Рішення

від 04.05.2020 по справі 908/258/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/32/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2020 Справа № 908/258/20

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" (65091, м. Одеса, вул. Південна, 26)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренержи Імпекс" (69013, м.Запоріжжя, вул. Базова, 9)

про стягнення суми 83017,79 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без виклику сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренержи Імпекс", про стягнення суми 83017,79 грн. пені.

Ухвалою суду від 02.03.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/258/20 (номер провадження 9/32/20), вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

04.05.2020 за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані та мотивовані наступним. Згідно умов Договору постачання № 11-01/2019 від 31.01.2019 сторони домовились про поставку обладнання - трансформаторів струму та напруги, зазначених в Специфікації (Додаток № 1 до Договору) вартістю 16 351 675,20 грн. (з ПДВ) протягом 24 тижнів від дати отримання попередньої оплати (п. 3.2. Договору). Відповідно до п. 2.2.1. Договору попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості обладнання в розмірі 8 175 837,60 грн. здійснена позивачем 04.02.2019р. (платіжне доручення) № 9463 від 04.02.2019. Таким чином строк поставки починав свій перебіг з 05.02.2019 та граничною датою поставки обладнання є 23.07.2019. Поставка обладнання мала відбуватись однією партією. Частина обладнання поставлена відповідачем в межах встановленого Договором строку - за видатковими накладними № 4 від 12.07.2019, № 5 від 23.07.2019, № 10 від 24.07.2019. Інша частина обладнання поставлена з значним простроченням: за видатковою накладною № 10 від 08.08.2019 щодо поставки трансформаторів струму (16 шт.) вартістю 3 830 166,72 грн. (з ПДВ) прострочення поставки обладнання складає з 24.07.2019 по 07.08.2019 (15 днів); за видатковою накладною № 11 від 28.09.2019 щодо поставки трансформаторів струму (2 шт.) вартістю 501 987, 98 грн. (з ПДВ) прострочення складає з 24.07.2019 по 27.09.2019 (65 днів). У зв`язку з цим, позивачем на підставі п. 6.1 договору нараховано відповідачу пеню у розмірі 83017,79 грн. за порушення строку поставки обладнання. 27.01.2020 електронною поштою та поштовим відправлення відповідачу було направлено вимогу про сплату пені, яка залишена без задоволення. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача пеню у вищевказаному розмірі.

11.03.2020 до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позов, який прийнятий судом до розгляду. З відзиву вбачається, що відповідач заперечує проти позову з наступних підстав. Відповідно до п.3.2. договору Постачальник зобов`язується поставити обладнання протягом 24 тижнів від дати отримання попередньої оплати за п.2.2.1. Договору (за умови виконання п.2.3.), але за умови, що у відведений Договором поставки строк отримає попередню оплату за п.2.2.2. договору (за умови виконання п.2.3.). Таким чином, для постачання обладнання необхідною умовою згідно договору є не лише факт внесення попередньої оплати в розмірі 50% вартості товару (п.2.2.1 договору), а й решти 50% передплати (п.2.2.2). Зазначений у позовній заяві факт щодо виконання позивачем п.2.2.1 договору зі сплати передплати в розмірі 8 175 837,60 гривень за платіжним дорученням №9463 від 04.02.2019 відповідає дійсності та не заперечується відповідачем. Зобов`язання за договором в частині 100% сплати товару до дати постачання позивач не виконав. Відповідач пішов на поступки позивачеві та здійснив постачання товару без його 100% оплати. Позивачеві за видатковими накладними №4 від 12.07.2019, №5 від 23.07.2019 та №10 від 24.07.2019 було поставлено 46 трансформаторів з 64 на загальну суму 11 003 456,12 гривень, що вже значно перевищувало суму 50% передплати за товар, зробленої позивачем 04.02.2019, навіть з урахуванням доплати, зробленої за платіжним дорученням №12075 від 12.07.2019 на суму 460995,12 грн. Решта трансформаторів за видатковими накладними №10 від 08.08.2019 (16 шт.) та № 11 від 28.09.2019 (2 шт.) було поставлено після отримання оплат від 26.07.2019 на суму 2 052 397,87 грн. та від 15.08.2019 на суму 2 680 155,93 грн. Таким чином, відповідач, як постачальник, свої зобов`язання передбачені договором постачання перед позивачем, як покупцем, виконав повністю, поставивши вищезначене обладнання в повному обсязі, а позивач прийняв вищевказаний товар без зауважень, що підтверджується вказаними видатковими накладними. Після здійсненої поставки позивач так і не розрахувався з відповідачем в повному обсязі, про що свідчить рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/3489/19 від 18.02.2020, яким з позивача стягнуто основний борг в сумі 2 222 430, 51 грн., пеню та 3 % річних. За приписами ч. 4 ст. 612 ЦК України та ч. 3 ст. 220 ГК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. За таких обставин, підстави стягнення з відповідача пені за договором за несвоєчасну поставку товару відсутні, оскільки через відсутність 100% оплати товару даний строк не наступив. На підставі викладеного, відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; стягнути з ТОВ "Елпромпроект" на користь відповідача судові витрати по справі (витрати на професійну правову допомогу) в розмірі 7000 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю УКРЕНЕРЖИ ІМПЕКС (Постачальник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕЛПРОМПРОЕКТ (Покупець, позивач у справі) був укладений договір постачання №11-01/2019, за умовами якого Постачальник зобов`язався передати в узгоджені Сторонами в Договорі строки у власність Покупця електротехнічне обладнання, в подальшому Обладнання, за типами, ціною, технічними характеристиками та в кількості згідно з Додатками 1-5, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець - прийняти та оплатити Обладнання відповідно до умов цього Договору (п.1.1 договору).

У Додатку 1 до договору постачання (Специфікації) визначено найменування обладнання (трансформатори напруги струму), належного до постачання, його кількість (всього 64 шт.) та ціни. Загальна вартість обладнання відповідно до Специфікації склала 16351675,20 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна за одиницю Обладнання вказана в Додатку 1. Загальна вартість Обладнання розрахована при офіційному курсі НБУ 31,72179 грн. за 1 Євро на дату підписання Договору та складає еквівалент 429 560,00 Євро без ПДВ, що становить 13626396,00 грн., крім того, податок на додану вартість складає 2725279,20 грн. Загальна вартість Обладнання з ПДВ складає 16 351 675,20 грн.

Згідно пункту 2.2. договору, оплата Обладнання здійснюється шляхом перерахування безпосередньо на рахунок Постачальника грошових коштів у два етапи:

2.2.1 попередня оплата - 50% від загальної вартості Обладнання у розмірі 8175837,60 грн. - протягом 5 (п`яти) календарних днів від дати підписання Договору обома Сторонами;

2.2.2 попередня оплата - 50% від загальної вартості Обладнання у розмірі 8175837,60 грн. - протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати отримання повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу Виробника, але у будь-якому разі до дати поставки, зазначеної Постачальником у повідомленні.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що у зв`язку з тим, що Обладнання виготовляє іноземний виробник, Сторони домовилися, що сума до сплати за кожним етапом згідно п.2.2. підлягає зміні за умови зміни офіційного курсу НБУ гривні до Євро на дату, яка передує даті відповідної оплати більш ніж на 3% відповідно до формули В1 = (К1/К) * В, де: В - сума до сплати, грн.; В 1 - сума до сплати на дату перерахування грошових коштів Покупцем, грн.; К1 - вартість 1 Євро в гривнях на дату, яка передує даті перерахування коштів відповідно до курсу НБУ; К - вартість 1 Євро в гривнях на дату підписання Договору відповідно до курсу НБУ. Сплата коштів відбувається на підставі рахунку Постачальника в порядку, передбаченому п.2.2.2 даного договору.

Зобов`язання по оплаті вважаються виконаними Покупцем з моменту надходження коштів на рахунок Постачальника (п.2.4 договору).

Як свідчать матеріали справи, позивач перерахував на рахунок ТОВ Укренержи імпекс 50% від загальної вартості обладнання - 8175837,60 грн. (на підставі рахунку № 2 від 31.01.2019), що підтверджується платіжним дорученням № 9463 від 04.02.2019 (копія міститься в матеріалах справи) та не заперечується сторонами.

Відповідач, в свою чергу, на виконання умов договору поставив відповідачу обладнання, що підтверджується наступними видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

За видатковою накладною № 4 від 12.07.2019 відповідач здійснив поставку обумовленого сторонами обладнання у кількості 4 шт., на загальну суму 951 286, 32 грн.

За видатковою накладною № 5 від 23.07.2019 поставлено обладнання у кількості 24 шт., на загальну суму 5769 764, 53 грн.

За видатковою накладною № 6 від 24.07.2019 відповідач поставив позивачу обладнання у кількості 18 шт., на загальну суму 4 282 405, 27 грн.

За видатковою накладною № 10 від 08.08.2019 поставлено обладнання у кількості 16 шт., на загальну суму 3 830 166,72 грн.

За видатковою накладною № 11 від 28.09.2019 поставлено обладнання у кількості 2 шт., на загальну суму 501987,98 грн.

Таким чином, обумовлене договором обладнання було поставлено відповідачем у повному обсязі - в кількості 64 одиниць.

Відповідачем також надано в матеріали справи (додано до відзиву) копії платіжних доручень про оплату ТОВ Елпромпроект на користь ТОВ Укренержи Імпекс вартості обладнання (трансформаторів) на підставі виставлених рахунків: № 7 від 26.06.2019, № 9 від 17.07.2019, № 10 від 19.07.2019.

Так, за платіжним дорученням № 12075 від 12.07.2019 перераховано суму 460995,12 грн., за платіжним дорученням № 12382 від 26.07.2019 - суму 2052 397,87 грн., за платіжним дорученням № 12644 від 15.08.2019 - суму 2 680 155, 93 грн.

Відповідачем у відзиві зазначено, що позивач не розрахувався за отримане обладнання у поновному обсязі. Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.02.2020 у справі № 916/3489/19 з позивача стягнуто основний борг в сумі 2222430,51 грн., а також пеню та три відсотки річних.

Судом встановлено, що на час вирішення по суті спору у даній справі № 908/258/20 рішення Господарського суду Одеської області від 18.02.2020 у справі № 916/3489/19 не набрало законної сили у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на рішення, яка на даний час не розглянута. Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень розгляд апеляційної скарги призначено Південно-Західним апеляційним господарським судом на 21.05.2020.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Елпромпроект звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Укренержи Імпекс суми 83017,79 грн. пені. Позов мотивовано тим, що відповідачем здійснено поставку частини обладнання з простроченням терміну, обумовленого в п. 3.2 договору постачання № 11-01/2019 від 31.01.2019, у зв`язку із чим позивачем нараховано пеню на підставі п. 6.1 договору.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що підставою виникнення зобов`язань (цивільних прав та обов`язків) є, зокрема, договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

В силу приписів статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 6.1 укладеного сторонами договору постачання передбачено, що за порушення терміну поставки обладнання, заміни/допоставки/ремонту, проти зазначеного в пунктах 3.2, 3.5, 4.4 договору строків, Постачальник виплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого/заміненого/відремонтованого обладнання за кожен день затримки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (ставка береться за період, за який сплачується пеня) від вартості такого несвоєчасно поставленого обладнання та не більше 5% загальної вартості несвоєчасно поставленого в термін обладнання. Нарахування пені здійснюється по день фактичного виконання зобов`язання, за порушення якого застосовується пеня, що передбачена цим пунктом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 510 ЦК України сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. У зобов`язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Частинами 1, 4 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Отже, сторона договору, яким передбачено взаємні обов`язки, зобов`язана насамперед вчинити зі свого боку дії щодо належного виконання своїх зобов`язань, якщо це передбачено договором, після чого набуває права вимагати виконання договору від іншої сторони.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 253 ЦК України).

В пункті 3.2. договору постачання встановлено, що Постачальник зобов`язується поставити обладнання протягом 24 тижнів від дати отримання попередньої оплати за п. 2.2.1 договору (за умови виконання п. 2.3), але за умови, що у відведений договором для поставки строк отримає попередню оплату за п. 2.2.2 договору (за умови виконання п.2.3).

Як встановлено судом вище, в пункті 2.2 договору сторони визначили, що оплата обладнання здійснюється у два етапи, а саме:

1) попередня оплата - 50% від загальної вартості обладнання у розмірі 8 175 837,60 грн. - протягом 5 календарних днів від дати підписання Договору обома Сторонами (п.2.2.1);

2) попередня оплата - 50% від загальної вартості обладнання у розмірі 8 175 837,60 грн. - протягом 5 робочих днів від дати отримання повідомлення про готовність обладнання до відвантаження зі складу Виробника, але у будь-якому разі до дати поставки (п.2.2.2).

Таким чином, в договорі поставки, укладеному сторонами на основі вільного волевиявлення, чітко визначено обов`язок Покупця (позивача у справі) здійснити попередню оплату вартості всього обладнання, тобто оплатити 100% його загальної вартості, до дати поставки.

Пунктом 3.3 договору також передбачено, що у разі, якщо Постачальник не отримає попередню оплату за п. 2.2.2 договору, сторони погодили, що строк поставки збільшується пропорційно строку невиконання Покупцем грошового зобов`язання, або сторонами узгоджується новий строк поставки в окремій Додатковій угоді.

З матеріалів справи слідує, що позивач на виконання п. 2.2.1 договору здійснив попередню оплату в розмірі 50% загальної вартості обладнання - 8175837,60 грн. за платіжним дорученням № 9463 від 04.02.2019. Посилаючись на обставину щодо проведення зазначеної оплати, позивач вказує, що строк в який відповідач повинен був здійснити поставку обладнання почав свій перебіг з 05.02.2019, тому граничною датою поставки обладнання є 23.07.2019. Частина обладнання поставлена відповідачем з простроченням, а саме: за видатковими накладними № 10 від 08.08.2019 та № 11 від 28.09.2019.

Проте, враховуючи вищевикладені умови договору, в даному випадку, для виникнення у відповідача обов`язку щодо здійснення постачання обумовленого договором обладнання у повному обсязі повинно було передувати виконання позивачем 100% оплати обладнання. У зв`язку із цим, на підставі вищевикладених обставин справи, суд приходить до висновку, що з боку відповідача було відсутнє прострочення поставки за видатковими накладними від 08.08.2019 та від 28.09.2019, як то вказує позивач, а навпаки, відповідач поставив обладнання у повному обсязі за відсутності повної оплати (передплати) з боку позивача. Таким чином нарахування позивачем пені підставі п. 6.1 договору є безпідставним.

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми 83017,79 грн. пені судом відмовляється, за їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Відповідачем у відзиві заявлено про стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Згідно з ч. 1 ст. 124 цього Кодексу з першою заявою по суті спору кожна строна подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За містом ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 126 цього Кодексу у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Кожна строна несе ризик настання наслідків, повязаних з вчиненням чи невчинням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК україни).

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною.

Надані відповідачем документи свідчать, що 10.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренержи Імпекс" та Адвокатським об`єднанням "Діалог" укладено договір № 10/03/20 про надання правової допомоги. 10.03.2020 підписано додаток № 1 до договору, відповідно до якого сторони узгодили надання Адвокатським об`єднанням наступних послуг: юридичний супровід господарської діяльності Клієнта в рамках господарської справи № 908/258/20 , порушеної Господарським судом Запорізької області, а саме: надання наступних послуг: 1) вивчення, збір інформації та документів (доказів) - 2000,00 грн.; 2) формування відзиву на позовну заяву з додатками у паперовій формі для суду та її копії з додатками для позивача та направлення їх поштовою службою позивачу та надання до Господарського суду Запорізької області - 5000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг, визначена у додатку, склала 7000,00 грн. без ПДВ.

Згідно з доданими до відзиву поштовою накладною та описом вкладення у цінний лист відповідач 11.03.2020 направив на адресу позивача копію відзиву, а також копії доданих до нього документів, в тому числі копію договору про надання правової допомоги з додатком. Від позивача відповіді на відзив, заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, заявленого відповідачем, не надано.

Враховуючи викладене, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача суму 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елпромпроект" (65091, м.Одеса, вул. Південна, 26, код ЄДРПОУ 35359577) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренержи Імпекс" (69013, м.Запоріжжя, вул. Базова, 9, код ЄДРПОУ 39769104) суму 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 04.05.2020.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення ГПК України.

Суддя О.С. Боєва