Ухвала

від 05.05.2020 по справі 242/1869/20

СЕЛИДІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №242/1869/20

Провадження №2/242/919/20

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

5 травня 2020 року м.Селидове

Суддя Селидівського міського суду Донецької області Коліщук З.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіальної громади Селидівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою до Селидівської територіальної громади Донецької області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Перевіривши позовну заяву, суд дійшов висновку, що пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 3, ч.6 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

В позовній заяві позивач ОСОБА_1 просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадщина складається з недоотриманої пенсії, яку спадкодавець не отримав за життя.

Відповідно до п. 3 постанови № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування пленум Верховного Суду України зазначив, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами статті 29, частини другої статті 1221 ЦК. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Позивач в заяві зазначає, що її мати ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що також підтверджується копією паспорта померлої. До 01.09.2016 року ОСОБА_2 знаходилась на обліку в Красноармійському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України, де отримувала пенсію за віком, як внутрішньо-переміщена особа, фактичне місце перебування: АДРЕСА_2 .

Тобто, з заяви вбачається, що останнім місцем проживання ОСОБА_2 є Красноармійський район, пенсію вона отримувала в Красноармійському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України, отже місцем відкриття спадщини є Красноармійський район, тому не зрозуміло з яких підстав позивач зазначив відповідачем Територіальну громаду Селидівської міської ради.

Крім того, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7 роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем не додано до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України ,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіальної громади Селидівської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини залишити без руху.

Надати позивачу строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя З.М. Коліщук