Рішення

від 28.04.2020 по справі 461/774/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/774/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2020 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі

головуючого судді Романюка В.Ф.

з участю:

секретаря судового засідання Цюпака В.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства Охоронна - юридична фірма Аутпост - 1 (адреса: 79005, м. Львів, вул. Коцюбинського, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 34857630) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до Приватного підприємства Охоронна - юридична фірма Аутпост - 1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що 06 квітня 2017 року у м. Львові на пр. Чорновола, 2 сталась дорожньо - транспортна пригода за участю службового автомобіля ПП Охоронна - юридична фірма Аутпост - 1 марки Рено Логан д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та пішохода ОСОБА_3 , який отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознаками тривалого розладу здоров`я. На підставі зазначеного було почато досудове розслідування кримінального провадження № 12017140050001426 від 06 квітня 2020 року, за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України. Яке, 30 грудня 2019 року було закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (підозрюваний ОСОБА_4 помер). Внаслідок ДТП позивач отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоров`я та перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні комунальної міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у м. Львові з 06.04.2017 по 25.04.2017, а в подальшому перебував на амбулаторному лікуванні 6 місяців та проходив періодичні обстеження у зв`язку з фізичним дискомфортом в результаті завданої травми до даного часу. Період лікування позивача включав в себе комплекс медичних препаратів та надання платних послуг спеціалістів з травматології, витрати на реабілітацію (масаж, фітопроцедури) загальна сума, яких складає 75 000,55 гривень. Витрати на ліки підтверджуються квитанціями на суму 4459,0 гривень. Крім того, позивач просить стягнути моральну шкоду у розмірі 95000,0 гривень. Покликаючись на те, що в момент дорожньо-транспортної пригоди переніс значний фізичний біль, переживав емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє здоров`я, життя. Зазначає, що проблеми з здоров`ям продовжуються у вигляді періодичних болів, обмеження фізичної активності та пересування, відсутність можливості працювати і забезпечувати сім`ю. Крім того, вказує, що водій ОСОБА_4 знаходився в трудових відносинах з ПП Охоронна - юридична фірма Аутпост - 1 в момент настанні ДТП і був при виконанні службових обов`язків і знаходився за кермом, тому підприємство несе відповідальність в повному об`ємі щодо наслідків його дій. На підставі викладено, просить позов задоволити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27 січня 2020 року відкрито провадження у справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

26 лютого 2020 року протокольною ухвалою змінено первісного відповідача на належного відповідача Приватне підприємство Охоронна - юридична фірма Аутпост - 1 .

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі з мотивів викладених у ній, просив задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити за безпідставністю. Мотивуючи тим, що відповідачу нічого не було відомо про дану обставину ДТП, оскільки ні відповідач, ні водій автомобіля ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні інший охоронник, який був разом з водієм у автомобілі не повідомили відповідача про такий випадок. Їм не було відомо про постраждалого в ДТП, про порушення кримінального провадження по даному факту. Ніхто з уповноважених осіб не залучався до провадження, не був присутній при проведенні яких-небуть експертиз чи слідчих дій. Внаслідок цього відповідач не подавав документів до страхової компанії. Неодноразово відбувались ДТП і завжди оформляли всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування застрахованою особою. В даному випадку позивач чи будь-хто інший не повідомив нас про ДТП, його наслідки, слідство по кримінальній справі, чому ніхто не звертався до страхової компанії. Також, зазначає, що згідно постанови слідчого, кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч. 1 ст.284 КПК України у зв`язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, а не за п.5 ч.1 ст. 284 КПК України, через смерть підозрюваного. Таке формулювання підстав закриття кримінальної справи виключає наявність підстав для задоволення і цивільного позову. Також вказує, що надані докази позивачем є неналежними, а докази, які насправді є необхідні у даній категорії справи, а саме: протоколу складеного працівниками поліції про ДТП, висновків експертизи про тілесні ушкодження та про обставини ДТП, інших документів, на які посилається в позові ОСОБА_3 , не долучено.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Згідно із ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В судовому засіданні встановлено, що 06 квітня 2017 року у м. Львові на пр. Чорновола, 2 сталась дорожньо - транспортна пригода за участю службового автомобіля ПП Охоронна - юридична фірма Аутпост - 1 марки Рено Логан д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 та пішохода ОСОБА_3 , який отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Слідчим управління Головного управління Національної поліції у Львівській області було розпочато досудове розслідування кримінального провадження № 12017140050001426 від 06 квітня 2020 року, за ознаками ч. 2 ст. 286 КК України.

Постановою слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області від 30 грудня 2019 року, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140050001426 від 06 квітня 2017 року, закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. (а.с. 9-12)

З виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного хворого) ОСОБА_3 , вбачається діагноз закритий перелом великогомілкової кістки. (а.с.14)

Щодо вимог позову про відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної з витратами на лікарські засоби та процедури, то судом було встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 1 ст.81 ЦПК Українивстановлено імперативний обов`язок щодо доказування і подання доказів у цивільному процесі, а саме зазначеною нормою вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Із вказаної нормист. 81 ЦПК України,зокрема, вбачається, що обов`язок доведення полягає у необхідності виконання комплексу відповідних дій, які орієнтовані на те, щоб скласти певне позитивне враження у суду про юридичні обставини у справі. Обов`язок доведення зумовлюється настанням для особи несприятливих правових наслідків у разі невиконання або неналежного його виконання, зокрема, відмовою суду визнати наявність юридичного факту у разі невиконання стороною обов`язку по доведенню фактів, якими вона обґрунтовує свої вимоги, тобто, якщо позивач не доведе підстави позову, то суд відмовить у його задоволенні.

Згідност. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст.13 ЦПК Українизбирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Суд, не бере до уваги надане позивачем направлення КНП Медико - санітарної допомоги Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 15.08.2019 в діагностичний центр (а.с. 16) та висновок Магнітно - резонансної томографії лівого колінного суглоба від 20.11.2017 року (а.с.13), оскільки такі видавалась після значного проміжку часу, після дорожньо - транспортної пригоди.

Також, суд вважає, що аркуш з копією фотографії автомобіля та напису Варта1 взагалі не є доказом, оскільки неможливо встановити відношення цього фотоколажу до реального інформаційного повідомлення на сайті ГО Варта-1.

На підтвердження відшкодування витрат на лікування позивачем було надано суду фіскальні чеки на купівлю ліків на загальну суму 4459,00 грн. (а.с. 19-25).

Однак, з наданих товарних чеків не вбачається, що придбання даних медикаментів, а саме: мультигрип, біле вугілля, сироп від кашлю, бронхоплант, вода мінеральна, анаферон дитячий, неоангін, таблетки від захитування, спрей назальний, пов`язане з дорожньо-транспортною пригодою, і що саме лікування даними засобами було здійснене за призначенням лікаря для лікування наслідків саме даної ДТП. Також, до матеріалів справи не долучено виписок, рецептів, які б підтверджували, що вказані в квитанціях ліки та інші речі були необхідні саме ОСОБА_3 .

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявленої матеріальної шкоди у розмірі 75000,55 грн., тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині відшкодування матеріальної шкоди за безпідставністю.

Щодо вимог позову про відшкодування моральної шкоди, то судом було встановлено наступне.

Згідно ст.ст.23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, крім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до п.3 постанови № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної/немайнової/шкоди/ під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно положень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Позивачем не зазначено у чому саме полягає моральна шкода, а також не доведено завдання йому цієї шкоди та не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи, що позивачами не доведено завдання їм моральної шкоди з боку відповідача, суд приходить до висновку, що позов в цій частині є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторін (ст. 81 ЦПК України).

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з огляду на те, що цивільне судочинство не може ґрунтуватись на припущеннях, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 49, 77, 78, 81, 89, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, ст.ст.23, 1166, 1167, 1187 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства Охоронна - юридична фірма Аутпост - 1 (адреса: 79005, м.Львів, вул. Коцюбинського, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 34857630) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) осіб, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 04 травня 2020 р.

Суддя В.Ф. Романюк