Рішення

від 05.05.2020 по справі 640/14208/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2020 року м. Київ № 640/14208/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження заяву представника Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Авіакур`єр" про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Авіакур`єр"

до Державної фіскальної служби України,

Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року задоволено позов Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Авіакур`єр" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, а саме: визнано протиправними та скасовано рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації від 30 травня 2019 року №1177933/30313449, №1177936/30313449, №1177938/30313449, № 1177935/30313449, №1177934/30313449, №1177932/30313449№1177931/30313449, №1177940/30313449, №1177939/30313449, №1177937/30313449, №1177941/30313449 , від 28 травня 2019 року №1173981/30313449; зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Авіакур`єр" №300 від 18 квітня 2019 року, №337 від 22 квітня 2019 року, №298 від 18 квітня 2019 року, №296 від 18 квітня 2019 року, №294 від 18 квітня 2019 року, №289 від 18 квітня 2019 року, № 285 від 18 квітня 2019 року, №271 від 17 квітня 2019 року, № 266 від 17 квітня 2019 року, № 332 від 22 квітня 2019 року, №264 від 17 квітня 2019 року, №356 від 23 квітня 2019 року датою їх фактичного отримання контролюючим органом; стягнуто на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Авіакур`єр" (035159, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 92-Б, код ЄДРПОУ 30313449) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві судовий збір в сумі 23 052 (двадцять три тисячі п`ятдесят дві) грн 00 коп.

Рішення набрало законної сили 13 березня 2020 року.

В подальшому представником Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Авіакур`єр" подано заяву про ухвалення додаткового судового рішення у даній справ, з огляду на те, що судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме присудження на його, позивача, користь витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, при ухваленні рішення у даній справі судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8287,50 грн.

Відповідно до частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки справа №640/14208/19 розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, отже й заява про ухвалення додаткового судового рішення підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Розглянувши заяву Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Авіакур`єр" про стягнення витрат на правничу допомогу, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Відповідно до частин 1, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із прибуттям сторін та їх представників належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

За правилами частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд наголошує, що витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені.

Так, позивачем надано розрахунок судових витрат в сумі 8287,50 грн, а саме: підготовка пояснень по податкових накладних, реєстрація яких зупинена 2337,50 грн., підготовка позовної заяви 5950,00 грн.

Суд зауважує, що позивачем не надано суду доказів понесення згадуваних витрат на професійну правничу допомогу.

Так, в матеріалах справи наявна довіреність Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Авіакур`єр", що виписана на ім`я ОСОБА_1 , на представництво інтереси названого товариства.

По-перше, в матеріалах справи відсутні докази можливості у ОСОБА_1 надавати професійну правничу допомогу.

По-друге, в матеріалах справи відсутні будь-які докази понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у заявленій у розрахунку розмірі (відсутні зокрема документи, які свідчать про оплату гонорару (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Керуючись статтями 72-77, 132, 134, 139, 143, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

В задоволенні заяви представника Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "Авіакур`єр" про присудження витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко