Рішення

від 11.07.2007 по справі 10/239-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/239-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"11" липня 2007 р.                                                                              Справа № 10/239-07

за позовом  Спільного Українсько-Білоруського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест”, м. Біла Церква

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога», с. Малополовецьке

про стягнення 337017,52 грн.

суддя                                                                                                              О.В.Тищенко

Представники:

від позивача: Кузнечікова О.В. (довіреність від 30.03.2007р.)

від відповідача: Малієнко Д.М. (довіреність від 10.07.2007р.)

Обставини справи:

        До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Спільного Українсько-Білоруського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест”, м. Біла Церква (позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога», с. Малополовецьке (відповідач) про стягнення 337017,52 грн. заборгованості, з яких:  317998,00 грн. основний борг, 3507,51 грн. сума інфляційних втрат, 14333,89 грн. штраф, 1178,12 грн. 3% річних та 1650,00 грн. витрат за  оплату послуг адвоката

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.04.2007р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 12.06.2007р. о 11:30 год.

Одночасно з позовом від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить накласти арешт на грошові кошти в сумі 337017,52  грн., які належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Перемога».

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2007р. позивачу відмовлено в задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 12.06.2007р. було продовжено стрк вирішення спору по справі № 10/238-07 на один місяць до 16.07.2007р.  

          Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, які виникли за Договором  від 26.01.2007р. № 02.0107 про порядок припинення  дії договору № 120906 від 12.09.2006р., щодо повернення сплачених грошових коштів за товар, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі  317998,00 грн.  

          Під час розгляду справи від представника позивача надійшла заява про збільшення  позовних вимог в частині стянення штрафних санкцій, а саме позивач просить стягнути: 5456,55 грн. суму інфляційних втрат, 37229,75 грн. штрафу, 3059,97 грн. 3% річних.

          Також,  позивачем було надано письмові пояснення щодо письмових доказів, а саме Договору № 02.0107 від 26.01.2007р. про припинення дії договору № 120906 від 12.09.2006р.

          Позивач зазначає, що  в тексті договору № 02.0107 від 26.01.2007р., а саме в п. 1.1 зазначено „Поэтому продавец и покупатель приняли решение прекратить действие  договору  № 050906 от 05.09.06р. без взаимных претензий», замість „Поэтому продавец и покупатель приняли решение прекратить действие  договору  № 120906 от 12.09.06р. без взаимных претензий».

          Позивач посилається на те, що  зазначена помилка виникла під час складання повного тексту договору № 02.0107 від 26.01.2007р. в електронній формі, оскільки 26.01.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено 5 ідентичних договорів про припинення дії господарських договорів, а отже помилка відповідальної особи сталася внаслідок заповнення   електронного змісту кожного наступного договору про припинення дії господарського договору  на підставі електронного шаблону попереднього договору.

            Представник позивача  в судовому засіданні 11.07.2007р. позовні вимоги підтримав, оскільки вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

          Відповідач в судове засідання 11.07.2007р. з'явився, але письмових заперечень не надав.

          Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані Господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу  за наявними в матеріалах справи  доказами.

Розглянувши  матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Спільним Українсько-Білоруським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест” (покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу № 120906 від 12.09.2006р.  (Договір), відповідно до умов якого продавець зобов”язується  передати  у власність  покупця, а покупець прийняти та оплатити  наступний товар: кукурудза  фуражна 3-го класу  в кількості 800 т., за ціною 500,00 грн. за одиницю, в тому числі НДС 20% - 83,33 грн. Загальна вартість товару 400000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 66666,67 грн.).

В п. 2.1 Договору зазначено, що строк поставки товару  до 30.10.2006р.

Згідно з п. 2.3.1 Договору  строк оплати: передоплата.  

27.10.2006р. між Спільним Українсько-Білоруським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест” (покупець) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Перемога» (продавець) було укладено Додаткову угоду  № 1 до Договору купівлі-продажу № 120906 від 12.09.2006р., відповідно до умов якої строни домовились, що кількість товару становить –615,3846 т, ціна за одиницю товару складає 650,00 грн. (в т. ч. ПДВ 20 % - 108,33 грн.) та погоджено строк поставки товру - до  31.012007р.

