороди за вислугу років.

Відповідно до зазначеного пункту Галузевої угоди, виплата працівникам підприємств винагороди за підсумками роботи за рік та за вислугу років, здійснюється якщо це встановлено системою оплати праці та передбачено колективним договором. Діючою редакцією Колективного договору ПРАТ ІНГЗК зазначена виплата не передбачена, як не передбачена вона і встановленою системою оплати праці. Отже порушення з боку позивача - відсутні.

Щодо порушення п.6.2.4. Галузевої угоди, зазначив, що перевезення працівників та їх дітей в заміські пансіонати не проводиться, а тому зазначене не відповідає дійсності.

Щодо Порушення п.6.2.5 Галузевої угоди, позивач вважає, що не наведено жодного випадку відмови підприємства у придбанні путівки для лікування працівників та членів їх сімей.

Щодо Порушення п.7.1. Галузевої угоди - ненадання допомоги колишнім воїнам, зазначив, що не наведено жодного випадку порушення підприємством або ним, як керівником, зазначеної норми і тому вважає зазначене порушення не доведено.

Щодо Розділу Протоколу Інші порушення будь-які твердження Відповідача відносно порушення законодавства, яке не відноситься до законодавства про колективні договори, не є підставою для пред`явлення вимоги про розірвання трудового договору з керівником.

Крім того, вказані порушення є необґрунтованими з огляду на наступне.

Стосовно порушень під час проведення інструктажів та навчань з охорони праці.

В Протоколі від 06.09.2019 не наведено жодного випадку або доказу того, що підприємство та він особисто, як керівник, порушує зазначену норму. Вважає викладені звинувачення без будь-яких доказів та фактів - безпідставними. Стосовно несвоєчасного проведення атестації робочих місць, в протоколі не зазначено, в чому саме з боку позивача, як особи, що не є відповідальним за організацію проведення атестації робочих місць на підприємстві, є порушення зазначених норм.

Таким чином, вважає, що порушення законодавства про охорону праці не має місце, порушення відсутні.

Стосовно порушення права на громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, відповідач у вимозі зазначає, що керівником підприємства не допускалися порушення щодо сприяння профспілці у здійсненні громадського контролю за виконанням власником вимог законодавства з охорони праці та забезпеченням на підприємствах безпечних і нешкідливих умов праці, виробничої санітарії. Оскільки в Протоколі не наведено конкретних випадків перешкоджання з боку підприємства у реалізації свого права профспілкою - вважає викладене порушення безпідставним.

Стосовно спричинення з його вини хронічного професійного захворювання у працівників підприємства, що є членами ПС ПСЧП , - ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , законодавець визнає, що ряд робіт є шкідливими та небезпечними, встановлює певні вимоги для їх виконання - отримання дозволу, який є у ПРАТ ІНГЗК , а отже виконання робіт, що призвели до виникнення профзахворювання у працівників, не є порушенням чинного законодавства як з боку підприємства, так і з боку позивача, як керівника підприємства.

Щодо вимоги про розірвання трудового договору з керівником у відповідності до рішення Відповідача у формі протоколу №06-09-2019 від 06.09.2019, то єдиним способом усунення виявлених порушень є зміна керівника, тобто направлення подання про його звільнення.

Позивач вважає за необхідне підкреслити, що відповідачем не вносилися подання з усіх питань, викладених у протоколі №06-09-2019 від 06.09.2019 року.

Враховуючи викладене, позивач вважає, що звернення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) з вимогою про розірвання трудового договору (звільнення) є обґрунтованим виключно у випадках неодноразових, триваючих порушень керівником підприємства вимог законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", за якими раніше вживалися заходи реагування у вигляді внесення подань в порядку ч.7 ст.20, ч.9 ст.21 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", або ж при вчиненні одноразового грубого порушення вимог законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", яке вчинено за таких обставин, та є настільки виключно тяжким (в сенсі завданих чи можливих наслідків порушення вимог законодавства, трудових прав громадян, тощо), що вжиття засобів реагування шляхом внесення подань є очевидно невідповідним вчиненим порушенням в силу їх м`якості чи неспроможності усунення вказаних порушень.

В аспекті наведеного звернув увагу на рішення в аналогічній справі - зокрема на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі №210/5254/17 від 13.06.2018 (залишено без змін судом апеляційної інстанції).

Таким чином, Позивач вважає, що Відповідачем не обґрунтовано неможливість застосування більш м`яких заходів реагування на порушення, а тому подання про розірвання трудового договору з керівником є необґрунтованим, незаконним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 17.12.2019 було відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалами від 03.02.2020 та від 03.03.2020 за клопотаннями сторін у справі було витребувано докази.

09.01.2020 через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає ПС ПСЧП уповноваженим відповідно до чинного законодавства органом, що може звертатись з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) з генеральним директором. Крім того зазначив, що заява до суду нелогічна з огляду на те що, як що б профактив ПСЧП не був уповноваженим органом, то позивач відповідно з позовною заявою до суду і не звертався. В обґрунтування своїх заперечень підтверджує те, що їх профспілка не підписувала колективний договір на 2014-2015 роки між ПРАТ ІНГЗК та профспілковим комітетом первинної організації профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України ПРАТ ІНГЗК , і як бачить відповідач з риторики позивача, позивач робить все можливе для того, щоб не допустити профспілку до участі в колективному договорі, його укладання та зміни, та контролі виконання.

Відповідач зазначає що, позивач свідомо ігнорує факт, що на підприємстві може діяти декілька професійних спілок. Однак, з протоколу засідання ради профспілок №25-06-19 від 25.06.2019 слідує, що для обговорення рішення про початок колективних переговорів були запрошені профспілки, які є членами РП ПРАТ ІНГЗК , в тому числі і профспілка відповідача. Що стосується того, що створення спільного представницького органу необхідне лише з метою укладення колективного договору, позивач вірно цитує витяги з законодавства щодо створення вільного представницького органу профспілок, але трактує їх Під себе . Створення спільного представницького органу профспілок в ПРАТ ІНГЗК було викликано необхідністю модернізації колективного договору, зокрема і тому, що на підприємстві існують декілька профспілок. Попередні спроби профспілки відповідача в робочому порядку розглянути пропозиції до внесення змін та доповнень до колективного договору ігнорувались. Зазначає, що надсилався лист з вимогою №21-08/2017-02 від 21.08.2017, на який відповідь отримали через пів року (лист №14/779 від 25.01.2018).

Що стосується існування спільної постанови №25 від 29.10.2018 про зміну редакції п.1.12 колективного договору в частині строку його дії, відповідач вважає що даний факт є показовим та красномовно свідчить про те, що позивач мав намір всіма засобами не допустити профспілку відповідача до можливості прийняти участь у колективному договорі, про існування спільної постанови відповідач дізнався з матеріалів справи, така таємна на погляд відповідача процедура прийняття спільної постанови крім того, що є просто не порядною по відношенню до інших профспілок та працівників, що є їх членами, не відповідає колективному договору та законодавчому порядку, а саме тим, що поява спільної постанови є доказом намагання позивача не допустити професійну спілку відповідача до укладення, контролю та виконання колективного договору.

Щодо того, що підприємство виконало свої зобов`язання по транспортуванню дітей працівників, до дитячих закладів оздоровлення, позивач стверджує, що ним не надаються путівки до заміських пансіонатів, а надаються путівки до баз відпочинку та санаторіїв, і наводить визначення пансіонатів та санаторіїв, та зазначає що туди, куди направляє підприємство є пансіонатом.

Щодо порушення ст.29 КЗпП, п.3.14 Галузевої угоди, наказу мінпраці та Соціальної політики №336 від 29.12.2004, відповідач зазначає, що позивач намагається відволікти увагу суду на наявний факт порушення, і вказує, що посадові інструкції були відсутні, але на їх вимогу були розроблені.

Щодо дискримінації працівників за ознакою їх належності до профспілки, та не виконання п.1.5 Колективного договору, та п.5.15. Галузевої угоди, відповідач зазначає, що позивач намагається приховати своє ставлення до членів профспілки відповідача, однак насправді в своїй позовній заяві зазначає: посилання осіб на п.2.7 додатку №16 (до колективного договору) не є правильним, оскільки цей пункт регулює придбання путівок, працівниками підприємства, що є членами профспілки, яка є стороною колективного договору .

Щодо непогодження позивача про направлення його дій на створення перешкод удільності профспілки відповідач зазначає, що на його думку вже традиційно позивач сам підтверджує небажання належного функціонування профспілки у ПРАТ ІНГЗК та наводить як доказ цитату з позовної заяви єдиним законним шляхом для відповідача є участь в укладенні нового колективного договору, колективні переговори про укладення якого не можуть бути розпочати раніше ніж 31.09.2021 .

Стосовно невиконання умов колективного договору в частині забезпечення профспілки транспортом, приміщенням та сплатою платежів на культурно - масову роботу, відповідач зазначає, що і тут позивач намагається маніпулювати фактами, які підтверджуються документально, та лише через чотири роки свого існування профспілка підняла питання і направила лист з вимогами надання приміщення та транспорту, на що позивач надав відповідь в листі.

Щодо розділу протоколу Невиконання законодавства про профспілки , в протоколі було зазначено посилання на ст.10 Закону України Про профспілки, їх права та гарантії діяльності , але підприємство не забезпечує профспілки, окрім ПМГУ коштами, та транспортом.

Щодо розділу протоколу Невиконання законодавства про працю , відповідач зазначає, що на підприємстві в порушення наказу № 336 від 29.12.2004, п. 3.14. Галузевої угоди, відсутні належним чином складені та введені робочі інструкції, і ситуація не виправлена.

Щодо розділу протоколу Ухилення від участі в колективних переговорах , відповідач наводить підстави прийняття спільної постанови, яка на думку відповідача, була прийнято таємно.

Щодо розділу протоколу Невиконання зобов`язань по колективному договору і Галузевою угодою , в протоколі зазначено про порушення п 5.5, п 5.18 галузевої угоди та п.5.18, та п.7.1, і зазначає що порушено порядок атестації робочих місць, порядок громадського контролю та не надається допомога колишнім воїнам.

23.01.2020 через канцелярію суду представником позивача адвокатом Ботвінко Р.А. було надано відповідь на відзив, в якому він зазначає наступне. В своєму відзиві на позовну заяву відповідач підтверджує, що не підписував діючий на теперішній час на ПРАТ ІНГЗК колективний договір на 2014-2015 роки, між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ та ПРОФСПІЖОВИМ КОМІТЕТОМ ПЕРВИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФСПІЛКИ ТРУДЯЩИХ МЕТАЛУРГІЙНОЇ І ГІРНИЧОДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ІНГУЛЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИИ КОМБІНАТ , але при цьому відповідач все ж наполягає на тому, що згідно КЗпП України та Закону України Про професійні спілки їх права та гарантії діяльності має право на звернення з вимогою про звільнення у разі порушення законодавства про працю, умов колективного договору та ухилення від участі в колективних договорах. Тобто, враховуючи, що відповідач не є стороною діючого на ПРАТ ІНГЗК колективного договору, а також з огляду на діюче в Україні законодавство, Відповідач не має повноважень звертатися до наглядової ради ПРАТ ІНГЗК з вимогою про розірвання контракту з позивачем з підстав порушення останнім колективного договору. Крім того у своєму відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що є первинною профспілковою організацією, у зв`язку з чим профактив як профспілковий виборний орган, реалізує своє право вимагати розірвання трудового договору з підстав, передбачених у ст. 33 Закону України Про професійні спілки України їх права та гарантії діяльності . Щодо професійної спілки Професійна спілка чесних працівників в ПРАТ ІНГЗК , відповідач зазначив, що вона є його осередком і створена згідно статуту відповідача.

В підтвердження зазначеного відповідач надав статутні документи лише по відношенню до себе, а статутних документів щодо осередку не надав, а тому вважає, що надані відповідачем докази не є достатніми для підтвердження в останнього статусу первинної профспілкової організації.

Щодо доводів та заперечень відповідача стосовно ухилення від участі у переговорах по укладенню або зміни колективного договору, представник позивача адвокат Ботвінко Р.А. наводить вимоги чинного законодавства, та зазначає, що оскільки відповідач не є стороною колективного договору, то ПРАТ ІНГЗК не має обов`язку інформувати останнього про внесення змін до колективного договору.

Щодо доводів та заперечень відповідача, стосовно невиконання п.7.10 колективного договору, представник позивача зазначає, що у своєму відзиві на позовну заяву відповідач не заперечує про те, що вартість проїзних документів, які підтверджують перевезення дітей працівників ПРАТ ІНГЗК до дитячих закладів оздоровлення та назад, в повному обсязі компенсовані працівникам. Однак відповідач зазначає, що вказані кошти повинні були компенсовані йому, а не вказаним працівникам, оскільки начебто сам відповідач оплатив проїздні документи. Проте відповідач не надав доказів, які підтверджують зазначені обставини.

Стосовно доводів та заперечень відповідача щодо порушення ст.29 КЗпП України, п.3.14 галузевої угоди, наказу Мінпраці та соціальної політики № 336 від 29.12.2004, у своєму відзиві на позовну заяву відповідач не зазначає жодного доводу чи заперечення, а також не надає жодного доказу, достатнього в розумінні ст.80 ЦПК України, які б спростовували докази позивача, викладені в позовній заяві, щодо відсутності на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення у формі протоколу №06-09-2019 від 06.0.2019 порушення ст.29 КЗпП, п.3.14 галузевої угоди, наказу мінпраці та соціальної політики № 336 від 29.12.2004 щодо робочої інструкції працівника ПРАТ ІНГЗК ОСОБА_14 .

Щодо дискримінаційного ставлення до працівників, представник позивача адвокат Ботвінко Р.А. зазначає, що на думку відповідача, таке ставлення полягає в ненаданні путівок, однак вказує, що на момент звернення путівок не було, але як тільки путівки з`явились, вони були одразу надані працівникам ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , тому вважає, що зазначені порушення ст.5 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , та не виконання п.15 колективного договору, та п.5.15. Галузевої угоди є безпідставними.

Відносно доводів та заперечень відповідача стосовно розділу протоколу Ухилення від участі в колективних переговорах , на ПРАТ ІНГЗК є чинний колективний договір, строк дії якого встановлено до 31.12.2022 згідно абзацу 1,2 ст.10 Закону України Про колективні договори та угоди укладено рішення договору, угоді передують колективні переговори.

Будь-яка із сторін не раніше як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строк, визначені цими документами, письмово повідомляє інші сторони про початок переговорів.

24.01.2020 представник третьої особи ПРАТ ІНГЗК - адвокат Новіков М.Л. надав пояснення на відзив, в якому навів підстави стосовно доводів відповідача щодо наявності у ПС ПСЧП та профактиву ПС ПСЧП повноважень щодо звернення з вимогою про розірвання трудового договору з генеральним директором, в своєму відзиві відповідач по суті погоджується з тим, що ПС ПСЧП не є первинною профспілкою.

Щодо доводів та заперечень відповідача стосовно ухилення від участі у переговорах щодо укладення колективного договору, представник третьої особи зазначає, що строк дії колективного договору до 31.12.2022 року, тому переговори є передчасними та надуманими.

Щодо доводів та заперечень відповідача стосовно невиконання п.7.10 колективного договору, представник третьої особи надав докази про суми компенсації працівникам підприємства, які є членами ПС ПСЧП .

Стосовно доводів та заперечень відповідача про порушення ст.29 КЗпП України, п.3.14 Галузевої Угоди, Наказу Міністерства соціальної політики №336 від 29.12.2004, представник ПРАТ ІНГЗК зазначає, що висновки про відсутність повноважень у особи, що підписала робочу інструкцію, є передчасною, оскільки право затверджувати робочі інструкції надано директору з персоналу та соціальних питань.

Щодо доводів та заперечень відповідача стосовно дискримінації працівників за ознакою їх належності до профспілки, зазначає, що на думку відповідача, таке ставлення полягає в ненаданні путівок , однак зазначає, що на момент звернення путівок не було, але як тільки путівки з`явились, вони були одразу надані працівникам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , тому вважає що посилання на зазначені порушення ст.5 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , та не виконання п.15 колективного договору, та п.5.15. Галузевої угоди є безпідставними.

Відносно доказів та заперечень відповідача стосовно розділу протоколу невиконання законодавства про профспілки , тертя особа вважає, що відповідачем не надано доказів щодо направлення позивачу запитів про надання інформації, а також не надано доказів що позивач дійсно не подав відповідь на зазначені запити.

Щодо доводів та заперечень відповідача стосовно протоколу невиконання законодавства про працю, третя особа вважає, що оскільки ПРАТ ІНГЗК , а не позивач здійснює оплату, як передбачено п.4.5.галузевої угоди, то зазначені посилання є безпідставними.

Щодо доводів та заперечень відповідача стосовно розділу протоколу Ухилення від участі в колективних договорах ПРАТ ІНГЗК є чинний колективний договір, строк дії якого встановлено до 31.12.2022, а тому проведення колективних переговорів є передчасним.

Щодо доказів та заперечень відповідача стосовно розділу протоколу Невиконання зобов`язань по колективному договору і галузевій угоді , зазначив, що відповідач вважає, що позивач відповідальний за систему менеджменту на підприємстві та інші положення, але не наводить доказів на данні припущення.

03.02.2020 представник відповідача ОСОБА_3 через канцелярію суду надав заперечення на відповідь на відзив позивача, в яких зазначив, що у разі недостатності для позивача доданих доказів, вичерпна інформація щодо первинного осередку ПСЧП в ПРАТ ІНГЗК міститься в державному реєстрі та посилається на офіційний веб сайт міністерства юстиції.

Щодо прийняття рішення про початок колективних переговорів двома профспілками, зазначає, що незважаючи на подвійне запрошення, представники ПОП ПМГУ ПРАТ ІНГЗК не прибули.

Стосовно приховування від працівників та профспілки відповідача, відповідач зазначає, що він не згоден з підписаною угодою і бачить риторику про позивача на зусилля для збереження ситуації.

Щодо ненадання доказів профспілкою про сплату проїзних документів, відповідач зазначає, що платником є саме профспілка, та до ПРАТ ІНГЗК були направлені листи з копіями проїзних документів.

Щодо відсутності дискримінаційного ставлення до працівників профспілки з боку позивача відповідач зазначає що члени профспілки мають першочергове право на отримання путівок.

Щодо відсутності у третьої особи обов`язку створення належних умов для діяльності профспілки, та перерахування неї коштів на культурно-масову, фізкультурну і оздоровчу роботу, відповідач посилається на ст.36 Конституції України, та ст.10 закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та визнає факт, що профспілка ПСЧП не є стороною колективного договору.

Щодо ненадання у тижневий строк інформації на запити профспілки, відповідач зазначає, що позивач не спростовує фактів ненадання відповідей.

Відносно відсутності на момент прийняття оскаржуваного рішення у формі протоколу №06-09-019 від 06.09.2019 року порушення позивачем ст.29 КЗпП, п.3.14 галузевої угоди, наказу №336 від 29.19.2004 року щодо робочої інструкції працівника ПРАТ ІНГЗК ОСОБА_14 , відповідач пояснює, що позивач голослівно стверджує про ненадання ними достатньо доказу зворотного, та зазначає, що позивач наводить лише твердження, що це не так.

Щодо неповідомлення профспілки про укладення спільної постанови №9 від 15.03.2020 року, відповідач стверджує що прийняття постанови було здійснено без попереднього узгодження з працівниками, з профспілкою відповідача, та зазначає, що профспілка не є стороною колективного договору.

Стосовно відсутності належних і достатніх доводів щодо професійних захворювань ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , відповідач посилається на законодавство про охорону праці і зазначає, що позивач не бажає або неспроможне привести умови праці до безпечних.

Щодо доводів позивача про проведення інструктажів та навчання у вільний від роботи час, який не оплачується, в розділі позовної заяви щодо розділу протоколу інші порушення відповідач не заперечує про проведення інструктажів та навчання у вільний від роботи час.

Щодо передчасного ведення колективних переговорів через безпричинну пролонгацію позивачем дії колективного договору, відповідач зазначає, що позивач пролонгував колективний договір саме для того, щоб не допустити профспілку відповідача до переговорів.

Щодо порушення встановлених законодавством термінів проведення атестації робочих місць за професією водій автотранспортних засобів, занятий повний робочий день на вивезені гірничої маси в кар`єрі відповідач зазначає, що позивач ухиляється від спроби спростувати викладені у відзиву факти.

Стосовно порушення позивачем п.5.18 галузевої угоди та права профспілки на здійснення громадського контролю, відповідач зазначає, що у листі №1/8839 від 21.10.2019 позивачем було зазначено про те, що на забороновану дату буде повідомлено про відповідальну особу.

Щодо порушення позивачем п.7.1 галузевої угоди - ненадання допомоги калошнім воїнам, відповідач зазначає, що позивач не надав доказів забезпечення колишніх воїнів, та зазначає, що даний пункт має імперативний характер, тому у 100% випадків повинні надаватись допомогу.

03.02.2020 через канцелярію суду Відповідач надав заперечення щодо пояснень на відзив третьої особи, в яких першим пунктом підкреслив, що з огляду на те, що фактично третя особа, яку очолює позивач, не може мати іншої думки ніж позивач, та пояснення дублюють і доповнюють відповідь позивача на відзив, якою останній намагається покращити аргументацію свого позову.

Щодо наявності у профспілці та її профактиву повноважень на звернення до наглядової ради з вимогою про розірвання контракту з позивачем з підстав порушення останнім колективного договору, відповідач посилається на законодавство про професійні спілки та зазначає, що з огляду на це профактив профспілки мав право вимагати трудовий договір.

Стосовно доводів та заперечень стосовно невиконання п.7.10 колективного договору, відповідач зазначає, що оскільки йому було не відомо про спільну постанову, то таким чином позивач ухиляється від її виконання.

Щодо доводів профспілки про порушення з боку позивача ст.29 КЗпП, п.3.14 галузевої угоди та наказу №336 від 29.12.2004 відповідач зазначає, що третя особа намагається спростувати факт відсутності повноважень у директора по персоналу та соціальних питань щодо підпису робочих інструкцій, та посилається на додану до пояснень інструкцію, однак відповідач зазначає, що відповідно до наказу № 336 від 29.12.2004 робоча інструкція погоджується профспілковим комітетом, однак таке погодження в посадовій інструкції ОСОБА_14 відсутнє.

Стосовно невиконання позивачем своїх обов`язків щодо проведення атестації робочих місць, відповідач посилається на Постанову КМУ №422 від 01.08.1992 та зазначає що, термін проведення безпідставний.

В судовому засіданні представники сторін та третьої особи підтримали свої позиції стосовно заявлених позовних вимог, з підстав, зазначених ними у позові, відзиві на позов, відповіді на відзив, поясненнях третьої особи.

В судовому засіданні під присягою було допитано в якості свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що він працював у ПРАТ ІНГЗК більше ніж 20 років на посаді машиніста екскаватора, влітку 2019 року звільнився в зв`язку з виходом на пенсію, є членом профспілки відповідача, перебуває в профактиві.

Згідно колективного договору, йому повинно була виплачуватися матеріальна допомога, яку йому було виплачено без проблем, однак перед тим як отримати допомогу йому зателефонував ОСОБА_2 та спитав чому необхідно виплатити матеріальну допомогу, на що він пояснив, що це не особисті кошти ОСОБА_2 , тому вони повинні бути виплачені згідно умов колективної угоди незалежно від того, чи перебуває працівник в профспілці, та в який профспілці.

Також пояснив, що йому відомо про те, що тривалий час ПСЧП намагається стати стороною колективного договору, та брати участь у переговорах по колективному договору, однак цього не робиться, на що ОСОБА_2 відповів, що він не хоче їх допускати.

Крім того, свідок пояснив, що весь час працював на одній дільниці та саме на цій дільниці старе обладнання, що викликало у нього професійне захворювання. Зазначив, що його посадові обов`язки на підприємстві регулювались посадовими інструкціями та іншими документами, з якими його було ознайомлено.

На запитання представника відповідача щодо отримання путівок на оздоровлення, свідок пояснив, що путівки на оздоровлення він отримував шляхом подання відповідної заяви, однак під час перебування у профспілці ПСЧП він за отриманням путівок не звертався.

На запитання представника позивача чи був він на засіданні профспілки 06.09.2019, ОСОБА_12 повідомив, що не пам`ятає.

Як зазначив представник третьої особи, ОСОБА_12 був звільнений в серпні 2019 року, тому під час складання протоколу 06.09.2019 вже не був працівником ПРАТ ІНГЗК .

Під час допиту свідка представник позивача зазначив, що з протоколу від 06.06.2019 вбачається, що ОСОБА_12 немає ані серед запрошених, ані серед членів профактиву, але зазначено що його заслухали, на що представник відповідача пояснив, що згідно з заявою ОСОБА_12 було виключено із профактиву, але він мав право бути присутнім, оскільки є членом профспілки.

Також свідок пояснив, що з ОСОБА_2 знайомий багато років, оскільки навчався разом з ним в одній школі, під час служби в АТО Герасимчук О.М, на його прохання придбав генератор для військових, інших стосунків і спілкування між ними не було.

Суд, вислухавши представників сторін, представника третьої особи, свідка, вивчивши матеріали справи, оцінивши позиції сторін та надані ними докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно із ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

25.11.2019 від Професійної спілки професійна спілка чесних працівників до наглядової ради Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат надійшла Вимога про розірвання трудового договору (контракту) з генеральним директором приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат ОСОБА_2 .

Як видно з Протоколу № 06-09-2019 засідання профактиву Професійна спілка чесних працівників від 06.09.2019, профактив у кількості 14 членів вирішив: ОСОБА_3 вийти з вимогою до Наглядової ради ПРАТ ІНГЗК про розірвання трудового договору (контракту) з генеральним директором ПРАТ ІНГЗК ОСОБА_2 через відмову в участі у колективних переговорах, порушення закону Про профспілки, їх права та гарантії діяльності , законодавства про працю, про колективні договори та угоди .

Водночас у вищезгаданому протоколі зазначено, що ОСОБА_3 по першому питанню порядку денного - розгляд ситуації, що склалася у взаємовідносинах з адміністрацією ПРАТ ІНГЗК , зокрема відмови від участі в колективних переговорах доповів: досвід спілкування з адміністрацією ПРАТ ІНГЗК показав неповагу до т.з. незалежних профспілок, що діють на підприємстві (ПСЧП та НПГУ) та їх членів. При цьому порушуються права працівників, що входять до цих профспілок, порушуються трудове законодавство та законодавство про профспілки, умови колективного договору та галузевої угоди. При цьому наводить приклади. Згідно з протоколом, за пропозицію вийти з вищезазначеною вимогою проголосували 14 членів профактиву, проти та утримались - 0.

Також зазначено, що ОСОБА_3 по питанню другому - розгляд випадків виявлених професійних захворювань працівників ПРАТ ІНГЗК членів профспілки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 доповів: актами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 18.07.2019 та 02.08.2019 були встановлені причини професійних захворювань працівників ПРАТ ІНГЗК членів ПСЧП ОСОБА_12 і ОСОБА_13 . Причинами в обох випадках зазначена - недосконалість технологічного процесу та механізмів. Відповідно до п.19 кожного акту, з метою ліквідації і запобігання виникнення хронічних професійних захворювань генеральному детектору ПРАТ ІНГЗК запропоновано: 1. Розробити та запровадити заходи щодо усунення впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу, що призвели до професійних захворювань; 2. Підвищити контроль відповідальних осіб та працюючих забезпеченням та використанням ЗІЗ дихання та інших засобів індивідуального та колективного захисту; 3. Інформувати про вжиття запропонованих заходів ПСЧП до 01.09.2019 .

Водночас у протоколі зазначено про те, що слухали ОСОБА_4 по питанню 2 порядку денного, який доповів: з огляду на те, що умови праці та стан робочих місць викликає професійні захворювання не тільки у ЗЦ та Руднику, необхідно провести профспілковий аудит і в ЦТА з метою контролю за станом ОП та умов праці. Крім того, оскільки ОСОБА_12 є також членом виборчого органу НПГУ ПРАТ ІНГЗК , необхідно залучити до аудиту і цю профспілку .

Відповідно до ч.1 ст.45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори і угоди, Закон України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Відповідно до ст.33 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди.

Згідно з п.9 ч.1 ст.247 КЗпП України, виборний орган первинної профспілкової організації на підприємстві, в установі, організації приймає рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує Закон України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , законодавство про працю, ухиляється від участі в переговорах щодо укладення або зміни колективного договору, не виконує зобов`язань за колективним договором, допускає інші порушення законодавства про колективні договори.

Таким чином, законодавство містить норми, що створюють правове підґрунтя для прийняття Профспілкою рішення про звернення з Вимогою про звільнення. Виходячи з буквального тлумачення ст.ст. 45, 247 КЗпП, таке рішення може бути прийняте Профспілкою виключно за умови вчинення керівником підприємства порушень законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону про профспілки. Крім того, для прийняття такого рішення Профспілка повинна мати необхідний обсяг представницьких повноважень.

Відповідно до п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів , яким визначено, що при розгляді справ, пов`язаних з вимогами профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу, про розірвання трудового договору (контракту) з керівником або усунення його із займаної посади, слід виходити з того, що згідно зі ст.45 КЗпП така вимога може бути заявлена профспілковим чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, який за дорученням трудового колективу підписав колективний договір.

Відповідно до ст.10 КЗпП, колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Частина 2 ст.7 Закону України Про колективні договори і угоди від 01.07.1993 № 3356-XII (далі Закон про колективні договори) передбачає, що саме у колективному договорі встановлюються взаємні зобов`язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

Частина 1 ст.15 цього Закону визначає, що контроль за виконанням колективного договору, угоди проводиться безпосередньо сторонами, що їх уклали, чи уповноваженими ними представниками.

Тобто, діюче законодавство передбачає певні умови застосування статті 33 Закону України Про профспілки та ст.45 КЗпП України, які передбачають наявність взаємозв`язку між діяльністю профспілкової організації та підприємством, керівнику якого може бути пред`явлено вимогу щодо розірвання трудового договору. Такий взаємозв`язок, зокрема, проявляється у вигляді укладеного між профспілковою організацією та підприємством колективного договору.

З наданого відповідачем Статуту Професійної спілки Професійна спілка чесних працівників , затвердженого установчими зборами (протокол від 10.02.2014), вбачається, що Профспілка створена за територіальною ознакою і покликана об`єднувати працівників усіх галузей промисловості, державних службовців, працівників наукових і проектно - конструкторських організацій (установ), працівників сільського та комунального господарства, культури, охорони здоров`я, торгівлі і т.д., громадян, що навчаються, працюють у навчальних закладах, а також працюють за трудовим договором у фізичних осіб-підприємців, пенсіонерів, безробітних на території України . Однак, жодних відомостей про підписання колективного договору ані в оскаржуваному рішенні, ані серед інших долучених до матеріалів справи документів - немає.

Окрім того, сторони у справі не заперечують тієї обставини, що колективний договір між ними ніколи не укладався. Отже відповідач не має відповідних повноважень, що можуть випливати з такого колективного договору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відсутність колективного договору між ПРАТ ІНГЗК та профспілкою ПРОФЕСІНА СПІЛКА ЧЕСНИХ ПРАЦІВНИКІВ свідчить про відсутність у відповідача повноважень на прийняття оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція наведена в Постанові Верховного Суду від 18.06.2018р. у справі №804/2581/16, та 804/50/17.

Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.10.2019р. у справі № 916/2721/18 (провадження № 12-64гс19) правове становище професійних спілок, їх статус та повноваження регулюються Кодексом законів про працю України, Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Працівники мають право, зокрема, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку. Первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Первинні профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та статутом професійної спілки (ст.2, ч.1, ч.2 ст.246 КЗпП України).

Відповідно до ст.244 КЗпП України, права професійних спілок, їх об`єднань визначаються Конституцією України, Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами.

За змістом статей 1, 2 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , професійна спілка (профспілка) добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання). Первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному навчальному закладі. Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

Статтею 42 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності встановлено, що роботодавець зобов`язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації.

Приписами ст.10 КЗпП України та ст.1 Закону України Про колективні договори і угоди визначено, що колективний договір укладається з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

Колективний договір укладають роботодавець з однієї сторони і один або кілька профспілкових органів, а у разі відсутності таких органів - представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони (ст.3 Закону України Про колективні договори і угоди ).

При цьому суд враховує, що в ПРАТ ІНГЗК працює приблизно 5 тис. працівників, тоді як видно з оскаржуваного рішення, воно прийняте фактично чотирнадцятьма особами, що при відсутності колективного договору з ПРАТ ІНГЗК , додатково вказує на те, що оскаржуване рішення не може виражати спільну волю (інтерес) всього колективу ПРАТ ІНГЗК на звільнення генерального директора.

Як видно з положень ст.33 Закону України Про профспілки , первинна профспілкова організація має право звернутися із відповідною вимогою лише стосовно чітко визначених порушень, які здійснює особисто керівник підприємства.

В якості обґрунтування вимоги розірвання трудового договору вказані такі порушення:

1)Ухилення від участі в колективних переговорах.

Керуючись ст.4 Закону України Про колективні договори і угоди за наявності на підприємстві кількох профспілок чи їх об`єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору. У разі недосягнення згоди у спільному представницькому органі угода вважається укладеною, якщо її підписали представники профспілок чи їх об`єднань, до яких входить більшість найманих працівників держави, галузі, території.

За приписами ст.12 Кодексу законів про працю України якщо на підприємстві, в установі, організації створено кілька первинних профспілкових організацій, вони повинні на засадах пропорційного представництва (згідно з кількістю членів кожної первинної профспілкової організації) утворити об`єднаний представницький орган для укладення колективного договору. В цьому разі кожна первинна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов`язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Первинна профспілкова організація, що відмовилася від участі в об`єднаному представницькому органі, позбавляється права представляти інтереси працівників при підписанні колективного договору.

Із наданих сторонами доказів вбачається, що на ПРАТ ІНГЗК діють 3 профспілки.

Доказів існування об`єднаного представницького органу в розумінні вказаних вище положень закону сторонами не надано.

В свою чергу, як наводить позивач у своїх документах, серед працівників ПРАТ ІНГЗК та профспілок, в яких перебувають працівники, чисельність первинної профспілки Незалежна профспілка гірників України Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат серед працюючих на підприємстві станом на 25.06.2019 року - 3 особи, керівник - ОСОБА_4 та професійної спілки Професійна спілка чесних працівників (чисельність первинної профспілки серед працюючих на підприємстві станом на 25.06.2019 року - близько 145 осіб), керівник - ОСОБА_3 , та Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (профспілка, що є стороною чинного Колективного договору, кількість членів профспілки станом на 25.06.2019 року - 4 965 осіб), керівник - ОСОБА_5 , тому дане твердження щодо ухилення від участі в колективних переговорах є хибним з огляду на те, що колективна угода чинна та підписана профспілкою, до якої входить більшість працівників. Згідно приписів ст.10 Закону України Про колективні договори і угоди , будь-яка із сторін не раніш як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строки, визначені цими документами, письмово повідомляє інші сторони про початок переговорів. З огляду на те, що колективний договір діє до 31.12.2022, то і початок колективних переговорів можливий лише за три місяці, а саме з 30.09.2022, тому недоцільно стверджувати про те, що профспілку ПСЧП не допускають до колективних переговорів щодо укладення колективного договору.

2) Не виконання п.7.10 колективного договору та п 8.6 галузевої угоди.

Суд приймає до уваги, що позивач надав докази на підтвердження того, що абсолютно всім працівникам, які є членами профспілки ПСЧП , була повернута вартість проїзних документів у заробітну плату, чого не заперечує і відповідач. Водночас, відповідач стверджує, що саме йому необхідно було перерахувати повну вартість проїзних документів.

В свою чергу профспілка ПСЧП , згідно статуту покликана об`єднувати працівників, а згідно приписів ст.1 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності професійна спілка (профспілка) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об`єднує громадян, пов`язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання);

З огляду на статус профспілки, як неприбуткової організації, працівникам ПРАТ ІНГЗК послуга за перевезення до місць оздоровлення здійснювалось фактично за кошти працівників членів ПС ПСЧП , а тому суд вважає, повернення таких коштів працівникам не є порушенням з боку адміністрації .ПРАТ ІНГЗК , а тому не є підставою для звернення до Наглядової ради підприємства з вимогою про розірвання трудового договору з генеральним директором Герасимчуком ОСОБА_15 .М.

3)Невиконання вимог ст.29 КЗпП, п.3.14 Галузевої угоди, Наказу Мінпраці та Соцполітики №336 від 29.12.2004.

Сторони у своїх позиціях зазначили, що члена ПС ПСЧП ОСОБА_6 ознайомлювали з розробленою робочою інструкцією, однак він відмовився ставити підпис про ознайомлення. З огляду на ст.82 ЦПК, згідно з якою обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, тому даний пункт не може бути зазначений як порушення.

Незгода працівника з робочою інструкцією не може бути визнана невиконанням перелічених норм законодавства та нормативно правових актів.

4)Дискримінації працівників за ознакою належності їх до профспілки.

Відповідач зазначає, що членам ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , профспілкою ПСЧП було відмовлено в наданні путівок. Однак з наданих доказів вбачається, що на момент звернення путівки були відсутні, однак надані одразу, як вони з`явились. Дане твердження відповідач не спростовує.

Однак судом встановлено, що ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , просили надати путівки лише в м. Трускавець, які на той момент були відсутні на підприємстві, про що останнім надана письмова відповідь. В той же час працівникам ОСОБА_17 , ОСОБА_9 та членам їх сімей були надані путівки на базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1 . Окремо суд звертає увагу, що відповідачем факт надання путівок під час розгляду справи не заперечувався.

З приводу наданих пояснень ОСОБА_12 суд приймає їх до уваги та вважає, що твердження щодо дискримінації працівників профспілки відповідача ним повністю спростовані, з огляду на те, що генеральний директор ОСОБА_2 телефонує членам профспілки відповідача та з`ясовує у них обставини виплати матеріальної допомоги. Також суд вважає, що поясненнями свідка не доведено фактів відмов або ігнорування адміністрацією підприємства надання путівок працівникам.

При цьому, покази свідка ОСОБА_12 про зміст телефонної розмови з ОСОБА_2 , суд не може вважати достовірним доказом, на підставі якого можна встановити достатні обставини справи, оскільки такий переказ змісту розмови ні чим не підтверджено.

Таким чином, судом встановлено, що жодні з перелічених в оскаржуваному рішенні порушення трудового законодавства з боку генерального директора ПРАТ ІНГЗК ОСОБА_2 , які могли б стати підставою для висування вимоги Профспілки про розірвання з ним трудового договору на підставі ст.33 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності не знайшли свого підтвердження в суді, у зв`язку з чим суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, суд вважає, що відповідно до положень ст.141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог судові витрати по сплаті судового збору в сумі 768,40 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.247 КЗпП України, Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , Законом України Про колективні договори і угоди , ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Професійної спілки Професійна спілка чесних працівників , третя особа, що не заявляє самостійні вимоги: Приватне акціонерне товариство Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат , про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Професійної спілки Професійна спілка чесних працівників у формі протоколу № 06-09-19 від 06.09.2019 засідання Профактиву, відносно розірвання трудового договору (контракту) із генеральним директором Приватного акціонерного товариства Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат ОСОБА_2 .

Стягнути з Професійної спілки Професійна спілка чесних працівників на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , сплачений ним судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпровського апеляційного суду через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Інформація щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Професійна спілка Професійна спілка чесних працівників , код 39186443, - Дніпропетровська область, Широківський район, 53700, с. Широка Дача, вул. Вишнева, 55;

Третя особа: ПрАТ Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат , ЄДРПОУ 00190905, - 50102, м.Кривий Ріг, вул. Рудна, 47.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошена в судовому засіданні 27.04.2020.

Повне рішення складено 30.04.2020.

Суддя О.М. Нестеренко