Рішення

від 24.04.2020 по справі 910/17381/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.04.2020Справа № 910/17381/19

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Автопланета Херсон

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрокарс Авто"

про: стягнення 1 024 835,61 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар с/з Масна А.А.

Представники:

від позивача - не з`явився

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Автопланета Херсон до Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрокарс Авто" про стягнення 1 024 835,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 року відкрито провадження у справі №910/17381/19 за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання згідно укладеного сторонами Попереднього договору від 27.03.2019, а саме відповідач ухиляється від укладення договору-купівлі продажу електромобіля Tesla, продаж якого обумовлений сторонами у попередньому договорі, суму сплачених позивачем коштів в розмірі 1 000 000 грн в якості авансу відповідачем не повернуто, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду. В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення 24 835,61 грн пені.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 закрито підготовче провадження у справі №910/17381/19, призначено здійснювати розгляд даної справи по суті.

Позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності його представника та заявлено про стягнення витрат на послуги адвоката в загальному розмірі 45 292,50 грн.

До суду на електронну пошту надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке не містить підпису ЕЦП представника відповідача, а відтак вважається не підписаним представником відповідача, в зв`язку з чим судом не розглядається. Одночасно з цим, суд звертає увагу, що відповідач був обізнаний про розгляд справи судом, ним було одержано ухвалу суду про призначення розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, представник відповідача приймав участь у судовому засіданні 18.02.2020, що підтверджується протоколом від 18.02.2020 року, надавав суду клопотання про відкладення розгляду справи, розгляд даної справи неодноразово відкладався судом, в зв`язку з чим у відповідача було достатньо часу на подачу відзиву на позов, в той же час відповідач своїм правом не скористався, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглядати дану справу за відсутністю представника відповідача.

У судовому засіданні 24.04.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Автопланета Херсон (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю Електоркарс Авто (продавець) укладено Попередній договір від 27.03.2019 (далі - Попередній договір).

Відповідно до п.1.1. Договору предметом цього Договору є угода сторін, відповідно до якої продавець має намір продати, а покупець придбати електромобіль Tesla model X 5YJXCAE48GF007961.

Згідно з п.1.2. Попереднього Договору вартість зазначеного товару складає 1 201 017,00 грн.

Пунктом 2.1. Попереднього Договору визначено, що відповідно до ст. 638 ЦК України сторони досягли згоди про нижченаведене: підтверджуючи намір укласти Договорі купівлі-продажу товарів до 01 жовтня 2019 з метою забезпечення його укладення, в момент підписання цього Договору, Покупець зобов`язаний перерахувати аванс в розмірі 1 000 000 грн.

Згідно з п.2.2. Попереднього Договору у разі укладення договору купівлі-продажу автомобіля відповідно до умов цього договору аванс залишається у продавця та зараховується як частина виплати за автомобіль.

Відповідно до п 2.3 Попереднього Договору у разі не укладення Договору купівлі- продажу автомобіля відповідно до умов цього Договору аванс повертається покупцю.

Відповідно до п. 4 Попереднього Договору він діє до 01.10.2019 року.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем виставлено позивачу рахунок №167 від 28.03.2019 на оплату автомобіля Tesla model X 5YJXCAE48GF007961 на суму 1 201 017,00 грн.

Судом встановлено, що 28.03.2019 на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано суму грошових коштів в розмірі 900 000 грн згідно платіжного Доручення №11 від 28.03.2019 року в якості авансу на виконання вимог п. 2 Договору. В подальшому 29.03.2019 на розрахунковий рахунок відповідача було перераховано суму грошових коштів в розмірі 100 000 грн згідно платіжного Доручення №12 від 29.03.2019рю, доплата на виконання вимог п. 2 Договору.

Звертаючись з позовом до суду позивач зазначає, що відповідач ухиляється від укладення договору-купівлі продажу електромобіля Tesla, продаж якого обумовлений сторонами у попередньому договорі, суму сплачених позивачем коштів в розмірі 1 000 000 грн в якості авансу відповідачем не повернуто.

Відповідно до статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Відповідно до ст. 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів.

Попередній договір може передувати укладенню основного договору будь-якого виду. Практично укладення попереднього договору може бути доцільним в тих випадках, коли, наприклад, річ, яка буде предметом основного договору, ще не існує, або хоча й існує, але ще не належить на праві власності продавцю, або належить продавцю, але обтяжена правами на неї третіх осіб тощо.

Як вбачається з умов п.2.1. Попереднього договору сторони визначили строк укладення Договору купівлі-продажу до 01 жовтня 2019 року.

Матеріали справи не містять, а суду не надано доказів того, що сторонами у визначений Попереднім договором строк було укладено Договір-купівлі продажу автомобіля.

У той же час, відповідно до ст. 182 ГК України в силу попереднього договору сторони не мають права вимагати реального виконання зобов`язання, що випливатиме з основного договору (передати майно, виконати роботу тощо).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав авансовий платіж за попереднім договором на виконання основного договору - договору купівлі-продажу.

Так з пункту 2.1. Попереднього Договору вбачається, що в момент підписання цього Договору, Покупець зобов`язаний перерахувати аванс в розмірі 1 000 000 грн.

При цьому, пунктом 2.3. Попереднього Договору визначено, що у разі не укладення Договору купівлі- продажу автомобіля відповідно до умов цього Договору аванс повертається покупцю.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу сплаченого авансу в розмірі 1 000 000,00 грн, строк дії Попереднього договору на час розгляду даної справи закінчився, доказів укладення договору купівлі-продажу матеріали справи не містять, а отже, беручи до уваги вище викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача авансового внеску у сумі 1 000 000,00 грн. є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, частиною 2 статті 635 ЦК України встановлено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням. При цьому можливість судового спонукання до укладення основного договору не передбачена.

В зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання за Договором позивачем нараховано та заявлено до стягнення 24 835,61 грн пені на підставі ст.231 ГК України.

Відповідно до ст.231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Норми даної статті передбачають нарахування пені при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.

Позивач нараховує пеню за порушення відповідачем грошового зобов`язання, сукупність інших умов для нарахування пені на підставі даної норми також відсутні, що виключає застосування ст.231 ГК України до спірних правовідносин.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових зобов`язань сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

В той же час, сторони не передбачили відповідальність відповідача за неповернення авансу у вигляді пені.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

За таких підстав, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 24 835,61 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 47 500,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження понесення витрат на правову позивачем долучено матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги від 25.11.2019, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 25.11.2019, виданий на ім`я адвоката Сергет В.В., акт виконаних робіт (наданих послуг) від 18.04.2020, платіжне доручення №1 від 16.12.2019 на суму 30 292,00 грн. та платіжне доручення №7 від 24.02.2020 на суму 15 000,00 грн.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката.

Як вбачається з Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 18.04.2020 позивачем до вартості витрат на послуги адвоката було включено вартість послуг адвоката на подання заяви про вчинення кримінального правопорушення в розмірі 2500 грн, за підготовку клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів в розмірі 5000,00 грн, за підготовку заяви про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі 2500 грн, за участь в нараді з засновником та з керівником ТОВ Автопланета Херсон в розмірі 2500,00 грн, за складання та підписання акту виконаних робіт, отримання доказів понесенні витрат на правничу допомогу в розмірі 2500 грн, участь в нараді з приводу узгодження правової позиції щодо участі у справі в розмірі 2500 грн. Такі витрат не пов`язані із розгляду даної справи, а відтак не підлягають стягненню з відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, приймаючи доведеність позивачем понесення витрат на послуги адвоката, що пов`язані із розглядом даної справи в розмірі 30 000,00 грн суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на відшкодування адвокатських послуг підлягає задоволенню частково у розмірі 30 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрокарс Авто" (04073, м.Київ, просп.Степана Бандери, 5, код ЄДРПОУ 40658214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Автопланета Херсон (73000, м.Херсон, вул.Залізнична, 2-а, код ЄДРПОУ 42814785) 1 000 000 (один мільйон) грн - суму основного боргу, 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн 00 коп - витрати зі сплати судового збору та 30 000 (тридцять тисяч) грн 00 коп - витрати на послуги адвоката.

3. В задоволенні іншої частини в позові - відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення тексту рішення: 28.04.20