Рішення

від 05.05.2020 по справі 280/4288/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 травня 2020 року Справа № 280/4288/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фермерського господарства ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС (далі - ФГ ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС , позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.08.2019 №0012591407 та від 15.08.2019 №0012601407.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає, що Оборотно-сальдова відомість за 2018 рік та Головна книга за 2018 рік дають уявлення про наявність усіх бухгалтерських рахунків, які ведуться підприємством, і які підтверджують, що у позивача відсутнє ведення бухгалтерського рахунку 281 Товари на складі , на якому, згідно з Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 №291, ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо. Зауважує, що номенклатура товарів відображена у таблиці на с. 6 Акту перевірки, господарством ведеться по субрахунку 208 Матеріали сільськогосподарського призначення , на якому, відповідно до Інструкції №291, обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві. Звертає увагу, що відповідно до оборотів рахунку 208 за 2018 рік у позивача відсутня як сама номенклатура товарів, що відображена у таблиці на с.6 Акту перевірки, так і її нестача, яка повинна бути відображена за кредитом цього рахунку. Відсутність відображеної в акті перевірки нестачі також підтверджується оборотно- сальдовою відомістю по рахунку 947 Нестачі і втрати від псування цінностей , дебет якого кореспондує з рахунком 208, при цьому, відповідно до рахунку 947 у позивача відображено лише нестачу соняшника у кількості 0,2 т на загальну сум у 157,70 грн., що також підтверджується Актом списання товарів №21 від 23.02.2018. На думку позивача, оскільки дані фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік відповідають даним бухгалтерського обліку, відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, то вказана у акті перевірки нестача товарно-матеріальних цінностей не знаходить свого підтвердження із фактичними даними. Крім того, вказує, що оскільки у позивача є в наявності всі необхідні та правильно оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства документи, які підтверджують відсутність факту нестачі товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 992 500,00 грн., в т.ч. ПДВ 198 500,00 грн., то відповідно відсутня необхідність у їх списанні, що у свою чергу призводить до відсутності необхідності складання податкової накладної для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ, у відповідності із приписами п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, з урахуванням п.189.1 ст189 Податкового кодексу України. На підставі вищезазначеного, вважає, що відповідачем під час проведення перевірки були проігноровані надані позивачем документи, та інші докази, які доводили відсутність факту нестачі товарно-матеріальних цінностей, а складений акт перевірки ґрунтується лише на припущеннях, які полягають у відображенні у ньому неіснуючого акту списання товарно-матеріальних цінностей від 26.12.2016, а тому просить суд визнати протиправними та скасувати оскаржені податкові повідомлення-рішення, винесені ГУ ДФС у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 09.09.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання на 01 жовтня 2019 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнав, 30 вересня 2019 року надав суду відзив (вх. №40327), у якому пояснює, що ФГ ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС згідно з Наказом від 01.11.2018 №1/01-11 та акту списання ТМЦ від 26.12.2016, виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму без ПДВ 992 500,00 грн., сума ПДВ 198 500,00 грн, що було списано з рахунка 28 Товари . Відповідно до Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 281 Товари на складі , позивачем за період серпень 2018 року, вартість придбання товарів, нестачу яких виявлено, було списано, при цьому, суму списання включено до складу рахунку 947 Нестачі і втрати від псування цінностей , в бухгалтерському обліку. Так, на думку відповідача, за актом списання ТМЦ мали бути складена податкова накладна для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на ФГ ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС , яка повинна була бути зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. Таким чином, вважає, що у складі податкових зобов`язань з ПДВ за період серпень 2018 року зазначені операції не було відображено, отже підприємством занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 198 500,00 грн., в т.ч. по періодам: серпень 2018 року - на суму 198 500,00 грн., чим порушено приписи п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Ураховуючи вищевказане, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

01 жовтня 2019 року підготовче засідання по справі відкладене на 05 листопада 2019 року.

Ухвалою суду від 05.11.2019 вирішено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів до 09 грудня 2019 року та відкласти підготовче засідання до 09 грудня 2019 року.

Ухвалою суду від 09.12.2019 закрито підготовче провадження у справі.

На підставі ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши та дослідивши надані документи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФГ ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС (код ЄДРПОУ 40081017) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 30.12.2015 (Номер запису: 1 090 102 0002 000394). Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); Код КВЕД 01.46 Розведення свиней; Код КВЕД 01.49 Розведення інших тварин; Код КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; Код КВЕД 10.11 Виробництво м`яса; Код КВЕД 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; Код КВЕД 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах.

