Постанова

від 09.11.2020 по справі 640/18074/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/18074/19 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Безименної Н.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Т Цінні Папери на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Т Цінні Папери до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2019 року позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Т Цінні Папери , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.07.2019 року № 0041071406.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказує, що використання інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах, не є податковою інформацією, отриманою в установленому законом порядку, а товариство не мало можливості скоригувати фінансову звітність, здійснивши дооцінку акцій фонду до справедливої вартості на основі закритої інформації, через відсутність такої інформації в публічному доступі на момент затвердження фінансової звітності позивача до випуску.

Також, апелянт наголошує, що відповідачем не було надано формулу розрахунку ціни однієї акції у розмірі 2 080,08 грн. та методику розрахунку, яка ним використовувалась, а посилання на інформаційний інтернет-сервіс не є достатнім та належним доказом вартості однієї акції у розмірі 2 080,08 грн. станом на 31.12.2018 року.

У тексті апеляційної скарги позивач просить здійснювати розгляд справи за його участі.

Щодо заявленого позивачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.

22 жовтня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому відповідач підтримує позицію суду першої інстанції з аргументів, які вже були ним викладені у відзиві на позовну заяву в суді першої інстанції.

Також, у відзиві Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звертається з клопопотанням про заміну відповідача в порядку процесуального правонаступництва

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1200 від 18.12.2018 утворено Державну податкову службу України та Державну митну службу України. Також, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 682-р від 21.08.2019 Кабінет Міністрів України погоджується з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України (Офіційний вісник України, 2019 р., № 26, ст. 900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Тобто, фактично функції з реалізації державної податкової політики наразі виконуються Державною податковою службою України, в той час як згідно з вищенаведеними положеннями, здійснення функцій Державної фіскальної служби припинено.

Згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відтак, колегія суддів вирішила замінити сторону по справі, а саме: відповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві на правонаступника, належного відповідача - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до статей 20, 77, 82 Податкового кодексу України, пункту 2 частини 1 статті 13 розділу IV, статті 25 розділу VI Закону України Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на підстав плану - графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік, наказу ГУ ДФС у м. Києві від 26.04.2019 року №5099, ГУ ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Профі-Т Цінні Папери з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, валютного - за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 22.12.2011 року по 31 грудня 2018 року.

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 13.06.2019 року №567/26-15-14-26-02/37962116 (далі - акт перевірки), за висновками якого перевіркою встановлено порушення ТОВ Профі-Т Цінні Папери :

1. підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 64011, 00 грн., у тому числі за 4 квартал 2018 року- на суму 64011,00 грн;

2. пункту 57.1 ст. 57 Кодексу, а саме: порушено строки сплати сум узгодженого грошового зобов`язання з податку на прибуток за декларацією за 3 квартали 2018 року від 31.10.2018 №9238284621 в сумі 2491,3 грн на 29 днів;

3. пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування , щодо своєчасності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, за період з 20.01.2012 по 20.07.2012 не застосовані штрафні (фінансові) санкції 104,49 грн, пеня - 12,43 грн.

25.06.2019 року ТОВ Профі-Т Цінні Папери звернулось до ГУ ДФС у м. Києві із запереченнями на акт перевірки.

ГУ ДФС у м. Києві листом від 05.07.2019 року за №127319/10//26-15-14-06-02 Про розгляд заперечень повідомило позивача про те, що за результатами розгляду заперечень, висновки акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.

09.07.2019 року ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення - рішення №0041071406, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 80014, 00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 64011, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16003, 00 грн.

16.07.2019 року позивач оскаржив вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку до ДФС України.

За результатами розгляду наведеної скарги, ДФС України прийнято рішення від 16.09.2019 року №846/6/99-00-08-05-01, яким податкове повідомлення - рішення від 09.07.2019 року №0041071406 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Суд першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовив та зазначив, що на підставі відкритих даних перевіркою визначено справедливу вартість акцій АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у кількості 473 штук станом на 31.12.2018 у загальній сумі 983877,84 грн, проте, на балансі позивача акції АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у кількості 473 штук обліковуються за вартістю 628260,56 грн. Таким чином, позивачу необхідно було здійснити дооцінку акцій АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у кількості 473 штук до справедливої вартості станом на 31.12.2018 та відобразити її у складі інших доходів на загальну суму 355617,00 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК базою оподаткування (податком на прибуток підприємств) є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За змістом підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК об`єктом оподаткування (податком на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток, який визначається відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та в подальшому коригується (збільшується або зменшується) на визначені у ПК різниці.

При визначенні фінансового результату до оподаткування враховуються різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів (пункт 141.2 статті 141 ПК України).

Так, відповідно до підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму від`ємного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму уцінки цінних паперів (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображених у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, що перевищує суму раніше проведеної дооцінки таких активів.

Аналіз наведених вимог законодавства свідчить, що витрати, понесені від уцінки цінних паперів (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), що перевищують суму раніше проведеної дооцінки таких цінних паперів, збільшують фінансовий результат до оподаткування у вигляді різниці.

Водночас, починаючи з 01.01.2015, з метою застосування підпункту 141.2.1 пункту 141.2 статті 141 ПК України уцінка цінних паперів повинна порівнюватись з проведеною дооцінкою таких цінних паперів.

Згідно з підпунктом 141.2.2 пункту 141.2 статті 141 ПК України, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму позитивного фінансового результату від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Таким чином, фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму прибутку від продажу або іншого відчуження цінних паперів, відображеного у складі фінансового результату до оподаткування податкового періоду відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних бухгалтерського обліку та виписок про стан рахунку у цінних паперах станом на 31.12.2018 на балансі ТОВ Профі-Т Цінні Папери обліковувались акції прості іменні АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у кількості 473 штуки, загальною балансовою вартістю 628 260,56 грн (балансова вартість 1 цінного паперу - 1328,25 грн).

Відповідачем при проведенні перевірки було використано позабіржовий курс цінних паперів відповідно до даних: http://www.smida.gov.ua та встановлено, що станом на 31.12.2018 вартість чистих активів АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у розрахунку на 1 акцію складає 2080,08 грн.

У зв`язку із викладеним, на підставі інформації з інтернет-ресурсу http://www.smida.gov.ua про те, що АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест у розрахунку на 1 акцію складає 2080,08 грн., враховуючи кількість акцій, що перебувають у власності позивача (473), відповідачем визначено вартість відповідного пакету станом на 31.12.2018 у розмірі 983 877,84 грн. та сформовано висновок про заниження позивачем задекларованих показників у рядку 01 Деклараацій Дохід від будь-якої діяльності за 4 квартал 2018 року за рахунок не здійснення переоцінки цінних паперів до справедливої вартості та не включення до складу доходу суми дооцінки.

Отже, стверджуючи про заниження задекларованих показників внаслідок не здійснення переоцінки цінних паперів, відповідачем здійснено оцінку справедливої вартості акцій за методом чистих активів на підставі інформації згідно даних інтернет-ресурсу http://www.smida.gov.ua , щодо вартості чистих активів АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест .

Не заперечуючи обов`язок позивача щодо необхідності визначення справедливої балансової вартості акцій АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест , колегія суддів звертає увагу на те, що відповідач не довів обґрунтованості розміру визначеної ним справедливої вартості акцій для цілей ведення бухгалтерського обліку за методом чистих активів.

Так, наказом від 22.12.2017 № ОП-1/17 позивачем затверджено Положення про організацію бухгалтерського обліку і облікову політику підприємства, відповідно до пункту 2.10 якого передбачено, що фінансові активи та зобов`язання оцінюються за справедливою вартістю плюс або мінус, у випадку фінансового активу або фінансового зобов`язання, що оцінюється не за справедливою вартістю з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, витрати на операцію, які прямо відносяться до придбання або випуску фінансового активу чи фінансового зобов`язання. Фінансові активи після їх первісного визнання Товариство класифікує за категоріями, що оцінюються в подальшому: за справедливою вартістю через прибуток або збиток, за амортизованою собівартістю, за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.

Відповідно до пункту 2 Міжнародного стандарту фінансової звітності (далі - МСФЗ) 13 Оцінка справедливої вартості справедлива вартість - це ринкова оцінка, а не оцінка з урахуванням специфіки суб`єкта господарювання.

У пункті 24 МСФЗ 13 зазначено, що справедлива вартість - це ціна, яка була б отримана за продаж активу або сплачена за передачу зобов`язання у звичайній операції на основному (або найсприятливішому) ринку на дату оцінки за поточних ринкових умов (тобто вихідна ціна), незалежно від того, чи спостерігається така ціна безпосередньо, чи оцінена за допомогою іншого методу оцінювання.

Відповідно до пункту 5.4.2 МСФЗ 9 кращим свідченням справедливої вартості є ціни котирування на активному ринку. Якщо ринок для фінансового інструмента не є активним, суб`єкт господарювання встановлює справедливу вартість, застосовуючи метод оцінювання.

Цей метод базується на застосуванні останніх ринкових операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами (якщо вони доступні), посиланні на поточну справедливу вартість іншого інструмента, який є практично таким самим, аналізі дисконтованих грошових потоків та моделі опціонного ціноутворення. Якщо є метод оцінювання, який зазвичай використовують учасники ринку для визначення ціни інструмента, і доведено, що він надає достовірні оцінки цін, отриманих у фактичних ринкових операціях, то суб`єкт господарювання застосовує цей метод (параграф Б5.4.6 МСФЗ 9).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів звертає увагу на те, що ані в акті перевірки, ані в суді першої та апеляційної інстанції відповідач не навів жодних мотивів щодо застосування саме методу чистих активів при визначенні вартості пакету акцій АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест , а не методу оцінювання чи доходного методу.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не було надано формулу розрахунку ціни однієї акції у розмірі 2 080,08 грн. та обґрунтування використаної методики розрахунку, при цьому, посилання контролюючого органу на дані інтернет-ресурсу http://www.smida.gov.ua не можу бути належним доказом вартості однієї акції у розмірі саме 2 080,08 грн. станом на 31.12.2018 року, враховуючи також те, що відповідачем навіть не було надано викопіювань даних, на які останній посилався.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість визначення ним справедливої вартості акцій АТ ЗНКІФ Профі-Т Інвест за методом чистих активів на підставі інформації з інтернет-ресурсу, що, в свою чергу, свідчить про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09.07.2019 року № 0041071406 та наявність підстав для його скасування.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Т Цінні Папери до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а також неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Так, відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частиною сьомою статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір згідно з платіжним дорученням № 1267658420 від 19 вересня 2019 року у розмірі 1 921,00 грн. та за подання апеляційної скарги згідно з платіжним дорученням № 175 від 14 серпня 2020 року у розмірі 2 881,50 грн.

А тому, з огляду на задоволення позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що понесені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві у загальному розмірі 4 802,50 грн.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Т Цінні Папери на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Т Цінні Папери до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 09 липня 2019 року № 0041071406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 , код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Профі-Т Цінні Папери (адреса: 03179, м. Київ, Брест-Литовське шосе, 8-А, код ЄДРПОУ 37962116), витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в загальній сумі 4 802 (чотири тисячі вісімсот дві гривні) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 09.11.2020.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

Н.В. Безименна