Рішення

від 29.04.2020 по справі 640/9302/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2020 року м. Київ № 640/9302/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за позовом Державної установи Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Державна установа Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України (надалі також - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.06.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що податкове повідомлення-рішення в частині накладення на позивача штрафу за порушення строків реєстрації податкових накладних винесене контролюючим органом без врахування приписів чинного законодавства, оскільки податкові накладні відображають операції, які звільнені від оподаткування.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, з підстав того, що під час перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а отже, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято у відповідності вимог законодавства.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку з питання своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної установи Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України за звітний період 2017-2018 роки.

За результатом перевірки складено акт перевірки №1315/26-15-12-06-16/2128514 від 11.02.2019 року (надалі - Акт перевірки).

В Акті перевірки виявлено порушення, а саме в порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України позивачем здійснена несвоєчасна реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування при виникненні податкових зобов`язань.

Позивач, не погодившись з актом перевірки подав до ГУ ДФС у м. Києві заперечення до акту камеральної перевірки.

Відповідчем надано відповідь про розгляд заперечень, в якій зазначено, що висновки, викладені у акті правомірні, відповідають нормам чинного законодавства та залишаються без змін.

Отже, на підставі Акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 р. №0183551206 про накладення штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, яким на позивача накладено штраф в розмірі 47538,65 грн.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до ДФС України, рішенням від 25.05.2019 р. №22235/6/99-99-11-06-01625 ДФС України повідомив позивача, що спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Після отримання рішення ДФС України, позивач частково сплатив штрафні санкції у розмірі 1239,76 грн, які визнав.

Однак, вважаючи протиправним в іншій частині податкове повідомлення - рішення звернувся з даним позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентовано Податковим кодексом України (надалі - ПК України), яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Оскільки, позивачем порушено вищезазначені строки реєстрації податкових накладних, податковим органом застосовані штрафні санкції згідно ст. 126 Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Кодексу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення штрафних санкцій на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації.

За приписами п. 120-1.1 ст. 120-1.1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Системний аналіз положень статей 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України свідчить, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). При цьому тлумачення словесної конструкції пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що виняток стосується податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю), і водночас складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), тобто податкової накладної, яка відповідає одночасно двом умовам.

За результатами перевірки контролюючим органом застосовано санкції за порушення граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН.

При цьому перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що граничні строки реєстрації таких податкових накладних порушено.

Враховуючи викладене, для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.

Наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 року затверджено Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок № 1307).

Відповідно до п. 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. У разі складання зведеної податкової накладної у графі "Зведена податкова накладна" зазначається код ознаки: 1 - у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно порядку заповнення зведеної податкової накладної таблична частина податкової накладної складається з двох розділів: А і Б. Відповідно до п.16 Порядку до розділу Б зведеної податкової накладної вносяться такі дані:

У графі 2 платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов`язання відповідно до п.198.5 та п.199.1 ПКУ;

-у графі 4 вказується грн ;

-у графі 10 вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до п. 198.5 та п. 199.і`пКУ, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов`язань;

-у графі 11 вказується сума ПДВ. Ця графа заповнюється у гривнях з копійками із зазначенням після коми до 6 знака включно;

-у клітинках податкової накладної, які не підлягають заповненню, нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються;

До розділу А зведеної податкової накладної (рядки І - X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме:

-у рядку І зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість;

-у рядках II - IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI;

-у рядках V - VI зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної;

-рядки VII - IX не заповнюються.

Згідно з положеннями Порядку, до графи 8 розділу Б зведеної податкової накладної вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20-у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою відсотків; 901-у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

При цьому згідно абзацу п`ятому підпункту 10 пункту 16 Порядку - у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку (в операціях, звільнених від оподаткування) графи 3.1-3.3, 5-9,11 (до 31.10.2018), графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 12 (з 01.11.2018) не заповнюються (тобто для операцій, які звільненні від оподаткування код ставки податку не вноситься).

Спірні податкові накладні не містять код ставки ПДВ (графа 8), що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість (умовний продаж), що передбачено вимогами порядку.

Складені Державної установи Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України зведені податкові накладні на послугу фінансування науково-дослідних робіт з бюджету, щодо яких камеральною перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН в графі Отримувач (покупець) платник податку зазначив власне найменування Державна установа Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України , у рядку Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця) проставлено умовний ІПН 600000000000 , а у верхній лівій частині зазначено тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (09 Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість).

Податкові накладні, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201,10 статті 201 ПКУ: від 28.02.2017 №16, 31.03.2017 №17, 30.04.2017 №18, 31.10.2017 №21, 31.12.2017 №18, 31.10.2018 №23, 31.12.2018 №20, 31.03.2018 №18, містять у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помітку "X" та зазначався тип причини "09", що свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість (умовний продаж), та не підлягали наданню отримувачу (покупцю).

Код ставки податку на додану вартість (з умовним ІПН "600000000000 ) у зведених податкових накладних позивачем не зазначався згідно вимог Порядку, оскільки виписувались зведені податкові накладні на послуги " фінансування науково-дослідних робіт з бюджету ", які згідно з п. 197.1.22 ПК України звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Відповідачем, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду доказів, які б свідчили про наявність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій згідно спірного податкового повідомлення-рішення в оскаржуваній частині.

Отже, судом встановлено, що податкові накладні від 28.02.2017 №16, 31.03.2017 №17, 30.04.2017 №18, 31.10.2017 №21, 31.12.2017 №18, 31.10.2018 №23, 31.12.2018 №20, 31.03.2018 №18, складені за операціями, які звільнені від оподаткування ПДВ, а тому у відповідача відсутні законні підстави для нарахування позивачу штрафних санкцій за порушення термінів їх реєстрації в ЄРПН.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 01.03.2019 р. №0183551206 про застосування штрафу за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у сумі 47538,65 грн.

Таким чином, спірне рішення прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та підлягає скасуванню, а позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2019 р. №0183551206 - задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державної установи Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 р. №0183551206 .

Стягнути на користь Державної установи Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України (код ЄДРПОУ 02128514) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій