Ухвала

від 05.05.2020 по справі 640/2181/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 травня 2020 року

Київ

справа №640/2181/19

адміністративне провадження №К/9901/11743/20

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві (правонаступника Головного управління ДФС у м. Києві) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року у справі №640/2181/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року № Ф-224972-17 у повному обсязі; визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 21 січня 2019 року № 309716/99-99-11-05-02-25 у повному обсязі.

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 13 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року, позов задовольнив частково: визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року № Ф-224972-17 у повному обсязі. У решті позову відмовив.

Головне управління ДПС у м. Києві звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року у справі №640/2181/19 й прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справою незначної складності є справа щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом оскарження у справі є вимога Головного управління ДФС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 12 листопада 2018 року №Ф-224974-17 у розмірі - 15819,54 грн.

Виходячи з того, що сума щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваного рішення відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що справа, у якій подано касаційну скаргу на судове рішення, є справою незначної складності.

У цій справі, суд першої інстанції врахувавши вимоги частин третьої та четвертої статті 257 КАС України розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Винятків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статями 328, 333 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 квітня 2020 року у справі №640/2181/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписМ. М. Гімон підписЄ. А. Усенко