Ухвала

від 05.05.2020 по справі 367/2597/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/2597/20

Провадження №2-з/367/110/2020

УХВАЛА

Іменем України

05 травня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області в складі головуючої судді Оладько С.І

при секретарі Герус Н

розглянувши у судовому засіданні в м.Ірпінь заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до товариства з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія Синергія 2+ про відшкодування шкоди

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою,згідно якої просить забезпечити його позов до товариства з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія Синергія 2+ про відшкодування шкоди та просить накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах ціни позову у сумі 322800грн,що знаходяться на усіх рахунках відповідача відкритих у АТ КБ ПРИВАТБАНК .Заборонити посадовим особам відповідача вчиняти будь-які дії із грошовими коштами,та або іншим майном в межах ціни позову у сумі 322800грн,що знаходяться у відповідача та/чи у інших осіб,зокрема банківських установах.

Суд , вивчивши матеріали справи ,вважає заяву такою,що не підлягає до задоволення.

Відповідно до ст .. 149 ЦПК України 1. Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

2. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч 1 ст..150 ЦПК України 1. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

Відповідно до положень п. 1 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК ( 1618-15 ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень п. 3 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

У судовому засіданні встановлено,що 30.04.2020р у провадження суду на розгляд надійшла справа №367/2597/20 за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія Синергія 2+ про відшкодування шкоди.Згідно змісту позовної заяви позивач просить стягнути із відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 322 800грн,витрати понесені у зв`язку із орендою квартири у сумі 103800грн,безпідставно отримані кошти у сумі 1920грн,вартість відновлювальних робіт у сумі 1920грн,вартість викраденого майна у сумі 2 342,9 грн ,10000грн на відшкодування витраченого часу на підготовку звернення до суду.

Ставлячи питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах ціни позову у сумі 322800грн,що знаходяться на усіх рахунках відповідача відкритих у АТ КБ ПРИВАТБАНК та заборонити посадовим особам відповідача вчиняти будь-які дії із грошовими коштами,та або іншим майном в межах ціни позову у сумі 322800грн,що знаходяться у відповідача та/чи у інших осіб,зокрема банківських установах,заявник не надав до суду доказів тих обставин,що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернулась до суду.Крім того,заявник не надав до суду доказів тих обставин,на яких саме рахунках у АТ КБ ПРИВАТБАНК знаходяться грошові кошти відповідача,на який саме рахунок відповідача,на якому знаходяться грошові кошти,він просить накласти арешт. Також ,ставлячи питання про заборону посадовим особам відповідача вчиняти будь-які дії із грошовими коштами,та або іншим майном в межах ціни позову у сумі 322800грн,що знаходяться у відповідача та/чи у інших осіб,зокрема банківських установах,позивач не конкретизував,щодо якого саме майна він просить заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії,у яких саме осіб,банківських установах перебуває майно чи грошові кошти відповідача, щодо якого позивач просить заборонити вчиняти будь-які дії.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у зазначений спосіб ,з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, суд відмовляє ОСОБА_1 у заяві про забезпечення його позову до товариства з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія Синергія 2+ про відшкодування шкоди.

Враховуючи,що сторони по справі в судове засідання не з"явились,відповідно до ст. 247 ч 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. 149- 153 ЦПК України,суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 відмовити у заяві про забезпечення його позову до товариства з обмеженою відповідальністю Обслуговуюча компанія Синергія 2+ про відшкодування шкоди.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 15 днів з дня виготовлення даної ухвали.

Суддя: С.І. Оладько