Рішення

від 20.06.2007 по справі 7/211/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/211/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.07                                                                                        Справа №  7/211/07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Альфа-Прим”,                    м. Запоріжжя до відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю “Сана-04”, м. Запоріжжя                      Суддя  Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача          Доля Є.І., дов. № 8  від 18.06.2007 р.

Від відповідача      не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь позивача 282114,47  грн., які складаються з 211291,34 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 22 від 28.07.2006 р., 16903,31 грн. втрат від інфляції, 11661,55 грн. проценти за незаконне користування чужими грошовими коштами, 10564,57 грн. штрафу  та 31693,70 грн. пені за неналежне виконання умов договору.

27.04.2007 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначений на 20.06.2007 р., про що сторони були повідомлені належним чином.

Позивач 20.06.2007 р. в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути 211291,34 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 22 від 28.07.2006 р., 10594,57 грн. втрат від інфляції, 4115,84 грн.                –3% річних, 10564,57 грн. штрафу, 11661,55 грн. проценти за незаконне користування чужими грошовими коштами та 31693,70 грн.  пені неналежне виконання умов договору, тобто зменшив суму позову.

Заява подана у відповідності до вимог ст.  22 ГПК України, прийнята судом до розгляду. Спір розглядається в сумі 279921,57 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 530, 536, 549, 625 Цивільного кодексу України,   ст. ст. 15, 16 Господарського кодексу України та умовами договору купівлі-продажу № 22 від 28.07.2006 р.

Відповідач 20.06.2007 р. в судове засідання не з'явився, вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 27.04.2007 р., не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.

Сторони по справі № 7/211/07 є юридичними особами. Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємств зобов'язаний направити компетентного представника  в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно з “Нормативами частоти обліку перевезення, доставки пошти, вилучення кореспонденції з поштових ящиків і основні контрольні строки опрацювання і доставлення поштових відправлень, періодичних видань”, затверджених наказом Міністерства зв'язку України № 115 від 05.08.1994р. зареєстрованим в МЮУ 29.08.1994р., за № 205/415, контрольний строк проходження кореспонденції, що пересилається по мережі пошти, при її здачі відправником до 12 години не повинно перевищувати  - між районними центрами області - три дні.

При здачі кореспонденції після 12 годин термін проходження поштового відправлення  збільшується на один день.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не надано, справа може бути розглянута за наявними в ній документами.

По усному клопотанню представника позивача судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

  В зв'язку з закінченням строку розгляду спору, передбаченого ст. 69 ГПК України, а також відсутністю узгодженого сторонами клопотання про продовження строку розгляду спору, судовий процес завершено 20.06.2007 р. оголошенням вступної та резолютивної частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника  позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 22 (надалі – Договір).

Згідно умов договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач –своєчасно прийняти та оплатити його.

На виконання умов договору позивач передав  відповідачу товар на суму             211291,34 грн., що підтверджується накладною № 250806 від 25.08.2006 р. та підписаним двома сторонами актом прийому-передачі товару від 25.08.2006 р. У зв'язку з цим відповідачу до сплати було виставлено  рахунок –фактура № 250806 від  25.08.2006 р.                       

Відповідно до підпункту 3.1 договору, оплата за поставлений товар здійснюється в  безготівковій формі на розрахунковий рахунок позивача протягом 5-ти календарних днів з дати поставки.

Однак, відповідач свої обов'язки по оплаті, згідно умов договору, не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 211291,34 грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору…           Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість.

Зазначена претензія була залишена відповідачем без задоволення.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 211291,34 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про  стягнення 211291,34 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Згідно з п. 5.3 договору, сторони обумовили, що у разі невиконання зобов'язань по оплаті за отриманий товар проти строків, вказаних п.3.1. даного договору, відповідач сплачує штраф в розмірі 5,0%  вартості підлягаючої продажі партії товару, а крім того, пеню в розмірі 0,1% на  добу  від підлягаючої оплати суми грошових коштів, але не більш 15,0 %.

  Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Згідно п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір   пені  не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення пені в розмірі 31693грн. 70 коп.  підлягає задоволенню частково за період з  31.08.2006 р. по 01.03.2007 р., в сумі  17910,56 грн. В решті заявленої до стягнення суми  пені слід відмовити, як пред'явленій з порушенням вищезазначених норм законодавства.  

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача  10564,57грн. штрафу за несвоєчасну оплату товару.

         Вимога позивача про стягнення штрафу в сумі 10564,57  грн.  обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 536 ЦК України  за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

         За період прострочення з 31.08.2006р. по 25.04.2007р. сума 3 % річних складає 4115,84 коп.  і підлягає задоволенню. В решті заявленої до стягнення суми процентів слід відмовити, як заявленій необґрунтовано. За період прострочення з 31.08.2006р. по 25.04.2007р. сума індексу інфляції складає  18799,82 коп., але позивачем до стягнення заявлено 10594,57коп., тому задоволенню підлягає заявлена до стягнення сума позивачем.

          Виходячи з вищевикладеного, позов слід задовольнити частково.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 625 Цивільного кодексу України,   ст. ст. 173, 193, 230-232  Господарського    кодексу    України,   ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75 82,  84,  85 Господарського процесуального кодексу України,  суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сана-04” (69013,                  м. Запоріжжя, вул. Базова буд. 9, р/р 260034214 в ЗОД АППБ “Аваль”                      м. Запоріжжя, МФО 313827, код 33174977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Альфа-Прим” (69063, м. Запоріжжя,                        вул. Анголенко, буд. 22, кв. 6, р/р 26001001287001 в ЗФ АО “Укрінбанк”, МФО 313184, код 34373391) 211291,34 грн. основного боргу, 10594,57 грн. втрат від інфляції, 4115,84 грн.  –3% річних,  17910,56 грн. пені, 10564,57 грн. штрафу, 2544,77 грн. державного мита та 106,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

     Видати наказ.

3.          В решті позову відмовити.

         Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

          Дата підписання рішення “27” червня 2007р.

      Суддя                                                                           Н.С. Кутіщева