Рішення

від 15.08.2007 по справі 20-5/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/116

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" серпня 2007 р. справа № 20-5/116

За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44)

до Севастопольського Військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова  (99028 м. Севастополь, вул. П. Дибенко, 1)

Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

про стягнення заборгованості в розмірі  69391,99 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач - Філатова Любов Борисівна, представник, довіреність № 210/0/2-07 від 04.01.07,     ВАТ "ЕК "Севастопольенерго";

Відповідач - не з'явився,  Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина (морська);

Відповідач - - не з'явився,  Севастопольський військово-морський інститут імені. П.С. Нахімова;

Суть спору:

Позивач, ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”,  звернувся до суду з позовом до відповідачів, Севастопольського Військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова, Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська, про стягнення  заборгованості в розмірі 69391,99 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами умов договору № 3509 від 24.09.2004.

В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, та просить сягнути суму заборгованості з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська, на підставі того, відповідно до умов додаткової угоди від 13.09.2005, укладеної між сторонами Платником за перевищення договірних величин споживання є Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська.

Представник відповідача - Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що він є бюджетною організацією, та фінансується із Держаного бюджету України, а бюджетні кошти використовуються на цілі, визначені бюджетними призначеннями. Крім того, він вважає, що позивач не посилається на обставини, на підставі яких, він повинний відповідати за даним позовом.

Представник відповідача - Севастопольського Військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова позовні вимоги також не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що відповідно до умов додаткової угоди від 13.09.2005, укладеної між сторонами Платником за перевищення договірних величин споживання є Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська.

Представники відповідачів на оголошення вступної та резолютивної частини рішення не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представникам сторін в судовому засіданні 23.05.2007 роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази,  заслухавши представника позивача, суд

встановив:

Відносини електроенергетики в Україні регулюються Законом України „Про електроенергетику”, Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2002  № 475 та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 в редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002  № 928.

                  Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії   можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

24.10.2004 між ВАТ ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник),  Севастопольським Військово-морським інститутом ім. П.С. Нахімова (Споживач), та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морська (Платник) укладений Договір № 3509 про постачання електричної енергії строком дії із дня підписання по 31.12.2004. Він вважається продовженим на наступний рік, якщо ні одна із сторін не заявить про його розірвання або зміну не менш ніж за 30 днів до закінчення дії Договору. (арк. с. 8-11).

Цей договір не був розірваний. Сторонами вчинялись дії по його виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, після 31.12.2004 і на момент виникнення спірних взаємовідносин та звернення з позовом в господарський суд ВАТ ЕК “Севастопольенерго” забезпечувало Севастопольський Військово-морський інститут ім. П.С. Нахімова електроенергією, а Севастопольський Військово-морський інститут ім. П.С. Нахімова користувалося нею і частково оплачувало спожиту електроенергію, що є проявом погодження сторін на продовження договірних відносин.

З урахуванням викладеного та беручи до уваги положення статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” слід вважати, що ВАТ ЕК “Севастопольенерго” поставляло, а Севастопольський Військово-морський інститут ім. П.С. Нахімова користувався електроенергією на підставі Договору № 3509 від 24.09.2004  (далі –Договору).

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору, відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії відповідно до умов розділу 5 Договору, згідно з яким корегування граничної величини споживання може здійснюватися як із збільшенням, так із зменшенням, у тому числі до нульового рівня, у залежності від рівня здійсненої оплати за розрахунковий період.

Згідно з п. 8.1 Договору розрахунковим вважається  період з 20 календарного числа місяця до такого ж календарного числа поточного місяця.

Розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються виключно грошовими коштами на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника в уповноваженому банку. У випадку перерахування Споживачем коштів за електричну енергію на інший рахунок Постачальника, Постачальник зобов'язаний повернути ці кошти за заявою Споживача чи самостійно у триденний строк з дня їх отримання.

За дату оплати приймається дата надходження коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання Постачальника або дати внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника.

Усі рахунки на оплату електричної енергії повинні оплачуватися Споживачем на протязі 5 банківських днів з дня виписування рахунку.

