Ухвала

від 21.04.2020 по справі 140/3579/19

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

21 квітня 2020 рокуЛуцькСправа № 140/3579/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Інвест Лімітед до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Інвест Лімітед (далі - позивач, ТзОВ Транс Інвест Лімітед ) звернулося з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач, управління) про визнання протиправними дій щодо складення акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.11.2019 №0016319.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.11.2019 посадовими особами відповідача було зупинено належний позивачу автомобіль DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою проведення габаритно-вагового контролю. За результатами здійсненої перевірки було складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0016319, в якому зазначено місце проведення габаритно-вагового контролю - перехрестя а/д М.18 та а/д Р-37. При цьому працівниками відповідача не надано електронний чек зважування та із даного акту неможливо встановити, на якому пункті - стаціонарному чи пересувному, на яких вагах та в якому режимі проводилось зважування. Крім того, вказує, що в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів відповідач не зазначив, на підставі якої методики проведено визначення маси автомобіля та навантаження на кожну вісь, у складеному акті відсутня інформація про час проведення контролю. За вказаних обставин товариство вважає, що дії відповідача при здійсненні зважування транспортного засобу та визначенні навантажень на осі, його загальної маси не відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, позивач вказує, що належним йому транспортним засобом здійснювалось перевезення сипучих матеріалів, що не виключає зміщення вантажу внаслідок не ідеального дорожнього покриття. Враховуючи, що вісь під напівпричепом є строєною, визначення загальної маси автомобіля та напівпричепа шляхом сумування осьових навантажень на кожну вісь є неправильним, оскільки при такій конструкції для визначення навантаження на строєну вісь такі осі повинні зважуватись разом.

З огляду на викладене позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (а.с.4-5).

У додаткових поясненнях від 21.02.2020 (а.с.23) позивач зазначив, що між ТзОВ Транс Інвест Лімітед та ТзОВ Спец Тех 01.02.2019 укладено договір оренди транспортних засобів, відповідно до якого станом на 05.11.2019 автомобіль DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 перебували в користуванні орендаря. Таким чином, позивач вказує, що не є перевізником в розумінні ст.1 Закону України Про автомобільний транспорт , а відтак і не може бути суб`єктом відповідальності.

Ухвалою суду від 21.02.2020 вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та витребувано у відповідача усі документи, що були підставою для проведення рейдової перевірки, документи, які були складені в ході її проведення, та документи, що підтверджують справність зважувального обладнання та визначають його характеристики (а.с.37-38).

У поданому до суду відзиві на позов (а.с.40-43) відповідача вимог ТзОВ Транс Інвест Лімітед не визнав, посилаючись на те, що 05.11.2019 контролюючими особами Управління на 341 кілометрі перехрестя а/д М-18 та Р-37, проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки ДАФ, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 . За результатами габаритно-вагового контролю було встановлено, що навантаження на строєну вісь становило 23,100 т при нормативно допустимому - 22 т. Зважаючи на викладене, даний транспортний засіб було віднесено до великовагових та складено акт від 05.11.2019 №0016319 про перевищення транспортним засобом вагових параметрів. Будь-яких документів, що підтверджують використання транспортного засобу іншим суб`єктом господарювання, в ході перевірки не подано. Всі матеріали перевірки були складені в присутності водія ОСОБА_2., отже матеріали здійснення габаритно-вагового контролю складені правомірно.

Ухвалами суду від 23.03.2020 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті, а також повторно витребувано від відповідача належним чином завірені копії документів, що стали підставою для проведення рейдової перевірки належного Товариству з обмеженою Транс Інвест Лімітед автомобіля 05.11.2019 року (наказ на перевірку, графік проведення перевірок тощо), а також документи, що підтверджують справність зважувального обладнання та визначають його характеристики (сертифікат, свідоцтво тощо) (а.с.62, 63).

В судове засідання представники сторін не прибули, при цьому позивачем було подане клопотання про розгляд справи без участі його представника (а.с.61).

Враховуючи вимоги частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у даній справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Судом встановлено, що 05.11.2019 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області відповідно направлення на перевірку від 04.11.2019 №007471, виданого на підставі графіку проведення рейдових перевірок від 04.11.2019, на перехрехті а/д М-18 та а/д Р-37 проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ТзОВ Транс Інвест Лімітед , водій ОСОБА_2 , про що складено акт від 05.11.2019 №185221 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовані виявлені під час перевірки автомобіля порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (а.с.50, 75-76).

Так, актом від 05.11.2019 №0016319 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (а.с.44) зафіксовано, що повна маса автомобіля DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , становить 37,9 т при допустимих 40,0 т, навантаження на одиночну вісь 6,9 т при допустимих 11,0 т, навантаження на задню одиночну вісь - 7,9 т при нормі 11 т, навантаження на строєну вісь становило 23,100 т (8 + 7,75 + 7,35) при нормативно допустимому - 22 т.

Про вказані вище дані результати габаритно-вагового контролю свідчить квитанція про зважування від 05.11.2019 (а.с.51).

При цьому, результати здійснення габаритно-вагового контролю зафіксовано у відповідній довідці від 05.11.2019 №0009819 (а.с.45).

За результатами проведеного габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 05.11.2019 №0016319, відповідно до якого позивачу нараховано до сплати 31,00 євро (а.с.46).

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно зі статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України Про дорожній рух від 30 червня 1993 року № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (далі - Правила № 30) транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 87 (далі - Порядок № 87).

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі -Порядок № 879) вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

За змістом пунктів 26, 27 Порядку Порядок № 879 кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України , у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Пунктом 31.1 Порядку № 879 передбачено, що якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

У відповідності з пунктом 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно до абзацу третього 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, наведеними правовими нормами визначені повноваження Укртрансбезпеки щодо контролю за рухом транспортних засобів з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а також порядок здійснення такого контролю.

При цьому, повноваження відповідача щодо плати за проїзд великовагових транспортних засобів обмежуються лише нарахуванням такої плати, що здійснюється у формі розрахунку.

Як встановлено судом, предметом оскарження у цій справі є дії щодо оформлення результатів здійсненого в рамках проведення рейдової перевірки габаритно-вагового контролю транспортного засобу, зокрема, в частині складення акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.11.2019 №0016319.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Положеннями пункту 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Слід зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Як зазначалося, у спірних відносинах, що склались у цій справі відповідач, відповідно до наданих йому повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснює лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком.

У свою чергу, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправними дій щодо складення акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 05.11.2019 №0016319 по своїй суті ніяким чином не впливає на права та обов`язки сторін у справі, такий акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а тому не може бути предметом спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 814/1460/16 та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховується судом при вирішення даного спору.

При цьому суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи 30 січня 2019 року судове рішення у справі № 803/3/18, у якій предметом зустрічного позову були аналогічні позовні вимоги, зазначила, що поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Як передбачено частинами першою, другою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (з наступними змінами та доповненнями) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, оскільки провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв`язку з відмовою позивача від позову, тому сплачену позивачем суму судового збору згідно з платіжним дорученням від 16.12.2019 №63 в розмірі 1921,00 грн, який зарахований до спеціального фонду державного бюджету України, що стверджується відповідною випискою, слід повернути позивачу.

Керуючись статтями 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Транс Інвест Лімітед до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про визнання протиправними дій закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Транс Інвест Лімітед (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Качалова, 2Д, код ЄДРПОУ 42607781) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).

Роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, не допускається.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, з врахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій

Ухвала суду в повному обсязі складена 27 квітня 2020 року.