Ухвала

від 05.05.2020 по справі 822/5942/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

05 травня 2020 року

Київ

справа №822/5942/15

адміністративне провадження №К/9901/13439/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Коваленко Н.В. у порядку підготовки до касаційного розгляду справи за позовом Житлово-будівельного кооперативу Озерний-3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови, за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14.04.2016,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.05.2016 відкрито касаційне провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І.

Так, згідно з приписами частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.

Під час проведення підготовки справи до касаційного розгляду в порядку, передбаченому статтею 340 КАС України, з`ясовано, що скаржником порушується питання про розгляд справи за його участю.

Вирішуючи вищезгадане клопотання, Верховний Суд виходить з такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 344 КАС України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

В свою чергу, за правилами частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою цієї ж статті передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Справами ж незначної складності, за визначенням пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, дана справа не належить до жодної з категорій справ, наведених за вичерпним і остаточним переліком у частині четвертій статті 12, а також у частині четвертій статті 257 КАС України, розгляд якої належить здійснювати виключно за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ухвалою про відкриття касаційного провадження у цій справі, сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема, скаржнику подати доповнення до касаційної скарги, а іншим учасникам справи - заперечення на касаційну скаргу.

Суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany , № 8273/78).

Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права.

Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі Varela Assalino contre le Portugal (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.

Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2018 у справі №668/13907/13-ц та від 21.05.2018 у справі №361/3009/16-ц.

На переконання Верховного Суду, характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі, з урахуванням суб`єктного складу її учасників, а також наявного обсягу матеріалів провадження (документів, письмових доказів), на підставі яких судами попередніх інстанцій були встановлені обставини цієї справи, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим у задоволенні поданого до касаційного суду клопотання про розгляд цієї справи у судовому засіданні належить відмовити.

За встановлених обставин та у зв`язку із проведенням усіх необхідних дій з підготовки справи до касаційного розгляду, справа, на підставі частини третьої статті 340 КАС України, підлягає призначенню до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Керуючись статтями 340, 344 КАС України,

у х в а л и в:

Прийняти до провадження справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Озерний-3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови.

Відмовити у задоволенні клопотання Державної архітектурно-будівельної інспекції України про розгляд справи за її участю.

Закінчити підготовку даної справи до касаційного розгляду.

Призначити касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 05.05.2020 в приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Коваленко