Відповідно до п. 10.2.2 Правил користування електричною енергією Споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно з п. 5.1 договору для визначення договірних величин  споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніш 1 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії (Додаток № 1 до договору „Об'єми споживання електричної енергії споживача та субспоживача”). У випадку ненадання Споживачем вказаних відомостей у встановлений строк про розміри очікуваних  об'ємів споживання електроенергії (потужності) постачальник самостійно визначає об'єми постачання електроенергії і граничні  величини потужності, що споживається, на рівні об'ємів оплаченої електроенергії  у відповідних періодах поточного року.

13.09.2005 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник) та Севастопольським Військово-морським інститутом ім. П.С. Нахімова (Споживач), та Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морська (Платник) укладена додаткова угода до договору № 3509а від 24.09.2004, відповідно до якої Платник зобов'язаний сплатити Постачальнику двохкратну вартість величини перевищення договірної величини споживання електричної енергії (арк.с. 12).

Як вбачається із матеріалів справи фактичний об'єм спожитої електроенергії у січні, лютому, березні, травні, червні, липні, листопаді, грудні 2006 року  перевищив  об'єм понаддоговірної (граничної) величини  на 148802 кВт/г. на суму 44062,46 грн., що підтверджується виставленими рахунками, які долучені до матеріалів справи (а.с. 15-30).

Відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” (в редакції Закону від 19.01.2006), та умов додаткової угоди  до договору від 15.08.2005 споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р. та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 4.2.1 Договору за недотримання строків платежів, передбачених п. 2.2.4, п. 2.2.5 Договору, вказаних у додатку “Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику електричної енергії пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення. Пеня нараховується з 3 дня після дати остаточного розрахунку, вказаної в додатку № 6. Сума пені нараховується Споживачу до дня ліквідації заборгованості та включається у платіжну вимогу окремою строчкою.

Відповідно до п. 8.6 Договору у випадку несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів Постачальник здійснює нарахування Споживачу нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобов'язань може забезпечуватися пенею.

Позивачем нарахована  пеня в сумі 8532,34  грн., яка підлягає стягненню частково на суму 7694,35 грн., виходячи з наступного.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України  кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених  Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, сплачує кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків  не встановлений договором чи законом.

Згідно статей 546, 549, пункту 3 статті 611  Цивільного кодексу України, пункту 4.2.1 Договору у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивачем на суму заборгованості нарахована пеня у сумі 8532,34  грн. Але відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи строк позовної давності по вимогам про стягнення сум заборгованості за рахунками  № 54880 від 23.12.2005, № 4608 від 25.01.2006, № 9638 від 24.02.2006, № 9638 від 24.02.2006 сплинув до звернення позивача до господарського суду з позовною заявою.

У зв'язку з викладеним стягненню підлягає сума пені у розмірі 7694,35 грн.  

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням  збитків від інфляції та 3% річних.  

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, сума 3% річних складає  3176,89 грн., сума збитків від  інфляції –13620,30 грн.

Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає  на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 685,54 грн.  і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,57 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49,   82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морська) (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЕДРПОУ 22992545, р/р 35215003000091 в УДК м. Севастополя, МФО 824509)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ  05471081,  р/р 2603830131168 в СМВ № 4548 ВАТ “Державний Ощадний Банк України”, МФО 384027)   заборгованість за перевищення договірної величини споживання  в розмірі 44062,46 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морська) (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЕДРПОУ 22992545, р/р 35215003000091 в УДК м. Севастополя, МФО 824509) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ  05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) пеню в розмірі 7694,35 грн., 3% річних в розмірі 3176,89 грн., збитки від інфляції в розмірі 13620,30 грн.  

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.           Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини (морська) (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60, код ЕДРПОУ 22992545, р/р 35215003000091 в УДК м. Севастополя, МФО 824509)  на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ  05471081, п/р 260073537 в АБ “Перший інвестиційний банк” м. Києва, МФО 300506) витрати по сплаті державного мита в сумі 685,54 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          В інший частині позовних вимог  Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго”  відмовити.

Суддя                                                                                                                        І. В. Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

20.08.2007

Розсилка:

1.          ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь,  вул. Хрустальова, 44)

2.          Військово-морський інститут ім. П.С. Нахімова  (99028 м. Севастополь, вул. П. Дибенко, 1)

3.          Севастопольська квартирно-експлуатаційна частина морська (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 60)

4.          Справа

5.          наряд