Рішення

від 30.04.2020 по справі 810/3886/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2020 року м. Київ № 810/3886/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета споруВищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Харківської області, Автогаражний Кооператив Велозаводська , ОСОБА_2 про представники сторін: визнання протиправним та скасування рішення позивача - Козій Д.О.; відповідача - Христова М.М., Монакова Є.О.; третіх осіб - не з`явилися, ВСТАНОВИВ:

16.08.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (надалі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № У1-002/1028 ВКДКА від 26.06.2018 року про відхилення скарги адвоката ОСОБА_1 та залишення без змін рішення ДП Харківської КДКА від 10.04.2018 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України;

- зобов`язати ВКДКА повторно належним чином розглянути скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення ДП Харківської КДКА від 10.04.2018 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що рішення ВКДКА від 26.06.2018 є незаконним, необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням процедури розгляду скарги щодо поведінки адвоката. Зокрема, позивач зазначає, що 23.07.2018 поштовою кореспонденцією ОСОБА_1 було отримано рішення ВКДКА за № У1-002/20181 від 26.06.2018 про залишення скарги адвоката ОСОБА_1 на рішення дисциплінарної палати КДКА Харківської області від 10.04.2018 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю - без задоволення; правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 33 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом; дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку; дисциплінарним проступком адвоката згідно ч. 2 ст. 34 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом; відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку; в силу ч. 2 ст. 46 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України; відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі; всупереч вказаним нормам закону рішення від 26.06.2018 не вмотивовано, не містить в собі аніяких доводів щодо наявності або відсутності конфлікту інтересів, фактів розголошення адвокатської таємниці адвокатом ОСОБА_1, не надано ніякої оцінки доводам та аргументам адвоката ОСОБА_1 щодо незаконності рішення ДП КДКА Харківської області; також у рішенні не зазначено у яких саме діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються ознаки дисциплінарного проступку та якого саме з проступків, визначених ч. 2 ст. 34 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ; рішення ДП КДКА Харківської області від 10.04.2018 було мотивоване висновком про допущення адвокатом ОСОБА_1 конфлікту інтересів та розголошення адвокатської таємниці, який полягав у тому, що 09.09.2015 адвокат ОСОБА_1 уклала договір про надання правових послуг строком на 2 роки з ОСОБА_3 щодо представництва його інтересів, а 11.11.2015 вона уклала договір про надання правової допомоги з АГК Велозаводська ; предметом договору від 11.11.2015 стало здійснення дій, пов`язаних з отриманням усіх необхідних довідок, звітів, необхідних для відчуження АГК Велозаводська приміщень НОМЕР_1,НОМЕР_2 в літ. А-2 та які розташовані на території АГК Велозаводська по вул. Велозаводська, 33 ; будь-яких відомостей щодо того, що адвокату надавалась чи стала відома конфіденційна інформація або надавались документи у зв`язку з укладенням договору від 11.11.2015 ОСОБА_2 не було надано; доводи адвоката ОСОБА_1 щодо того факту, що для виконання договору від 11.11.2015 головою правління АГК Велозаводська ОСОБА_2 була видана лише довіреність для отримання довідок та не надавалося ніякої конфіденційної інформації залишені відповідачем поза увагою, як і доводи адвоката ОСОБА_1 стосовно того, що усі письмові докази, які були надані суду під час розгляду нової цивільної справи, були надані не адвокатом ОСОБА_1, а фізичною особою ОСОБА_1, та були отримані нею від ОСОБА_3 , який у свою чергу отримав копії документів від нотаріуса, який посвідчив договір купівлі-продажу та зробив фотокопії документів під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 1201722046000013 у відношенні голови правління АГК Велозаводська ОСОБА_2 , в рамках якого його визнано потерпілим; також не було взято до уваги і той факт, що представництво інтересів ОСОБА_3 у Фрунзенському райсуді м. Харкова у 2017 році по цивільній справі за позовом АГК Велозаводська до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними здійснювалось не адвокатом ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги, а фізичною особою ОСОБА_1 на підставі довіреності від 19.12.2015; під категорією конфлікт інтересів варто розуміти дії, визначені частинами 2-4 статті 9 Правил адвокатської етики, серед яких: представлення або захист адвокатом одночасно двох або більше клієнтів, інтереси яких є взаємно суперечливими, або вірогідно можуть бути суперечливими; а також за таких обставин надання їм правової допомоги без письмового погодження з клієнтами, щодо яких виник конфлікт інтересів; відповідно до ч. 4 ст. 40 Правил адвокатської етики, адвокат не може приймати доручення від клієнта, якщо суть доручення зводиться до необхідності вчинення дій в інтересах клієнта, спрямованих на захист його прав, які перебувають в конфлікті інтересів з юридичною особою, в якій адвокат раніше працював, або надавав правову допомогу в результаті чого володіє інформацією, яка може бути використана проти такої особи; однак, сам факт надання адвокатом правової допомоги юридичній особі не зумовлює конфлікту інтересів з інтересами клієнта, оскільки аналіз ч. 4 ст. 40 Правил адвокатської етики свідчить про те, що такий конфлікт інтересів виникає лише за умови, якщо адвокат надавав правову допомогу певній юридичній особі та мав доступ та/або отримав інформацію, яка може бути використана проти такої особи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Лапію С.М.

30.07.2018 ухвалою Київського окружного адміністративного суду було відкрито адміністративну справу № 810/3886/18 та передано її за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

13.09.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справи та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 30.10.2018.

22.10.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи; листом за вих. № 1099 від 18.05.2018 ВКДКА звернулась до КДКА Харківської області з проханням направити матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ; вказані матеріали справи 11.06.2018 надійшли до ВКДКА (лист за вх. № 10450); на засіданні ВКДКА 26.06.2018 заступником голови ВКДКА Крупновою Л.В. було запропоновано проект рішення, згідно з яким скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення від 10.04.2018 задовольнити частково, рішення від 10.04.2018 про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності скасувати та ухвалити нове рішення, ким притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців; за запропонований проект рішення проголосувало 9 осіб, проти - 6, утрималося - 4; у свою чергу, членом ВКДКА Місяцем А.П. було запропоновано проект рішення, за яким скаргу адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення від 10.04.2018 скасувати, ухвалити нове рішення, яким притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік; за запропонований проект проголосувало 14 членів комісії, проти - 3, утрималося - 2; відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії; рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії; відповідно до пп. 1 п. 7 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України 2017 року від 09.06.2017, при виконанні Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, остання при організації засідань і вирішенні питань, визначених статтею 6 цього Положення, керується власним Регламентом; відповідно до п. 3.45 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів від 04.07.2014 № 78, рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення; рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів; у разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазнається у рішенні ВКДКА про відмову у задоволенні скарги; одночасно, відповідно до роз`яснення щодо порядку прийняття рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 19.11.2013 № 248, у разі, коли за задоволення скарги особи на рішення КДКА або за іншу внесену пропозицію не проголосувало шістнадцять (і більше) членів ВКДКА, скарга вважається відхиленою, що також є рішенням ВКДКА, яке не потребує окремого голосування; оскільки на засіданні ВКДКА 26.06.2018 за запропоновані рішення не проголосувало 16 (і більше) членів ВКДКА, то скарга правомірно вважається відхиленою.

29.10.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про оголошення перерви у справі.

30.10.2018 Окружним адміністративним судом м. Києва відкладено розгляд справи на 06.12.2018.

04.12.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від позивача надійшла заява про розгляд справи № 810/3886/18 без участі останнього.

05.12.2018 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи № 810/3886/18 без участі позивача та без участі представника позивача за наявними матеріалами справи.

06.12.2018 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва залучено до участі у справі Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Харківської області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, (далі - третя особа-1), та Автогаражний Кооператив Велозаводська у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, (далі - третя особа-2), ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, (далі - третя особа-3).

У справі оголошено перерву до 05.02.2019.

04.02.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника третьої особи-1 надійшли пояснення щодо позовної заяви, у яких останній зазначає, що 11.11.2015 між АГК Велозаводська (в особі голови правління ОСОБА_2) та адвокатом ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг; предметом договору стало здійснення дій, пов`язаних з оформленням та відчуженням права власності АГК Велозаводська , а саме реєстрація права власності на нежитлові приміщення НОМЕР_1,НОМЕР_2 літ. А-2 та розташування на території АГК Велозаводська , а також отримання усіх необхідних для цього документів довідок тощо; наслідком виконання вказаного договору стало укладення договору купівлі-продажу зазначених об`єктів від 03.02.2016, покупцем яких виступив ОСОБА_3 ; на час розгляду скарги адвокат ОСОБА_1 продовжувала представляти інтереси опонента скаржника ОСОБА_3 у справі № 645/1156/17; під час судового засідання 04.09.2017 адвокатом у якості доказів надано виписки із протоколу АГК Велозаводська від 07.06.2011 про обрання головою правління, які їй передавалися з метою виконання умов договору від 11.11.2015; у судовому засіданні 08.11.2017 у вказаній справі адвокат в якості доказів долучила лист Управління Держгеокадастру у м. Харкові від 01.02.2016; даний лист складений у відповідь на запит ОСОБА_1 як представника АГК Велозаводська ; посилання позивача, що під час розгляду цивільної справи письмові докази були надані не адвокатом ОСОБА_1, а фізичною особою ОСОБА_1 є хибними, оскільки враховуючи положення ч. 3 ст. 22 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність обов`язок збереження адвокатської таємниці, що стала відома під час здійснення адвокатської діяльності, покладається в т.ч. і на осіб, які (тимчасово) позбавились права на заняття адвокатською діяльністю, тобто, поза межами здійснення адвокатської діяльності.

04.02.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

05.02.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва оголошено перерву у справі до 14.03.2019.

11.02.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від третьої особи-3 надійшли пояснення щодо позову, у яких останній зазначає, що АГК Велозаводська став клієнтом адвоката ОСОБА_1, надав всі необхідні документи, повідомив інформацію, яка належить до таємної; відповідно до ст. 28 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокату забороняється укладати договір про надання правової допомоги у разі конфлікту інтересів; порушуючи договір про надання юридичних послуг, ОСОБА_1 навесні 2016 року уклала договір про надання правової допомоги з ОСОБА_3 з метою представництва його інтересів щодо визнання договору купівлі-продажу нежитлових приміщень недійсними; у справі № 645/1156/17 ОСОБА_1 виступила представником відповідача ( ОСОБА_3 ), а не позивача (АГК Велозаводська); отже, адвокат ОСОБА_1 неодноразово допустила порушення вимог законодавства щодо уникнення конфлікту інтересів, розголошення адвокатської таємниці, внаслідок чого була правомірно притягнута до дисциплінарної відповідальності.

14.03.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.04.2019.

16.04.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника третьої особи-1 надійшла заява про розгляд справи за відсутності останнього.

18.04.2019 у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, розгляд справи відкладено на 30.05.2019.

18.04.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи нових доказів.

30.05.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначає, що предметом спору у рамках справи № 810/3886/18 є саме рішення ВКДКА від 26.06.2018, прийняте у відповідності до п. 3.45 Регламенту ВКДКА на четвертій стадії дисциплінарного провадження, саме тому, будь які аргументи щодо взаємовідносин позивача і КДКА Харківської області не можуть вирішуватися у межах цієї адміністративної справи; до того ж, прийняття рішення ВКДКА вмотивоване і обумовлене п. 3.45 Регламенту ВКДКА, що у свою чергу не передбачає наведення мотивів правомірності чи протиправності рішень регіональної КДКА, дослідження доказової бази з наданням оцінки у тексті мотивувальної частини такого рішення; отже, зміст рішення ВКДКА повністю відповідає вимогам чинного Регламенту ВКДКА та прийняте у спосіб, передбачений законом та Регламентом.

30.05.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представників позивача та відповідача надійшло клопотання про розгляд справи № 810/3886/18 за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

30.05.2019 Окружним адміністративним судом м. Києва, зважаючи на клопотання представників сторін, у відповідності до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено розглядати справу в порядку письмового провадження.

21.11.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від представника відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначає, що єдиною обставиною, що дозволяє відмовляти у задоволенні скарги, є кількість голосів членів ВКДКА, відданих за проект про задоволення скарги, що відповідає меншості.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.09.2017 на адресу КДКА Харківської області від Голови Правління Автогаражного кооперативу Велозаводська (клієнт адвоката ОСОБА_1) надійшла скарга щодо поведінки адвоката, в якій останній просив притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Матеріали справи свідчать, що членом Дисциплінарної палати КДКА Харківської області Перепелицею І.І. було здійснено перевірку відомостей, викладених у скарзі, за результатами якої складена довідка № б/н та б/д.

Рішенням КДКА Харківської області від 12.12.2017 було порушено дисциплінарну справу щодо адвоката ОСОБА_1

Рішенням КДКА Харківської області від 10.04.2018 було притягнуто адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до неї дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат ОСОБА_1 звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якій просила скасувати рішення КДКА Харківської області.

Рішенням ВКДКА від 26.06.2018 № VI-002/2018 (надалі по тексту - рішення, спірне рішення, оскаржуване рішення), прийнятого за результатами розгляду скарги адвоката ОСОБА_1 на рішення КДКА Харківської області від 10.04.2018, вирішено скаргу залишити без задоволення, а рішення КДКА Харківської області від 10.04.2018 - без змін.

Не погоджуючись із законністю та правомірністю винесення вказаного рішення, позивач звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , Положенням про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженим рішенням ВКДКА від 09.06.2017, Регламентом Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 № 78, та іншими нормативно-правовими актами (тут і надалі по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність в Україні визначено правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: 1) дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики; 2) на вимогу клієнта надати звіт про виконання договору про надання правової допомоги; 3) невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів; 4) підвищувати свій професійний рівень; 5) виконувати рішення органів адвокатського самоврядування; 6) виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

В силу норм ст. 33 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Статтею 37 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено стадії дисциплінарного провадження, серед яких: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Відповідно до ст. 38 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною 1 ст. 39 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Таким чином, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки.

Процедура розгляду дисциплінарної справи регулюється ст. 40 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , яка встановлює, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Як вбачається з матеріалів справи, до КДКА Харківської області надійшла від Голови правління АГК Велозаводська ОСОБА_2 скарга щодо поведінки адвоката, у якій останній просив притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Вказана заява мотивована тим, що адвокат ОСОБА_1 (яка має укладений договір про надання послуг із АГК Велозаводська ) представляє інтереси іншого клієнта - ОСОБА_3 в межах судової справи за позовом АГК Велозаводська до ОСОБА_3 про визнання договорів по відчуженню майна недійсними.

Окремо скаржник зазначає, що адвокатом ОСОБА_1 у судовому засіданні у вказаній справі надавалися документи зі сторони ОСОБА_3 , які передавалися їй для виконання діяльності в рамках договору про надання послуг, укладеного з АГК Велозаводська .

З матеріалів справи вбачається, що листом № 1361/7 від 26.09.2017 та повторним листом № 1535/17 від 17.11.2017 адвокату ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення по суті питань, порушених у скарзі АГК Велозаводська .

За наслідками перевірки відомостей, викладених у скарзі АГК Велозаводська , членом дисциплінарної палати КДКА Харківської області Перепелицею І.І. була складена довідка № б/н та б/д, у якій зазначено, що у діях адвоката ОСОБА_1 вбачаються порушення Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , Правил адвокатської етики, а тому є підстави для порушення дисциплінарної справи.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, із витягу із протоколу засідання КДКА Харківської області від 12.12.2017, за порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 проголосувало 11 членів комісії.