Позивачем на виконання своїх договірних зобов”язань було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 400000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 12.09.2006р. № 378.

В зв”язку з тим, що зерновий склад ТОВ „Солімпекс” на який було завезено  продавцем товр для передання покупцю не сертифіковано, а покупцю не вдалося отримати ліцензію на відправку товару в Республіку Біларусь, 26.01.2007р. сторонами було укладено Договір № 02.0107 про припинення дії Договору купівлі-продажу № 120906 від 12.09.2006р. (п. 1.1 Договору) (далі Договір № 02.0107 від 26.01.2007р.  ).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 02.0107 від 26.01.2007р. продавець не передає у власність покупця товар і повертає покупцю отримані в якості передоплати грошові кошти в сумі 400000,00 грн на розрахунковий рахунок покупця.

Згідно з п. 2.1 Договору № 02.0107 від 26.01.2007р. відповідач зобов”язався повернути  на розрахунковий рахунок позивача  суму сплаченого товару  за наступним графіком:

-          30% передоплати  повертається до 06.02.2007р.;

-          70% передоплати повертається до 15.02.2007р.

Відповідач свої зобов”язання за  Договором від 26.01.2007р. № 02.0107 виконав частково, а саме перерахував на розрахунковий рахунок позивача 82002,00 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Копії вищезазначених документів залучено до матеріалів справи, оригінали було надано суду для огляду у судовому засіданні.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором від 26.01.2007р. № 02.0107  складає   317998,00 грн., що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 10.05.2007р., який підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

 Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Так, згідно ст. 526 ЦК України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

          Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання).

          За таких обставин суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу в розмірі 317998,00 грн., яка  є обгрунтованою та правомірною.

          Позивачем відповідно до п. 3.1  Договору від 26.01.2007р. № 02.0107 нараховано штраф в розмірі 37229,75 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору від від 26.01.2007р. № 02.0107 у випадку несвоєчасного повернення грошових коштів, продавець сплачує покупцю штраф в розмірі 0,1% за кожен день прострочки від не перерахованої в строк грошових коштів.

Згідно з ст. 230 ГК України  штрафними  санкціями  у цьому  Кодексі  визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При цьому  розмір  санкцій   може   бути   встановлено   договором   у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або  у  певній,  визначеній  грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні   до  суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).          

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що нарахована сума штрафу у розмірі 37229,75 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем було нараховано суму інфляційних втрат в розмірі  5436,55 грн. та   3059,97грн. 3% річних.

          Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов”язань, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

          Враховуючи вищенаведене сума інфляційних втрат в розмірі 5436,55 грн. та розмір 3% річних в сумі  3059,97 грн. підлягає задоволенню.  

          Також, позивач просить стягнути витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 1650,00  грн.

Як вбачається з матеріалів справи за юридичні послуги адвоката позивач сплатив винагороду в сумі 1650,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 62 від 30.03.2007р.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються   з державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Відповідно до п. 10 Роз'яснення ВГСУ „Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України” від 04.03.1998 року за № 02-5/78 відшкодування цих витрат здійснюється на підставі документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує  сплату відповідних послуг.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне витрати понесені позивачем в сумі 1650,00 грн. за оплату юридичних послуг адвоката віднести до судових витрат.

Таким чином, задоволенню підлягає сума основного боргу в розмірі  317998,00 грн., 3059,97 грн. 3% річних, 5436,55 грн. сума інфляційних втрат та  37229,75 грн. штрафу.

          Судові витрати (державне мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, витрати за  оплату послуг адвоката) відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

          Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України господарський суд

                                                                       В И Р І Ш И В:

         1.  Позов задовольнити повністю.

         2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Перемога» (08555, Київська область, Фастівський район, с. Малополовецьке, вул. Молодіжна, 7, код ЄДРПОУ 30786226) на користь Спільного Українсько-Білоруського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю „Агроінвест” (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 194, код ЄДРПОУ 25295060) 317998,00 грн. основного боргу, 3059,97 грн. 3% річних, 5436,55 грн. суму інфляційних втрат та  37229,75 грн. штрафу, а також судові витрати:  3637,24 грн. державного мита,   118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1650,00 грн.  витрат за  оплату послуг адвоката Видати наказ.

        3.  Наказ  видати після набрання рішенням законної сили.

      Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя