Рішення

від 28.04.2020 по справі 903/8/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 квітня 2020 року Справа № 903/8/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Костюк С. В., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом Чаплинського управління водного господарства

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд ресурс

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 216337,97 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача: н/з;

від відповідача: н/з.

У зв`язку з неявкою сторін запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ст. 222 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Встановив:

позивач - Чаплинське управління водного господарства звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд ресурс в якому просить визнати недійсними: додаткові угоди № 1, 2, 3, від 30.05.2018, 31.05.2018, 01.06.2018 відповідно до договору № МШКк 0815 від 29.05.2018 та стягнути сплачені кошти по даних угодах в сумі 216337,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладені між позивачем та відповідачем додаткові угоди № 1 від 30.05.2018, № 2 від 31.05.2018, № 3 від 01.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями № МШКк 0815 від 29.05.2018 суперечать вимогам п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі , оскільки додатковими угодами збільшено ціну товару по всіх позиціях більш ніж на 20% з одночасним зменшенням об`єму поставок; вказує, що у відповідача відсутні обґрунтовані підстави підвищення цін на нафтопродукти. Щодо вимоги про стягнення коштів за додатковими угодами вказує, що за ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що по`вязані з його недійсністю, а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати сплачені позивачем кошти за даними угодами.

При нормативному обґрунтуванні позову посилається на норми ст.ст. 203, 208, 215, 216, 638, 712 Цивільного кодексу України та Закон України Про публічні закупівлі .

Ухвалою суду від 08.01.2020 позовну заяву Чаплинського управління водного господарства залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 21.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.02.2020, зобов`язано відповідача надати суду відзив, позивача відповідь на відзив.

11.02.2020 відповідач через відділ документального забезпечення та контролю подав відзив на позовну заяву № 42 від 11.02.2020 в якому просить у задоволені позову відмовити повністю, оскільки вважає вимоги безпідставними; вказує, що при укладенні додаткових угод до договору поставки ціни за одиницю товару збільшувались не більше ніж на 10 % кожного разу з урахуванням попередньо внесених до договору поставки змін, крім того зазначені зміни не призвели до збільшення визначеної у договорі поставки суми. Щодо твердження позивача, що дані викладені у довідках не підтверджують коливання цін на ринку нафтопродуктів, вказує, що чинним законодавством не регламентовано та не визначено, якими саме документами може підтверджуватися коливання ціни товару на ринку, не визначено їх форму та зміст.

Ухвалою суду від 18.02.2020 відкладено підготовче засідання на 10.03.2020.

Ухвалою суду від 10.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 23.03.2020.

Згідно довідки про неможливість проведення судового засідання від 23.03.2020 судове засідання по справі № 903/8/20, призначене на 23.03.2020 не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Костюк С. В. у відпустці.

Ухвалою суду від 30.03.2020 повідомлено сторін про проведення розгляду справи по суті 14.04.2020.

Ухвалою суду від 14.04.2020, за клопотанням відповідача, відкладено розгляд справи по суті на 28.04.2020.

Сторони в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча вчасно та належно були повідомленні про час та місце судового засідання.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи вищенаведене та те, що сторони в судовому процесі належно повідомлені про розгляд справи, суд розглядає справу за наявними в ній доказами із-за відсутності представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

за результатами процедури відкритих торгів 29.05.2018 між Чаплинським управлінням водного господарства (Покупець) та ТзОВ Нафтотрейд ресурс (Постачальник) укладено договір № МШКк0815 поставки нафтопродуктів оптовими партіями, за умовами якого Постачальник зобов`язався постачати Покупцю нафтопродукти партіями, а Покупець - прийняти товар та оплатити його вартість на умовах договору (а.с.12-16).

Відповідно до пункту 2.1 договору ціна за одиницю виміру кількості товару встановлюється за погодженням сторін у видаткових накладних за товар. Ціна включає податки, збори та інші обовя`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України. до ціни товару входить також вартість зберігання товару Постачальником на умовах, передбачених даним договором та протягом строку дії карток на пальне.

Загальна сума договору становить: 919672,50 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20 %: 183934,50 грн, разом сума договору становить: 1103607,00 грн з ПДВ (п. 2.2 договору).

Згідно специфікації товару, яка є невід`ємним додатком № 1 до договору поставки № МШКк0815 від 29.05.2018 сторони погодили ціни на товар: бензин А-95 - 21,375 грн без ПДВ, бензин А-92 - 20,692 грн без ПДВ, дизельне паливо - 19,709 грн без ПДВ (а.с.17).

У пункті 10.9 договору встановлено, що договір набирає сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання сторонами.

Договір підписано уповноваженими представниками сторін і скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено, не розірвано, не визнано недійсним. Таким чином, договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої і другої статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, за своєю правовою природою укладений учасниками справи договір є договором поставки товару.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Однією з істотних умов договору поставки є ціна товару.