В подальшому, 10.04.2018 КДКА Харківської області було прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності (за вказане рішення проголосувало 9 членів дисциплінарної палати та голова КДКА Харківської області).

Частиною 1 ст. 42 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність передбачено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є колегіальним органом, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Відповідно до ч. 1 розділу 1 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням ВКДКА від 09.06.2017, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури - це колегіальний орган, що діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України та є національним органом адвокатського самоврядування, на який Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність покладено завдання розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Тобто, чинним законодавством України передбачено, що ВКДКА в системі органів адвокатського самоврядування є апеляційним органом, який розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури безпосередньо в межах матеріалів конкретної дисциплінарної справи.

Адвокат ОСОБА_1 реалізувала своє право щодо оскарження рішення КДКА Харківської області від 10.04.2018 та подала скаргу на зазначене рішення до ВКДКА.

Відповідно до п. 3.37 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 № 78, скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії та їх спеціалізації, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА.

Відповідно до п. п. 3.40, 3.41, 3.42 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 № 78, ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА.

Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу.

Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання.

Відповідно до ч. 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням ВКДКА від 09.06.2017, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Аналогічні положення щодо можливих прийнятих ВКДКА рішень закріплені в п. 3.43 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 № 78.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що ВКДКА звернулась до КДКА Харківської області із листом № 1099 від 18.05.2018 про направлення матеріалів дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 до ВКДКА.

Листом № 1188 від 11.06.2018 ВКДКА доручила заступнику голови ВКДКА Крупновій Л.В. провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі адвоката ОСОБА_1

ВКДКА зазначає, що матеріали дисциплінарної справи було отримано нею 11.06.2018 (лист вх. № 10450).

Так, спірне рішення ВКДКА було прийнято 26.06.2018, а отже в межах 30-денного строку з моменту одержання матеріалів дисциплінарної справи.

За результатами перевірки заступником голови ВКДКА Крупновою Л.В. було запропоновано проект рішення, згідно з яким скаргу адвоката ОСОБА_1 пропонувалося задовольнити частково і ухвалити нове рішення, яким притягнути ОСОБА_1 до відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 6 місяців.

За запропонований проект проголосувало 9 членів комісії, проти - 6, утрималося - 4.

У свою чергу, членом ВКДКА Місяцем А.П. було запропоновано проект рішення, за яким скаргу адвоката ОСОБА_1 . задовольнити частково і ухвалити нове рішення, яким притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.

За запропонований проект рішення проголосувало 14 членів комісії, проти - 3, утрималося - 2.

Відповідно до ч. 6 ст. 52 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості членів комісії. Рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймаються шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури входять тридцять членів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п`яти років: по одному представнику від кожного регіону, які обираються конференцією адвокатів регіону, голова і два заступники голови, які обираються шляхом голосування з`їздом адвокатів України. Секретар Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обирається членами комісії шляхом голосування зі складу членів Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Аналогічні положення щодо чисельності ВКДКА відображені в ч. 1 розділу 4 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням ВКДКА від 09.06.2017, та в п. 2.1 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 № 78.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, на засіданні ВКДКА були присутні 2 заступники голови ВКДКА, секретар ВКДКА та 18 членів комісії ВКДКА, отже засідання ВКДКА, яке відбулося 26.06.2018 було правомочним.

Відповідно до ч. 1 розділу 7 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, затвердженого рішенням ВКДКА від 09.06.2017, при виконанні Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури функцій колегіального органу системи адвокатського самоврядування, завданням якого є розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, остання при організації засідань і вирішенні питань, визначених статтею 6 цього Положення, керується власним Регламентом.

Відповідно до п. 1.5 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 № 78, рішення ВКДКА приймаються колегіально, у порядку, визначеному цим Регламентом. Рішення приймаються членами ВКДКА, присутніми на засіданні комісії.

Відповідно до п. 3.45 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 № 78, рішення ВКДКА приймаються за наслідками загального обговорення. Рішення про задоволення скарги вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість членів ВКДКА від загальної кількості її членів. У разі відсутності за наслідками голосування встановленої законодавством більшості голосів, скарга вважається відхиленою, про що зазнається у рішенні ВКДКА про відмову у задоволенні скарги.

Як вбачається із Роз`яснення щодо порядку прийняття рішення Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 19.11.2013 № 248, у разі, коли за задоволення скарги особи на рішення КДКА або за іншу внесену пропозицію не проголосувало шістнадцять (і більше) членів ВКДКА, вона вважається відхиленою, що також є рішенням ВКДКА, яке не потребує окремого голосування.

Як вже було зазначено вище, за обидва внесені проекти рішення не проголосувало 16 і більше членів ВКДКА, а отже, в силу ст. 52 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 № 78, скарга ОСОБА_1 на рішення КДКА Харківської області відхилена правомірно.

Проте, як вірно зазначає позивач, у рішенні ВКДКА не міститься жодних мотивувань щодо наявності конфлікту інтересів, фактів розголошення адвокатської таємниці, оцінки доводів адвоката ОСОБА_1 тощо.

Зі спірного рішення взагалі не вбачається які обставини досліджувались ВКДКА, а які ні, яким доводам ОСОБА_1 надавалась оцінка та чи надавалась взагалі, а також не вбачається наскільки перевірено по суті всі факти і обставини, на яких базується рішення КДКА Харківської області від 10.04.2018.

Так, відповідно до п. 3.48 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 04.07.2014 № 78, у рішенні ВКДКА повинно бути зазначено: назву комісії, її склад, місце, дату проведення засідання, зміст питання, що розглядалося, обґрунтування підстав та мотивів прийнятого рішення, результати розгляду, порядок і строки його оскарження, вказівка про порядок видачі рішення.

Суд звертає увагу, що рішення про відхилення скарги прийняте з процесуальних підстав, а саме у зв`язку з тим, що за запропоновані проекти рішень не проголосувало 16 і більше членів ВКДКА.

У спірному рішенні ВКДКА описано обґрунтування прийнятого рішення у контексті того, що за рішення не проголосувала більшість складу ВКДКА.

Натомість, нормативно-правовими актами, які регулюють порядок прийняття рішень ВКДКА, не зобов`язано ВКДКА наводити мотиви і обґрунтування свого рішення по суті дисциплінарної справи, якщо скарга відхилена з процесуальних питань.

Так, як вбачається зі спірного рішення, доповідач виклав підстави прийняття матеріалів до розгляду, досліджені обставини та запропонував підготовлений проект висновку і рішення.

Проте, 16 членів ВКДКА не підтримали запропонований проект рішення, як в подальшому не підтримали більшістю і проект рішення члена ВКДКА Місяця А.П .

Оскільки після голосування і на момент складення тексту спірного рішення вже було відомо результати голосування, то ВКДКА правомірно мотивувала і обґрунтувала своє рішення саме у частині процесуальних питань, з яких було відхилено скаргу, залишивши поза увагою досліджені обставини по суті. Адже, результати досліджених обставин по суті вже ніяким чином не вплинули б на факт відхилення чи ні скарги, оскільки 16 голосів членів ВКДКА за скасування рішення КДКА Харківської області від 10.04.2018 не набралося.

З огляду на все викладене вище, суд не вбачає жодних правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо скасування рішення ВКДКА від 26.06.2018 № VI-002/2018.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ВКДКА повторно належним чином розглянути скаргу адвоката ОСОБА_1 на рішення ДП Харківської КДКА від 10.04.2018 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, то суд зазначає, що ця вимога є похідною від первинної. Оскільки перша вимога судом не задоволена, то для задоволення похідної вимоги також відсутні правові підстави.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19.04.1993 у справі Краска проти Швейцарії визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на те, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, то питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко