Ухвала

від 07.04.2020 по справі 203/1110/20

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/1110/20

Провадження № 2-з/0203/41/2020

УХВАЛА

07 квітня 2020 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Колесніченко О.В., розглянувши у провадженні № 2-з/0203/41/2020 заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

24 березня 2020 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Трушева О.П. засобами поштового зв`язку подала до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська позов, пред`явлений до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Екопрон-Юг на предмет стягнення індексу інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

06 квітня 2020 року позивач через свого представника - адвоката Трушева О.П. подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які розміщені на банківських рахунках з зазначенням їх переліку розрахункових рахунків в АТ Державний ощадний банк , АТ КБ Приватбанк , в межах заявленої суми до стягнення в розмірі 835 037,42 грн. та поза межами грошових коштів, на які накладено арешт приватним виконавцем Щигарцевим І.В. в рамках виконавчого провадження №61568665, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали Кіровським районним судом м. Дніпропетровська про арешт коштів відповідача, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать відповідачеві.

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року, яке набрало законної сили, на користь ОСОБА_1 стягнуто з ТОВ ВКФ Екопрон-Юг стягнуто вартість частки у майні фірми, що належала ОСОБА_3 в розмірі 1 372 178 грн., інфляційні витрати в розмірі 1 120 260,80 грн., 3% річних в розмірі 95 300,58 грн., а всього - 2 587 739,44 грн. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19 липня 2017 року рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 березня 2017 року залишено без змін.

На виконання рішення суду 20 березня 2020 року приватним виконавцем Щигарцевим І.В. винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника, з якої позивач отримала відомості про наявні рахунки відповідача у даній справі та сторони у виконавчому провадження №61568665.

Боржник продовжує ухилятись від виконання рішення суду та уникає можливості звернення стягнення на майно товариства, про що свідчить незаконне відчуження адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 , яке відчужено за договором купівлі-продажу Меллер Т.М., яка є дружиною засновника ТОВ ВКФ Екопрон-Юг . Незаконність відчуження встановлена в рішенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 червня 2017 року, залишено в силі ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року та Верховним Судом від 27 листопада 2019 року.

Інше приміщення за адресою АДРЕСА_1 було відчужено відповідачем на користь ОСОБА_4 , яка діяла через представника ОСОБА_5 , яка є її матір`ю, за договором фіктивним купівлі-продажу, що також встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили остаточно 23 січня 2019 року.

20 березня 2020 року приватним виконавцем Щигарцевим ФІ.В. в рамках виконавчого провадження №61568665 по цивільній справі №203/2465/16 винесено постанову про арешт коштів боржника. Після примусового продажу нерухмого майна та погашення основного боргу перед позивачем, відповідач отримає залишок грошових коштів. Тільки за рахунок зазначених коштів існує можливість погасити заборгованість відповідача перед позивачем, яка виникла у зв`язку з невиконання свого грошового обов`язку.

З метою уникнення негативних наслідків у разі відчуження майна Товариства, що можуть стосуватись законних майнових прав та інтересів позивача до моменту ухвалення судом остаточного рішення у даній справі, а саме у разі продовження відчуження майна з метою уникнення виконання судових рішень на користь позивача, через очевидні ознаки протиправності дій відповідача, задля відновлення порушених прав позивача потрібно буде докласти значних зусиль та витрат, або взагалі може зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, через що позивач просить вжити заходи забезпечення позову у такий спосіб.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06 квітня 2020 року заява передана в провадження судді Колесніченко О.В.

Розглянувши заяву, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень частини 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд приймає до уваги роз`яснення, надані в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову про те, що вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Слідуючи роз`ясненням, наданим у п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року, суд приймає до уваги, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладання арешту, або майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз`яснення наведеної постанови Пленуму ВСУ, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Судом встановлено, що предметом пред`явленого позову є стягнення з ТОВ ВКФ Екопрон-Юг грошових коштів, тобто інфляційних витрат та 3% річних в загальному розмірі 743 527,14 грн., які нараховані у зв`язку з невиконання судових рішень. Спосіб захисту позивачем обраний у вигляді стягнення суми з відповідача на свою користь.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принцип співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, виходячи з предмету заявлених вимог та їх підстав, зокрема, того, що невиконанням свого грошового зобов`язання відповідач грубо порушує майнові права позивача, намагаючись позбавитись нерухомого майна, на яке може бути звернуто стягнення у разі відсутності коштів, а також приймаючи до уваги безперешкодну можливість відповідача продовжити відчужувати майно товариства, частка в якому належить і позивачеві, суд приходить до висновку про обґрунтованість наведених у заяві доводів, оскільки невжиття заходів забезпечення у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, які розміщені на банківських рахунках з зазначенням їх переліку розрахункових рахунків в АТ Державний ощадний банк , АТ КБ Приватбанк , в межах заявленої суми до стягнення в розмірі 835 037,42 грн. та поза межами грошових коштів, на які накладено арешт приватним виконавцем Щигарцевим І.В. в рамках виконавчого провадження №61568665, може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання можливого рішення суду про задоволення позову про стягнення грошових коштів в розмірі 743 527,14 грн., 7435,28 судового збору та 81 075 грн. витрат на правничу допомогу, що буде достатнім і співмірним способом заявленим позовним вимогам і забезпечить можливість вирішення питання відновлення майнових прав позивача, так і зможе забезпечити ефективний спосіб захисту прав позивача у разі можливого задоволення позову.

В частині вимог заяви щодо накладення арешту на кошти на рахунках відповідача, що будуть відкриті після постановлення ухвали Кіровським районним судом м. Дніпропетровська про арешт коштів відповідача, крім коштів, які містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать відповідачеві, слід відмовити, оскільки такий вид забезпечення позову не стосується заявлених позивачем позовних вимог та не є з ними співмірним.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Заходи зустрічного забезпечення позову у справі не підлягають застосуванню, оскільки підстави, зазначені в ч.3 ст.154 ЦПК України відносно позивача відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст.149,151,153,260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення його позову до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Екопрон-Юг про стягнення індексу інфляції та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання - задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми Екопрон-Юг (ЄДРПОУ 19319017 ), які розміщені на банківських рахунках:

Акціонерного товариства Державний ощадний банк України (ЄДРПОУ 00032129, МФО 300465 ):

1) НОМЕР_1 , код валюти рахунку НОМЕР_2 ;

2) НОМЕР_1 , код валюти рахунку НОМЕР_3

3) НОМЕР_1 , код валюти рахунку НОМЕР_4 ;

Акціонерного товариства Комерційного банку Приватбанк (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299):

1) НОМЕР_5 , код валюти рахунку НОМЕР_4 ;

2) НОМЕР_6 , код валюти рахунку НОМЕР_4 ;

3) НОМЕР_7 , код валюти рахунку НОМЕР_4 ;

4) НОМЕР_8 , код валюти рахунку НОМЕР_4

5) НОМЕР_9 , код валюти рахунку НОМЕР_4 ;

в межах заявленої суми до стягнення в загальному розмірі 835 037,42 грн. та поза межами грошових коштів, на які накладено арешт приватним виконавцем Щигарцевим І.В. в рамках виконавчого провадження №61568665.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Строк пред`явлення до виконання даного виконавчого документу три роки.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала протягом 15 днів з дня підписання може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги відповідно до пп. пп. 15.1, 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в паперовій формі до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська з правом на поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження у разі подання скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення копії цієї ухвали, а в іншій частині - набирає законної сили з моменту підписання у день її складення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу .

Суддя О.В. Колесніченко