Ухвала

від 15.07.2020 по справі 640/14208/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/14208/19

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

15 липня 2020 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Бєлова Л.В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями Авіакур`єр до Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції Головним управлінням Державної податкової служби в м. Києві подано апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом першої інстанції 09 червня 2020 р. за вх..№03-14/77942/20.

Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 296 КАС України з наступних підстав.

Первинну апеляційну скаргу відповідача зареєстровано судом першої інстанції 23 січня 2020 року за вх№03-14/8851/19.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2020 року апеляційну скаргу повернено особі, яка її подала. Ухвала вмотивована тим, що до апеляційної скарги не долучено належним чином оформлений документ, який свідчить про сплату судового збору.

Із матеріалів справи вбачається, що належним чином завірену копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2020 року разом із оригіналом первинної апеляційної скарги з доданими матеріалами (для особи, яка її подала) направлено учасникам справи 17 березня 2020 року, що підтверджується штемпелем Відділу забезпечення судового процесу (т.2 а.с. 42).

Повторно подану апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року зареєстровано судом першої інстанції 09 червня 2020 року за вх№03-14/71942/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року подано з пропуском 30-денного строку, передбаченого КАС України.

У тексті апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому апелянт посилається на невизначеність строків для повторного звернення з апеляційною скаргою, а тому строк апеляційного оскарження має бути поновлений.

Перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Так, у силу положень КАС України, повернення апеляційної скарги не позбавляє права на повторне її подання у порядку, встановленому законом.

Разом з тим, право на повторне подання апеляційної скарги не може розумітися таким чином, що якщо вперше апеляційну скаргу було подано у встановлений КАС України строк і у подальшому повернуто апелянту, то повторно таку скаргу може бути подано протягом будь-якого строку , і строк на звернення до апеляційного суду в такому випадку однозначно підлягає поновленню як такий, що пропущений з поважних причин.

Таке тлумачення не відповідає принципу юридичної визначеності та наведеним нормам процесуального закону, якими передбачено право на повторне подання скарги виключно у порядку, встановленому законом. Відповідно, поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.

Так, апелянтом не зазначено поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не подано доказів їх поважності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи із прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2102,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2020 року.

Розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року становить 31530 грн. 00 коп. (2102*15).

В порушення вимог чинного законодавства України, апелянтом до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

В апеляційній скарзі міститься клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відстрочення сплати судового збору, у якому апелянт посилається на незадовільний майновий стан.

Перевіривши клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Законом України Про судовий збір суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, апелянт не відноситься до жодної категорії, для якої передбачена можливість звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03 лютого 2020 року у справі №340/661/19.

З огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Тому, у зв`язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві залишити без руху та запропонувати усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання до апеляційного суду:

- обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року із зазначенням поважних причин його пропуску та подання доказів їх поважності.

- оригіналу документу (квитанції) про сплату судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" порядку в розмірі 31530 грн. 00 коп. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 , банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) , рахунок отримувача: UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.

Керуючись ст.ст. 169, 283, 298, 328 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року - відмовити.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби в м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Державної податкової служби в м. Києві строк для усунення недоліків 10 (десять) днів , перебіг якого обчислюється з дня отримання копії ухвали, але не раніше ніж з дня закінчення карантину, установленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами).

У разі невиконання вимог ухвали у зазначений вище строк, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Л. В. Бєлова