У період з 07.06.2019 по 13.06.2019 на підставі наказу від 06.06.2019 №1943 та направлення від 06.06.2019 №1231 фахівцем ГУ ДФС у Запорізькій області була проведена документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, показників декларацій з податку на додану вартість за період з квітня 2016 року по березень 2019 року та фінансової звітності з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, за результатами якої складений відповідний акт від 21.06.2019 №378/08-01-14-07/40209149.

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС :

п.188.1 ст.188, пп. 189.1 ст.189, п. 198.5 ст.198, п.200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 65 383,00 грн., у т. ч. по періодам: січень 2019 року на суму 1 574,00 грн.; лютий 2019 року на суму 63 809,00 грн.;

та завищення суми від`ємного значення (по рядку 21 податкових декларацій з податку на додану вартість), у розмірі 133 117,00 грн. за березень 2019 року.

Вказані висновки податкового органу обґрунтовані тим, що ФГ ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС згідно з Наказом від 01.11.2018 №1/01-11 та акту списання ТМЦ від 26.12.2016, виявлено нестачу товарно-матеріальних цінностей на загальну суму без ПДВ 992 500,00 грн., сума ПДВ 198 500,00 грн, що було списано з рахунка 28 Товари , а саме: добриво складне азотно-фосфорне марки 20:20 (б/б) у кількості 12 л у сумі без ПДВ 105 500,00 грн., свма ПДВ 21 100,00 грн., нупрід 600, к.с. (5л) у кількості 35 л у сумі без ПДВ 38 099,25 грн., сума ПДВ 7 619,85 грн., хелатин моно бор (розлив в 10 л каністрах) у кількості 3500 л у сумі без ПДВ 36 250,00 грн., сума ПДВ 7 250,00 грн., ривал (розлив в 5 л каністрах) у кількості 395,75 л у сумі без ПДВ 39 575,00 грн., сума ПДВ 7 915,00 грн., Карбамід (у біг-бегах) у кількості 38 т у сумі без ПДВ 366 700,00 грн., сума ПДВ 73 340,00 грн., аміачна селітра у кількості 8 т у сумі ПДВ 80 000,00 грн., сума ПДВ 16 000,00 грн., суперфосфат амонізований NOS 9:30:9 у кількості 23 т у сумі без ПДВ 179 205,00 грн., сума ПДВ 35 841,00 грн., гербіцид Експрес 75, ВГ у кількості 11 кг у сумі без ПДВ 53 978,00 грн., сума ПДВ 10 795,00 грн., мікродобрива Аватар - 1 Захист Зернобобові! у кількості 62,2 л у сумі без ПДВ 992 500,00 грн., сума ПДВ 198 500,00 грн. Відповідно до Журналу-ордеру і Відомості по рахунку 281 Товари на складі , позивачем за період серпень 2018 року, вартість придбання товарів, нестачу яких виявлено, було списано. Суму списання включено до складу рахунку 947 Нестачі і втрати від псування цінностей , в бухгалтерському обліку дані операції відображені наступним чином: серпень 2018 року ДТ Нестачі втрати від псування цінностей , Кт 281 Товари на складі , вартість списання товарів 992 500,00 грн., підприємством в порушення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу не нараховано самостійно умовного продажу, ПДВ 20% 198 500,00 грн. За вищенаведеним актом списання ТМЦ мали бути складена податкова накладна для нарахування податкових зобов`язань з ПДВ на ФГ ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС , яка повинна була бути зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних. У складі податкових зобов`язань з ПДВ за період серпень 2018 року зазначені операції не було відображено. Таким чином, підприємством занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 198 500,00 грн., в т.ч. по періодам: серпень 2018 року - на суму 198 500,00 грн.

Варто вказати, що акт списання ТМЦ від 26.12.2016 ФГ ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС , на підстав якого відповідач робить висновки про нестачу ТМЦ, до матеріалів справи не долучено.

На підставі Акту та вказаних порушень відповідачем 15 серпня 2019 ГУ ДФС у Запорізькій області були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

форми Р №0012591407, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 81 728,75 грн., в тому числі: за податковим зобов`язанням 65 383,00 грн. та за штрафними санкціями - 16 345,75 грн.;

форми В4 №0012601407, за яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за декларацією №907525245 від 16.04.2019 за березень 2019 року у сумі 133 117,00 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного рішення, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1. ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За приписами п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку та реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та підакцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку. У випадках, передбачених ст. 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень ст. 189 цього Кодексу.

