ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5296/19 Головуючий у 1 інстанції: Кушнова А.О.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Горяйнова А.М.
Мєзєнцева Є.І.
За участю секретаря Борейка Д.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 17.09.2019 року №0000863201.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 17.09.2019 №0000863201.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у Київській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місці, марка акцизного податку повинна розриватися та залишатися на пляшці.
17 серпня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав .
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) 15 березня 2019 року зареєстрований, як фізична особа-підприємець, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основний вид економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 за кодом 56.30, згідно з КВЕД, є Обслуговування напоями.
27 березня 2019 року Головним управлінням ДФС у Київській області ФОП ОСОБА_1 видана ліценція на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер №10250308201901387, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 , кафе, з терміном дії з 06 квітня 2019 року до 06 квітня 2020 року.
При цьому, власником будівлі, в якій розміщується кафе за адресою: АДРЕСА_2 є Товариство з обмеженою відповідальністю Резорт Інвест (ідентифікаційний код 33235023), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності від 11 листопада 2016 року №72903412 та є складовою частиною об`єкта нерухомого майна нежитлових будівель туристичної бази і зареєстрована в реєстрі під назвою столова , 46,9 кв.м.
Частина кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яке належить ТОВ Резорт Інвест , у вигляді барної стійки алкогольних напоїв, знаходиться у користуванні ФОП ОСОБА_1 , на підставі договору оренди від 20 березня 2019 року №20032019 (далі - Договір).
Так, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору, ТОВ Резорт Інвест (Орендодавець) надав ФОП ОСОБА_1 (Орендар) за плату в строкове платне користування (строк дії оренди - до 31.12.2019) частину нежитлового приміщення столову, площею 21,00 кв.м., яке в іншій частині та в цілому використовується як заклад ресторанного господарства (кафе), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , і належить Орендодавцю на праві власності для використання його для роздрібної торгівлі алкогольними напоями (на розлив та пляшками) при наявності відповідної ліцензії через барну стійку алкогольної продукції закладу ресторанного господарства.
27 серпня 2019 року Головним управлінням ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 .
Результати перевірки оформлені Актом (довідкою) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 27 серпня 2019 року №465/10-86-4000-10/ НОМЕР_1 , в якому відображений висновок про порушення ФОП ОСОБА_1 статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР.
Згідно Акту перевірки, порушення статті 11 вказаного Закону № 481/95-ВР контролюючий орган пов`язує з виявленням у ході перевірки кафе факту зберігання з метою реалізації пляшки алкогольного напою текіли Ольмека Голд виробництва Перно Рікдр Мексика СА де СВ, місткістю 0,7 л, міцністю 38% об., по ціні 1050 грн., що маркована пошкодженою маркою акцизного податку, у зв`язку з чим, неможливо встановити реквізити марки, наявність яких передбачена вимогами абзацу 7 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. №1251.
На підставі вказаного акту перевірки, Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 вересня 2019 року №0000863201, яким, згідно абзацу 19 частини 2 статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , застосовано до ФОП ОСОБА_1 фінансові санкції (штраф) у сумі 17000,00 грн.
Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів від 19 грудня 1995 року №481/95-BP визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає (далі - Закон №481/95-BP).
За приписами абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-BP, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Абзацом 16 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-BP передбачено, що до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
Основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування визначають Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854 (далі - Правила №854).
Відповідно до пункту 2 Правил №854, роздрібна торгівля алкогольними напоями - діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства. Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.
Пунктом 15 Правил №854 передбачено, що не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично закоркованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду (якщо це не передбачено нормативним документом, обов`язковим до виконання), строк придатності яких минув.
Згідно пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Положення пп. 14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України визначають, що маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Пунктом 226.1 статті 226 ПК України встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Приписи пункту 226.3 статті 226 ПК України передбачають, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 затверджено Положення про виготовленні, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення №1251).
У відповідності до пункту 20 вищевказаного Положення, маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів.
Згідно п.п. 226.9 ст. 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
Норми пункту 21 Положення №1251 передбачають, що для прикріплення марок використовується клей (дисперсійний, дескрин тощо), який не дає змоги зняти їх з виробів без пошкодження, у тому числі під час відкупорювання (розкривання) товару, і змивається у разі потреби в митті пляшок для повторного їх використання.
Пунктом 22 положення №1251 визначено, що марки наклеюються на пляшку П- чи Г-подібним способом через горловину. У разі реалізації напоїв в упаковках (типу "Tetra Pak") марки наклеюються по осі упаковки на верхній площині.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку торгового об`єкту за адресою: АДРЕСА_3 , з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції, в якому здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_1 .
За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт (довідку) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції від 27 серпня 2019 року №465/10-86-4000-10/ НОМЕР_1 (а.с. 58).
Перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 статті 11 Закону №481/95-BP, а саме: зберігання з метою реалізації пляшки алкогольного напою текіли Ольмека Голд виробництва Перно Рікдр Мексика СА де СВ, місткістю 0,7 л, міцністю 38% об., по ціні 1050 грн., що маркована пошкодженою маркою акцизного податку, з пошкодженнями, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом 7 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1251.
Колегія суддів зазначає, що Головним управлінням ДФС у Київській області ФОП ОСОБА_1 видана ліценція на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, реєстраційний номер №10250308201901387, за адресою місця торгівлі: АДРЕСА_2 , кафе, з терміном дії з 06.04.2019 року до 06.04.2020 року (а.с. 31-33).
Згідно звітів Дані по товарам з касового апарату ФОП ОСОБА_2 , позивач здійснював реалізацію алкогольного напою текіла Ольмека Голд шляхом продажу окремими пляшками об`ємом 0,5 л (код товару 000036) вартістю 685,00 грн. та продажу на розлив об`ємом 50 мл. (код товару 000076) вартістю 75,00 грн. (а.с.46-47).
З вищевказаного вбачається, що ФОП ОСОБА_2 здійснював реалізацію алкогольного напою текіла Ольмека Голд , в тому числі, на розлив, про що, також, свідчить Z-звіт з касового апарату ФОП ОСОБА_2 за 28.03.2017 року (а.с. 49).
Як вірно зазначено судом першої інстанції, виробники зобов`язані наносити марки акцизного податку на тару, в якій реалізуються алкогольні напої, у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалась (пошкоджувалась).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 810/1215/18 зазначив наступне: …зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі розповсюджується на невідкорковані пляшки/упаковки, а технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку передбачає розривання марки акцизного податку під час відкупорювання (розкривання) товару. Застереження щодо обов`язку у суб`єкта господарювання зберігати непошкодженими марки алкогольних виробів, що реалізується на розлив, чинне законодавство не містить .
Також, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 18 травня 2018 року у справі №804/4921/17 та від 27 лютого 2018 року вказав: … законодавством не покладено на платників податку обов`язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі .
Враховуючи вищезазначене, доводи апелянта про те, що у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на розлив для споживання на місці, під час відкупорювання (розкривання) товару марка акцизного податку повинна розірватися та залишиться на пляшці, колегія суддів вважає безпідставними.
Так, оскільки, ФОП ОСОБА_2 має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та здійснював реалізацію алкогольного напою текіли Ольмека Голд на розлив, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що висновки контролюючого органу, зафіксовані в акті перевірки від 27.08.2019 року №465/10-86-4000-10/ НОМЕР_1 про порушення ФОП ОСОБА_1 статті 11 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , які стали підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, нормативно та документально не підтверджуються.
Отже, судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 17 вересня 2019 року №0000863201.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та наявність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Горяйнов А.М.
Мєзєнцев Є.І.
Повний текст постанови виготовлено 07.09.2020 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.09.2020 |
Оприлюднено | 15.09.2020 |
Номер документу | 91377423 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні