Рішення

від 04.05.2020 по справі 922/513/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/513/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод теплотехніки "Санрайз" (61001, м. Харків, пр-т Московський, б. 94; код ЄДРПОУ: 37763399) до Акціонерного товариства "Електромашина" (61016, м. Харків, вул. Озерянська, б. 106; код ЄДРПОУ: 00214868) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод теплотехніки "Санрайз" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Електромашина", в якій просить суд стягнутим з Акціонерного товариства "Електромашина" суму заборгованості у розмірі 95 000,00 грн., пеню у розмірі 16 150,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором підряду №12/2018 від 18.06.2018 в частині оплати виконаних робіт по технічному переоснащенні котельні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

27 лютого 2020 року в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему "Електронний суд" господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 березня 2020 року прийнято позовну заяву (вх.№513 від 20 лютого 2020 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод теплотехніки "Санрайз" до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/513/20 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України), строк 15 днів з дня отримання цієї ухвали для подання клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження (ч.4 ст.250 ГПК України) та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст. 251 ГПК України). Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.

19 березня 2020 року через канцелярію господарського суду Харківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7169 від 19 березня 2020 року), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що на момент призначення справи до розгляду заборгованість за договором підряду №12/2018 від 18.06.2018 погашена в повному обсязі. Також, зазначив, що позивач надав до суду фальсифікований документ Акту за вересень 2019 року приймання виконаних будівельних робіт, у зв`язку з чим нарахування пені є безпідставним.

30 квітня 2020 року в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему "Електронний суд" господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№10065) у зв`язку зі сплатою відповідачем основної суми боргу та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 16 150,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Також, 30 квітня 2020 року в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему "Електронний суд" господарського суду Харківської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх.№10094) у зв`язку з тим, що проведено уточнення розрахунку пені та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 15 865,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00 грн.

Розглянувши зазначені клопотання представника позивача про зменшення розміру позовних вимог (вх.№10065 від 30.04.2020, вх.№10094 від 30.04.2020), суд зазначає наступне:

Пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

В ухвалі господарського суду Харківської області від 02 березня 2020 року зазначено, що справу №922/513/20 розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Частиною 2 статті 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Як встановлено, частиною 2 статті 118 ГПК України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У зв`язку з тим, що клопотання про зменшення розміру позовних вимог були подані після спливу строку, встановленого пунктом 2 частини 2 статті 46 ГПК України, суд залишає їх без розгляду.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

18 червня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод теплотехніки "Санрайз" (виконавець) та Акціонерним товариством "Електромашина" (замовник) було укладено договір №12/2018 (надалі - Договір) (а.с.7-12,т.1).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання за завданням замовника виконати роботи (надалі роботи), передбачені Технічним завданням, яке є невід`ємною частиною цього договору, а саме: Технічне переоснащення існуючої котельні ПАТ "Електромашина" за адресою: місто Харків, вулиця Озерянська, будинок 106, в тому числі включає у себе наступні роботи: монтаж димоходу (приєднання котлів до борова); монтаж тепломеханічного устаткування (обладнання); пусконалагоджувальні роботи.

Роботи повинні бути виконані відповідно до затвердженої проектної документації, яка є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2.Договору).

Замовник зобов`язується прийняти роботи та оплатити їх виконавцю на умовах, в строки та розмірах, обумовлених даним договором (п.1.3.Договору).

Пунктом 2.3.3. Договору визначено, що замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботи в строки та розмірах, які обумовлені цим договором.

Вартість робіт зазначена у Додатку № 1 до договору, є твердою і складає 687500,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 137 500,00 грн. Додаток № 1 є невід`ємною частиною цього договору (п.3.1.Договору).

Вартість робіт, яка зазначена в п.3.1. цього договору, перераховується замовником на поточний рахунок виконавця в такому порядку:

- 300 000,00 грн. в строк до 10 липня 2018 року;

- 242 500,00 грн. в строк до 10 серпня 2018 року;

- 95 000,00 грн. протягом 3 банківських днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт;

- 50 000,00 грн. протягом 5 банківських днів після видачі режимних карт замовнику (п.3.3.Договору).

Таким чином загальна сума вартості робіт становить 687 500,00 грн.

Протягом 5 робочих днів після виконання виконавцем робіт, виконавець складає відповідний Акт прийому-передачі виконаних робіт і подає його для підписання замовнику. Замовник, за участю виконавця чи самостійно, перевіряє обґрунтованість поданого йому Акту прийому-передачі виконаних робіт і зобов`язаний його підписати та передати виконавцю, або в той же строк надати письмову мотивовану відмову від його підписання. Виконавець гарантує виправити недоліки протягом 7-ми робочих днів, з моменту отримання мотивованої відмови замовника. Після виправлення недоліків у виконаній роботі процедура приймання виконаних робіт аналогічна первісній прийомні. Якщо замовник не надасть такої мотивованої відмови, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаних роботах (п.4.5.Договору).

Відповідно до пункту 6.1.3. Договору, затримку остаточного розрахунку, передбаченого п.3.3 цього договору, у вигляді обов`язку по сплаті виконавцю пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний прострочений день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

В пункті 9.4. Договору зазначено, що всі спори за даним договором вирішуються шляхом переговорів. У випадку, якщо сторони не дійшли згоди, то спори вирішуються у Господарському суді відповідно до чинного законодавства.

Разом з тим, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод теплотехніки "Санрайз" (виконавець) та Акціонерним товариством "Електромашина" (замовник) було укладено додаткову угоду №1 до договору №12/2018 від 18.06.2018, якою змінено строк дії договору (а.с.13,т.1).

В матеріалах справи міститься Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року та Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, підписані та засвідчені печатками сторін 02.09.2019 (а.с.15-23,т.1).

Як вбачається з довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2019 року позивачем було виконано будівельні роботи на загальну суму 687 500,00 грн. (а.с.14,т.1).

Станом на 18.02.2020 відповідачем було перераховано лише 592 500,00 грн., що, як вважає позивач, є порушенням прав та законних інтересів останніого.

05.02.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості (а.с.26-27,т.1). Проте від відповідача, як зазначає позивач, жодної відповіді не надходило.

Таким чином, станом на день подання позивачем позовної заяви до суду заборгованість позивача за договором склала 95 000,00 грн.

Разом з тим, відповідач надав до суду платіжні доручення, а саме:

- платіжне доручення № 1532 від 09.08.2018 на суму 300 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за монтаж котлів згідно договору № 12/2018 від 18.06.2018";

- платіжне доручення № 1409 від 11.09.2018 на суму 242 500,00 грн. з призначенням платежу "оплата за технічне переоснащення існуючої котельні згідно договору № 12/2018 від 18.06.2018";

- платіжне доручення № 4091 від 24.09.2019 на суму 50 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за технічне переоснащення існуючої котельні згідно рахунку № 15 від 11.09.2019 та договору № 15/2018 від 18.06.2018";

- платіжне доручення № 422 від 28.02.2020 на суму 30 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за технічне переоснащення існуючої котельні згідно рахунку № 15 від 11.09.2019 та договору № 15/2018 від 18.06.2018";

- платіжне доручення № 1014 від 16.03.2020 на суму 65 000,00 грн. з призначенням платежу "оплата за технічне переоснащення існуючої котельні згідно рахунку № 15 від 11.09.2019 та договору № 12/2018 від 18.06.2018" (а.с.100-104,т.1).

Також, відповідач надав лист № 29/30 від 28.02.2020, який, як вбачається з чеку, був направлений позивачеві 03.03.2020. Даним листом відповідач повідомив позивача про те, що залишок коштів у розмірі 65 000,00 грн. буде сплачений відповідачем в найкоротший термін (а.с.127-128,т.1).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вcтановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В частині 1 статті 629 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою договір №12/2018 від 18 червня 2018 року є договором підряду за яким, у відповідності до пункту 1 статті 837 ЦК України одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Пунктом 1 статті 846 ЦК України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

У пункті 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1ст.854 ЦК України).

Так, пунктом 3.3. договору №12/2018 від 18 червня 2018 року встановлено порядок перерахування відповідачем суми вартості робіт на поточний рахунок позивача, де зазначено, що 95 000,00 грн. відповідач повинен перерахувати позивачу протягом 3 банківських днів після підписання акту приймання-здачі виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, акту приймання-здачі виконаних робіт сторонами було підписано 02.09.2019.

Таким чином, остаточний розрахунок відповідач зобов`язаний був здійснити до 05.09.2019 (включно).

Проте, як вбачається з платіжних доручень, наданих відповідачем, остаточний розрахунок останнім був здійснений 16.03.2020, а саме після відкриття судом провадження у справі 922/513/20.

Враховуючи вищевикладене, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд критично оцінює доводи відповідача щодо незаконності та невідповідності підпису останнього в Акті за вересень 2019 року. Як зазначає відповідач зазначений акт не підписаний останнім у зв`язку з неприйняттям робіт і обидва непідписані екземпляри акта за вересень 2019 року знаходяться у відповідача.

Суд звертає увагу відповідача, що останнім було підписано договір № 12/2018 від 18.06.2018, де в пункті 4.5 встановлено, що протягом 5 робочих днів після виконання виконавцем робіт, виконавець складає відповідний Акт прийому-передачі виконаних робіт і подає його для підписання замовнику. Замовник, за участю виконавця чи самостійно, перевіряє обґрунтованість поданого йому Акту прийому-передачі виконаних робіт і зобов`язаний його підписати та передати виконавцю, або в той же строк надати письмову мотивовану відмову від його підписання. Виконавець гарантує виправити недоліки протягом 7-ми робочих днів, з моменту отримання мотивованої відмови замовника. Після виправлення недоліків у виконаній роботі процедура приймання виконаних робіт аналогічна первісній прийомні. Якщо замовник не надасть такої мотивованої відмови, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаних роботах (а.с.9,т.1).

Суд зазначає, що в матеріалах страви не міститься письмової мотивувальної відмови відповідача від підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2019 року, як і не міститься жодного доказу оскарження чи скасування зазначеного акту.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги заяву позивача про зменшення позовних вимог у зв`язку з погашенням відповідачем основної заборгованості за договором 12/2018 від 18.06.2018 в повному обсязі, враховуючи те, що відповідачем після відкриття провадження у справі, сплачено суму основного боргу у розмірі 95 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи, суд дійшов висновку про те, що провадження по справі 922/513/20 в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 95 000,00 грн. підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Також, за приписами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В силу приписів ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, визначених договором, передбачена пунктом 6.1.3. договору № 12/2018 від 18.06.2018.

Перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені від простроченої суми заборгованості за договором №12/2018 від 18.06.2018 суд встановив, що даний розрахунок є арифметично не вірним, а тому суд задовольняє позовну вимогу у цій частині у розмірі 15 865,00 грн.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та статті 7 Закону України "Про судовий збір", витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у розмірі 300,03 грн., а 1 801,97 грн. судового збору повернути позивачу з державного бюджету.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 130, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Електромашина" (61016, м. Харків, вул. Озерянська, б. 106; код ЄДРПОУ: 00214868) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод теплотехніки "Санрайз" (61001, м. Харків, пр-т Московський, б. 94; код ЄДРПОУ: 37763399) пеню у розмірі 15 865 (п`ятнадцять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) грн. 03 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 300 (триста) грн. 03 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні пені у розмірі 285 грн. - відмовити.

Провадження у справі № 922/513/20 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 95 000,00 грн. - закрити за відсутністю предмету спору.

Управлінню державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Харкова повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод теплотехніки "Санрайз" (61001, м. Харків, пр-т Московський, б. 94; код ЄДРПОУ: 37763399) сплачений з Державного бюджету 1 865 (одну тисячу вісімсот шістдесят п`ять) грн. 03 коп. судового збору, сплаченого останнім до господарського суду Харківської області згідно квитанції № 0.0.1624477254.1 від 20.02.2020.

Квитанція № 0.0.1624477254.1 від 20.02.2020 була подана позивачем в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему "Електронний суд" господарського суду Харківської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу та п.4 Прикінцевих положень ГПК України..

Повне рішення складено "04" травня 2020 р.

Суддя Т.О. Пономаренко