У разі здійснення операцій відповідно до п. 198.5 ст. 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання (п.189.1 ст. 189 Податкового кодексу України).

Пунктами 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).

В силу приписів ч. 1, ч. 2 ст. 3, ч. 1, ч. 5 ст. 9, ст. 10 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно з законодавством.

Відповідно до п. 2.2, 2.6, 5.4 - 5.7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Спрощена фінансова звітність , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25, у статті Основні засоби наводиться вартість власних та отриманих на умовах фінансового лізингу, довірчого управління об`єктів і орендованих цілісних державних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також вартість інших необоротних матеріальних активів, державні (казенні) та комунальні підприємства відображають вартість майна, отриманого на праві господарського відання чи праві оперативного управління, та об`єктів інвестиційної нерухомості. У цій статті також наводиться вартість нематеріальних активів.

У статті Запаси відображається вартість запасів сировини, основних і допоміжних матеріалів, палива, покупних напівфабрикатів і комплектувальних виробів, запасних частин, тари (крім інвентарної), будівельних матеріалів та інших матеріалів, призначених для використання в ході нормального операційного циклу. У цій статті також наводяться витрати на незавершене виробництво і незавершені роботи (послуги), валова заборгованість замовників за будівельними контрактами.

У статті Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) та/або собівартість реалізованих товарів, визначена відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 (із змінами).

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з положеннями Податкового кодексу України. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов`язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов`язаних з їх виробництвом (наданням); інших прямих витрат. До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об`єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, витрат з придбання електричної енергії, плата за оренду земельних і майнових паїв.

У статті Інші операційні витрати наводяться загальновиробничі витрати, адміністративні витрати, витрати на збут, а також собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції, товарів і фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і сума списаних безнадійних боргів; втрати від знецінення виробничих запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні санкції; відрахування для забезпечення відшкодування наступних операційних витрат; інші витрати, що пов`язані з операційною діяльністю підприємства. У цій статті також відображається належна до сплати за звітний період відповідно до законодавства сума податків і зборів.

У статті Інші витрати відображаються: витрати на сплату процентів та інші витрати підприємства, пов`язані із запозиченнями; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації фінансових інвестицій; втрати від неопераційних курсових різниць; втрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства. Також у цій статті наводяться втрати від надзвичайних подій.

Згідно з п. 12-14, 29 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, викладеному в пункті 11 цього Положення (стандарту). До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку.

Витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати. До складу інших витрат включаються витрати, які виникають під час діяльності (крім фінансових витрат), але не пов`язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг). До таких витрат належать: собівартість реалізованих фінансових інвестицій (балансова вартість та витрати, пов`язані з реалізацією фінансових інвестицій); втрати від зменшення корисності необоротних активів; втрати від безоплатної передачі необоротних активів; втрати від неопераційних курсових різниць; сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій; витрати на ліквідацію необоротних активів (розбирання, демонтаж тощо); залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів; інші витрати діяльності.

Судом встановлено, що номенклатура товарів відображена у таблиці на с. 6 акту перевірки, позивачем ведеться по субрахунку 208 Матеріали сільськогосподарського призначення , на якому, відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 №291, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186, обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин, у якому також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

Такі товари як: добриво складне азотно-фосфорне марки 20:20 (б/б), нупрід 600, к.с. (5л), хелатин моно бор (розлив в 10 л каністрах), ривал (розлив в 5 л каністрах), аміачна селітра, суперфосфат амонізований №8 9:30:9, гербіцид Експрес 75, ВГ , мікродобрива Аватар - 1 Захист Зернобобові! , що відображені у таблиці на с. 6 Акту перевірки, не обліковувались по субрахунку 208 на початок року. Крім того, упродовж року їх закупівля позивачем не здійснювалась, в зв`язку з чим вони взагалі відсутні по субрахунку 208.

Карбамід (у біг-бегах), який відповідно до висновків акту перевірки було списано у кількості 38 т, на початок року по субрахунку 208 не обліковувався, його закупівля позивачем відбулась у кількості лише 25 т, що не відповідає кількості відображеній у акті перевірки та відповідно відображено по субрахунку 208.

Тобто, відповідно до оборотів рахунку 208 за 2018 рік у позивача відсутня як сама номенклатура товарів, що відображена у таблиці на с. 6 Акту перевірки, так і її нестача, яка повинна бути відображена за кредитом цього рахунку, доказів протилежного відповідачем суду не надано та не наведено.

Відповідно до наказу голови ФГ ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС №1/01-11 від 01.11.2018 Про проведення щорічної інвентаризації в 2018 році на підприємстві проведено щорічну інвентаризацію, результати якої зафіксовані в інвентаризаційному описі №1 від 01.11.2018 та протоколі інвентаризаційної комісії від 03.11.2018.

Відсутність відображеної в акті перевірки нестачі також підтверджується оборотно- сальдовою відомістю по рахунку 947 Нестачі і втрати від псування цінностей , дебет якого кореспондує з рахунком 208.

Так, по рахунку 947 у позивача відображено лише нестачу соняшника у кількості 0,2 т на суму 157,70 грн., що також підтверджується Актом списання товарів №21 від 23.02.2018.

Крім того, за даними фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік, отриманого Державною фіскальною службою 28.02.2019 відповідно до квитанції №2, реєстраційний номер 9311193763:

- у рядку 1100 "Запаси" позивачем відображено суму 19 640,4 тис. грн. на початок звітного року, що відповідає сальдо на початок періоду Оборотно-сальдової відомості за 2018 рік, а саме сумі Дт 20 (7 598 849,59 грн.), Дт 23 (8 705 284,75 грн.), Дт 27 (3 336 301,2 грн.) та суму 29 944,9 тис. грн. на кінець звітного періоду, що відповідає сальдо на кінець періоду Оборотно-сальдової відомості за 2018 рік, а саме сумі сальдо Дт 20 (3 762 365,98 грн.), Дт 23 (7 172 098,83 грн.), Дт 27 (19 010 425 грн.);

- у рядку 2180 "Інші операційні витрати " позивачем відображено за звітний період суму 896,4 тис. грн., що відповідає оборотам за період Оборотно-сальдової відомості за 2018 рік, а саме сумі Дт 92 (386 631,78 грн.), Дт 94 (509 803,41 грн.).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки дані фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік відповідають даним бухгалтерського обліку, відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, то вказана у акті перевірки нестача товарно-матеріальних цінностей не знаходить свого підтвердження із фактичними даними.

Отже, у зв`язку з нездійсненням ФГ ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС списання товарно-матеріальної цінності - оборотного активу, відсутня операція, що оподатковується чи звільняється від оподаткування. Суд звертає увагу на норму щодо того, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних накладні в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, однак таке зобов`язання у платника податків виникає у разі дійсного визначення бази оподаткування після проведення операції з оборотним активом.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Від`ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов`язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від`ємного значення не потребує коригування.

Крім того, аналіз акту перевірки свідчить про його невідповідність Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 №727 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745 (далі - Порядок №727).

Зокрема, п. 3-5 Порядку №727 визначено, що акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Викладені відповідачем в таблицях на с. 5-9 Акту перевірки результати здійсненого аналізу за період з 01.04.2016 по 31.03.2019, який фактично став підставою для висновків про порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства та заниження податкових зобов`язань зі сплати податків, зборів та обов`язкових платежів, не містить жодних посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку підприємця та підтверджують наявність зазначених в таблицях фактів.

В акті перевірки відсутні будь-які посилання на регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, що підтверджують наявність факту заниження позивачем суми податку на додану вартість на загальну суму 65 383,00 грн. та завищення суми від`ємного значення у розмірі 133 117,00 грн.

Ні у відзиві на адміністративний позов, ні в ході розгляду справи відповідач не наводить жодних додаткових пояснень щодо виявлених порушень, відповідач дублює висновки акту перевірки без зазначень конкретних обставин виявленого правопорушення та посилання на конкретні докази.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства, зроблені відповідачем в Акті перевірки, є необґрунтованими та недоведеними, у зв`язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі встановлених Актом порушень, є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності..

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 3 222,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням №353 від 28.08.2019. За таких умов, судовий збір, сплачений позивачем, стягується відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ГУ ДФС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фермерського господарства ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 15 серпня 2019 року №0012591407 та від 15 серпня 2019 року №0012601407.

3. Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 222 (три тисячі двісті двадцять дві) гривні 70 копійок присудити на користь Фермерського господарства ПРОГРЕС АГРО ПЛЮС (70120, Запорізька область, Новомиколаївський район, с. Веселий Гай, вул. Набережна, 54, код ЄДРПОУ 40209149) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення складено та підписано 05.05.2020.

Суддя Ю.П. Бойченко