Рішення

від 13.07.2006 по справі 7/115пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/115пд

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

13.07.06 р.                                                                               Справа № 7/115пд                               

за позовом Прокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі ДПІу м. Краматорську

до відповідача 1: Приватного підприємства „Крамснабсервіс”, м. Краматорськ

до відповідача 2: ТОВ „Фрегат”, м. Краматорськ

про визнання недійсним господарського зобов”язання та стягнення 33026,40 грн.

Суддя господарського суду Донецької області   С.А. Малашкевич

Розглянувши справу у відкритому судовому засіданні за участю:

Прокурора -

Представників сторін:

від позивача –  Чернік А. Б. – ст. держ. под. інсп.

відповідача 1 – не з”явились

від відповідача 2 – Борозенцев С. В. - юрист

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Краматорська звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі ДПІ у м. Краматорську з позовом до відповідачів: Приватного підприємства „Крамснабсервіс”, м. Краматорськ (далі перший відповідач) та ТОВ „Фрегат”, м. Краматорськ (далі другий відповідач) про визнання недійсним господарського зобов”язання за договором № 2004-01 від 01.05.04 р., а також стягнення з першого відповідача на користь другого відповідача кошти в сумі 33026,40 грн., отримані за оспорюваним договором, а з останнього на користь держави вартість ТМЦ, одержаних за договором в сумі 33026,40 грн.

В обгрунтування позовних вимог при доведенні умислу ПП „Крамснабсервіс” на укладення оспорюваного договору з метою суперечною інтересам держави та суспільства, прокурор посилається на факти, встановлені рішенням Краматорського міського суду від 27.02.06 р. по справі № 2-3348/2006, яким установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП „Крамснабсервіс” визнані недійсними з моменту їх реєстрації.

Перший відповідач про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, але відзив на позов не подав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Другий відповідач, у відзиві, вимоги заперечує, посилаючись на те, що позивачем не доведені обставини, які б свідчили про наявність наміру у сторін по оспорюваному договору, а також укладення його з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. На думку відповідача, лише визнання судом недійсними установчих документів підприємства не є підставою для того, щоб вважати недійсними договори, укладені таким підприємством з іншими підприємствами до моменту виключення його з державного реєстру. Відповідач вважає, що з представлених позивачем доказів не вбачається встановлення фактів заниження податкових зобов”язань відповідачами, в тому числі і по спірній угоді.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

  01.05.04 р. між ТОВ „Фрегат” (Покупець) та ПП „Крамснабсервіс” (Продавець) був укладений договір № 2001-01 постачання ТМЦ на суму 900000,00 грн. Згідно умов договору Продавець зобов”язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити товари в асортименті за ціною узгодженою сторонами на час відвантаження. Оплата за товар здійснюється шляхом безготівкового розрахунку.

З метою виконання умов договору ПП „Крамснабсервіс” у травні та червні 2004 р. здійснило поставку ТОВ „Фрегат” ТМЦ на загальну суму 33026,40 грн., що підтверджується видатковою накладною № к-0000083 від 18.05.04 р. на суму 8180,7 грн., у т. ч. ПДВ – 1363,45 грн., податковою накладною від 18.05.04 р. № 79, видатковою накладною № к-0000097 від 02.06.04 р. на суму 12173,00 грн., у т. ч. ПДВ – 2028,83 грн., податковою накладною від 02.06.04 р. № 92, видатковою накладною № к-0000100 від 03.06.04 р. на суму 10472,70 грн., у т. ч. ПДВ – 1745,45 грн., податковою накладною від 03.06.04 р. № 94, видатковою накладною № к-0000107 від 07.06.04 р. на суму 2200 грн., у т. ч. ПДВ – 366,67 грн., податковою накладною від 07.06.04 р. № 102.

Факт сплати ТОВ „Фрегат” придбаних товарно–матеріальних цінностей підтверджується платіжними дорученнями: від 18.05.04 р. № 254, від 02.06.04 р. № 289, від 03.06.04 р. № 291, від 04.06.04 р. № 297, від 07.06.04 р. № 298, від 09.06.04 р. № 305, від 16.06.04 р. № 315, всього на суму 33026,40 грн.   

 Таким чином, оспорюваний договір виконаний на суму 33026,40 грн.

Прокурор просить визнати вказане господарське зобов”язання недійсним на підставі ст. ст. 207, 208 ГК України, як таке, що укладено з боку ПП „Крамснабсервіс” з метою суперечною інтересам держави та суспільства та застосувати наслідки, передбачені цією статтею.

Вимоги прокурора підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами Конституції України встановлюються основні принципи існуючого суспільного ладу. Так, відповідно до вимог статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом. Законом України “Про систему оподаткування ” встановлюється обовязок платників податків, яким є, зокрема, сплата податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.  

У законодавчому порядку встановлюються обмеження у здійсненні підприємницької діяльності шляхом встановлення обов'язків діяти суб'єкту підприємницької діяльності певним чином. Порушення положень законів є підставою для притягнення суб'єкта підприємницької діяльності до відповідальності, визначеної законами.

          Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

          Частиною 1 статті 208 цього ж Кодексу встановлено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Зазначена норма передбачає необхідність встановлення умислу на укладення спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, у однієї або у обох сторін угоди. Наявність умислу у сторін чи однієї сторони угоди означає, що вони (вона), виходячи із обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди і суперечність її мети інтересам держави і суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. При цьому, достатньо умислу у однієї сторони на укладення угоди і настання відповідних наслідків її виконання.

Пленум Верховного Суду України в пункті 6 Постанови “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” № 3 від 28 квітня 1978 року (з наступними змінами) роз'яснив, що до угод укладених з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч Закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисною метою тощо.

Метою суперечною інтересам держави та суспільства, яку мало спірне господарське зобов”язання, прокурор вважає приховування доходів від оподаткування. Умисел першого відповідача укласти договір з такою метою, позивач обгрунтовує наявністю рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27.02.06 р. по справі № 2-3348/2006 яким установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП „Крамснабсервіс” визнані недійсними з моменту їх реєстрації.

Зокрема, зазначеним рішенням, яке набуло законної сили, встановлено, що в момент укладення установчого документу – статуту ПП „Крамснабсервіс”, Жиленко Р. Ю., який вказаний як засновник підприємства, фактично не мав відповідного бажання створювати підприємство, займатися фінансово-господарською діяльністю, користуватися отриманими правами та нести зобов”язання, тобто укладання установчих документів відбулося за умови невідповідності волевиявлення учасника правочину його внутрішній волі та вчинення правочину відбулося без наміру створення правових наслідків.

Згідно ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов”язковим для господарського суду у відношенні фактів, встановлених цим судом, та які мають значення при вирішенні спору.

 Умисел юридичної особи визначається як умисел тієї посадової або іншої фізичної особи, що підписала договір від імені юридичної особи, маючи на це належні повноваження.

Законом України “Про систему оподаткування” встановлюється обов'язок платників податків щодо сплати податків і зборів до бюджетів та до державних цільових фондів у порядку та на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

В порушення вимог п.4.1 ст.4 Закону України від 03.04.97р. “Про податок на додану вартість” та п.3.1 ст.3 Закону України від 28.12.94р. “Про оподаткування прибутку підприємств” дана господарська операція у документах податкової звітності першого відповідача не була відображена та була прихована  від контролюючих органів, зокрема заниження податкових зобов”язань встановлено актом перевірки ДПІ у м. Краматорську від 08.04.05 р. № 91/23-2-32359532.

  Наданими доказами у сукупності доводиться, що державна реєстрація, а також здійснення фінансово-господарських операцій першого відповідача направлені на здійснення підприємницької діяльності поза межами правової відповідальності, без відображення такої операції в податковому обліку з приховуванням оподатковуваного доходу без сплати до бюджету відповідних податків, що  є порушенням чинного законодавства.

  Наведені вище факти встановлені рішенням суду доводять правомірність позиції позивача щодо наявності умислу у першого відповідача при укладенні та виконані спірної угоди, направленого на укладення та виконання угоди всупереч інтересам держави та суспільства, що доводить недійсність спірної угоди.

За таких обставин оспорюване господарське зобов”язання має бути визнано недійсним на підставі частини 1 статті 207 Господарського кодексу України.

  У спірних відносинах суд застосовує наслідки визнання господарського зобов”язання недійсним, передбачені ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

Виходячи з приписів вказаної норми, відповідно до встановлених обставин справи, умисел мав місце лише з боку однієї сторони за угодою, а саме, з боку першого відповідача – ПП „Крамснабсервіс”, тому підлягають стягненню з нього на користь ТОВ „Фрегат” кошти, отримані за договором в сумі 33026,40 грн., а з останнього підлягає стягненню у доход держави вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих за договором в сумі 33026,40 грн., оскільки згідно довідки ТОВ „Фрегат” товари, що були отримані за оспорюванною угодою повністю реалізовані.

Держмито по майновій вимозі у сумі 330,26 грн. та по немайновій вимозі у сумі 85 грн. покладається на першого відповідача, оскільки, спір виник внаслідок його неправильних дій, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподіляються між відповідачами, відповідно до ст. 49 ГПК України у рівних частках.

Зважаючи на наведене, керуючись ч. 1 ст. 207, ч. 1 ст. 208 ГК України, ст.ст. 33, 35, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов прокурора м. Краматорська в інтересах держави в особі ДПІ у м. Краматорську задовольнити.

Визнати недійсним господарське зобов”язання, як таке, що вчинене з метою суперечною інтересам держави та суспільства, яке виникло та виконано між ПП „Крамснабсервіс”, м. Краматорськ та ТОВ „Фрегат”, м. Краматорськ на підставі договору № 2004-01 від 01.05.04 р.

Стягнути з Приватного підприємства „Крамснабсервіс” (84333, м. Краматорськ, вул.. Лазо, 40-11, р/р 26005301512026 в АК ПІБ м. Краматорська, МФО 334141, ЄДРПОУ 32359532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрегат” (м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, р/р 26002301511729 в АК ПІБ м. Краматорська, МФО 334141, ЄДРПОУ 31386481) кошти в сумі 33026,40 грн., отримані за оспорюваним договором.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрегат” (м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, р/р 26002301511729 в АК ПІБ м. Краматорська, МФО 334141, ЄДРПОУ 31386481) у доход держави вартість товару в сумі 33026,40 грн.

Стягнути з Приватного підприємства „Крамснабсервіс” (84333, м. Краматорськ, вул.. Лазо, 40-11, р/р 26005301512026 в АК ПІБ м. Краматорська, МФО 334141, ЄДРПОУ 32359532) у доход держбюджету витрати з держмита у сумі 415,26  грн.; на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, (м. Київ, пр. Перемоги, 44, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 59 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Фрегат” (м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, р/р 26002301511729 в АК ПІБ м. Краматорська, МФО 334141, ЄДРПОУ 31386481) на користь ДП “Судовий інформаційний центр”, (м. Київ, пр. Перемоги, 44, рахунок 26002014180001 у ВАТ “Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, ЄДРПОУ 30045370) витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 59 грн.

Рішення підписано у повному обсязі 17.07.06 р.

Суддя                                                                         Малашкевич С.А.