Рішення

від 02.03.2020 по справі 761/37413/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37413/18

Провадження № 2/761/649/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Доміно Тур-7 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Доміно Тур- 7 , згідно з яким, враховуючи заяву про збільшення розміру позовних вимог від 21.11.2019 року, просив суд: стягнути з Приватного акціонерного товариства Доміно Тур - 7 на користь ОСОБА_1 112 800 грн. 00 коп. - заборгованості за договором позики разом з процентами (винагородою) за користування позикою; 54 340 грн. 32 коп. - проценти від суми позики у розмірі облікової ставки НБУ; 10 503 грн. 39 коп. - три проценти річних за прострочення виконання зобов`язань; 37 788 грн. 00 коп. - інфляційних втрат, а всього - 215 431 грн. 71 коп.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що протягом жовтня 2016 року позивач надавав ПрАТ Доміно Тур-7 грошові кошти у позику на загальну суму 81 900 грн. 00 коп., а саме: 05.10.2016 року позивач передав директору ПрАТ Доміно Тур-7 ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 39 000 грн. 00 коп. з умовою повернення позики разом з 10 % від цієї суми у якості відсотків за користування коштами у строк до 15.10.2016 року; 15.10.2016 року позивач передав директору ПрАТ Доміно Тур-7 ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 42 900 грн. 00 коп. з умовою повернення суми позики разом з винагородою за користування грошовими коштами у розмірі 27 000 грн. 00 коп. у строку до 20102016 року.

При цьому, на підтвердження передачі грошових коштів та зобов`язання їх повернути з оплатою користування ними ОСОБА_2 , діючи у якості директора відповідача, оформила та передала позивачу Квитанцію № 98/10-16 до прибуткового касового ордеру від імені ПП Доміно Тур-7 та Квитанцію № 218/10-16 до прибуткового касового ордеру від імені ПП Доміно Тур-7 від імені ПП Доміно Тур-7 .

Разом з тим, позивач вказує, що, незважаючи на повне виконання ним своїх зобов`язань щодо надання відповідачу обумовленої суми грошових коштів, останній свої зобов`язання за договорами не виконав.

За вказаних обставин, а також посилаючись на положення ст.ст. 525, 526, 536, 612, 625, 1046-1049 Цивільного Кодексу України, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 05.10.2018 року заяву представника позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою від 05.10.2018 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

05.03.2019 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він, посилаючись на недоведеність позовних вимог, зокрема надання позики, просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 06.03.2019 року заяву представника ПрАТ Доміно Тур-7 про відвід судді Юзькової О.Л. визнано необгрунтованою, заяву передано для визначення іншого судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою від 12.03.2019 року відмовлено представнику відповідача в задоволенні заяви про відвід судді Юзькової О.Л. у даній цивільній справі.

13.05.2019 року до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог.

Ухвалою від 31.05.2019 року заяву представника відповідача про відвід судді Юзькової О.Л. визнано необгрунтованою, заяву передано для визначення іншого судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою від 03.06.2019 року відмовлено представнику відповідача в задоволенні заяви про відвід судді Юзькової О.Л. у даній цивільній справі.

Ухвалою від 12.09.2019 року заяву представника відповідача про відвід судді Юзькової О.Л. визнано необгрунтованою, заяву передано для визначення іншого судді в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою від 17.09.2019 року відмовлено представнику відповідача в задоволенні заяви про відвід судді Юзькової О.Л. у даній цивільній справі.

Ухвалою від 24.09.2019 року заяву про самовідвід головуючого судді Юзькової О.Л. задоволено, передано справу № 761/37413/18 для повторного розподілу між суддями Шевченківського районного суду м. Києва в порядку, передбаченому ст. 11-1 ЦПК України.

Ухвалою судді від 25.09.2019 року Піхур О.В. справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 26.11.2019 року задоволено заяву представника відповідача про відвід судді Піхур О.В., справу передано для повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 14 ЦПК України.

Ухвалою судді Мальцева Д.О. від 29.11.2019 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

13.02.2020 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що між сторонами було укладено публічний договір купівлі-продажу авіаквитків та туру, а квитанції, надані позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, є підтвердженням внесення в касу оплати за товар, що проданий відповідачем.

Ухвалою від 14.02.2020 року залишено без задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч.2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.207 ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Після укладення договору позики всі обов`язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.

Крім того, ч.1 ст.1049 ЦК встановлено, що за договором позики позичальник зобов`язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.

Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 року у справі №6-1967цс15.

При цьому, згідно правової позиції, сформованої Верховним Судом України в постанові від 02.07.2014 року за наслідками розгляду справи №6-79цс14, відповідно до норм ст.ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.

Водночас, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено вимогами ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Крім того, суд встановлює наявність або відсутність обставин, котрими обгрунтовують свої вимоги і заперечення сторони, на підставі доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Також, згідно роз`яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Так, на підтвердження існування між сторонами договірних відносин на підставі договору позики, позивачем надано до суду Квитанцію № 98/10-16 до прибуткового касового ордеру від імені ПП Доміно Тур-7 та Квитанцію № 218/10-16 до прибуткового касового ордеру від імені ПП Доміно Тур-7 від імені ПП Доміно Тур-7 .

Однак, в розумінні вищенаведених положень законодавства, вказані документи не можуть вважатися належним та допустимим доказом, які б підтверджували наявність між сторонами правовідносин, що виникають з договору позики, й відповідно зобов`язання відповідача повернути грошові кошти, оскільки, як вбачається зі змісту вказаних документів, останні не містять зобов`язання відповідача їх повернути, а зводяться лише до того, що позивач в певні дні здійснив поповнення обігових коштів відповідача.

При цьому, доказів на підтвердження укладення між сторонами інших правочинів, які передбачали б підстави понесення відповідачем відповідальності за невиконання договірних умов, матеріали справи також не містять.

Натомість, як передбачено положеннями ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Однак, оскільки на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем не було надано жодних доказів, які мали б підтвердити факт виникнення між сторонами цивільно-правових відносин з підстав, визначених у статті 11 ЦК України, що зумовлювало б настання правових наслідків зобов`язального характеру, суд вважає, що позивачем не доведено порушення його прав відповідачем.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на достатніх, належних та допустимих доказах, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273 - 279, 352, 354, п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.п.н. НОМЕР_1 ) у задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства Доміно Тур-7 (м. Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.8-б, № 1, код ЄДРПОУ 34192321) про стягнення боргу за договором позики.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя