Рішення

від 30.04.2020 по справі 320/5296/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року справа №320/5296/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 17.09.2019 №0000863201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000,00 грн. до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 08.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справ за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 05.11.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду 05.11.2019 клопотання Головного управління ДПС у Київській області про заміну відповідача на правонаступника задоволено. Замінено відповідача у даній справі - Головне управління ДФС у Київській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області. Вирішено здійснювати подальший розгляд справи №320/5296/19 у порядку письмового провадження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2019 №00000863201, яким на ФОП ОСОБА_1 накладено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17000,00 грн. на підставі абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального , а саме зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку.

Позивач не погоджується з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 17.09.2019 №00000863201, оскільки вважає, що має право здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив, відкриваючи пляшки та зберігаючи відкриті напої до моменту повного використання.

Позивач вказав, що факт зберігання алкогольного напою із пошкодженою чи відірваною маркою акцизного податку в результаті відкриття пляшки та реалізації алкогольного напою на розлив не є податковим правопорушенням в розумінні Податкового кодексу України, Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

З огляду на вказані обставини позивач вважає, що у зв`язку з тим, що законодавством не покладено на платників податку обов`язку навіть зберігати розірвані марки акцизного податку після розкривання товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі, а тому підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення немає. При цьому позивач посилається на правову позицію Верховного Суду у постановах від 18.02.2018 у справі №814/3690/15 та від 18.05.2018 у справі №804/4921/17.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позовну заяву (а.с.67-70) зазначив про те, що в ході проведення фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДФС у Київській області 27.08.2019 торгового об`єкту - кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність позивач, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 27.08.2019 №465/10-86-40-00-10/ 2567004150 , яким встановлено факт зберігання з метою реалізації пляшки алкогольного напою текіли Ольмека Голд 0,7 л, 38% об., виробництва Перно Рікдр Мексика СА де СВ, по ціні 1050,00 грн., маркованого маркою акцизного податку з пошкодженнями, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом 7 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів , на підставі якого прийнято податкове повідомлення рішення від 17.09.2019 №0000863201 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17000,00 грн. до ФОП ОСОБА_1 .

Відповідач вважає, що дії податкового органу при оформленні та складанні податкового повідомлення-рішення від 17.09.2019 №0000863201 правомірні та здійснені у межах та у спосіб, передбачений Податковим кодексом України, а тому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) 15.03.2019 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.27).

Основний вид економічної діяльності позивача за кодом згідно з КВЕД є 56.30 Обслуговування напоями.

27.03.2019 ГУ ДФС у Київській області позивачу видана ліценція на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер № НОМЕР_2 , за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_1 , кафе, з терміном дії з 06.04.2019 до 06.04.2020 (а.с.31).

При цьому, власником будівлі, в якій розміщується кафе за адресою: АДРЕСА_1 , є Товариство з обмеженою відповідальністю Резорт Інвест (ідентифікаційний код 33235023), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності від 11.11.2016 №72903412, та є складовою частиною об`єкта нерухомого майна нежитлових будівель туристичної бази і зареєстрована в реєстрі під назвою столова , 46,9 кв.м (а.с.14-17).

Судом встановлено, що частина кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, право власності на яке належить ТОВ Резорт Інвест , у вигляді барної стійки алкогольних напоїв, знаходиться у користуванні позивача на підставі договору оренди від 20.03.2019 №20032019 (далі - Договір) (а.с.37-40).

Так, відповідно до п.п.1.1, 1.2 Договору ТОВ Резорт Інвест (Орендодавець) надав ФОП ОСОБА_1 (Орендар) за плату в строкове платне користування (строк дії оренди - до 31.12.2019) частину нежитлового приміщення столову, площею 21,00 кв.м., яке в іншій частині та в цілому використовується як заклад ресторанного господарства (кафе), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , і належить Орендодавцю на праві власності для використання його для роздрібної торгівлі алкогольними напоями (на розлив та пляшками) при наявності відповідної ліцензії через барну стійку алкогольної продукції закладу ресторанного господарства.

27.08.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, в якому здійснює підприємницьку діяльність позивач.

Результати перевірки оформлені актом про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 27.08.2019 №465/10-86-4000-10/ НОМЕР_1 , в якому відображений висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 № 481/95-ВР (а.с. 58-60).

Як вбачається з описової частини акта перевірки, виявлене порушення статті 11 вказаного Закону контролюючий орган пов`язує з виявленням у ході перевірки кафе факту зберігання з метою реалізації пляшки алкогольного напою текіли Ольмека Голд виробництва Перно Рікдр Мексика СА де СВ, місткістю 0,7 л, міцністю 38% об., по ціні 1050 грн., що маркована пошкодженою маркою акцизного податку, у зв`язку з чим неможливо встановити реквізити марки, наявність яких передбачена вимогами абзацу 7 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251.

На підставі вказаного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 17.09.2019 №0000863201, яким згідно з абзацом 19 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції (штраф) у сумі 17000,00 грн. (а.с.42).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи фактичні обставини, з якими контролюючий орган пов`язує встановлене порушення, судом встановлено, що пляшка алкогольного напою текіли Ольмека Голд виробництва Перно Рікдр Мексика СА де СВ, місткістю 0,7 л, міцністю 38% об., по ціні 1050 грн., на момент перевірки зберігалась у приміщенні кафе, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 , у відкоркованому вигляді у зв`язку з реалізацією її вмісту порціями (на розлив).

Наведені обставини визнаються сторонами.

Учасниками справи також не заперечується той факт, що пляшка алкогольного напою текіли Ольмека Голд виробництва Перно Рікдр Мексика СА де СВ, місткістю 0,7 л, міцністю 38% об., містить залишки марки акцизного податку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

Відповідно до частини 4 статті 11 Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятором виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Положеннями абзацу 16 частини другої статті 17 Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 №854 затверджено Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі - Правила № 854).

Відповідно до пункту 1 Правил № 854 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ці Правила визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.

Згідно з пунктом 2 Правил № 854 роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Ці правила поширюються на всіх суб`єктів господарювання на території України незалежно від форм власності, які зареєстровані в установленому порядку і мають ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, отриманий згідно з вимогами законодавства (пункт 3 Правил № 854).

Відповідно до абзацу 1 пункту 15 Правил №854 не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов`язковим до виконання), строк придатності яких минув.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), марка акцизного збору - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Статтею 226 Податкового кодексу України передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до пункту 226.3 статті 226 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 20 Положення про виготовленні, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.

Аналогічні положення закріплені у пункті 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 21, 22 Положення про виготовленні, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання. Марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу Tetra Pak ) марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.

Згідно з пунктом 226.1 статті 226 ПК Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Аналіз викладених положень чинного законодавства свідчить, що зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі розповсюджується на невідкорковані пляшки/упаковки, а технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару. Застереження щодо обов`язку у суб`єкта господарювання зберігати непошкодженими марки алкогольних виробів, що реалізується на розлив, чинне законодавство не містить.

Закон не покладає на платників податку обов`язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічного правового висновку дотримується Верховний Суд у постановах від 18.05.2018 у справі №804/4921/17 та від 05.02.2019 у справі №810/1215/18.

Як зазначено в акті, під час перевірки встановлено факт зберігання з метою подальшої реалізації пляшки алкогольного напою текіли Ольмека Голд 0,7 л, 38% об., виробництва Перно Рікдр Мексика СА де СВ, без марки акцизного податку.

Суд наголошує, що висновки контролюючого органа про допущене позивачем правопорушення (зберігання алкогольних напоїв (текіла) без марки акцизного податку встановленого зразка) стосується відкоркованої пляшки текіли, що реалізується на розлив.

Вказане підтверджується матеріалами перевірки, зокрема, матеріалами фотофіксації та звітами з касового апарату ФОП ОСОБА_2 , з якого вбачається, що в касовий апарат, серед іншого, введено Текіла Ольмека Голд , пляшка 0,5 л (код товару 000036) та Текіла Ольмека Голд , 50 мл (код товару 000076), що передбачає можливість продажу тільки на розлив (а.с.46-47).

Відповідно до звіту касового апарату ФОП ОСОБА_1 по товарах, що були реалізовані, алкогольного напою текіли Ольмека Голд , було реалізовано на розлив по 50 мл два рази, на загальну суму 150,00 грн. (а.с.49).

При цьому судом встановлено, що пляшка алкогольного напою текіли Ольмека Голд 0,7 л, 38% об., виробництва Перно Рікдр Мексика СА де СВ, яка була предметом огляду представниками відповідача, була придбана позивачем в супермаркеті Метро , що підтверджується фіскальним чеком №207054/103133 (а.с.48).

Зауваження представника відповідача з приводу того, що реалізація алкогольних напоїв на розлив можлива лише з пляшок, що містять залишки розірваної при відкритті марки акцизного податку у обсязі, що дозволяє повністю встановити всі її реквізити, суд оцінює критично.

Суд зазначає, що Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 №1251, не покладає на платників податку обов`язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже очевидно, що у силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку, відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Суд наголошує, що виходячи з вимог Податкового кодексу України та згаданої постанови КМУ від 27.12.2010 №1251, виробники зобов`язані наносити марки акцизного податку на тару, в якій реалізуються алкогольні напої, у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалась (пошкоджувалась).

Суд також зауважує, що в залежності від виду, форми тари та інших об`єктивних чинників, розрив (пошкодження) марки акцизного податку при відкупорюванні тари відбувається у різних місцях та у різний спосіб, що не завжди дозволяє встановити її повні реквізити.

Як встановлено судом та підтверджується актом перевірки, висновки податкового органу про допущене підприємцем правопорушення стосується пляшки алкогольного напою текіли Ольмека Голд 0,7 л, 38% об., виробництва Перно Рікдр Мексика СА де СВ, яка була відкупорена (розкрита), містила залишки марки акцизного податку і була на реалізації на розлив у барі ФОП ОСОБА_1 , який має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та первинні документи на придбання партії аналогічного товару та його продажу на розлив, акцизна марка на вказаній пляшці була пошкоджена під час відкриття пляшки з об`єктивних причин, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що реалізація ФОП ОСОБА_1 пляшки алкогольного напою текіли Ольмека Голд 0,7 л, 38% об., здійснювалась позивачем на розлив (порціями), при цьому ФОП ОСОБА_1 має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а також беручи до уваги те, що позивачем були надані первинні документи, що підтверджують походження алкогольного напою, контролюючим органом документально не підтверджено факт зберігання та реалізації напоїв без марок акцизного збору, наявність на відповідній тарі залишків марки акцизного податку підтверджується матеріалами перевірки та не заперечується відповідачем, висновок контролюючого органу про реалізацію позивачем алкогольних напоїв, що не марковані марками акцизного податку встановленого зразка, є необгрунтованим.

З огляду на вищенаведене, висновки контролюючого органу, що зафіксовані в акті перевірки від 27.08.2019 №465/10-86-4000-10/ НОМЕР_1 про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , які стали підставою для прийняття оспорюванного податкового повідомлення-рішення, нормативно та документально не підтверджуються, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 17.09.2019 №0000863201є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір на суму 1921,00 грн., що підтверджується квитанцією від 30.09.2019 №44797071, оригінал якої міститься в матеріалах справи (а.с. 2), який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача в справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 17.09.2019 №0000863201.

3. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А) судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з пунктом 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Повний текст судового рішення складено 30.04.2020.

Суддя Кушнова А.О.