Ухвала

від 30.04.2020 по справі 910/5904/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.04.2020Справа № 910/5904/20

Суддя Борисенко І.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта Транс"

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про стягнення коштів 90781,19 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява позивача до відповідача про стягнення 90 781,19 грн.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з приписами статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, передбачено справляння судового збору.

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік станом на 01.01.2020 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 102,00 грн.

Так, при поданні позовної заяви позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 2 102,00 грн.

Проте, позивачем сплачено 1361,72 грн., про що зазначено самим позивачем в позові та додано до позовної заяви платіжне доручення №1662 від 24.04.2020 на суму 1 361,72 грн.

Тобто, судом встановлено, що позивачем за подану до суду позовну заяву сплачено судовий збір лише у розмірі 1 361,72 грн., замість належних до сплати 2 102,00 грн. тобто у меншому розмірі ніж передбачено законодавством за розгляд вказаних вимог, а отже позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Отже, позивачу належить доплатити 740,28 грн. судового збору.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Положеннями ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов`язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.

Відповідно до вимог "Правил надання послуг поштового зв`язку", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

За приписами п.п. 59, 61 зазначених вище Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

Таким чином, належним доказом відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Суд вказує, що згідно із ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України " Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За змістом п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців").

Таким чином, у випадках, передбачених статтею 172 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб`єкта господарювання.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача, є: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44.

Відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо найменування та місцезнаходження відповідача: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, суд вважає достовірними.

Проте, позивачем згідно опису направляється копія позовної заяви та додані документи на адресу відповідача: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 4.

Позивачем жодним чином не підтверджено суду, що вказана адреса є вірним місцезнаходженням відповідача або дійсною поштовою адресою відповідача, а рівно суду не доведено виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України.

Отже, позивачем не надано суду доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів за адресою місцезнаходження відповідача, яка є достовірною: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, листом з описом вкладення та чеком на підтвердження факту надання послуг.

Таким чином, позивач не виконав вимоги вищевказаних норм, оскільки наданий суду опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З наведених підстав позовна заява залишається без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:

- надання доказів сплати недоплаченого судового збору в розмірі 740,28 грн.;

- подання до суду доказів направлення позовної заяви з доданими до неї документами на адресу місцезнаходження відповідача (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44).

Ухвала набрала законної сили 30.04.2020 та не підлягає оскарженню.

Суддя І.І. Борисенко