Постанова

від 25.11.2020 по справі 640/9302/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9302/19 Суддя першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

при секретарі - Закревській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на прийняте у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державної установи Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2019 року Державна установа Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України (далі - Позивач, ДУ ІБХГ НАН України ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.03.2019 року №0183551206 про застосування штрафу в розмірі 10% в сумі 47 440,13 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2020 року позов задоволено повністю - визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 року №0183551206. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки спірні податкові накладні складені щодо операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість і не підлягали передачі отримувачу (покупцю), то штрафні санкції застосовані безпідставно.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує посиланням на норми права, які регламентують строки реєстрації податкових накладних та відповідальність за їх порушення.

Після усунення визначених в ухвалі від 22.07.2020 року про залишення апеляційної скарги без руху недоліків ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 року призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 25.11.2020 року.

У відзиві на апеляційну скаргу ДУ ІБХГ НАН України просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що, по-перше, в апеляційній скарзі відсутні будь-які аргументи на спростування висновків суду першої інстанції, по-друге, суд вірно зазначив, що спірні податкові накладні складені на постачання для операцій, звільнених від оподаткування податком на додану вартість, та не передбачали їх передачу отримувачу (покупцю).

Разом із відзивом на апеляційну скаргу від ДУ ІБХГ НАН України надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з епідемією коронавірусу.

Розглянувши заявлене клопотання судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Разом з тим, судовою колегією враховується, що обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалася.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

При цьому судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що положеннями ч. 4 ст. 195 КАС України передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Окремо судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що будь-яких доказів того, що ДУ ІБХГ НАН України не може взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у порядку ч. 4 ст. 195 КАС України, до клопотання не надано.

За таких обставин, зважаючи на відсутність підстав для визнання поважними викладених у клопотанні причин для відкладення розгляду справи, а також з огляду на визначені ст. 309 КАС України строки її розгляду, судовою колегією відмовлено у задоволенні заявленого клопотання.

У судовому засіданні представник Відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд її вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у лютому 2019 року головним державним ревізором - інспектором відділу камеральних перевірок податкової звітності управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку ДУ ІБХГ НАН України з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017 - 2018 роки. У ході перевірки податковим органом виявлено, що в порушення п. 201.10 ст. 201 ПК України підприємство в Єдиному реєстрі податкових накладних несвоєчасно зареєстровані податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних із простроченням від 1 до 16 днів, за що п. 120-1.1 ст. 120 ПК України передбачена відповідальність.

Результати перевірки зафіксовані в акті від 11.02.2019 року №1315/26-15-12-06-16/21285114 (а.с. 13-14), висновки якого за наслідками розгляду заперечень були залишені без змін, про що повідомлено листом від 28.02.2019 року №37467/10/26-15-12-06-14 (а.с. 15-18).

На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 01.03.2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми Н №0183551206, яким до Позивача застосовано штраф за затримку граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на від 1 до 15 днів у розмірі 10 % від суми 474 401,10 грн. у розмірі 47 440,13 грн., на від 16 до 30 днів у розмірі 20% від суми 492,59 грн. у розмірі 98,52 грн. (а.с. 10-11).

За наслідками адміністративного оскарження рішенням ДФС України від 15.05.2019 року №22235/6/99-99-11-06-01-25 (а.с. 30-31) скаргу ДУ ІБХГ НАН України від 18.03.2019 року №110/01-14 (а.с. 19-29) залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Листом від 28.05.2019 року №189/01-14 ДУ ІБХГ НАН України повідомило контролюючий орган, що штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення від 01.03.2019 року №0183551206 погашаються частково в сумі 1 239,76 грн., у той час як сума 46 298,89 грн. буде оскаржена у судовому порядку (а.с. 32).

На підставі встановлених вище обставин, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 120-1, 201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 (далі - Порядок №1307), суд першої інстанції прийшов до висновку, що матеріалами справи не спростовується факт несвоєчасної реєстрації Позивачем податкових накладних у відповідному реєстрі, однак підтверджується їх відповідність вимогам, за наявності яких штрафні санкції не застосовуються.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може повністю погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Таким чином, штраф застосовується в залежності від строку реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування та обчислюється у відсотковому значенні від суми податку на додану вартість незалежно від того, чи така сума має позитивне або від`ємне значення.

Отже, з 01.01.2017 року законодавцем змінено редакцію пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. На відміну від попередньої редакції цієї статті, яка встановлювала штрафні санкції за порушення термінів реєстрації виключно податкових накладних, що підлягають наданню покупцям, чинною на момент виникнення правовідносин редакцією визначено, що штрафні санкції застосовуються за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації всіх податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Винятком є виключно порушення термінів реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Як було встановлено раніше, наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 року №1307 затверджено форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної (далі - Порядок №1307).

Відповідно до п. 11 Порядку №1307 (у редакції діючій на момент виникнення спірних правовідносин) у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду.

У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X".

У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П.І.Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН " 600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини згідно з пунктом 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Відповідно до п. 16 Порядку №1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів/послуг.

У разі складання зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, у цій графі платником зазначаються дати складання та порядкові номери податкових накладних, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України.

У графі 10 зведених податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, вказується вартість (частина вартості) товару/послуги, необоротного активу, на яку нараховується податок відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, згідно з основною ставкою податку та ставкою податку 7 відсотків, які застосовуються при нарахуванні податкових зобов`язань.

До розділу А податкової накладної (рядки I-X) вносяться узагальнюючі дані за операціями, на які складається така податкова накладна, а саме: у рядку I зазначається загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість; у рядках II-IV зазначаються суми податку на додану вартість, нараховані виходячи з обсягів постачання, зазначених у рядках V та VI; у рядках V-IX зазначаються загальні обсяги постачання товарів/послуг в розрізі кодів ставок, зазначених у графі 8 нижньої табличної частини податкової накладної.

У податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, рядки VII-IX не заповнюються.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані в акті перевірки та наявні у матеріалах справи податкові накладні від 28.02.2017 року №16, від 31.03.2017 року №17, від 30.04.2017 року №18, від 31.10.2017 року №21, від 31.12.2017 року №18, від 31.10.2018 року №23, від 31.12.2018 року №20, від 31.03.2018 року №18 (а.с. 21-28) не надані покупцю з причин складення на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Усі вказані зведені податкові накладні містять у верхній лівій частині відмітку у графі Зведена податкова накладна , а також у графі Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість .

Крім того, у згаданих вище податкових накладних та розрахунках коригування зазначено: Продавець - найменування та ІПН ДУ ІБХГ НАН України ; Покупець - ДУ ІБХГ НАН України та умовний ІПН 600000000000 ; рядки І-VI з урахуванням ставки ПДВ (20 % (ряд. III, V); рядки IV, VI (7 %), VI-IX не заповнено; графа 4 - зазначено грн. ; графи 3, 5-9 - не заповнено.

Тобто вказані податкові накладні/розрахунки коригування не надаються покупцю саме з причин складання на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Відповідачем протиправно застосовано штрафні санкції до Позивача за несвоєчасну реєстрацію вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкових накладних від 28.02.2017 року №16, від 31.03.2017 року №17, від 30.04.2017 року №18, від 31.10.2017 року №21, від 31.12.2017 року №18, від 31.10.2018 року №23, від 31.12.2018 року №20, від 31.03.2018 року №18 на загальну суму

При цьому судовою колегією враховується, що положеннями пункту 16 Порядку №1307, які визначають правила заповнення розділів А і Б податкової накладної, зокрема, встановлено, що у податкових накладних, особливості заповнення яких викладені у пункті 11 цього Порядку, тобто зведених податкових накладних, рядки VII-IX не заповнюються. Отже код ставки податку на додану вартість 20 , який зазначений в рядку V розділу А податкової накладної не свідчить про те, що податкові накладні складені на постачання товарів / послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість, а є умовними податковими накладними, де код ставки ПДВ 20 переноситься з податкових накладних контрагентів, на підставі яких складаються зведені податкові накладні.

Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 10.12.2019 року у справі №640/7353/19, від 11.02.2020 року у справі №620/757/19, від 20.03.2020 року у справі №240/5720/19, від 20.05.2020 року у справі №240/3888/19.

Отже, Позивач при складенні зведених податкових накладних не міг всупереч правил заповнення, встановлених Порядком №1307, заповнювати рядки VII-IX.

За таких обставин, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.03.2019 року №0183551206 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН указаних вище податкових накладних на суму ПДВ 462 496,00 грн. щодо штрафних санкцій у розмірі 46 249,61 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції було залишено поза увагою, що, оскаржуючи спірний індивідуальний акт в частині застосування до ДУ ІБХГ НАН України штрафу в розмірі 10% в сумі 47 440,13 грн., а не у повному обсязі, як зазначено судом першої інстанції, Позивач не обґрунтовує жодними доводами неправомірність нарахування суми штрафних санкцій у розмірі 1 190,52 грн. (47 440,13 - 46 249,61) щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних від 15.02.2017 року №3, від 14.02.2017 року №1, від 15.02.2017 року №2, від 11.04.2017 року №1, від 12.04.2017 року №2, від 12.04.2017 року №3, від 15.04.2017 року №1, від 15.05.2017 року №2, від 15.05.2017 року №3 на загальну суму ПДВ 11 905,00 грн. До того ж, у позовній заяві ДУ ІБХГ НАН України вказує на те, що він погоджується із застосування до нього штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію згаданих вище податкових накладних, а також податкової накладної від 06.10.2017 року №22 на суму ПДВ 492,59 грн. (штраф 20% - 98,52 грн.).

Викладене, у свою чергу, свідчить, що оскаржуване судове рішення не у повній мірі відповідає нормам процесуального права, позаяк останнім скасовано у повному обсязі без відповідного обґрунтування податкове повідомлення-рішення, частина якого не оскаржувалася взагалі, а неправомірність частини якої Позивачем жодним чином не аргументована.

Судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення щодо частини податкових накладних, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження Окружного адміністративного суду міста Києва про обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - скасувати.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч. ч. 1, 4 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність зміни розподілу судових витрат стягнення з ГУ ДПС у м. Києві на користь ДУ ІБХГ НАН України витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, в сумі 1 872,78 грн., сплачених згідно платіжного доручення від 28.05.2019 року №508, пропорційно до задоволених позовних вимог (97,49 %).

Керуючись ст. ст. 139, 242-244, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДФС у м. Києві податкове повідомлення-рішення від 01 березня 2020 року №0183551206 в частині застосування до Державної установи Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України штрафних санкцій в сумі 46 249,61 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державної установи Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України (04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2-а, код ЄДРПОУ 02128514) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в сумі 1 872 (одна тисяча вісімсот сімдесят дві) гривні 78 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді Н.П. Бужак

Л.О. Костюк

Повний текст постанови складено та підписано 25 листопада 2020 року.