Постанова

від 27.07.2006 по справі 22/151а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/151а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

27.07.06 р.                                                                             Справа № 22/151а

Суддя господарського суду Донецької області Волошинова Л. В.

при секретарі судового засідання Прядці І. М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Кредитної спілки „Довіра” м. Маріуполь

до відповідача: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя

про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2006 р. № 0000222343/0 та від 06.05.2006 р. № 0000222343/1  

за участю

прокурора:

представників сторін:

від позивача: Оганджанян В. С. – за довір.

від відповідача: Сущенко С. А., Псюк Н. М. – за довір.

третя особа

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Кредитна спілка „Довіра” м. Маріуполь, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2006 р. № 0000222343/0 та від 06.05.2006 р. № 0000222343/1.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що під час проведеної внаслідок адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2006 р. № 0000222343/0 позапланової документальної перевірки (акт від 27.04.2006 р. № 000506/691/23-011/24161529) податковий орган порушень підприємством вимог п. 2.8 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні не встановив. Внаслідок цього позивач вважає безпідставним посилання податкового органу в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.05.2006 р. № 0000222343/1 на висновки, зроблені в акті планової комплексної документальної перевірки від 23.02.2006 р. № 254/23-011/24161529.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що Кредитною спілкою „Довіра” м. Маріуполь в порушення п. 2.8 та п. 5.3 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні був невірно визначений допустимий ліміт залишку готівки в касі, що призвело до його перевищення в період з 01.03.2005 р. по 27.09.2005 р. в сумі 398 813,18 грн.

Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя наполягає на тому, що при визначенні ліміту залишку готівки в касі станом на 01.03.2005 р. позивач повинен був керуватися Положенням про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

09.03.2006 р. Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000222343/0 (арк. справи 45, т. 1), яким до Кредитної спілки „Довіра” м. Маріуполь були застосовані передбачені абз. 2 ст. 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 797 626,36 грн.

Підставою для прийняття зазначеного рішення став акт планової комплексної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Кредитною спілкою „Довіра” м. Маріуполь за період з 01.10.2002 р. по 30.09.2005 р. від 23.02.2006 р. № 254/23-011/24161529 (арк. справи 10-17, т. 1), яким зафіксований факт порушення підприємством п. п. 2.8 п. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні – внаслідок невірного розрахунку допустимого ліміту залишку готівки в касі на підприємстві встановлено його перевищення за період з 01.03.2005 р. по 27.09.2005 р. в сумі 398 813,18 грн.

Внаслідок адміністративного оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2006 р. № 0000222343/0 Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя була проведена позапланова перевірка Кредитної спілки „Довіра” м. Маріуполь та складений акт від 27.04.2006 р. № 691/23-011/24161529 (арк. справи 24-33, т. 1), яким з урахуванням додатково представлених підприємством документів був встановлений факт порушення вимог п. п. 2.7 п. 2, п. п. 5.1 п. 5 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

06.05.2006 р. Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000222343/1 (арк. справи 46, т. 1), яким до Кредитної спілки „Довіра” м. Маріуполь з посиланням на акт планової комплексної документальної перевірки від 23.02.2006 р. № 254/23-011/24161529 були застосовані передбачені абз. 2 ст. 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 797 626,36 грн.

За результатами розгляду матеріалів справи суд вважає, що позов Кредитної спілки “Довіра” м. Маріуполь підлягає задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.1995 р. № 436/95 за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб – громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Тобто зазначена норма передбачає відповідальність лише за перевищення суб'єктом господарювання встановленого ліміту залишку готівки в касах.

Відповідно до п. 2.7 глави 2 “Вимоги до організації готівкових розрахунків” Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (в редакції норми, яка була чинною до набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 277) виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.

Пунктом 5.2 глави 5 Положення встановлено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 2), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Факт установлення Кредитною спілкою “Довіра” м. Маріуполь ліміту залишку готівки в касі підприємства в сумі 30 000 грн. підтверджується долученою до матеріалів справи копією наказу від 01.03.2005 р. № 1/03 (арк. справи 73, т. 1).

До матеріалів справи долучена копія розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі від 01.03.2005 р. (арк. справи 76, т. 1).

Відповідно до абз. 2 п. 5.4 глави 5 Положення для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси, ліміт каси визначається у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти).     

01.07.2004 р. між гр-м Бутіним І. М. та Кредитною спілкою “Довіра” м. Маріуполь був укладений договір позики № 001-З (арк. справи 114-115, т. 1), відповідно до якого Бутін І. М. прийняв на себе зобов'язання передати у власність Кредитній спілці “Довіра” м. Маріуполь позику в сумі 45 000 грн. з метою придбання трьох кімнатної квартири.

Факт надходження грошових коштів від гр-на Бутіна І. М. в сумі 45 000 грн. підтверджується копією прибуткового касового ордеру від 01.07.2004 р. № 1/1 (арк. справи 116, т. 1).

В подальшому ці грошові кошти починаючи з 02.07.2004 р. по 01.09.2004 р. щоденно видавались Скрипкіной С. В. для придбання квартири і наприкінці кожного дня протягом зазначеного періоду повертались нею до каси підприємства (копії видаткових та прибуткових касових ордерів представлені в т. 3 справи). Внаслідок цих операцій надходження до каси підприємства з 01.07.2004 р. по 31.08.2004 р. склали 1 935 000 грн.

Тобто матеріали справи свідчать про те, що саме сумою цих надходжень керувалось підприємство при встановленні ліміту в касі наказом від 01.03.2005 р.

Зі стор. 9 акту позапланової документальної перевірки від 27.04.2006 р. № 691/23-011/24161529 (арк. справи 32, т. 1) вбачається, що податковому органу були представлені всі зазначені вище документи і вони досліджувались під час позапланової перевірки, але без пояснення причин не були прийняті до уваги.

Доводи податкового органу стосовно підроблення зазначених вище документів спростовуються наявною в матеріалах справи копією постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 21.062006 р. (арк. справи 111-112, т. 1).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому за приписами п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд вважає, що при прийнятті спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій податковий орган не врахував всіх відомих на той час обставин.

Суд не приймає до уваги представлені податковим органом податкові звіти про використання коштів неприбутковими установами та організаціями за 1-й, 2-й та 3-й квартали 2004 р., оскільки відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Тобто податкова звітність не відображає щоденного руху грошових коштів в касі підприємства.

Суд вважає, що Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя у задоволенні клопотання про витребування письмових доказів від 27.06.2006 р. № 13445/10/10-013 повинно бути відмовлено, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Податковий орган не довів суду неможливості самостійного надання витребуваних у зазначеному клопотанні документів, а також не надав суду жодного доказу того, що ним здійснювались будь – які дії, спрямовані на одержання цих документів.  

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 158 – 163, 167 КАС України, суд

                                                ПОСТАНОВИВ:

Позов Кредитної спілки “Довіра” м. Маріуполь до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2006 р. № 0000222343/0 та від 06.05.2006 р. № 0000222343/1 задовольнити.

Визнати недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.03.2006 р. № 0000222343/0 та від 06.05.2006 р. № 0000222343/1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Кредитної спілки “Довіра” (87502, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, 1, р/р 2650011 в Філії Першого Українського Міжнародного Банку м. Маріуполь, МФО 335742, ЄДРПОУ 24161529) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3,40 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова підписана 27.07.2006 р.

Суддя                                                                                              Волошинова Л.В.