Рішення

від 30.04.2020 по справі 420/288/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/288/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (вул. Гоголя,10, м. Одеса, 65082), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, м. Київ,01133), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво (вул. Комітетська, 10,корп.А, м. Одеса, 65091), Колективне підприємство Будова (вул. Осипова,25, м. Одеса, 65048), про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта для будівництва, наказу від 02.01.2018р. №01-06/241, скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 від 10.05.2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулась з адміністративним позовом (т.1 а.с.1-16,136-147, т.2 а.с.43-51) ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі Департамент ОМР), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі ДАБІУ), в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати надані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта для будівництва №03 (Будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру). Вид будівництва - Нове будівництво, м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2;

- визнати протиправним та скасувати наказ Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 02.01.2018р. №01-06/241 Про затвердження містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки ;

- скасувати виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 від 10.05.2019 року Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач зазначила, що вона є власником квартири АДРЕСА_3 та напроти будинку, в якому вона мешкає, а саме на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 встановлений паркан, на будівельному майданчику розпочаті будівельні роботи.

З офіційного сайту будівельної компанії Будова , їй стало відомо, що за вищезазначеною адресою проводиться нове будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру, замовник будівництва - комунальне підприємство Одеської міської ради Міське капітальне будівництво . Також, з засобів масової інформації та мережі інтернет нею було з`ясовано, що будівельна компанія Будова відкрила продаж квартир у багатоквартирному будинку, що планується побудувати за адресою: АДРЕСА_2 .

24.09.2019 року з сайту Служби містобудівного кадастру ОМР їй стало відомо, що Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі Управління архітектури ОМР) наказом від 02.01.2018 року від 02.01.2018р. №01-06/241 затверджені містобудівні та обмеження для проектування об`єкта для будівництва №03 (Будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру, Приморський район, АДРЕСА_2).

Також, 24.09.2019 року з сайту ДАБІУ їй стало відомо, що ДАБІУ на замовлення Комунального підприємства Міське капітальне будівництво (далі КП МКБ ) було видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 від 10.05.2019 року, найменування об`єкта - Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2 .

Позивач вважає, що Управлінням архітектури ОМР порушені її права та інтереси, як мешканця м. Одеси, оскільки вихідні дані на проектування і будівництва видані за намірами забудови, які не відповідають містобудівній документації на місцевому рівні, що в свою чергу тягне до знищення земель рекреаційного значення м. Одеси в якому вона мешкає, в результаті чого нею, як мешканки міста Одеси, буде втрачена можливість користуватися цими земельними ділянками за їх цільовим призначенням.

Відповідачі сприяють незаконній забудові земель рекреаційного призначення, приймаючі рішення які порушують її права та інтереси, як мешканці м. Одеси, зокрема шляхом виданням наказу про затвердження містобудівних умов та обмежень №01-06/241 від 02.01.2018 року, дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 від 10.05.2019 року Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2 .

Позивач вважає, що вказані містобудівні умови та дозвіл на виконання будівельних робіт видані з порушенням норм містобудівного законодавства, містобудівної документації на місцевому рівні та підлягають скасуванню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням ОМР №2093-VІІ від 26.04.2017 року КП МКБ було надано в постійне користування земельні ділянки (загальною площею 3,8979 га, категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення, цільове призначення - Е.07 землі рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення), які розташовані за адресою: АДРЕСА_2. В той же час КП МКБ з метою отримання містобудівних умов та обмежень, замовило містобудівний розрахунок об`єкта будівництва Будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2 у Товариства з обмеженою відповідальністю Инжиниринг-Жилстрой на земельній ділянці площею 4,7344 га.

Наказом Управління ОМР від 02.01.2018р. №01-06/241 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №01-06/241 від 02.01.2018року для будівництва будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру на земельній ділянці по АДРЕСА_2 , Приморський район, м. Одеса , заявник: КП Міське капітальне будівництво .

28.02.2018 року рішенням Виконкому ОМР №85 Про призначення КП Міське капітальне будівництво замовником з проектування та будівництва об`єктів рекреаційного призначення за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2 вирішено: призначити КП МКБ замовником з проектування та будівництва об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_2 та доручено отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва об`єктів, зазначених у пункті 1 цього рішення; здійснити будівництво об`єктів, зазначених у пункті 1 цього рішення, відповідно до узгодженої та затвердженої документації.

19.09.2018р рішенням ОМР №3680 надано дозвіл КП МКБ на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,7000 га, за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2, цільове призначення - Е.07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Рішенням ОМР від 30.01.2019р. №4348-VII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:51:003:0403), площею 0,1898 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення), за адресою: м . АДРЕСА_2 . Присвоєно земельній ділянці, вказаній у пункті 1 цього рішення, адресу: АДРЕСА_2. Надано КП МКБ земельну ділянку, вказану в пункті 1 цього рішення, в постійне користування. Зобов`язано КП МКБ виконувати вимоги та умови землекористування, визначенні службами й організаціями міста та області, які викладенні в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Наказом Управління ОМР від 05.06.2019р №01-06/241 затверджено додаток до містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту будівництва від 02.01.2018р. №01-06/241, які затвердженні наказом управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.

На замовлення КП МКБ Державною архітектурно-будівельною інспекцією України було видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 від 10.05.2019 року, найменування об`єкта - Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2; Одеська обл., м. Одеса, Приморський, АДРЕСА_2

Також на замовлення КП МКБ ДАБІУ зареєстровано повідомлення про зміну даних у дозволі на виконання будівельних робіт №ІУ 123192140594 від 02.08.2019 року, найменування об`єкта - Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2.

Позивач вказує, що з наданого КП МКБ експертного звіту щодо розгляду проектної документації Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру (м. Одеса, АДРЕСА_2), затвердженого ТОВ Будпроектекспертиза 23.08.2018р №140/18/А, вбачається, що схемою генерального плану на земельній ділянці передбачено розташування чотирьох односекційних 24-поверхових будівель готельного типу з вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру та даховими котельнями (№1, №2, №3, №4); однієї 9-поверхової будівлі готельного типу з вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру (№5), дворівневого підземного паркінгу на 908 машино- місць, трансформаторної підстанції та дизель-електростанції.

Позивач стверджує, що містобудівні умови та обмеження (МУО), які не відповідають генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні, не можуть вважатися такими, що враховують громадські та приватні інтереси при плануванні та забудові територій, власників будівель, що оточують місце будівництва, а тому порушують основи містобудування, визначені ст. 5 Закону України Про основи містобудування від 16.11.1992 року та ст.2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 року.

Генеральний план міста Одеси затверджено рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015р. №6489-VI. Він був чинним на час видання оскаржуваних Містобудівних умов.

Згідно з генеральним планом Одеси територія за адресою: м. Одеса, АДРЕСА_2 відноситься до території установ стаціонарної рекреації. Відповідно до плану зонування території міста Одеси, земельна ділянка за вищезазначеною адресою розташована у зоні КВТ зона відпочинку та туризму. Дана зона призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об`єктів пов`язаних з відпочинком населення. До супутніх видів використання даної зони відноситься розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд.

Детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Він розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції (ст. 19 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності ),

З містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта для будівництва №03, затверджених наказом управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 02.01.18 року №01-06/241, додатку №01-06/241 від 05.06.2019 року та експертного звіту щодо розгляду проектної документації, виготовленого ТОВ БУДПРОЕКТЕКСПЕРТИЗА №140/18/А від 23.08.2018 року вбачається, що запроектований об`єкт будівництва не відповідає готельно-оздровчому призначенню, не відноситься до об`єктів рекреаційного призначення та має всі ознаки багатоквартирного житлового будинку. Будівництво сімнадцяти поверхових з двома технічними поверхами будівель гостинного типу з підземним паркінгом, а також вбудованими приміщеннями спортивно- оздоровчого центру, що фактично є багатоповерховим житловим будинком, планується в зоні установ відпочинку і туризму (КЛ), що не відповідає затвердженому плану зонування території (зонінгу) м. Одеси.

Позивач стверджує, що містобудівні умови і обмежень забудови земельної ділянки №03, затверджені наказом Управління ОМР від 02.01.2018 року №01-06/241 не відповідають ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , не відповідають ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень , не відповідають генеральному плану населеного пункту та іншій містобудівній документації на місцевому рівні.

Враховуючи, що земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 відносяться до земель рекреаційного призначення видача Управлінням ОМР містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №3 на підставі наказу від 02.01.2018 року №01-06/241 є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно підлягає скасуванню дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 від 10.05.2019 року, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

Позивач просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків позовної заяви (т.1 а.с.128-131).

Ухвалою суду від 03.02.2020 року продовжений строк на усунення недоліків позову (т.2 а.с.34-38).

Ухвалою суду від 03.03.2020 року поновлений ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом, позовна заява прийнята до розгляду та провадження по справі відкрите, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів по справі (т.2 а.с.171-174).

Ухвалою суду від 30.03.2020 року повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 по справі про забезпечення позову (т.3 а.с.49-51).

Ухвалою суду від 30.03.2020 року за заявою позивача залучені до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача - Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво , Колективне підприємство Будова (т.3 а.с.53-55).

Ухвалою суду від 01.04.2020 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 по справі №420/288/20 (а.с.96-99).

Представник відповідача Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради надав відзив на позов (т.2 а.с.191-202, т.3 а.с.74-85), в якому просив відмовити у задоволенні позову, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими. Представник зауважує, що у відповідності до ст.3,5 КАС України право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу чи інтерес, про захист яких вона просить, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем. На дотримання вказаних обставин при розгляді справ зазначено у Рішенні Конституційного суду України від 25.11.1997 року - для реалізації права звернення до суду для захисту своїх порушених прав, порушення має бути реальним, стосуватись зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи на момент її звернення до суду, а також у постанові Верховного суду України по справі №800/206/15, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Оскільки особа - позивач, звертається за захистом своїх порушених прав, то саме позивач повинен довести у суді з поданням відповідних доказів, факт їх порушення. Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси у сфері публічно- правових відносин.

Заявляючи адміністративний позов, позивач не зазначив, які персоніфіковані суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, в чому безпосередньо полягає таке порушення та в чому воно виражається, та якими доказами у справі це підтверджуються.

Представник відповідача зазначив, що містобудівні умови та обмеження за своєю юридичною суттю є актом індивідуальної дії. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника. Зміни до містобудівних умов та обмежень можуть вноситися за заявою замовника.

Конституційний Суд України в п.4.1 рішення від 14.12. 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Отже обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 21.11. 2018 року у справі №504/4148/16-а.

Представник відповідача стверджує, що позивач не навів жодних доказів щодо існування реального негативного впливу безпосередньо на його права у правовідносинах, пов`язаних з наданням оскаржуваних містобудівних умов. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Оскаржувані позивачем містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки на АДРЕСА_2 від 02.01.2018 року належать до вихідних даних та факт їх видачі не свідчить про наявність у замовника права виконання підготовчих та будівельних робіт, оскільки до початку їх здійснення необхідними є такі стадії проектування, як розроблення проектної документації, проведення її експертизи та затвердження. Тобто, на підставі вихідних даних містобудівних умов та обмежень здійснюється розробка проектної документації, яка має розроблятись із врахуванням їх вимог, і лише після її затвердження замовник має право розпочинати виконання підготовчих та будівельних робіт.

Внаслідок видачі департаментом містобудівних умов та обмежень №01-06/241 від 02.01.2018 року не відбулось порушень жодних прав позивача, оскільки позивач не довів, які саме його права та інтереси порушенні у зв`язку з виданням містобудівних умов та обмежень.

Також представник відповідача у відзиві зазначив, що ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що однією зі складових частин вихідних даних на проектування є містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;витяг із Державного земельного кадастру. Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.

Таким чином, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки, на виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту.

02.01.2018 року за результатами розгляду звернення КП Міське капітальне будівництво , відповідно до норм чинного законодавства, управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради були надані містобудівні умови та обмеження № 01-06/241 на проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_2, наміри забудови - будівництво будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру.

Заявником, було надано повний пакет документів, який передбачений чинним законодавством.

Представник відповідача зазначив, що згідно з Генеральним планом м. Одеси територія за зазначеною вище адресою відноситься до території установ стаціонарної рекреації. Відповідно до плану зонування території м. Одеси, дана територія розташована у зоні КВТ - зона відпочинку і туризму. Дана зона призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об`єктів обслуговування та інших об`єктів пов`язаних в відпочинком населення. До супутніх видів використання даної зони відноситься розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд.

Таким чином, наміри забудови земельної ділянки у повній мірі відповідають положенням містобудівної документації міста.

Що стосується посилання позивача на те, що згідно експлікації об`єкту будівництва встановлено, що містобудівні умови та обмеження видані на земельні ділянки, які не знаходяться у користування заявника, то, у наданих управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради вихідних даних на проектування, зазначені лише земельні ділянки, які сформовані, та відповідно до даних, які містяться у наданих витягах з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію іншого речового права, належать територіальній громаді м. Одеса, та передані у постійне користування КП Міське капітальне будівництво . Частиною 5 ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , визначені відомості, які мають міститься у містобудівних умовах та обмеженнях на проектування об`єкту будівництва. Так, відповідно до даної норми, експлікація об`єкту не значиться серед даних, які мають міститися у вихідних даних на проектування, у зв`язку з чим, вона не може міститися у вихідних даних на проектування об`єкту за адресою: АДРЕСА_2.

Що стосується посилання на містобудівний розрахунок, то відповідно до норм діючого законодавства, він характеризує лише наміри щодо об`єкта будівництва, які можуть бути як реалізовані так і ні, або ж можуть в подальшому ще бути змінені.

Управління при підготовці та наданні оскаржуваних містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки діяло згідно приписів чинного законодавства, положень містобудівної документації на місцевому рівні та у спосіб, передбачений Законом, та, як вбачається з приписів чинного законодавства не мало підстав для відмови у їх видачі.

Крім того, представник відповідача вважав за необхідне зазначити, що вмотивування позивачем пропуску строку на звернення до суду через правову необізнаність є маніпуляцією. Оскаржувані містобудівні умови, обмеження забудови земельної ділянки та наказ були видані управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 02.01.2018 року, а позивач звернувся з позовною заявою наприкінці січня 2020 року.

На думку представника Департаменту ОМР позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування наказу та містобудівних умов та обмежень з пропущенням строку, оскільки відповідно до ст. 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності відомості про оскаржувані містобудівні умови та обмеження були внесені до реєстру містобудівних умов та обмежень, який веде Департамент (тоді - управління) ОИР у встановленому порядку та строки.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.05.2017 року №135 Про затвердження Порядку ведення реєстру містобудівних умов та обмежень , реєстр ведеться з метою обліку наданих, змінених, скасованих або зупинених містобудівних умов та обмежень, а також забезпечення публічності, відкритості та доступності інформації, що у них міститься. Ознайомитись з наданими містобудівними умовами та обмеженнями можливо на офіційному сайті міста Одеси за посиланням: omr.gov.ua. таким чином, розміщення наданих містобудівних умов та обмежень на офіційному реєстрі є одним із способів забезпечення усіх заінтересованих осіб до інформації.

Опублікування містобудівних умов та обмежень, розміщення на офіційних сторінках відповідних органів влади у мережі Інтернет, визначається законодавством як спосіб доведення документа до відома заінтересованих осіб, у зв`язку з чим факт їх оприлюднення у вищезгаданий спосіб визначає момент, коли всі заінтересовані особи повинні були дізнатись про відповідні акти (рішення, дії).

Враховуючи вищевикладене, позивачем строки для звернення до адміністративного суду були пропущені без поважних причин. Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобрітанії , справа Девеер проти белый ). На думку департаменту вказане підтверджує факт неповажність пропуску строку звернення позивачів до адміністративного суду та про зловживаннями ними правом на звернення до суду.

Крім того, земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 безпідставно віднесено позивачем до території паркових зелених зон загального користування. Відповідно до затвердженого плану зонування міста Одеси вказані земельні ділянки розташовані в зоні КВТ - установ відпочинку та туризму.

На думку відповідача, позивач безпідставно зазначає, що земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 є зеленою зоною, не посилаючись при цьому на жодний документ, графічні зображення, які мали б підтверджувати це.

Відповідно до Схеми зонування Приморського адміністративного району, який розміщений за посиланням: https://omr.gov.ua/ru/acts/council/89148/ про затвердження плану зонування території (зонінгу) м. Одеси території земельної ділянки, що планується під забудову розташовані в зоні КВТ - зона установ відпочинку та туризму, що відповідно до пояснювальної записки Плану зонування території міста Одеси.

У позовній заяві позивачем не наведено жодного обґрунтованого доводу, щодо порушення вимог законодавства при наданні управлінням містобудівних умов та обмежень. Позивачем по справі не зазначеного жодного нормативного акту, який на думку позивача був порушений.

Надані управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у повній мірі відповідають нормам діючого законодавства та державним будівельним нормам.

Представник відповідача ДАБІУ надав відзив на позов (т.2 а.с.204-208), в якому просив відмовити у задоволенні позову, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що зроблені позивачем висновки ґрунтуються лише на його надуманих твердженнях та міркуваннях, які жодним чином не підтверджуються доданими до позовної заяви документами та матеріалами, а тому не відповідають фактичним обставинам даної справи.

Представник відповідача зазначив, що відповідно до п.3 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабміну від 13.06.2011 року №466 (далі - Порядок № 466), надання (отримання), відмова у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснюється органами ДАБК, визначеними ст. 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

10.05.2019 року Держархбудінспекцією видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 від 10.05.2019 року Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, морський район, АДРЕСА_2.

Згідно п. 28 Порядку №466, Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу ДАБК заяву про отримання дозволу за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку. Вказаною нормою визначений перелік документів, які додаються до заяви.

Згідно з п. 29 Порядку №466, орган ДАБК протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви приймає рішення про надання дозволу або мову у його видачі. Визначені питання, що перевіряються органом ДАБК та підстави для відмови у видачі дозволу.

Держархбудінспекція, розглянувши заяву КП "Міське капітальне будівництво" та всі надані відповідно до законодавства документи, видала оскаржуваний дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 від 10.05.2019 року Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2.

Отже виданий Держархбудінспекцією дозвіл був виданий у відповідності до діючого законодавства, а тому є законним і підстав для його скасування не має. Держархбудінспекція діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачено нормами діючого законодавства.

Також, представник відповідача зазначив, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч. 3 ст. 2 КАСУ, критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

При видачі дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 від 10.05.2019 року Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2, Держархбудінспекція діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачено нормами діючого законодавства.

Враховуючи все вищевикладене, Держархбудінспекція заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1 , як заявленого безпідставно та необґрунтовано.

Позивач подала відповідь на відзив Департамента ОМР (т.3 а.с.1-11), у якій зазначила, що не погоджується з доводами відповідача, що нею не наведено доказів існування реального негативного впливу на її права у правовідносинах, пов`язаних з наданням оскаржуваних містобудівних умов та обмежень. Вона зазначила у позові, що проектований об`єкт будівництва за адресою АДРЕСА_2 знаходиться в безпосередній близькості від адреси за якою вона мешкає. Станом на сьогоднішній день на проти дому в якому вона мешкає проводяться будівельні роботи, незважаючи на наявні загрози та перешкоди використання зазначених земель за їх цільовим призначенням для мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_5 , в якому вона мешкає. Станом на сьогоднішній день нею втрачена можливість провести час в парку, оскільки є вірогідність виникнення загрози життю і здоров`ю, в зв`язку з тим, що виконуються незаконні дії забудовника, внаслідок виданого дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушується її право вільно користуватись міською парковою зоною. Нею втрачена можливість користуватися землями рекреаційного призначення за їх цільовим призначенням, оскільки на зазначених землях будується будівля, яка не передбачена для відпочинку, занять спортом і обслуговування лісового господарства, що порушує її право використовувати землі рекреаційного призначення за їх цільовим призначенням.

Також позивач наполягає на тому, що нею пропущений строк звернення до суду з поважних причин.

Позивач у відповіді на відзив навела в обґрунтування своїх позовних вимог доводи, які викладені у позові, та просила його задовольнити.

Представник третьої особи КП Міське капітальне будівництво подав пояснення по справі, в яких заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки вимоги є безпідставними та необґрунтованими, а тому такими, що не підлягають задоволенню.

Представник зазначив, що КП МКБ створене на підставі рішення ОМР №2127- V від 21.12.2007 відповідно до п.30 ч.1 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , з метою вдосконалення роботи з комплексної забудови міста відповідно до генерального плану, реконструкції та капітального ремонту об`єктів соціально-культурного призначення.

26.04.2017 року рішенням ОМР №2093-VІ Комунальному підприємству МКБ надано в постійне користування земельні ділянки, загальною площею 3,8979 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення), за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення - Е.07 землі рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. Право постійного користування земельними ділянками КП Міське капітальне будівництво зареєструвало 18.12.2017 року.

Згідно з генеральним планом м. Одеси територія за адресою: АДРЕСА_2 відноситься до території установ стаціонарної рекреації.

Відповідно до плану зонування території м. Одеси, вищезазначені земельні ділянки розташовані у зоні КВТ - зона відпочинку і туризму. Дана зона призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об`єктів обслуговування та інших об`єктів пов`язаних з відпочинком населення. До супутніх видів використання даної зони відноситься розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд.

02.01.2018 року за результатом розгляду заяви КП МКБ Управлінням архітектури та містобудування ОМР були надані містобудівні умови та обмеження №01-06/241.

За ч.1 ст.29 Про регулювання містобудівної діяльності містобудівні умови та обмеження є однією з основних складових вихідних даних.

10.05.2019 року у відповідності до вимог ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , ДАБІУ видала КП Міське капітальне будівництво Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 з будівництва об`єкта Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно - оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2.

Відповідно до ч. 1. ст. 34 ЗУ Про регулювання містобудівної діяльності замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків ( відповідальності) належать до об`єктів з середнім (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України Про оцінку впливу на довкілля .

Представник третьої особи зазначив, що оскаржувані наказ та дозвіл є актами індивідуальної дії. Конституційним судом України у рішенні від 16.04.2009 у справі №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) було проведено розмежування правових актів та зазначено, що до нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а не нормативні акти ( акти індивідуальної дії-) передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно- правових відносин, обумовлених цими актами. Тобто такі, що передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

Особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, як що вона вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів належними та допустимими доказами має довести саме позивач.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

На думку представника третьої особи, заявляючи адміністративний позов, позивач не зазначив, які персоніфіковані суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваними рішенням, в чому безпосередньо полягає таке порушення та в чому воно виражається, якими доказами це підтверджується.

Представник вказує на необґрунтованість твердження позивача щодо відсутності підстав для надання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва Управлінням архітектури та містобудування міської ради з посиланням на те, що до заяви надано недостовірні відомості у документах, що посвідчують право користування земельною ділянкою, та наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме детальному плану території у межах вул. Генуезька, Піонерська, Французький бульвар, Гагарінське плато у м. Одесі затвердженого рішення Одеської міської ради №27 -VІІ від 16.12.2015 року.

Представник зауважує, що містобудівні умови та обмеження були наданні Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради на земельну ділянку загальною площею 3,8979 га, а не на 4,7344 га.

Також, на думку представника, безпідставними є твердження позивача про те, що наміри забудови не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, а саме детальному плану території у межах вул. Генуезька, Піонерська, Французький бульвар, Гагарінське плато у м. Одесі затвердженого рішення Одеської міської ради №27 -VІІ від 16.12.2015 року, а також твердження позивача про те, що земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_2 віднесено до території паркових зелених зон загального користування, безпідставні. При цьому, позивач не посилається на жодний документ, графічні зображення, які мали б підтверджувати такі висновки.

Згідно з Генеральним планом м. Одеси територія за зазначеною вище адресою відноситься до території установ стаціонарної рекреації. Відповідно до плану зонування території м. Одеси, дана територія розташована у зоні КВТ - зона відпочинку і туризму.

Наміри забудови земельної ділянки у повній мірі відповідають положенням містобудівної документації міста, а твердження позивача щодо віднесення земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_2 до території паркової зеленої зони загального користування жодним чином не аргументовано.

Видані Управлінням архітектури та містобудування ОМР містобудівні умови та обмеження №01-06/241 та Державною архітектурно - будівельною інспекцією України Дозвіл на виконання будівельних робіт № 113191300606 з будівництва об`єкта Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно - оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2 в повній мірі відповідає нормам діючого законодавства.

Представник третьої особи КП БУДОВА подав до суду пояснення, вважав позов таким, що не підлягає задоволенню. Представник навів у своїх поясненнях в обґрунтування своєї позиції ті самі доводи, що і представник третьої особи КП Міське капітальне будівництво та наполягав на тому, що індивідуальні акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені, зазначивши, що правові висновки в частині правових питань: права оскарження індивідуального акта лише особою, якої він стосується , порушення реальних прав , оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень , права на захист, тобто права на звернення із адміністративним позовом відображено Верховним Судом України в постанові від 24 лютого 2015 року (справа № 21-34а 15), Великою Палатою Верховного Суду в постановах: від 14 березня 2018 року (справи №№: 9901/22/17, 9901/153/2851), від 21 червня 2018 року (справа № 9001/463/18).

В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обов`язковою умовою визнання протиправними рішення є наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі та якщо таке порушення відбулось у сфері публічно-правових відносин.

Позивач не навів жодних доказів щодо існування реального негативного впливу безпосередньо на його права у правовідносинах, пов`язаних з виданням оспорюваннях актів.

Внаслідок видачі відповідачем-1 містобудівних умов та обмежень №01-06 241 від 02 січня 2018 року, наказу №01-06/241 та відповідачем - 2 дозволу на будівництво не відбулось порушень жодних прав позивача, оскільки позивач не довів, які саме його права та інтереси порушенні у зв`язку з виданням оскаржуваних містобудівних умов та обмежень та дозволу.

Одним з документів, які надані Замовником, для отримання містобудівних умов та обмежень є містобудівний розрахунок, який був складений у відповідності до містобудівної документації, а саме: Генерального плану м. Одеси, затверджений рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року та Плану зонування території (зонінг) м. Одеси, затверджений рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016 року. Вказана містобудівна документація є чинна з моменту затвердження та по теперішній час, отже містобудівний розрахунок має відповідати саме вказаній містобудівній документації.

Представник третьої особи звертає увагу на те, що містобудівний розрахунок не є стадією проектування і розробляється та надається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкту будівництва та його техніко-економічні показники (назва об`єкту, очікувані поверховість, площа забудови, загальна площа об`єкту, відповідність щільності забудови та ін.

Містобудівний розрахунок не підлягає погодженню з органами місцевої влади.

Управління архітектури та містобудування на підставі поданих Замовником будівництва документів та на підставі містобудівної документації видано містобудівні умови та обмеження на земельні ділянки загальною площею 3, 8979 та. за адресою: АДРЕСА_2 . 02.01.2018 року Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради видано містобудівні умови та обмеження Замовнику будівництва КП Міське капітальне будівництво на земельну ділянку загальною площею 3, 8979 га.

Відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Частиною 3 ст. 37 Закону встановлено, що для отримання дозволу подається заява а також документи, перелік яких наведений в даній нормі.

Частиною 4 ст. 37 Закону визначені підстави для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

За відсутності перелічених підстав ДАБІ України видало дозвіл, тобто діяло у відповідності до норм чинного законодавства. Доказів які б спростовували зазначене Позивачем не надано.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою України (паспорт НОМЕР_1 , виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області 15.10.1997 року) (а.с.125-126).

30.01.2013 року укладений договір №3/181-8/2 про пайову участь у будівництві об`єкта нерухомого майна між ТОВ ГЛОРИ ПЛЮС та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - 2-х кімнатної квартири на 3 поверху багатоповерхового житлового комплексу за адресою АДРЕСА_5 .

Згідно з додатковою угодою від 27.08.2015 року всі права та обов`язки пайщика до договору передані ОСОБА_1

02.05.2016 року право власності на квартиру АДРЕСА_6 зареєстрована за ОСОБА_1 25.10.2017 року позивач зареєстрована місце проживання за вказаною адресою (т.1 а.с.125-126,154-154).

Таким чином, позивач є мешканкою міста Одеси.

У зв`язку з початком нового будівництва близько з будинком, в якому мешкає позивач, вона вважаючи, що її права порушуються, з`ясувала через офіційний сайт будівельної компанії БУДОВА , що нове будівництво здійснюється за замовленням КП Міське капітальне будівництво .

Таким чином, спірні правовідносини виникли з питань забудови міста та наявності при цьому порушення прав та інтересів позивача.

Відповідно до ст.5 Закону України Про основи містобудування при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій.

Згідно до статей 12, 16, 19 Закону України Про основи містобудування до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини.

При розробці та реалізації містобудівної документації суб`єкти містобудівної діяльності зобов`язані дотримуватись основних завдань та заходів щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій.

Сталий розвиток населених пунктів передбачає соціально, економічно і екологічно збалансований їх розвиток, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної інфраструктури.

Екологічна безпека територій передбачає дотримання встановлених природоохоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров`я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів.

Згідно з п.7 ст.1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 16 вказаного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності :

- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;

- план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;

- замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;

- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;

Згідно до ст.2 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; та ін.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Відповідно до ст.18 Закону план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.

Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.

Згідно плану зонування територій (зонінгу) затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016р. №1316-VII земельні ділянки за адресою АДРЕСА_2 на яких планується будівництво розташовані в зоні - проектні рекреаційні зони КВТ - зона відпочинку і туризму призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об`єктів обслуговування, ландшафтних парків.

Відповідно до ст. ст. 26, 29 Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст.31 цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації; виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.

Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (тобто перевіряє відповідність намірів забудови містобудівній документації).

Містобудівні умови та обмеження містять: назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; інформацію про замовника; відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.

Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Оскаржувані містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта для будівництва №03 (Будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру). Вид будівництва - Нове будівництво, м . Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2, які затверджені наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 02.01.2018р. №01-06/241 отримані Комунальним підприємством Міське капітальне будівництво .

Рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 року №2093-VІІ Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво було надано в постійне користування земельні ділянки (загальною площею 3,8979 га, категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення, цільове призначення - Е.07 землі рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення) розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 30.

КП МКБ з метою отримання містобудівних умов та обмежень звернулось до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради з відповідною заявою та документами.

02.01.2018 року наказом №01-06/241 від 02.01.2018 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради затвердило містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №3 Будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно оздоровчого центру. Нове будівництво м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2 .

Рішенням Виконкому ОМР №85 від 28.02.2018 року Про призначення комунального підприємства Міське капітальне будівництво призначено замовником з проектування та будівництва об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_2 КП Міське капітальне будівництво ; доручено КП Міське капітальне будівництво отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва об`єктів, зазначених у пункті 1 цього рішення; здійснити будівництво об`єктів, зазначених у пункті 1 цього рішення, відповідно до узгодженої та затвердженої проектної документації.

19.09.2018 року рішенням ОМР №3680 надано дозвіл Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,7000 га, за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Рішенням ОМР №4348-VII від 30.01.2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1898 га, за адресою: АДРЕСА_2, та надано її в постійне користування Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво , зобов`язано КП МКБ зареєструвати право постійного користування відповідно до вимог чинного законодавства; протягом двох місяців з дати прийняття рішення укласти договір на зелені насадження або у той самий термін надати до департаменту комунальної власності ОМР довідку (інформацію) про відсутність зелених насаджень на земельній ділянці.

10.05.2019 року ДАБІУ замовнику Комунальному підприємству Міське капітальне будівництво , генеральному підряднику (підряднику) Колективному підприємству БУДОВА надано дозвіл №ІУ 113191300606 на виконання будівельних робіт - Будівництво будівель гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру за адресою: м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2 (т.2 а.с.84).

Судом встановлено, що правовідносини щодо отримання КП МКБ містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки №3 Будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно оздоровчого центру. Нове будівництво м. Одеса, Приморський район, АДРЕСА_2 вже були предметом розгляду суду.

Так, у липні 2019 року мешканець міста Одеса ОСОБА_4 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво, Споживче товариство Будова-Отрада, Товариство з обмеженою відповідальністю МКВ-2017 про визнання протиправним та скасування наказу від 02.01.2018 року №01-06/241, та визнання протиправними та скасування наданих на підставі такого наказу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №03.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 року адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради був задоволений.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03. 2020 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.11.2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво, Споживче товариство Будова-Отрада, Товариство з обмеженою відповідальністю МКВ-2017, про визнання протиправним та скасування наказу від 02.01.2018 року №01-06/241, та визнання протиправними та скасування наданих на підставі такого наказу містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №03 в повному обсязі.

Частиною 4 ст.78 КАС України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставинами встановленими постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03. 2020 року є наступне.

Отримання містобудівних умов та обмежень є одним із проміжних етапів проектування та будівництва об`єктів, яке свою чергу завершується прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів та реєстрацією права власності на об`єкт містобудування.

Згідно плану зонування територій (зонінгу) м. Одеси, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016р. № 1316-VII земельні ділянки за адресою АДРЕСА_2 на яких планується будівництво, розташовані у проектній рекреаційній зоні КВТ - зона відпочинку і туризму призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об`єктів обслуговування, ландшафтних парків.

КП Міське капітальне будівництво має намір збудувати на земельних ділянках з цільовим призначення будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, будинок №1 (17-ти поверховий, площею 8223,67 кв.м); будинок № 2 (25-ти поверховий, площею 24490,52 кв.м); будинок №3 (17-ти поверховий, площею 8223,67 кв.м); будинок №4 (25-ти поверховий, площею 24490,52 кв.м); будинок №5 (17-ти поверховий, площею 8223,67 кв.м); будинок №6 (25-ти поверховий, площею 24490,52 м2); підземний паркінг площею 50000,00 кв. м.

З основних техніко-економічних показників будівель готельного типу, загальна площа будівель готельного типу, в т.ч. приміщень спортивно-оздоровчого центра становить 3466,8 м2 (з якої в будинку: №1 218,0 м2; №2 937,6 м2; №3 218,0 м2; №4 937,6 м2; №5 218,0 м2; №6 937,6 м2) та площа приміщень готелю 9641,71 м2 (з якої в будинку: №1 1182,49 м2; №2 2048,08 м2; №3 1182,49 м2; №4 2048,08 м2; №5 1182,49 м2; №6 2048,08 м2) в той час як загальна площа житлових квартир в будинку готельного типу, в т.ч. однокімнатних, двокімнатних та трьохкімнатних становить 52960,32 м2 (з якої в будинку: №1 3766,14 м2; №2 13887,3 м2; №3 3766,14 м2; №4 13887,3 м2; №5 3766,14 м2; №6 13887,3 м2). Таким чином з врахуванням загальної площі приміщень спортивно-оздоровчого центру, готелю та житлової площі квартир в будинку гостинного типу, суд апеляційної інстанції вважав, що будівля яку має на меті збудувати КП Міське капітальне будівництво є комбінованим житлом та у відсотковому відношенні головне призначення такої будівлі підпадає під критерій житлових будинків і громадської забудови, оскільки житлова площа квартир відповідно до розрахунку містобудування складає більше 50% відсотків загальної площі будівлі, що в свою чергу відповідно до норм чинного законодавства не відноситься до переліку об`єктів рекреаційного призначення.

З урахуванням вказаних обставин П`ятий апеляційний адміністративний суд направив окрему ухвалу від 04.03.2020 року на адресу Департаменту ДАБІ в Одеській області.

Іншою обставиною встановленою постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.03.2020 року є висновок про відсутність порушення прав та інтересів фізичної особи - мешканця м. Одеси ОСОБА_4 у межах спірних правовідносин, відповідно відсутність підстав для задоволення позову.

Суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суд.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, що звернулася до суду з позовом.

Конституційний Суд України в рішенні від 14.12.2011 року №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Порушення вимог Закону діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Підсудність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2018 року № К/9901/1141/18.

Право позивача на звернення до адміністративного суду з позовом виникає лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів.

Індивідуально-правові акти, як результати правозастосування, адресовані конкретним особам, тобто є формально обов`язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб`єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб`єктивні права та/чи обов`язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв можуть отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично - діяльнісній (конклюдентній) формах.

При цьому колегія суддів враховала висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №9901/518/19, а також зазначила, що згідно висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 21.10.2019 року (справа №522/22780/16-а), ненормативним (індивідуальним) правовим актам притаманні наступні ознаки: а) спрямовуються на врегулювання конкретних (одиничних) актів соціальної поведінки; б) поширюються лише на персонально визначених суб`єктів; в) містять індивідуальні приписи (веління, дозволи), розраховані на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації, тому їх юридична чинність (формальна обов`язковість) вичерпується одноразовою реалізацією; г) не передбачають повторного застосування одних і тих самих юридичних засобів; д) не мають зворотної дії в часі.

Визначальною умовою, що може слугувати критерієм загальності чи персоніфікованості суб`єктів впливу - є їх коло. Адже кількість як величина має відносний характер, може змінюватись і не є сталим показником регулятивного впливу юридичних актів. Під час визначення кола суб`єктів, правовий статус яких регламентує правовий акт, необхідно зважати лише на ті із них (фізична чи юридична особа, орган, організація, спільність людей тощо), для яких правовим актом встановлюються права та обов`язки безпосередньо, щодо яких праворегуляторний вплив є прямим (а не усіх суб`єктів, для яких він може мати якесь юридичне значення). Так, постанова Верхової Ради України про перейменування населеного пункту прямо стосується його як адміністративно-територіальної одиниці (насамперед відповідних органів влади), а жителів - лише опосередковано, тому вона є індивідуально-правовим актом.

Таким чином, з системного аналізу вищевказаного вбачається, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Оскаржуваний наказ Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 02.01.2018 року №01-06/241, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №03, за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії одноразового застосування, у зв`язку із винесенням якого виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією суб`єктами цих правовідносин певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Водночас, аналіз матеріалів справи свідчить про те, що позивачем не надано суду доказів того, що оскаржуваним наказом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 02.01.2018 року №01-06/241, яким затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №03 були порушені його права, свободи та інтереси в сфері публічно-правових відносин.

Розглядаючи дану справу за позовом ОСОБА_1 суд дійшов до висновку, що позивач не надала належних та допустимих доказів порушення її прав. Знаходження будинку, в якому мешкає позивач, недалеко від будівельного майданчика не може бути достатнім та безумовним доказом порушення її прав, враховуючи.

Доводи позивача є абстрактними, без жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваних рішень на конкретні, реальні, індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача, що свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову. Встановлені у справі обставини свідчать про те, що права позивача оскаржуваним рішенням не порушені.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази надані сторонами з урахуванням встановлених обставин по справі суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради (вул. Гоголя,10, м. Одеса, 65082, код ЄДРПОУ 02498820), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бульвар Лесі Українки, м. Київ,01133, код ЄДРПОУ 37471912), треті особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача Комунальне підприємство Міське капітальне будівництво (вул. Комітетська, 10,корп.А, м. Одеса, 65091 код ЄДРПОУ 35695935), Колективне підприємство Будова (вул. Осипова,25, м. Одеса, 65048, код ЄДРПОУ 2013046520), про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта для будівництва, наказу від 02.01.2018р. №01-06/241, скасування дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ 113191300606 від 10.05.2019 року.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.