Ухвала

від 30.04.2020 по справі 182/5951/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 182/5951/18

провадження № 61-7235ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лантух Олег Олександрович, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Орхідея-Фарм до ОСОБА_1 про стягнення компенсаційної суми,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Орхідея-Фарм (далі - ТОВ Орхідея-Фарм ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення компенсаційної суми.

Позовна заява мотивована тим, що 15 листопада 2016 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) та ТОВ Орхідея-Фарм укладено договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 89,9 кв. м,на АДРЕСА_1 .

Відповідно до пункту 7.2. вказаного договору у випадку дострокового розірвання договору, сторона ініціатор сплачує іншій стороні компенсаційну суму в розмірі 50 000 грн.

За ініціативою ФОП ОСОБА_1 сторони вирішили розірвати договір оренди з 12 березня 2018 року. При цьому, компенсаційна сума в розмірі 50 000 грн відповідно до пункту 7.2. договору оренди сплачена не була.

Даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки діяльність ФОП ОСОБА_1 припинено 20 лютого 2018 року.

Посилаючись на викладене, ТОВ Орхідея-Фарм просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь компенсаційну суму у розмірі 50 000 грн.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року (у складі судді Багрової А. Г.) у задоволенні позову ТОВ Орхідея-Фарм відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2020 року

(у складі колегії суддів:) Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.) рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ТОВ Орхідея-Фарм задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ Орхідея-Фарм компенсаційну виплату у розмірі 50 000 грн.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

21 квітня 2020 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

Лантух О. О., звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою

на постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2020 року, в якій заявник просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права .

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та

у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у цій даній справі є стягнення компенсаційної суми, тобто ціна позову становить 50 000 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн х 100 = 210 200 грн).

Як вбачається з резолютивної частини постанови Дніпровського апеляційного суду від 18 березня 2020 року, постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі Зубац проти Хорватії , від 05 квітня 2018 року).

Зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію суду права , що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга містить посилання на те, що судове рішення у цій малозначній справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпунктів а , в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, яким визначено, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Крім того, сума штрафу є непомірно значною, враховуючи, що відповідач є внутрішньої переміщеною особою, вже не є ФОП, не має майна, на яке може бути накладено стягнення, а, отже, має для скаржника виняткове значення.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником обставини не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки посилання в касаційній скарзі на порушення судом норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваним судовим рішенням, та зводяться до переоцінки доказів, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Саме по собі посилання заявника на невідповідність, на його думку, ухвалених рішень правовим висновкам Верховного Суду, не свідчить про фундаментальність порушених у касаційній скарзі питань.

Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності інших виключних обставин, які могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі Азюковська проти України , заява № 47921/08, від 09 жовтня 2018 року ).

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а , б , в , г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням вказаного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Одночасно суд роз`яснює вимоги пункту 3 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір , відповідно до якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лантух Олег Олександрович, на постанову Дніпровського апеляційного суду

від 18 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Орхідея-Фарм до ОСОБА_1 про стягнення компенсаційної суми відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк