Постанова

від 05.05.2020 по справі 910/15923/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2020 р. Справа№ 910/15923/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Агрикової О.В.

Коробенка Г.П.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Державного підприємства "Сетам"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2020

у справі №910/15923/19 (суддя Полякова К.В.)

за позовом Адвокатського бюро "Віктора Дасюка"

до Державного підприємства "Сетам"

про стягнення 5000 грн.,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Адвокатське бюро "Віктора Дасюка" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Сетам" (далі - відповідач) про стягнення 5000,00 грн. збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок прийняття відповідачем протиправного рішення щодо визначення переможця процедури закупівлі, позивач змушений був звернутися з відповідною скаргою до Антимонопольного комітету України та сплатити за її подання 5000 грн.

Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що у його діях відсутній склад цивільного правопорушення, а заявлені позивачем витрати не є збитками, оскільки понесені з метою реалізації права на оскарження процедури державної закупівлі, а не у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача по відношенню до позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28 січня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Сетам" на користь Адвокатського бюро "Віктора Дасюка" 5000 грн. збитків, а також 1921 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Сетам" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, зокрема відсутня наявність безпосереднього причинного зв`язку між діями відповідача та понесеними позивачем витратами, а заявлені позивачем витрати не є збитками, оскільки понесені з метою реалізації права на оскарження процедури державної закупівлі, а не у зв`язку з протиправною поведінкою відповідача по відношенню до позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19 березня 2020 року поновлено строк апеляційного оскарження, відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 10.04.2020, зобов`язано відповідача у строк до 25.03.2020 направити позивачу копії додатків до апеляційної скарги, докази направлення надати суду у строк до 05.04.2020.

02 квітня 2020 року від відповідача, на виконання вимог ухали суду, надійшов лист з доказами направлення позивачу 26.03.2020 додатків до апеляційної скарги.

03 квітня 2020 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що протиправним рішенням відповідача позивачу були завдані збитки, понесені у зв`язку із оскарженням цього рішення, і у діях відповідача є повний склад цивільного правопорушення. Також звертає увагу суду на те, що відповідач направив йому копії додатків до апеляційної скарги з пропущенням встановленого судом строку.

Апеляційний господарський суд, враховуючи Постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), якою на території України введено карантин до 11.05.2020, а також Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020 та яким, зокрема, продовжено процесуальні строки на строк дії карантину, вважає за можливе визнати належним виконання ухвали суду в частині направлення відповідачем позивачу копій додатків до апеляційної скарги з пропуском встановленого судом строку лише на один день.

Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01 серпня 2019 року відповідачем на веб-порталі "ProZorro" було оприлюднене оголошення UA-2019-08-01-002189-b про проведення відкритих торгів по ДК 021:2015 код CVP 79110000-8, предмет закупівлі - послуги з юридичного консультування та юридичного представництва (адвокатські послуги).

За результатами розкриття тендерних пропозицій, тендерним комітетом відповідача прийнято рішення від 03.09.2019 № 495, оформлене протоколом, відповідно до якого відповідач встановив, що тендерна пропозиція Адвокатського об`єднання "Юридична компанія "Клеверс" відповідає кваліфікаційним критеріям та вимогам і вирішено прийняти рішення про намір укласти договір з учасником - переможцем Адвокатським об`єднанням "Юридична компанія "Клеверс".

Зі змісту вказаного протоколу також вбачається, що одним із учасників торгів було Адвокатське бюро "Віктора Дасюка" (пункт 5.5 протоколу).

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач звернувся із скаргою від 06.09.2019 до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

За подання скарги позивачем, відповідно до ст.18 Закону України "Про публічні закупівлі", було сплачено 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №18 від 05.09.2019.

27 вересня 2019 року вказаною комісією прийнято рішення №13840-р/пк-пз, яким встановлено порушення відповідачем вимог ст.30 Закону України "Про публічні закупівлі" та зобов`язано відповідача скасувати рішення про визначення адвокатського об`єднання "Юридична компанія "Клеверс" переможцем процедури закупівлі.

На виконання вказаного рішення відповідачем прийнято рішення про відхилення тендерної пропозиції адвокатського об`єднання "Юридична компанія "Клеверс", оформлене протоколом від 04.10.2019 № 512, оскільки тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

09 жовтня 2019 року відповідач розглянув та відхилив тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр стратегічних рішень", рішення щодо чого оформлено протоколом розгляду тендерної пропозиції № 516.

Надалі, 16 жовтня 2019 року відповідачем на засіданні тендерного комітету прийнято рішення, оформлене протоколом №517, яким визнано торги на закупівлю послуг такими, що не відбулися на підставі абзацу 3 частини 2 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв`язку із скороченням видатків на здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг.

Таким чином, у зв`язку із оскарженням рішення відповідача позивач при поданні скарги до Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель сплатив грошові кошти в сумі 5000 грн.

У зв`язку із викладеними обставинами позивач просив суд стягнути вказані кошти з відповідача, як збитки, завдані неправомірним рішенням відповідача, посилаючись на статті 22, 614, 1166 Цивільного кодексу України та ст.11, 18 Закону України "Про публічні закупівлі".

Заперечуючи проти позову як суді першої інстанції, так і у апеляційній скарзі, відповідач посилався на відсутність у його діях складу цивільного правопорушення, оскільки оскарження рішення було правом, а на обов`язком позивача, тому, відповідно, позивач не був та не міг бути примушений до подання скарги ат сплати відповідного платежу за розгляд справи.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції прийшов до висновку щодо їх доведеності та обґрунтованості.

Північний апеляційний господарський суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 144 Господарського кодексу України (далі - ГК України) також встановлено, що майнові права та майнові обов`язки суб`єкта господарювання можуть виникати, у тому числі, внаслідок заподіяння шкоди іншій особі.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним грошових витрат (збитків), завданих неправомірним рішеннями відповідача за результатами процедури закупівлі, отже, правовідносини, які виникли між сторонами у справі з приводу стягнення заявленої позивачем до стягнення суми, є позадоговірними, а тому до цих правовідносин застосовуються положення глави 82 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 22 ЦК України до збитків відносяться, серед іншого, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Частинами 1 та 2 ст.1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди та її розміру, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти:

а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом вказаної статті завдана шкода відшкодовується в повному обсязі.

в) Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність сукупності всіх вищезазначених умов є обов`язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

За таких обставин на позивача покладається обов`язок довести обґрунтованість своїх вимог, а саме: наявність шкоди, протиправність поведінки того, хто заподіяв шкоду, та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Відповідач же, у свою чергу, повинен довести відсутність своєї вини, оскільки вказана стаття встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, яка означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем було прийняте рішення, яке стосувалось прав позивача та яке за результатами його оскарження було визнане неправомірним рішенням Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель і відповідача було зобов`язано скасувати це рішення.

Наявні у справі матеріали також свідчать про те, що внаслідок прийняття відповідачем неправомірного рішення, позивач поніс витрати у сумі 5000 грн за подання відповідної скарги з метою відновлення своїх порушених прав.

Між збитками та протиправною поведінкою відповідача існує прямий причинний зв`язок, оскільки саме протиправна поведінка відповідача стала підставою для оскарження його рішення та понесення відповідних витрат.

Тобто, у даному випадку наявні збитки, протиправна поведінка заподіювача збитків, встановлена рішенням уповноваженого органу, а також причинний зв`язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача. Що ж до вини, то відповідачем не доведено відсутності своєї вини при прийнятті рішення, яке було прийнято з порушенням чинного законодавства.

Посилання відповідача про те, що позивач з власної ініціативи оскаржив рішення відповідача, оскільки такий обов`язок не встановлено законом, а тому сплачені позивачем кошти не є збитками, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки право на оскарження рішення у процедурі закупівель прямо передбачено Законом України "Про публічні закупівлі" і вказаним Законом (ч.ч.2, 7 ст.18) також встановлено необхідність справляння плати за подання скарги, розмір якої визначався Постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №291 та становив 5000 грн.

Оскільки за результатами розгляду поданої позивачем скарги було встановлено неправомірність рішення відповідача, тому кошти, сплачені позивачем для відновлення його порушеного права, є збитками у розумінні ст. 22 ЦК України.

Враховуючи, що позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення, а відповідачем не доведено відсутності його вини, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо доведеності і обґрунтованості позовних вимог, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Сетам" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28 січня 2020 року - без змін.

2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05.05.2020.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді О.В. Агрикова

Г.П. Коробенко