Постанова

від 04.01.2021 по справі 910/5904/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" січня 2021 р. Справа№ 910/5904/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Калатай Н.Ф.

Пашкіної С.А.

без виклику учасників процесу

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 (повне рішення складено 31.07.2020)

у справі №910/5904/20 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта Транс"

до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп"

про відшкодування коштів розмірі 90 781,19 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванта Транс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування шкоди у розмірі 90 781,19 грн, з яких: 71 786,00 грн основний борг, 933,22 грн інфляційні втрати, 1 726,89 грн 3% річних, 16 334,67 грн пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 у справі №910/5904/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта Транс" задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, 4, ідентифікаційний код 24175269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта Транс" (04210, м. Київ, пр-т. Героїв Сталінграду, буд. 10-а, корп. 9, прим.1, ідентифікаційний код 41926131) 71 786 (сімдесят одна тисяча сімсот вісімдесят шість) грн суму страхового відшкодування, 933 (дев`ятсот тридцять три) грн 22 коп. інфляційних витрат, 1 726 (одну тисячу сімсот двадцять шість) грн 89 коп. 3% річних, 5 817 (п`ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн 61 коп. пені, а також 1 858 (одну тисячу вісімсот п`ятдесят вісім) грн судового збору. В решті в задоволенні позову відмовлено.

Рішення обґрунтоване тим, що відновлювальний ремонт деталей та вузлів, що не мали пошкоджень, підлягає відшкодуванню у повному обсязі із врахуванням розміру зносу 70% та франшизи.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 у справі №910/5904/20. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 у справі №910/5904/20 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванта Транс" до Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про відшкодування шкоди відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Зокрема апелянт посилається на те, що задовольняючи позов, суд першої інстанції стягнув з відповідача страхове відшкодування за пошкоджені деталі транспортного засобу, які були на останньому ще при страхуванні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2020 у справі № 910/5904/20 клопотання Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 у справі №910/5904/20 задоволено, поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження, зупинено дію рішення Господарського суду м. Києва 17.07.2020 у справі №910/5904/20, відкрите апеляційне провадження у справі №910/5904/20 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх установлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, установила наступне.

Між ТОВ "Аванта Транс" та ПрАт "УСК "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", укладено Договір страхування від 06.03.2018 р. №К-103133 відповідно до якого Відповідач бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату Позивачеві.

Відповідно до п. 19.1 Договору страховими ризиками за цим Договором визначаються певні події, на випадок яких здійснюється страхування і які мають ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно із нормами п. 19.1.5 Договору до страхових ризиків відносяться інші випадкові події, пов`язані із впливом на застрахований транспортний засіб фізичних, хімічних або біологічних чинників.

28.02.2019 з автомобілем DAF XF95.380 НОМЕР_1 стався вказаний страховий випадок, що призвів до пошкодження зазначеного автомобіля.

Виконуючи умови Договору, Позивач в письмовому вигляді у передбаченому чинним законодавством та Договором порядку повідомив Відповідача про страховий випадок, що стався 28.02.2019 р. з автомобілем DAF XF95.380 - НОМЕР_1 та надав всі, передбачені розділом 23 Договору документи.

Щодо страхового випадку Відповідачем створено страхову справу №208957.

Відповідно до норм ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний:

- ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

- протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику;

- при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом;

- ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування, а також при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

На підтвердження розміру заподіяного збитку Позивач надав Відповідачеві Рахунок на передплату від 09.04.2019 №1901073 від ТОВ "Трак Центр ЛТД" на суму 120478,48 грн, в тому числі ПДВ - 20079,75 грн

Відповідно до ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

На підставі Страхового акту №190000208957 у страховій справі №208957 Відповідачем прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 1457,94 грн з врахуванням франшизи у розмірі 0,5%, що за розрахунком Відповідача, становить 2970,00 грн

08.07.2019 платіжним дорученням №ЗР055700 страховик перерахував на користь ТОВ "ТРАК ЦЕНТР ТЛД" 1 457,94 грн

Відповідач повідомив Позивача про прийняте рішення у листі-повідомленні від 08.07.2019 №5423.

Рішення ґрунтувалося на тій обставині, що пошкоджень зазнала права частина автомобіля, яка на момент страхового випадку вже була пошкодженою та невідремонтованою.

Відповідно до п.20.2.4 договору, Позивач має право протягом дії Договору отримувати від Відповідача необхідні консультації, інформацію та пояснення щодо умов страхування.

Позивач, відповідно до умов п.20.2.4 договору, звернувся до Відповідача з проханням, викладеним у Листі від 18.11.2019 №5423 про отримання консультації у вигляді розгорнутого розрахунка страхового відшкодування у сумі 1457,94 грн, а також про надання копії Страхового акту №190000208957 для ознайомлення.

Проте, Відповідач не надав Позивачеві відповідь на запит та складений Страховий акт №190000208957 з розрахунком.

Листом від 25.11.2019 №9358 Відповідач відмовив Позивачеві у наданні розгорнутого розрахунку та копії страхового акту, обґрунтовуючи свою відмову тим, що це не передбачено Договором.

10 грудня 2019 року Позивачеві стало відомо про технічну помилку, допущену ТОВ "Трак Центр ЛТД" при наданні рахунку на передоплату, яка призвела до некоректного зазначення пошкоджених частин автомобіля, що підлягають ремонту та їх вартості.

Позивач звернувся до Відповідача із повторною заявою від 11.12.2019 №8 про перегляд рішення про виплату на підставі нового виправленого Рахунку на передоплату від 09.04.2019 №1901073 на загальну суму 129075,04 грн, у тому числі ПДВ-21512,51 грн

Також було направлено засобами електронного зв`язку лист із вкладеним виправленим рахунком на передоплату від 09.04.2019 №1901073 на офіційну адресу Відповідача, зазначену у Договорі.

Відповідач, розглянувши зазначену заяву про перегляд розміру страхового відшкодування, своїм рішенням, викладеним у листі від 12 січня 2020 року №443, відмовив у проведенні перерахунку. Рішення обґрунтовано тим, що неточності у наданому попередньо рахунку ТОВ "Трак Центр ЛТД" не впливають на розмір страхового відшкодування.

Рішення містить посилання на п.23.20 Договору, відповідно до якого, ремонт деталей, які на момент укладення Договору мали пошкодження, не відшкодовується.

В матеріалах справи міститься заява на страхування від 06 березня 2018 року, додатком №2 до якої є "Акт огляду транспортного засобу". В розділі 2 зазначеного акту зазначено, що на момент огляду наявні пошкодження кабіни: "Пошкодження переднього бампера, присутня іржа, пошкодження кабіни з лівої сторони".

Однак, у "Акті огляду транспортного засобу (дефектній відомості)" від 04 березня 2019 року (фіксація пошкоджень у результаті страхового випадку) зазначено характер пошкоджень, де вказано: "1. Руйнування пластикового козирка над лобовим склом; 2. Руйнування корпусу лівого дзеркала заднього виду, передня та задня частини; 3. Руйнування лівої підніжки; 4. Руйнування правої підніжки".

Отже, надані Відповідачем до відзиву документи, підтверджують те, що на момент укладення договору страхування, пошкоджень, зафіксованих у Акті огляду транспортного засобу (дефектній відомості)" від 04 березня 2019 року, що складений у результаті страхового випадку, не було, а відтак, вони підлягають відшкодуванню.

Відповідач не указав підстав, з яких у Розрахунку суми страхового відшкодування по справі №190000208957 від 02 липня 2019 року, який є Додатком до Страхового акту №190000208957 від 02 липня 2019 року, не включено повний перелік деталей, зазначений ТОВ "Трак Центр ЛТД" у Рахунку на передоплату від 09.04.2019 №1901073 на загальну суму 129 075,04 грн, в тому числі ПДВ.

У графі 20 зазначеного Розрахунку врахована вартість деталей, що замінюються (без врахування зносу деталей, що замінюються) зазначена у розмірі 14 759,81 грн, в той час як Рахунок на передоплату від 09.04.2019 р. №1901073 містить перелік деталей, що замінюються, на загальну суму 71 986,30 грн, з урахуванням ПДВ.

Отже у результаті страхового випадку зазнали пошкоджень деталі та вузли лівої частини кабіни автомобіля, які на момент укладення Договору не мали пошкоджень: дзеркало, козирок та панель були неушкодженими.

Нормами п.23.8 Договору передбачено, що відшкодовується вартість відновлювального ремонту або заміни тільки тих складових, вузлів та\або тих агрегатів, деталей ТЗ, пошкодження яких викликано безпосередньо страховим випадком та відповідають обставинам страхового випадку.

Згідно з п.23.10.1 Договору виплата страхового відшкодування здійснюється з вирахуванням безумовної франшизи.

Відтак, відновлювальний ремонт деталей та вузлів, що не мали пошкоджень, підлягає відшкодуванню у повному обсязі із врахуванням розміру зносу 70% та франшизи.

Відшкодуванню підлягають вартість відновлювальних робіт та фарбування у розмірі 53559,76 грн, в тому числі ПДВ (20%) - у повному обсязі; Фарба у розмірі 1080,00 грн; Кронштейна дзеркала з врахуванням зносу 70% - 1612,37 грн, в тому числі ПДВ 20%.; Дзеркала лівого з підігрівом дзеркала з врахуванням зносу 70% - 2259,57 грн, в тому числі ПДВ 20%.; Кріплення з врахуванням зносу 70% - 20,70 грн, в тому числі ПДВ 20%.; Накладка з врахуванням зносу 70% - 2431,23 грн, в тому числі ПДВ 20%.; Козирок з врахуванням зносу 70% - 4427,94 грн, в тому числі ПДВ 20%; Панель з врахуванням зносу 70%- 10818,57 грн, втому числі ПДВ 20%; Всього за рахунком: 76214,35 грн ., в тому числі ПДВ 20%. Франшиза становить - 2970,00 грн.

Відповідачем було виплачено на поточний рахунок ТОВ "ТРАК ЦЕНТР ЛТД" за рішенням Страховика від 08.07.2019 №9358 на підставі платіжного доручення від 08.07.2019 р. №ЗР055700 страхове відшкодування на загальну суму 1457,94 грн, з призначенням платежу: "Відшкод. зг.страх.акту №190000208957 від 02.07.19 за рем. DAF- НОМЕР_1 .ТОВ "АВАНТА ТРАНС".

Із урахуванням викладеного, до відшкодування відповідачем належить вартість ремонту у повному обсязі із врахуванням розміру зносу та франшизи, що становить 71786,00 грн

Статтею 625 Цивільного кодексу України установлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або Законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 726,89 грн та 933,22 грн інфляційних втрат.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 16334,67 грн колегія суддів відзначає наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до норм ст.20 Закону України "Про страхування" Страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно із умовами п.25.2 Договору за несвоєчасну виплату страхового відшкодування винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі облікової ставки НБУ, що діє під час виникнення заборгованості від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки, але не більше 10% заборгованості.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Отже ураховуючи вищенаведене вимога по стягнення пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 5817,61 грн

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, стосовного порушення Господарським судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, оскільки судом були дотримані всі вимоги щодо повного та всебічного розгляду справи.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - Приватне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 у справі №910/5904/20, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, колегія відзначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 17.07.2020 у справі №910/5904/20 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Княжа Вієнна Іншуранс Груп" на рішення Господарського суду міста м. Києва від 17.07.2020 у справі №910/5904/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста м. Києва від 17.07.2020 у справі №910/5904/20 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста м. Києва від 17.07.2020 у справі №910/5904/20.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 05.01.2021.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді Н.Ф. Калатай

С.А. Пашкіна