В подальшому сторонами укладено три додаткові угоди до договору:

- додаткова угода №1 від 30.05.2018 до договору №МШКк0815 від 29.05.2018 за змістом якої відповідно до пп.2 п. 4 ст. 36 ЗУ Про публічні закупівлі , у зв`язку із зміною роздрібних цін на ринку нафтопродуктів станом на 20 квітня 2018 року, що підтверджено ціновою довідкою, виданою Херсонською Торгово - Промисловою палатою №Ви - 75 від 16 травня 2018. Сторони домовились змінити (збільшити) ціну за одиницю товару (за 1 літр) не більше ніж на 10 відсотків, встановивши нові ціни на товар; бензин А-95 - 23,512 грн без ПДВ, бензин А-92 - 22,761 грн без ПДВ, дизельне паливо - 21,679 грн без ПДВ;

- додаткова угода №2 від 31.05.2018 до договору №М1ПКк0815 від 29.05.2018 за змістом якої відповідно до пп.2 п. 4 ст. 36 ЗУ Про публічні закупівлі , у зв`язку із зміною роздрібних цін на ринку нафтопродуктів станом на 24 квітня 2018 року, що підтверджено ціновою довідкою, виданою Миколаївською Торгово - Промисловою палатою №26-0068 від 26 травня 2018. Сторони домовились змінити (збільшити) ціну за одиницю товару (за 1 літр) не більше ніж на 10 відсотків, встановивши нові ціни на товар: бензин А-95 - 25,863 грн без ПДВ, бензин А-92 - 25,037 грн без ПДВ, дизельне паливо - 23,846 грн без ПДВ;

- додаткова угода №3 від 01.06.2018 до договору №МШКк0815 від 29.05.2018 за змістом якої відповідно до пп.2 п. 4 ст. 36 ЗУ Про публічні закупівлі , у зв`язку із зміною роздрібних цін на ринку нафтопродуктів станом на 23 травня 2018 року, що підтверджено ціновою довідкою, виданою ДП Державний інформаційно - аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків №231/384 від 25 травня 2018 р. Сторони домовились змінити (збільшити) ціну за одиницю товару (за 1 літр) не більше ніж на 10 відсотків, встановивши нові ціни на товар: бензин А-95 - 26,575 грн без ПДВ, бензин А-92 - 25,742 грн без ПДВ, дизельне паливо - 24,492 грн без ПДВ.

Внаслідок послідовного укладення протягом трьох днів додаткових угод до договору сторони збільшили ціну товару: А92 - з 20,692 грн/л до 25, 742 грн/л, А95 - з 21, 375 грн/л до 26, 575 грн/л, ДП - з 19, 709 грн/л до 24, 492 грн/л, тобто більше ніж на 20% по всіх позиціях товару.

Підставою для внесення таких змін до договору стало обґрунтування відповідача необхідності збільшення ціни договору з посиланням на цінові довідки Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 26.04.2018 № 26-0068, Херсонської Торгово-промислової палати від 16.05.2018 № Ви-75 та інформаційної довідки ДП Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків № 231/384 від 25.05.2018 (а.с.22-24).

Статтею 632 ЦК України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Позивач вважає, що укладені сторонами додаткові угоди мають бути визнані недійсними, оскільки їх укладення не відповідає приписам чинного законодавства.

У свою чергу, відповідач заперечив проти вимог позивача, посилаючись на те, що зміна ціни товару була обґрунтованою, економічно доцільною і не суперечила вимогам Закону України Про публічні закупівлі .

Суд дійшов висновку, про наявність підстав для визнання додаткових угод до договору недійсними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільним прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним (ч.2 ст. 16 ЦК України).

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Сторони уклали договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України Про публічні закупівлі , який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою вказаного Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 3 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю роз`яснено, що згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України Про публічні закупівлі істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадку зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, норма пункту 2 частини четвертої статті 36 Закону поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Разом з тим, виходячи зі змісту частини першої статті 653 ЦК України, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Ураховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Слід зазначити, що договір було укладено 29.05.2018, а вже 30.05.2018 сторони почали збільшувати ціну товару, що не відповідає принципам Закону України Про публічні закупівлі .

Так, внаслідок послідовного укладення протягом трьох днів додаткових угод до договору сторони збільшили ціну товару: А92- з 20,692 грн/л до 25,742 грн/л, А95 - з 21,375 грн/л до 26,575 грн/л, ДП - з 19,709 грн/л до 24,492 грн/л, тобто більше ніж на 24 %.

Водночас, для прийняття рішення про збільшення ціни товару повинні бути обґрунтовані підстави, зокрема, підтвердження (довідка, експертний висновок) компетентних органів (установ, організацій) про підвищення цін на ринку відповідної продукції.

Згідно з роз`ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. Перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, не є вичерпним.

В даному випадку підставою для внесення таких змін до договору стало обґрунтування відповідача щодо необхідності збільшення ціни договору з посиланням на цінові довідки Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області від 26.04.2018 № 26-0068, Херсонської Торгово-промислової палати від 16.05.2018 № Ви-75 та інформаційної довідки ДП Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків № 231/384 від 25.05.2018.

Разом з тим, цінові довідки свідчать про середній рівень ринкової вартості товару, а не про коливання (збільшення чи зменшення ціни за одиницю товару на ринку) за період з дати укладення договору до дати укладання додаткових угод до договору. Відповідно, дані, викладені у цінових довідках не можуть підтверджувати вартість продукції станом на дату укладення додаткових угод до договору, а також підтверджувати наявність коливання ціни станом на дати укладення додаткових угод до договору.

Укладення додаткових угод до договору, на наступний день після підписання договору, щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України Про публічні закупівлі .

Водночас, як слідує з вищезазначеного, цінові довідки датовано 26.04.2018, 16.05.2018 та 25.05.2018, тобто на момент укладення договору поставки, а саме 29.05.2018 відповідач мав інформацію про ціни на нафтопродукти, однак уклав договір за цінами вказаними в специфікації (додатку № 1) до договору; тобто з метою одержати перемогу у відкритих торгах міг навмисно занизити ціну на товар, а після укладення договору збільшити ціну шляхом укладення додаткових угод, що і було зроблено.

Щодо вимог про застосування наслідків недійсності правочину, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 216337,97 грн, то вона не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Частиною першою статті 216 ЦК України, на яку посилається позивач, передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Суб`єкти господарювання вправі розраховувати на дохід від укладених правочинів. Водночас пропозиція постачальника про зміну (збільшення) ціни не є обов`язковою для покупця.

За таких обставин постачальник вправі розраховувати на отримання (залишення) у своїй власності доходу від укладеного договору.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину, може бути заявлена як самостійно, так і бути об`єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе).

Правовими наслідками недійсності правочину є двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за умовами, дійсними на момент відшкодування. Одностороння реституція чинним законодавством не передбачена.

З матеріалів справи слідує, що позивачем сплачено 1103126,40 грн за договором поставки з урахуванням оспорюваних додаткових угод до нього, а відповідачем - поставлено товар на вказану суму; згідно пункту 2.2 договору ціна (загальна вартість) цього договору становить 1103607,00 грн (у тому числі ПДВ - 183934,50 грн).

Таким чином, згідно з умовами договору (без урахування додаткових угод до нього, які визнані недійсними) позивач мав сплатити за товар 1103607,00 грн, а відповідач, у свою чергу - поставити 10000 л бензину А-95, 14400 л бензину А-92, 20700 л дизельного палива.

Встановивши, що позивачем сплачено кошти за договором не в повному обсязі, а відповідачем здійснено поставку товару не в повному обсязі, внаслідок чого має місце неналежне виконання умов договору його сторонами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування реституції до спірних правовідносин, оскільки договір є чинним, недійсним у судовому порядку не визнавався та є обов`язковим до виконання його сторонами.

При вирішенні спору врахована правова позиція Верховного Суду у справі № 915/1868/18 від 12.09.2019.

В силу положень ст. ст. 73 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки спір до розгляду доведено з вини відповідача, сплачений позивачем судовий збір в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд України,-

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 30.05.2018, № 2 від 31.05.2018, № 3 від 01.06.2018 до договору поставки нафтопродуктів оптовими партіями № МШКк 0815 від 29.05.2018, які укладені між Чаплинським управлінням водного господарства (вул.Військова,2 смт.Чаплинка, Херсонська область, 75200; код ЄДРПОУ 01034679) та Товариством з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд ресурс (вул.Кременецька,38, м.Луцьк, Волинська область, 43010; код ЄДРПОУ 33680859).

3. Відмовити у позові в частині стягнення коштів в сумі 216337,97 грн, як застосування наслідків недійсності правочинів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Нафтотрейд ресурс (вул.Кременецька,38, м.Луцьк, Волинська область, 43010; код ЄДРПОУ 33680859) на користь Чаплинського управлінням водного господарства (вул.Військова,2 смт.Чаплинка, Херсонська область, 75200; код ЄДРПОУ 01034679) 1921,00 грн витрат по судовому збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом строку, встановленого ст.256 ГПК України, та п.4 розділу Х «Прикінцевих положень» ГПК України в порядку, передбаченому розділом IV ГПК України, з урахуванням приписів розділу ХІ «Перехідні положення» .

Дата складення повного

судового рішення

05.05.2020.

Суддя С. В. Костюк