Ухвала

від 04.05.2020 по справі 640/9618/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 травня 2020 року м. Київ № 640/9618/20

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Літвінова А.В., ознайомившись з позовною заявою

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві з позовом в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 №40760-17.

зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у місті Києві відкоригувати інтегровану карту ОСОБА_2 (код НОМЕР_1 ) за платежем 71040000 шляхом вилучення з обліку зобов`язань за період червня 2019 року по момент винесення судового рішення.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що позивачка являється багатодітною матір`ю. Додатково зазначає, що у зв`язку з прийняттям спірної вимоги, накладено арешт на картковий рахунок, відкритий по виплаті допомоги при народженні дитини. Даний дохід, як вказує у своєму клопотанні позивачка є єдиним джерелом доходу.

Вирішуючи клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що суд може відстрочити сплату судового збору сторону за певних умов у разі, якщо її майновий стан є таким, що утруднює виконання цього обов`язку у повному обсязі.

Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору на підтвердження наведених у ньому обставин, які свідчать про незадовільний майновий стан, що перешкоджає виконанню обов`язку щодо сплати судового збору долучено засвідчену копію свідоцтва про народження її малолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Поміж тим, на підтвердження обставин наявності на утриманні ще двох дітей, як то вказано в клопотанні до матеріалів справи не надано. Крім того, позивачем не надано доказів наявності існування інших джерел доходу крім як отримання допомоги при народженні дитини. Варто зазначити, що позивачкою не надано доказів, що вона є матір`ю одиночкою, у якої на самостійному утриманні перебувають діти. Разом з тим, як вбачається з копії посвідчення багатодітної сім`ї, остання має чоловіка ОСОБА_4 .

Варто зазначити, що позовна заява підписана адвокатом, який здійснює професійну правничу допомогу. Разом з тим, відсутні докази, надання таким адвокатом безоплатної вторинної допомоги позивачці в рамках даної справи. Вказане також ставить під сумнів посилання позивачки на її незадовільний матеріальний стан.

За таких обставин суд позбавлений можливості врахувати майновий стан позивача та відстрочити сплату судового збору.

Зважаючи на те, що позивачем не надано документів, які підтверджують його незадовільний майновий стан, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року №3674-VI передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Тобто, позивачу при зверненні до суду з даною позовною заявою сплаті підлягає судовий збір у сумі 840,80 гривень (за 1 вимогу немайнового характеру) та 840,80 гривень (за 1 вимогу майнового характеру), однак, до позовної заяви доказів його сплати не долучено, а навпаки в позовній заяві в додатках вказано про клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Таким чином позивачу необхідно надати докази сплати судового збору в сумі 1681,60 гривень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки.

Керуючись, статтями 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Залишити позовну заяву без руху.

3. Встановити позивачу триденний строк з дня закінчення карантину для усунення недоліків позовної заяви.

Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова