Рішення

від 29.04.2020 по справі 640/18074/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/18074/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ТОВ Профі-Т Цінні Папери

до ГУ ДФС у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

О Б С Т А В И Н И С П Р А ВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ Профі-Т Цінні Папери (далі також - позивач) з позовом до ГУ ДФС у м. Києві (далі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 24.09.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що товариство не мало можливості скоригувати фінансову звітність, здійснивши дооцінку акцій Фонду до справедливої вартості на основі закритої інформації, через відсутність такої інформації в публічному доступі на момент затвердження фінансової звітності позивача до випуску. До того ж, вважає, що податковим органом були здійснені порушення під час перевірки.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, з підстав того, що позивачу необхідно було здійснити дооцінку акцій АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест до справедливої вартості та використати наявні відкриті дані щодо вартості чистих активів Фонду у розрахунку на 1 акцію, чого позивачем здійснено не було. У зв`язку із викладеним, ГУ ДФС у м. Києві дійшло висновку про порушення позивачем підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, занижено задекларовані показники за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 на загальну суму 355617 грн.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 13 розділу IV, статті 25 розділу VI Закону України Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на підстав плану - графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, наказу ГУ ДФС у м. Києві від 26.04.2019 року №5099, ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Профі-Т Цінні Папери з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, валютного - за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 22.12.2011 року по 31 грудня 2018 року.

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 13.06.2019 року №567/26-15-14-26-02/37962116 (далі - акт перевірки), за висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ Профі-Т Цінні Папери :

1. підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 64011, 00 грн., у тому числі за 4 квартал 2018 року- на суму 64011,00 грн;

2. пункту 57.1 ст. 57 Кодексу, а саме: порушено строки сплати сум узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток за декларацією за 3 квартали 2018 року від 31.10.2018 №9238284621 в сумі 2491,3 грн на 29 днів;

3. пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування , щодо своєчасності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, за період з 20.01.2012 по 20.07.2012 не застосовані штрафні (фінансові) санкції 104,49 грн, пеня - 12,43 грн.

25.06.2019 року ТОВ Профі-Т Цінні Папери звернулось до ГУ ДФС у м. Києві із запереченнями на акт перевірки.

ГУ ДФС у м. Києві листом від 05.07.2019 року за №127319/10//26-15-14-06-02 Про розгляд заперечень повідомило позивача про те, що за результатами розгляду заперечень, висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

09.07.2019 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення №0041071406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 80014, 00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 64011, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16003, 00 грн.

16.07.2019 року позивач оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку до ДФС України.

За результатами розгляду наведеної скарги, ДФС України прийнято рішення від 16.09.2019 року №846/6/99-00-08-05-01, яким податкове повідомлення - рішення від 09.07.2019 року №0041071406 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Таким чином, вважаючи рішення відповідача від 09.07.2019 року №0041071406 протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Податковий кодекс України (тут і далі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Поняття цінного паперу наведено у частині другій статті 163 Господарського кодексу України та частині 1 статті 3 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок , де зазначено, що ним є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов`язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України Про цінні папери та фондовий ринок акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Підпунктом 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно.

Відповідно до пункту б вищезазначеного підпункту фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з п.5.1.1 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 9 Фінансові інструменти (далі - МСФЗ), під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов`язання суб`єкт господарювання оцінює їх за їхньою справедливою вартістю плюс або мінус, у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання, що оцінюється не за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов`язання.

Відповідно до п.5.2.1 МСФЗ 9 після первісного визнання суб`єкт господарювання оцінює фінансовий актив відповідно до параграфів 4.1.1-4.1.5 за справедливою вартістю або амортизованою собівартістю.

Пунктом 5.4.2 МСФЗ 9 визначено: Кращим свідченням справедливої вартості є ціни котирування на активному ринку. Якщо ринок для фінансового інструменту не є активним, суб`єкт господарювання встановлює справедливу вартість, застосовуючи метод оцінювання. Мета застосування методу оцінювання - встановити, якою буде ціна операції на дату оцінки і обміну між незалежними сторонами, виходячи з звичайних міркувань бізнесу. Методи оцінювання охоплюють застосування останніх ринкових операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами, якщо вони доступні; посилання на поточну справедливу вартість іншого інструмента, сторонами, якщо вони доступні; посилання на поточну справедливу вартість іншого інструмента, який в основному є подібним; аналіз дисконтованих грошових потоків та моделі опціонного ціноутворення. Якщо є метод оцінювання, який звичайно використовують учасники ринку для визначення ціни інструмента, і доведено, що він надає достовірні попередні оцінки цін, отриманих у фактичних ринкових операціях, то суб`єкт господарювання застосовує цей метод. В обраному методі оцінювання максимально використовуються ринкові показники та інформація та якомога менше спираються на дані, специфічні для суб`єкта господарювання. Він поєднує всі чинники, які учасники ринку розглядали би при встановленні ціни, і він узгоджується з прийнятими економічними методологіями ціноутворення щодо фінансових інструментів. Періодично суб`єкт господарювання обстежує метод оцінювання та перевіряє його на достовірність, застосовуючи ціни будь-яких поточних ринкових операцій з таким самим інструментом (тобто без змінювання та перепакування), які спостерігаються, або на основі інших доступних ринкових даних, які спостерігаються .

Відповідно до 4.1.4 МСФЗ 9 фінансовий актив оцінюють за справедливою вартістю, окрім випадків, коли його оцінюють за амортизованою собівартістю відповідно до параграфа 4.1.2.

Згідно з 4.1.5 МСФЗ 9, незважаючи на параграфи 4.1.1 - 4.1.4, суб`єкт господарювання може при первісному визнанні нескасовно призначити фінансовий актив як такий, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, якщо таке призначення усуває або значно зменшує невідповідність оцінки чи визнання (яку інколи називають "неузгодженістю обліку"), що інакше виникне внаслідок оцінювання активів або зобов`язань чи визнання прибутків або збитків за ними на різних підставах.

Відповідно до п.5.7.1 МСФЗ 9, прибуток або збиток за фінансовим активом або фінансовим зобов`язанням, що оцінюється за справедливою вартістю, визнається у прибутку або збитку, за винятком випадків, коли:

а) він є частиною відносин хеджування;

б) він є інвестицією в інструмент капіталу і суб`єкт господарювання вирішив скористатися можливістю подавати прибутки і збитки за таким інструментом в іншому сукупному доході відповідно до параграфа 5.7.5;

в) не є фінансовим зобов`язанням, призначеним як таке, що оцінюється за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, і від суб`єкта господарювання вимагається подавати впливи змін кредитного ризику зобов`язання у складі іншого сукупного доходу відповідно до параграфа 5.7.7.

Відповідно до вимог МСФЗ 13 Оцінка справедливої вартості , цінні папери, які є фінансовими інвестиціями, оцінюються на дату балансу за справедливою вартістю. Для деяких активів та зобов`язань може бути ринкова інформація або ринкові операції, інформація про які є відкритою. Для інших активів та зобов`язань може не бути ринкової інформації або ринкових операцій, інформація про які є відкритою. Проте мета оцінки справедливої вартості в обох випадках однакова - визначити ціну, за якою відбувалася б звичайна операція продажу актива чи передачі зобов`язання між учасниками ринку на дату оцінки за нинішніх ринкових умов (тобто, вихідну ціну на дату оцінки з точки зору учасника ринку, який утримує актив або має зобов`язання).

Оцінка справедливої вартості припускає, що актив або зобов`язання обмінюється між учасниками ринку у звичайній операції продажу актива або передачі зобов`язання на дату оцінки за поточних ринкових умов.

Оцінка справедливої вартості припускає, що операція продажу актива або передачі зобов`язання відбувається або

а) на основному ринку для цього актива або зобов`язання; або

б) за відсутності основного ринку - на найсприятливішому ринку для цього актива або зобов`язання.

Відповідно до п.17 МСФЗ 13, суб`єктові господарювання не потрібно здійснювати всебічне дослідження усіх можливих ринків, щоб визначити основний ринок або, за відсутності основного ринку, найсприятливіший ринок, але він має взяти до уваги всю інформацію, яку можна отримати.

Відповідно до п. 24, справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана за продаж актива або сплачена за передачу зобов`язання у звичайній операції на основному (або найсприятливішому) ринку на дату оцінки за поточних ринкових умов (тобто вихідна ціна), незалежно від того, чи спостерігається така ціна безпосередньо, чи оцінена за допомогою іншого методу оцінювання.

Мета оцінки справедливої вартості справедливої вартості - визначити ціну, за якою відбувалася б звичайна операція продажу актива чи передачі зобов`язання між учасниками ринку на дату оцінки за нинішніх ринкових умов.

Оцінка справедливої вартості вимагає, щоб суб`єкт господарювання визначив усе перелічене далі:

а) конкретний актив або зобов`язання, яке є предметом оцінки (що відповідає його одиниці обліку);

б) для нефінансового актива - підставу оцінювання, яка відповідає оцінці (що відповідає його найвигіднішому та найкращому використанню);

в) основний (або найсприятливіший) ринок для актива чи зобов`язання;

г) метод (методи) оцінки вартості, який годиться для цієї оцінки, з огляду на наявність даних, на основі яких будуть сформовані вхідні дані, які представляють припущення, які б використали учасники ринку, визначаючи ціну актива чи зобов`язання, та рівень ієрархії справедливої вартості, до якого належать ці вхідні дані.

Відповідно до МСФЗ 13 п. 72, з метою підвищення узгодженості та зіставності оцінок справедливої вартості та пов`язаного з ними розкриття інформації, цей МСФЗ встановлює ієрархію справедливої вартості, у якій передбачено три рівня вхідних даних для методів оцінки вартості, що використовуються для оцінки справедливої вартості. Ієрархія справедливої вартості встановлює найвищий пріоритет для цін котирування (нескоригованих) на активних ринках на ідентичні активи або зобов`язання (вхідні дані 1-го рівня) та найнижчий пріоритет для закритих вхідних даних (вхідні дані 3-го рівня).

Таким чином, для визначення справедливої вартості цінних паперів повинні використовуватись дані з основного (найсприятливішого) ринку, з максимальним використанням доречних відкритих вхідних даних.

При цьому, перевага повинна бути надана ринку з найбільшим обсягом та рівнем активності для даного актива чи зобов`язання незалежно від виду ринку.

З акта перевірки вбачається, що згідно наданих до перевірки документів за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 встановлено, що відповідно до даних бухгалтерського обліку та виписок про стан рахунку у цінних паперах станом на 31.12.2018 на балансі ТОВ Профі-Т Цінні Папери обліковувались акції прості іменні АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у кількості 473 штуки, загальною балансовою вартістю 628260,56 грн (балансова вартість 1 цінного паперу - 1328,25 грн).

Однак, станом на 31.12.2018 вартість чистих активів АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у розрахунку на 1 акцію складає 2080,08 (використано позабіржовий курс цінних паперів відповідно до даних: http://www.smida.gov.ua ).

Станом на 31.12.2018 дані про біржовий курс, дані біржового ринку та дані дилерського ринку (позабіржового) акцій АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест відсутні.

МСФЗ 13 встановлює ієрархію справедливої вартості.

Згідно з п.87 МСФЗ 13 закриті вхідні дані слід використовувати для оцінки справедливої вартості, якщо відповідних відкритих даних немає, що передбачається в ситуаціях, коли діяльність ринку для актива або зобов`язання на дату оцінки незначна, або її взагалі немає.

Таким чином, позивачу необхідно було здійснити дооцінку акцій АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у кількості 473 штук до справедливої вартості станом на 31.12.2018 на підставі наявних відкритих даних щодо вартості чистих активів фонду у розрахунку на 1 акцію.

На підставі відкритих даних перевіркою визначено справедливу вартість акцій АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у кількості 473 штук станом на 31.12.2018 у загальній сумі 983877,84 грн.

Проте, на балансі позивача акції АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у кількості 473 штук обліковуються за вартістю 628260,56 грн.

Таким чином, позивачу необхідно було здійснити дооцінку акцій АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у кількості 473 штук до справедливої вартості станом на 31.12.2018 та відобразити її у складі інших доходів на загальну суму 355617,00 грн.

З огляду на викладене, підстав для скасування спірного податкового повідомлення - рішення судом не встановлено.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцєю та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання оскарженого податкового повідомлення-рішення протиправним, а відтак - й про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у зв`язку з відмовою у задоволенні позову не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 72- 77 , 90 , 139 , 241- 246 , 255 , 293 , 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ Профі-Т Цінні Папери (03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 37962116) до Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві (04116, м. Київ, Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - відмовити .

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій