Рішення

від 20.08.2007 по справі 20-5/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/177

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"20" серпня 2007 р. справа № 20-5/177

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртатнафта-Центр”   (01021 м. Київ,  вул. Грушевського, 28/2 літ. А)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеропорт „Бельбек” (99013 м. Севастополь, Качинське шосе, 44-А )

про стягнення  заборгованості в розмірі 13541,76 грн.

Суддя Євдокимов І.В.

Представники сторін:

Позивач: Петров В.Ю., довіреність  № 02/03-610 від 10.05.2007;

Відповідач: не з'явився.

Суть спору:

Позивач, ТОВ „Укртатнафта-Центр”,  звернувся до суду з позовом до відповідача, ТОВ „Аеропорт „Бельбек”, про стягнення  заборгованості за договором № 07-ВР від 11.04.2006 про аеропортове обслуговування  в розмірі 13541,76 грн., з яких: 12281,87 грн. –основний борг, 1066,07 грн. –збитки від інфляції, 193,82 грн. – 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов'язки щодо оплати  наданих послуг.

Позивач також звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, а також на інше майно, яке належить відповідачеві.

Підстав для забезпечення позову суд не вбачає, так як  позивач недотримався вимог ст.ст. 66,67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві, проте як вбачається із матеріалів справи відповідачем отримана ухвала про порушення провадження по справі особисто 26.04.2007  (поштове повідомлення № 15054 від 03.05.2007 (а.с. 47).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.2007 між позивачем (Перевізник) та відповідачем (Аеропорт) був укладений договір на аеропортове обслуговування № 07-ВР.

Згідно з п. 1.1 договору відповідач зобов'язаний надати комплекс аеропортових послуг з обслуговування повітряного судна, пасажирів, вантажу, почти, ручної поклажі, забезпеченню їх безпеки, передпольотного медичного огляду членів екіпажу, забезпеченню митного та прикордонного контролю, метеообслуговуванню, заправлення  повітряного судна авіапальним та інші додаткові послуги в аеропорті „Бельбек”, а позивач зобов'язаний сплатити вартість наданих послуг згідно з п. 5.2 договору.

З 11.04.2006 по 16.08.2006 позивач здійснював оплату послуг згідно з п. 6.1 договору, та на підставі наданих відповідачем рахунків.

З 16.08.2006 змінений порядок розрахунків по договору.

На підставі цього, згідно з п. 5.2 договору позивачем 16.08.2006 перераховано в якості передоплати на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 20000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1532 від 16.08.2006.

В період з 16.08.2006 по 24.09.2006 відповідачем надано послуг на суму 7718,13 грн., що підтверджується актами виконаних робіт –форми „А” № 641 від 20.08.2006, формою „А” № 678 від 27.08.2006, формою „А” № 707 від 03.09.2006, формою „А” № 731 від 14.09.2006, формою „А” № 749 від 24.09.2006.

У зв'язку з рішенням Державної служби з нагляду за забезпеченням безпеки авіації Міністерства транспорту та зв'язку України від 25.09.2006 про тимчасове припинення дії сертифікату аеродрому ТОВ „Аеропорт Бельбек”, відповідачу заборонено виконувати свої зобов'язання, в тому числі і за вказаним договором.

Проте, відповідач не повернув невикористану грошову суму в розмірі 12281,87 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 13.03.2007 (а.с. 16).

22.03.2007 позивач направив на адресу відповідача претензію № 02/03-383 х вимогою повернути суму боргу в розмірі 12281,87 грн., але відповіді не отримав.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень  статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526  Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до  ч. 1 ст.  901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, вимоги   позивача про стягнення суми основного боргу обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Суму основного боргу позивач просить стягнути з урахуванням   3% річних та збитків від інфляції.  

Згідно ст. 611  Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом.

           Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три відсотку річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку сума 3% річних складає  193,82 грн., збитків від інфляції –1066,07 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 13541,76 грн., з яких: 12281,87 грн. –основний борг, 1066,07 грн. –збитки від інфляції, 193,82 грн. –3% річних.

Згідно ст.  ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 135,41 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 69, 75, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеропорт „Бельбек” (99013 м. Севастополь, Качинське шосе, 44-А,  код ЄДРПОУ  31763278, п/р 26002063581 в КФ АБ „Експрес-Банк”, МФО 384674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртатнафта-Центр”   (01021 м. Київ,  вул. Грушевського, 28/2 літ. А,  код  ЄДРПОУ 31751084, п/р 26006001304411 у ЗАТ „ОТП Банк” м. Києва,  МФО 300528) заборгованість в сумі  13541,76 грн., з яких: 12281,87 грн. –основний борг, 1066,07 грн. –збитки від інфляції, 193,82 грн. –3% річних,  витрати по сплаті державного мита в сумі 135,41 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

    Суддя                                                                                                    І.В.  Євдокимов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

23.08.2007

Розсилка:

1.          ТОВ „Укртатнафта-Центр”   (01021 м. Київ,  вул. Грушевського, 28/2 літ. А)

2.          ТОВ „Аеропорт „Бельбек” (99013 м. Севастополь, Качинське шосе, 44-А )

3.          Справа

4.          наряд