Рішення

від 04.05.2020 по справі 200/1576/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2020 р. Справа№200/1576/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шикнарьової І.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю М-СТАР до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю М-СТАР звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 15 січня 2020 року № Ю-506-25 у сумі 27141,52грн. та зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки позивача шляхом виключення суми боргу з єдиного соціального внеску в сумі 27141,52грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 29 січня 2020 року позивачем отримано оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-506-25 від 15 січня 2020 року з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 27141,52грн. Позивач зазначає, що відповідач без будь-яких законних підстав прийняв оскаржувану вимогу та вважає, що на нього розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014 року по теперішній час, оскільки позивач перебуває на обліку, як платник єдиного внеску, в м. Костянтинівка, яке розташоване на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція. Виходячи з наведеного, позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-506-25 від 15 січня 2020 року протиправною та просить її скасувати у судовому порядку.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03 березня 2020 року відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, протягом розумного строку, але не більше шестидесяти днів із дня відкриття провадження у справі, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

31 березня 2020 року представник відповідача на адресу суду надіслав відзив на позов, в якому посилаючись на приписи Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" зазначив, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Разом з цим, відповідач вважає недоцільним посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464, оскільки згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зміни внесені Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 року "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464 втратили чинність. У зв`язку з наведеним, представник відповідача вважає, що оскаржувана вимога повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність певних обставин справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "М-СТАР" є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 30073345. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням товариства позивача є: 84130, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Карла Лібнехта, буд. 117 А.

Як платник податків позивач перебуває на обліку у відповідача.

15 січня 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-506-25 у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю "М-СТАР" на загальну суму 27141,52 грн., В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 31 грудня 2019 року. Відповідно до розрахунку вимоги, заборгованість виникла за період з 21 березня 2019 року по 20 грудня 2019 року.

Доказів оскарження спірної вимоги в адміністративному порядку суду не надано.

Позивач оскаржує вищевказану вимогу, як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства в частині обов`язку сплачувати єдиний внесок з урахуванням перебування позивача на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів де проводилася антитерористична операція.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464).

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 2464 виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464. У відповідності до частини 8 цієї статті платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності 15.10.2014 року, у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:

Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України".

Суд зазначає, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Місто Маріуполь, на території якого розташована Інспекція, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває позивач, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) і Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р (чинне).

З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.

Судом встановлено, що спірна вимога була складена відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо звільняє платника єдиного внеску від виконання обов`язків зі сплати єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Суд зазначає, що відсутність (відстрочення в силу закону) у позивача обов`язку сплати внесків, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.

Також, суд звертає увагу на те, що статтею 30 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" № 2268 від 18.01.2018 року були внесені зміни до деяких законодавчих актів України.

Так, статтею 3 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" № 638 від 20.03.2003 року було доповнено абзацом 10: "антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку статті 51 Статуту Організації Об`єднаних націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України".

Отже, суд зазначає, що діючі норми права не містять кінцевої дати закінчення антитерористичної операції, а дають підстави вважати, що антитерористична операція продовжується з операцією об`єднаних сил.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДПС у Донецькій області від 15 січня 2020 року № Ю-506-25 про сплату боргу (недоїмки) на суму 27141,52 грн. складена в супереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні даної справи суд врахував висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №805/775/16-а, від 30 березня 2018 року у справі № 812/292/18, від 21 вересня 2018 року у справі №805/3636/16-а, від 21 серпня 2018 року у справі №805/826/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі №812/89/16, від 30 січня 2018 року у справі № 812/505/17, від 30.03.2018 року у зразковій справі № 812/282/18, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки позивача шляхом виключення суми боргу з єдиного соціального внеску в сумі 27141,52 грн., суд зазначає наступне.

Пункт 9-4 розділу VIІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 не містить приписів, які б зобов`язували податковий орган не здійснювати повноваження щодо обліку на нарахування ЄСВ, не відображати в інтегрованій картці належних до сплати сум єдиного внеску.

Оперативний облік надходжень за податками та зборами від платників податків здійснюється контролюючим органом у відповідності до чинного Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881).

За п.2 розділу І Порядку №422 інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Пунктом 2 підрозділу 9 розділу ІV Порядку №422 передбачено, що на підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення. У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки позивача шляхом виключення суми боргу з єдиного соціального внеску в сумі 27141,52 грн.,

оскільки Закон № 2464 не скасовує взагалі обов`язків платників єдиного внеску, а лише на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції дає можливість не виконувати покладені обов`язки, крім того, відсутні підстави вважати, що право позивача буде порушено з боку ГУ ДПС у Донецькій області після набрання законної сили судовим рішенням про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15 січня 2020 року №Ю-506-25 шляхом відображення в ІКП нарахованої суми єдиного внеску. Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 вказаної статті).

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 4204,00 грн., з Головного управління ДПС у Донецькій області підлягає стягненню 2102,00 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю М-СТАР (код ЄДРПОУ: 30073345, 87537, Донецька область, м. Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, буд. 117 а) до Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ: 43142826, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 15 січня 2020 року № Ю-506-25 у сумі 27141,52 грн. та зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки позивача шляхом виключення суми боргу з єдиного соціального внеску в сумі 27141,52 грн. - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області №Ю-506-25 від 15 січня 2020 року про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 27141,52грн.

В іншій частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826; місцезнаходження: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю М-СТАР понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.

Повне судове рішення складене 04 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду, з урахуванням пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень внесених до КАС України згідно з Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)".

Суддя І.В. Шинкарьова