Рішення

від 06.05.2020 по справі 910/1440/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.05.2020Справа № 910/1440/20 Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В. , розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Наш дім на Львівській 22 (адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, 22; адреса для листування: 01135, м. Київ, пр. Перемоги, 5 А, офіс 800)

до Товариства з обмеженою відповідальністю МАГПАЙ (03115, м. Київ, вул. Львівська, 22, прим. 134)

про стягнення грошових коштів

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03 лютого 2020 року до Господарського суду міста Києва від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Наш дім на Львівській 22 (позивач) надійшла позовна заява б/н від 30.01.2020 року до Товариства з обмеженою відповідальністю МАГПАЙ (відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати комунальних послуг та внесків на утримання будинку і прибудинкової території за період з травня 2016 року по червень 2019 року (включно) в розмірі 165 002, 54 грн., з них: основного боргу - 138 260, 83 грн., 3% річних - 6 170, 16 грн. та збитків від інфляції - 20 571, 55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг у нежитловому приміщенні (офісі) № 134, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Львівська, 22, втім протягом тривалого часу не сплачує комунальні послуги та внески на утримання будинку і прибудинкової території, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2020 року у справі № 910/1440/20 позовну заяву б/н від 30.01.2020 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Наш дім на Львівській 22 до Товариства з обмеженою відповідальністю МАГПАЙ про стягнення грошових коштів залишено без руху, надано Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку Наш дім на Львівській 22 строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.02.2020 року було прийнято справу № 910/1440/20 до провадження, судове засідання призначено на 18.03.2020 року в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

17.03.2020 року від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позовну заяву, який був приєднаний судом до матеріалів справи та клопотання про відкладення розгляду справи.

18.03.2020 року від позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові докази, які приєднані судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.03.2020 року було ухвалено здійснювати розгляд справи у письмовому провадженні без виклику представників сторін.

Відповідно до ч.1 п. 3 ст. 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Ч. 1 ст. 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ч. 5 статті 176 ГПК України передбачає, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

За ч.2 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

ОСББ Наш дім на Львівській 22 є юридичною особою, метою створення якої, відповідно до пункту 2.1. Статуту, є забезпечення і захист прав співвласників Об'єднання, дотримання ними своїх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

ТОВ С.П.І. було забудовником як всього житлового будинку 22 на вул. Львівська в місті Києві, та і нежитлового приміщення (офісу) № 134 у цьому ж будинку (загальна площа 795.1 кв.м., на момент будівництва складалось з двох приміщень площею 380.6 кв.м. та 415.1 кв.м.), що підтверджується Актами прийому-передачі від 20 травня 2009 року. Київським міським БТІ надано інформацію про те, що первинна інвентаризація об'єкта нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 22 була проведена на замовлення ТОВ С.П.І .

Нежитлове приміщення №134 (реєстраційний №1934833680000) має загальну площу 797,9 кв.м. і належить на праві власності ТОВ МАГПАЙ . що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, індексний № 184554727, від 11 жовтня 2019 року. При цьому, відповідач є користувачем приміщення, як власник з 2009 року, тобто з моменту введення будинку в експлуатацію, а тому в розумінні чинного законодавства є споживачем житлово-комунальних послуг і несе ті ж обов'язки з їх оплати, що й співвласники будинку.

В той же час, за змістом відповіді, наданої Департаментом комунальної власності м.Києва від 26 листопада 2019 року № 062/10/24-10161 на адвокатський запит, у Департаменті відсутня інформація стосовно звернення ТОВ С.П.І. з метою здійснення державної реєстрації нежитлового приміщення № 134 за адресою: м. Київ, вул. Львівська, буд. 22. Тобто, до набуття ТОВ МАГПАЙ права власності на приміщення 08 жовтня 2019 року, відповідач не звертався для реєстрації свого права власності на вказане вище приміщення №134. Позивач вважає, що таким чином відповідач умисно не реєстрував своє право власності, щоб не сплачувати комунальні послуги. Однак, відповідно до усталеної судової практики, власник/користувач приміщення може бути позбавлений від сплати комунальних послуг, тільки тоді, якщо доведе, що через незалежні від нього причини не міг зареєструвати своє право власності раніше.

31 липня 2017 року між Об'єднанням і ТОВ Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Добробут як Управителем, третя особа було укладено Договір управління багатоквартирним будинком № 3, відповідно до пункту 1.1. якого Об'єднання доручає, а Управитель зобов'язується здійснювати за рахунок внесків та інших платежів співвласників багатоквартирного будинку діяльність, спрямовану на забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, забезпечувати співвласникам можливість отримувати житлово-комунальні та інші послуги належної якості за обґрунтованими цінами та вчиняти інші дії, обумовлені Договором.

Відповідач повністю заперечує проти позовних вимог та стверджує, що право власності у нього на приміщення 134 по вул. Львівській, 22, м. Київ виникло лише 08.10.2019 року, а тому ніякої заборгованості перед позивачем у нього немає.

Підпунктом 7.2.2. пункту 7.2. Договору з Управителем встановлено, що Управитель має право вимагати від платників внесення плати за Договором у повному обсязі відповідно до виставлених платіжних документів у встановлені терміни і порядку. Водночас, згідно підпункту 7.3.1. пункту 7.3. Договору, власники приміщень та інші споживачі зобов'язані вчасно й повністю вносити плату за Договором.

Підпунктом 8.1.1. пункту 8.1. Договору з Управителем також передбачено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків, передбачених Договором Управитель , власники приміщень та інші споживачі несуть відповідальність, у тому числі по відшкодуванню збитків, у порядку, встановленому чинним законодавством і Договором. Підпунктом 8.3.1. пункту 8.3. конкретизовано, що у випадку несвоєчасного й (або) неповного внесення плати за Договором, платникові в наступному місяці нараховується плата за комунальні послуги згідно затверджених тарифів (внесків), які діють після 25 числа.

Як показує комплексний аналіз підпунктів 6.4.2., 6.4.3. пункту 6.4., споживачі житлово- комунальних послуг (співвласники) зобов'язані вносити оплату за спожиті ними послуги до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі рахунків, сформованих представником Управителя; при цьому, строк внесення плати за Договором з управителем встановлюється до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідно, сторони передбачили, що якщо споживачем не сплачено рахунки за спожиті житлово-комунальні послуги у строк до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, у Об'єднання виникає заборгованість перед Управителем.

Пунктом першим частини 1 статті 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 того ж Закону обов'язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Аналогічні приписи містить Закон України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Пунктом 2 частини 1 статті 13 Закону про ЖКП визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) є видом житлово- комунальних послуг.

Статтею 16 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що одним із прав Об'єднання є право здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Статтею 17 Закону також встановлено, що Об'єднання має право: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об єднання внески і платежі. у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Тобто, чинним законодавством України Об'єднанню надано універсальне право на звернення до суду з позовом до співвласника про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги незалежно від факту укладення договору про обслуговування із професійною обслуговуючою компанією.

Окрім цього, підпункт 2 пункту 4.7. Статуту визначає, що до компетенції Правління Об'єднання належить вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з чинним законодавством.

За період травень 2016 року - червень 2019 року у будинку діяли три тарифи на утримання прибудинкової території.

Протоколом № 1 Зборів співвласників житлових та нежитлових приміщень ОСББ Наш дім на Львівській 22 (надалі - Загальні збори) від 23 вересня 2015 року затверджено, що витрати на утримання 1 м 2 площі для нежитлових приміщень складають 4 грн. 50 коп.

Протоколом № 2 Загальних зборів від 13 грудня 2016 року затверджено, що витрати на утримання 1 м площі для нежитлових приміщень складають 4 грн. 35 коп.

Протоколом № 6 Загальних зборів від 24 березня 2019 року затверджено, що витрати на утримання 1 м площі для нежитлових приміщень складають 6 грн. 77 коп. (друге питання Порядку денного). Зазначений тариф є чинним.

Тарифи на послуги з передачі електричної енергії та послуги централізованого тепло- та водопостачання встановлюються їх постачальником.

Заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку розрахована шляхом множення загальної площі приміщення на затверджений Протоколом Загальних зборів тариф, актуальний на період, за як, здійснюється розрахунок.

Між відповідачем ТОВ МАГПАЙ і Управителем не укладено договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком відповідно до чинної на даний момент Постанови Кабінету Міністрів України № 712 від 05 вересня 2018 року Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком . Втім, як вбачається із практики ВССУ та ВСУ, відсутність договору не звільняє відповідача від обов'язку з оплати спожитих житлово-комунальних послуг.

Так, аналізуючи аналогічну ситуацію, колегія суддів судової палати у цивільних справах ВССУ в ухвалі від 09 листопада 2016 року у справі № 1238/8935/12 дійшла висновку, що із зазначених положень Закону України Про житлово-комунальні послуги випливає, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Таким чином, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначачьним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з існуючими тарифами.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951 цс 15 зазначено таке:

Хоч у частині першій статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово- комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно де пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувать вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством ті умовами договору на надання житлово-комунальних послуг .

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов'язок споживача оплачувати житлово комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставок для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі .

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України також визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

30.04.2020 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшли документи від представника позивача, а саме витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому міститься інформація про зміну назви ТОВ С.П.І. на ТОВ Магпай , а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, в якому вказано, що підставою для виникнення права власності був акт приймання - передачі нерухомого майна до інвестиційного договору №2/2003 від 24.10.2003 року, що виданий ТОВ С.П.І. .

Отже, одна і та сама юридична особа була користувачем приміщення 134 по вул. Львівській, 22, м. Київ, а право власності зареєструвала лише 08.10.2019 року.

Проте, це не звільняє відповідача від обов'язку сплати за житлово - комунальні послуги.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З системного аналізу вищевикладеного, приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів на спростування викладених у позові обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись Законом України Про житлово-комунальні послуги , ст.625, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 74, 76-80, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю МАГПАЙ (код ЄДРПОУ 32558553, адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 22) заборгованість зі сплати комунальних послуг та внесків на утримання будинку та прибудинкової території на користь Об'єднання співвласників багатоквартирною будинку Наш дім на Львівській 22 (код ЄДРПОУ 39885919, адреса місцезнаходження 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 22) за період з травня 2016 року по червень 2019 року включно у загальному розмірі 165 002 грн. 54 коп. (сто шістдесят п'ять тисяч дві грн 54 коп.), з яких: 138 260 грн. 83 коп. - сума основного боргу, 6 170 грн. 16 коп. - 3%річних, 20 571 грн. 55 коп. - збитки від інфляції, судовий збір у сумі 2475, 04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ X "Прикінцеві положення" доповнити пунктом 4 такого змісту: "4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19)".

Повне рішення складено 06.05.2020 р.

Суддя М.В. Данилова