Рішення

від 04.05.2020 по справі 640/23753/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

04 травня 2020 року м. Київ № 640/23753/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Морія-Плюс про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Морія-Плюс до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Морія-плюс з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 1307563/41697736 від 16.10.2019, № 1306376/41697736 від 15.10.2019, № 1306375/41697736 від 15.10.2019, № 1306374/41697736 від 15.10.2019, № 1306373/41697736 від 15.10.2019, № 1306372/41697736 від 15.10.2019, № 1306371/41697736 від 15.10.2019 комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, складені ТОВ Морія-Плюс податкові накладні № 13 від 14.08.2019, № 26 від 21.08.2019, № 27 від 22.08.2019, № 28 від 23.08.2019, № 29 від 27.08.2019, № 30 від 28.08.2019, № 31 від 29.08.2019 датою їх фактичного подання;

- зобов`язати Державну податкову службу України виключити ТОВ МОРІЯ-ПЛЮС з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2020 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення № 1307563/41697736 від 16.10.2019, № 1306376/41697736 від 15.10.2019, № 1306375/41697736 від 15.10.2019, № 1306374/41697736 від 15.10.2019, № 1306373/41697736 від 15.10.2019, № 1306372/41697736 від 15.10.2019, № 1306371/41697736 від 15.10.2019 комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені ТОВ Морія-Плюс податкові накладні № 13 від 14.08.2019, № 26 від 21.08.2019, № 27 від 22.08.2019, № 28 від 23.08.2019, № 29 від 27.08.2019, № 30 від 28.08.2019, № 31 від 29.08.2019 датою їх фактичного подання.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Морія-Плюс (ідентифікаційний код: 41697736, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд. 4/2, офіс 7) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код: 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 13 447,00 (тринадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. 00 копійок.

13 квітня 2020 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Морія-Плюс надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що задовольнивши позов суд не вирішив питання щодо зобов`язання Державної податкової служби України виключити ТОВ Морія-Плюс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення є обґрунтованою та підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що при винесенні рішення від 30.03.2020 в адміністративній справі № 640/23753/19 в резолютивній частині помилково вказано висновки суду без урахування позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України виключити ТОВ Морія-Плюс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117).

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2018 у справі № 826/1902/15, від 18.09.2018 у справі № 818/398/15, від 20.11.2018 у справі № 480/4006/18.

03 серпня 2018 року Наказом Державною фіскальною службою України № 523 затверджено Порядок взаємодії комісії контролюючого органу, структурних підрозділів та головних управлінь ДФС в областях, м. Києва та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок № 523).

Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку № 523 Комісіями регіонального рівня здійснюється:

розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії);

розгляд наданої Комісією ДФС інформації по платниках з ознаками ризиковості в день її надходження, внесення таких платників податку до переліку ризикових платників податків, а в разі прийняття відповідного рішення - виключення платників податку з переліку ризикових платників податків.

Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (пункт 7 Порядку № 523).

Згідно з пунктом 8 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються:

перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв;

матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків;

інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня.

Пунктом 9 Порядку № 523 встановлено, що інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв вноситься секретарями комісій регіонального рівня до АІС Податковий блок .

Інформація щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктами 1.1-1.5 Критеріїв вноситься відповідальними особами, яких включено до складу комісій регіонального рівня.

Відповідно до алгоритму дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 3), відповідальна особа (член комісії регіонального рівня) формує облікову картку в електронному вигляді у формі згідно з додатком 4 до Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 523 голова комісії регіонального рівня забезпечує надання Комісії ДФС письмових пояснень та матеріалів засідання такої комісії (подані платником податку копії документів; інформація про платників податку, наявна в ДФС; дані, які містяться в базах даних ДФС), що стали підставою для прийняття комісією регіонального рівня рішень. Письмові пояснення надаються окремо головою комісії, заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії.

Термін - протягом двох робочих днів з дня надходження запиту Комісії ДФС.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку про те, що у разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному пунктом 1.6 Критеріїв, включення його до переліку ризикових платників податку відбувається виключно за рішенням відповідної Комісії, яке приймається на її засіданні та оформлюється протоколом. Протокол підписується уповноваженими на те особами, які визначені пунктом 17 Порядку №117. До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Суд звертає увагу, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.12.2019 судом було витребувано від Головного управління ДПС у м. Києві матеріали, на підставі яких позивача було включено до переліку ризикових платників податків, рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві про включення ТОВ Морія-Плюс до переліку ризикових платників податків, протокол засідання комісії, на якому ТОВ Морія-Плюс внесено до переліку ризикових платників податків, витяг з Журналу ризикових платників податків ІТС Податковий блок щодо ТОВ Морія-Плюс .

Головним управлінням ДФС у м. Києві на виконання ухвали суду від 07.12.2019 не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп.1.6 п.1Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

Натомість, відповідачем у поданому до суду відзиві на адміністративний позов зазначено, що органи податкової служби, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 зупиняти реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних якщо наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником податків (п. 1.6 Порядку).

Таким чином, беручи до уваги викладене вище, суд приходить до переконання, що відповідачем рішення про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Морія-Плюс до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості не приймалося.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

В контексті наведеного суд зазначає, що відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи не доведено правомірність дій щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю Морія-Плюс до переліку ризикових платників податків, ураховуючи відсутність прийнятого рішення на засіданні Комісії.

На час виникнення спірних правовідносин Критерії ризиковості платника податків визначені у листі Державної фіскальної служби в Україні від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01, згідно з підпунктом 1.6 якого визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

З відзиву на позовну заяву судом встановлено, що у якості підстави для відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку, Головним управлінням ДФС у м. Києві у вказано наявність податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Проте, під час розгляду справи відповідачами не доведено перед судом, що позивач відповідає критеріям ризиковості, встановленим листом від 07.08.2019 № 1962/99-99-29-01-01.

Разом з цим, суд погоджується з доводами позивача, що внесення товариства до переліку ризикових платників перешкоджають провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в ЄРПН, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій (а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних), а також руйнує ділову репутацію позивача перед контрагентами.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, суд дійшов висновку про протиправність внесення Товариства з обмеженою відповідальністю Морія-Плюс до переліку ризикових платників податків та про наявність правових підстав для зобов`язання Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Морія-Плюс з переліку ризикових платників податків.

Таким чином, суд дійшов висновку про доцільність винесення додаткового рішення, яким зобов`язати Державну податкову службу України виключити ТОВ Морія-Плюс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Керуючись статтями 242-246, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Морія-Плюс про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

2. Зобов`язати Державну податкову службу України (ідентифікаційний код: 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) виключити ТОВ Морія-Плюс (ідентифікаційний код: 41697736, місцезнаходження: 03062, м. Київ, вул. Кулібіна, буд. 4/2, офіс 7) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

3. Копію додаткового рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Т.П. Балась