Постанова

від 21.08.2007 по справі 34/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/135

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21.08.07 р.                                                                             Справа № 34/135

14 год. 35 хвилин, м. Донецьк, вул. Артема, 157

                                                                                      зал судових засідань (кабінет)-212

Господарський суд Донецької області у складі судді Кододової О.В., при секретарі судового засідання Котельніковій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  

за позовом -  Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції   

до відповідача – Малого державного підприємства “Азовський регіональний науково-виробничий “Здрав-Еко-центр” м. Маріуполь

про стягнення 3207,83 грн.

Представники:

Від позивача  Гришкова Н.Є. (за дорученням )

Від відповідача  не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

          Заявлено позов Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією до Малого державного підприємства “Азовський регіональний науково-виробничий “Здрав-Еко-центр” м. Маріуполь  про стягнення податкового боргу у розмірі 3207,83 грн.

 В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що станом на 29.03.2007 р. відповідач має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 3207,83 грн., яка залишається на теперішній час несплаченою .

У зв'язку із нез'явленням в засідання  відповідача, розгляд справи відкладався, про що він був повідомлений шляхом направлення  відповідної ухвали за його адресою.

Позивач  надав через канцелярію суду лист від 21 серпня 2007року (вхід. №02-41/32497) у якому просить долучити до матеріалів справи довідку з адресного бюро, щодо місцезнаходження відповідача, розписку про вручення судової повістки відповідачу, лист , у якому відповідач повідомляє, що позов та ухвали господарського суду ним отримано, про час та дату судового засідання він повідомлений.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні досліджені надані сторонами письмові докази, що знаходяться в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд встановив:

Відповідач є юридичною особою, зареєстровано рішенням Маріупольської міської Ради, код ЄДРПОУ 13477531.

Заборгованість відповідача перед бюджетом виникла в  результаті самостійно узгоджених та несплачених  податкових зобов'язань визначених у податкових деклараціях та розрахунках, та також за актами перевірки податковим органом, всього сума податкового боргу складає  3207,83грн., з них  податок на прибуток у розмірі 3198,43грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0000112310/0 від 07.09.2006року,( у зв'язку з наявністю переплати),  комунальний податок  у розмірі 9,40грн. згідно  податкового розрахунку по комунальному податку від 10.01.2007року.

Суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня            1991 року N 1251-XII платники  податків  і   зборів   (обов'язкових   платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків  і  зборів  (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 5.3.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від  21.12.2000 р. № 2181-ІІІ (надалі – Закон “Про порядок погашення...”)  передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону “Про порядок погашення...” передбачає, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). У разі, якщо звітним (базовим) податковим періодом є рік – податкові декларації подаються протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду.  

          Визначена у розрахунку сума податку вважається узгодженою сумою (п. 5.1 ст. 5 Закону України N 2181-III) і сплачується юридичними особами у строки передбачені законодавством, на спеціальні рахунки відповідного бюджету.

          Згідно до п.п.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України №2181 від 21.12.2000року податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

          Згідно до п.6 та п.8 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року N 509-XII органи державної податкової служби забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства та  стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п.3.1.ст.3 Закону України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  ( надалі Закон №2181) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пункт 1.3 статті 1 Закону №2181 із змінами, внесеними згідно із  Законом України від 20.02.2003 р. N 550 передбачає, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 1.2 статті 1 Закону №2181 передбачено, що податкове зобов'язання  це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до положення ст.41 Конституції України та ст.55 Закону України “Про власність” майно може бути безоплатно вилучено (конфісковано) у власника за рішенням (вироком) суду, арбітражного суду.

Оскільки відповідач добровільно в установленому порядку та строки не сплатив податковий борг, а прийняті заходи позивачем, направлені на погашення боргу, не дали позитивних наслідків і податковий борг у сумі  3207,83 грн. залишився відповідачем не сплаченим, то господарський суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4 ст.94 КАСУ, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись Конституцією України,  Законом України від 21.12.2000року №2181 “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Законом “Про власність”, та ст.ст.11,17-20,69-72,86,94,158-163, 167,185,186,254, п.6,7 розділу V11 Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,

                                                       ПОСТАНОВИВ :

          Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції до Малого державного підприємства “Азовський регіональний науково-виробничий “Здрав-Еко-центр”                             м. Маріуполь про стягнення  податкового боргу у розмірі  3207,83 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Малого державного підприємства “Азовський регіональний науково-виробничий “Здрав-Еко-центр” (юридична адреса : 87500, м. Маріуполь, пр. Рахімова,104, фактична адреса: 87500, м. Маріуполь, пров. Дніпровський, 15, ЄДРПОУ 13477531, р/р  2600331715120 в філії Жовтневого відділення ПІБ м. Маріуполь, МФО 334475) на користь Державного бюджету  податкову заборгованість з  податку на прибуток  у сумі 3198,43грн.

Стягнути з Малого державного підприємства “Азовський регіональний науково-виробничий “Здрав-Еко-центр” (юридична адреса : 87500, м. Маріуполь, пр. Рахімова,104, фактична адреса: 87500, м. Маріуполь, пров. Дніпровський, 15, ЄДРПОУ 13477531, р/р  2600331715120 в філії Жовтневого відділення ПІБ м. Маріуполь, МФО 334475) на користь  бюджету  податкову заборгованість з  комунального податку у сумі 9,40грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подана, але апеляційна скарга не була подана у зазначений строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку .Про апеляційне оскарження постанови суду спочатку подається заява. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через господарський суд Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя