Ухвала

від 04.05.2020 по справі 640/17189/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/17189/18

н/п 6/953/167/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" травня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Попрас В.О.,

при секретарі - Томіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича про вирішення питання про примусове проникнення до житла, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Харкова надійшло подання приватного виконавця Бабенко Д.А. про вирішення питання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначається, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Д.А. знаходяться виконавчі листи № 640/17189/18, видані 18.07.2019 року Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 355401 грн. 95 коп. та судового збору в сумі 3 554 грн. 02 коп. 19.08.2019 р. приватним виконавцем було відкрито виконавчі провадження з примусового виконання вищевказаних виконавчих листів (ВП № 59841101 та ВП № 59840715) та накладено арешт на все майно боржника у межах суми боргу. Доказом направлення на адресу боржника, вказану у виконавчих документах ( АДРЕСА_1 ), постанов про відкриття виконавчого провадження є відповідні поштові квитанції. 19.08.2019 року ВП № 59841101 та ВП № 59840715 були об`єднані у зведене виконавче провадження № 59841562. Приватним виконавцем з метою здійснення примусового виконання виконавчих документів направлені запити до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ГУ Державної міграційної служби в Харківській області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради. Відповідно до наданих відповідей установ, до яких вчинялися запити та направлялися вимоги про надання інформації, встановлено, що у боржника відсутні джерела доходу та рахунки у банківських установах; транспортних засобів за боржником не зареєстровано. Відповідно до інформації ГУ ДМС України в Харківській області боржник, документувався паспортами громадянина України для виїзду за кордон. Відповідно до відповіді Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України боржник неодноразово перетинав кордон України. Місце проживання боржника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Інформації про інше місце проживання боржника матеріали виконавчого провадження не містять.Вищевказана квартира є власністю ОСОБА_3 , що є батьком боржника. Боржник не тільки зареєстрований, а ще і має право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_2 як член сім`ї власника житла. На вказану адресу боржнику неодноразово направлялися вимоги, якими приватний виконавець зобов`язував з`явитися до нього та надати пояснення щодо невиконання рішення суду. Боржник проігнорував дані вимоги. Крім того, шляхом користування відомостями відкритих реєстрів з`ясовано, що боржник є керівником ПП Торанто . На адресу даної юридичної особи також було направлено вимогу для ОСОБА_1 . Відповідь ні від юридичної особи, ні від боржника не надійшла. 29.08.2019 року, 19.09.2019 року, 18.11.2019 року, 13.04.2020 року з метою виявлення, опису та арешту рухомого майна боржника здійснено виїзди за зареєстрованим місцем проживанням боржника. Боржника за вищевказаною адресою не виявлено. Доступу до квартири не надано. Майновий стан боржника перевірити не виявилося можливим. Тобто боржник ОСОБА_1 взагалі не виконує своїх обов`язків як сторони виконавчого провадження, офіційних джерел доходу не має, однак отримує неофіційний дохід (про що свідчать неодноразові перетинання кордону), але приховує інформацію про такий дохід, не має рахунків, відкритих у банківських установах, не має у власності ні транспортних засобів, ні нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення. Водночас, незважаючи на достеменну обізнаність щодо факту відкриття виконавчого провадження, щодо необхідності виконання судового рішення, законних вимог приватного виконавця, ОСОБА_1 , всупереч вимогам вищевказаних норм чинного законодавства України, не виконав своїх обов`язків як боржника за виконавчим провадженням: до приватного виконавця не з`явився; декларацію про свої доходи, майно та пояснення щодо факту невиконання судового рішення не подав; до житла виконавця не допустив; жодних дій, спрямованих на виконання судового рішення, не здійснив. На підставі зазначеного, приватний виконавець вжив всіх можливих заходів для виконання рішення, однак такі заходи, не призводять до належного виконання рішення суду. Водночас боржник не виконує рішення суду; доступу до квартири боржник не надає; здійснити перевірку майнового стану за місцем реєстрації немає можливості, в зв`язку з чим необхідно отримати ухвалу про примусове проникнення до житла боржника з метою виявлення, опису та арешту боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що подання про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

На виконанні у приватного виконавця Бабенко Д.А. знаходяться виконавчі листи № 640/17189/18, видані 18.07.2019 року Київським районним судом м. Харкова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 355401 грн. 95 коп. та судового збору в сумі 3554 грн. 02 коп.

19.08.2019 р. приватним виконавцем Бабенко Д.А. відкрито виконавчі провадження з примусового виконання вищевказаних виконавчих листів ВП № 59841101 та ВП № 59840715 та накладено арешт на все майно боржника у межах суми боргу.

Приватним виконавцем Бабенко Д.А. направлені запити до Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Регіонального сервісного центру МВС в Харківській області, Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ГУ Державної міграційної служби в Харківській області, Департаменту реєстрації Харківської міської ради. Відповідно до наданих відповідей установ, до яких вчинялися запити та направлялися вимоги про надання інформації, встановлено, що у боржника відсутні джерела доходу та рахунки у банківських установах; транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

Місце проживання боржника зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно актів приватного виконавця Бабенко Д.А. від 29.08.2019 року, 19.09.2019 року, 13.04.2020 року здійснено виїзд за адресою: АДРЕСА_1 , боржника за вищевказаною адресою не виявлено, доступу до квартири не надано, майновий стан боржника перевірити не виявилося можливим.

Приватний виконавець Бабенко Д.А., посилаючись на п.13 ч.3 ст.18 Закону України Про виконавче провадження звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 439 ЦПК встановлено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про виконавче провадження стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника.

Відповідно до ст. 28 Закону України Про виконавче провадження боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Надані приватним виконавцем Бабенко Д.А. матеріали свідчать про те, що постанови приватного виконавця від 19 серпня 2019 року про відкриття виконавчих проваджень та про їх об`єднання в одне провадження дійсно були направлені на адресу боржника ОСОБА_1 , однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів отримання їх боржником. Тобто, фактично боржнику ОСОБА_1 не було відомо про відкриття виконавчого провадження. Сам факт направлення державним виконавцем, постанови про відкриття виконавчого провадження не доводить факт обізнаності боржника про дане провадження.

В наданих приватним виконавцем Бабенко Д.А. актах від 29.08.2019 року, 19.09.2019 року, 13.04.2020 року відсутні відомості, які підтверджують присутність боржника ОСОБА_1 при їх складанні та перешкоджанні боржника в проведенні виконавчих дій.

Приватним виконавцем Бабенко Д.А. не надано належних доказів на підтвердження умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання судового рішення.

Згідно наданого приватним виконавцем Бабенко Д.А. Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_3 належить ОСОБА_3 . Доказів, що в квартирі знаходиться майно боржника ОСОБА_1 або його кошти не надано.

Приватним виконавцем Бабенко Д.А. не доведено суду, що примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 є тим примусовим заходом вжитим приватним виконавцем, який ефективно, своєчасно і в повному обсязі буде сприяти виконанню виконавчого провадження, враховуючи наступне.

Недоторканість житла гарантується статтею 30 Конституції України, відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Україна є правова держава. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ч.2 ст. 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов`язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов`язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч.1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року).

Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага. В Україні як правовій державі визнається і діє принцип верховенства права (стаття 1, частина перша статті 8 Конституції України), який передбачає панування права в суспільстві і вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом, завданням якого є, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про відсутність достатніх правових підстав для примусового проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а тому подання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 439 ЦПК України, Законом України Про виконавче провадження , суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Бабенко Дмитра Анатолійовича про вирішення питання про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяті днів з дня складання ухвали.

Ухвала складена та підписана 04.05.2020р.

СУДДЯ