Ухвала

від 07.05.2020 по справі 921/262/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

07 травня 2020 рокуСправа № 921/262/20 УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.

розглянувши заяву 04/20/2-зб від 01.05.2020 (вх. №2804 від 05.05.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ" про забезпечення позову немайнового характеру у справі № 921/262/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ", адреса для листування: проспект С.Бандери, 96, кв. 146, м. Тернопіль, 46013; фактична адреса: вул. Гайова, 29, м. Тернопіль, 46006.

до відповідача 1 - Фізичної особи-підприємця Прохоренкова Ігоря Васильовича, АДРЕСА_1 .

відповідача 2 - Тернопільської міської ради, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001, в особі: Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, бульвар Т.Г.Шевченка, 1, м. Тернопіль, 46001.

про визнання недійсним та скасування сертифіката ТП 162200560407 від 25.02.2020 на об`єкт "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою провулок АДРЕСА_2" виданий Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради ФОП Прохоренков І.В. та виключити відомості про такий з державного реєстру.

Без виклику представників сторін.

встановив:

22.04.2020 до Господарського суду Тернопільської області надійшла позовна заява № 04/20/1-пз від 21.04.2020 (вх. № 306 від 22.04.2020) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ" до відповідача 1 - Фізичної особи - підприємця Прохоренкова Ігоря Васильовича та відповідача 2 - Тернопільської міської ради, в особі її виконавчого органу Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради про визнання недійсним та скасування сертифіката ТП 162200560407 від 25.02.2020 на об`єкт "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою провулок АДРЕСА_2" виданий Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради ФОП Прохоренков І.В. та виключити відомості про такий з державного реєстру.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідачами порушено його право на мирне володіння майном - частиною тунельної печі під літ. "К", площею 484,20 кв.м, яка належить ТОВ "Алігатор ІІ" на підставі договору дарування від 22.11.2005 зареєстровано в реєстрі № 1379; та посвідчується реєстраційним посвідченням на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам - приміщення VІ під літ. "К" площею 484,2 кв.м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ" на праві приватної власності на підставі договору дарування тунельної печі, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Береш Л.І. 22.11.2005 за реєстром № 10794 та записане в реєстрову книгу за № 1241 від 23.11.2005.

При цьому вказує, що у 2018 році, без засвідченої у встановленому порядку згоди позивача, як власника частини об`єкта (співвласника тунельної печі), що рекоструююється, відповідачем-1 на місці усієї тунельної печі, розпочато будівельні роботи з реконструкції власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) 2, за адресою: АДРЕСА_2 .

В подальшому, позивач довідався, що ФОП Прохоренков І.В. 25 лютого 2020 року отримав сертифікат ТП 162200560407 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою провулок АДРЕСА_2". Видачу спірного сертифіката позивач вважає незаконною, у зв`язку з чим просить в судовому порядку визнати його недійсним та скасувати.

Ухвалою суду від 27.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 921/262/20 за правилами загального позовного провадження, та призначено у справі підготовче засідання на 25.05.2020 .

05.05.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ" звернулось до суду із заявою № 04/20/2-зб від 01.05.2020 (вх. № 2804) про забезпечення позову немайнового характеру, у якій просить суд вжити заходів забезпечення позову та заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчинення реєстраційних дій - державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав на підставі сертифіката ТП 162200560407 від 25.02.2020 за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 3 частини 1 статті 138 ГПК України передбачено можливість подання заяви про забезпечення позову після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає про те, що відділом державного архітектурно - будівельного контролю Тернопільської міської ради видано сертифікат ТП 162200560407 від 25.02.2020 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, який і оспорюється позивачем у справі № 921/262/20, об`єкт реконструкції на який видано сертифікат ТП 162200560407 від 25.02.2020 включав в собі приміщення VІ під літ. "К" площею 484,2 кв.м за адресою АДРЕСА_2 , тобто частину приміщення, яке на праві приватної власності належить ТОВ "Алігатор ІІ" і згоди на реконструкцію якого позивач не надавав.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 05.03.2020 відповідач-1, на підставі сертифіката ТП 162200560407 від 25.02.2020 зареєстрував право власності на об`єкт житлової нерухомості, житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток), загальною площею 786,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, 05.03.2020 право власності на реконструйований об`єкт - об`єкти житлової нерухомості - квартири набули ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7.

При цьому зазначає, що зміна адреси об`єкта реконструкції з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2 відбулась на підставі Наказу про присвоєння адреси об`єкту будівництва за зверненням Прохоренкова І.В. серія та номер: 3, виданий 26.02.2020 Тернопільською міською радою.

Дану обставину заявник вважає достатньо обґрунтованою та підтверджену доказами фактичною обставиною, з якою пов`язується застосування заявленого заходу забезпечення позову, з метою уникнення можливих ризиків ухилення відповідачів від виконання рішення, у випадку задоволення позову.

Щодо застосування зустрічного забезпечення, ТОВ "Алігатор ІІ" зазначає, що це право, а не обов`язок суду. А у випадку настання негативних наслідків, пов`язаних із застосуванням заявленого заходу забезпечення позову, статутний капітал позивача складає суму 11880000 грн, якої буде достатньо для покриття можливих збитків.

Посилаючись на вищенаведене, ТОВ "Алігатор ІІ" просить задоволити заяву про забезпечення позову.

Оцінюючи обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття визначених ним заходів забезпечення позову, господарський суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є дослідження таких підстав вжиття заходів до забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача , за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18.

Крім того, суд звертає увагу, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявник зазначає про те, що об`єкт реконструкції "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями господарського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою провулок АДРЕСА_2", включав в собі приміщення VI під літ "К", площею 484,20 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2, яке належить на праві приватної власності ТОВ "Алігатор II" і згоди на реконструкцію якого позивач не надавав.

З огляду на що, позивач звернувся до Господарського суду Тернопільської області із позовом до відповідачів Фізичної особи-підприємця Прохоренкова Ігоря Васильовича, Приватного підприємства "Меркурій-Вест", Обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Меркурій Вест" та Тернопільської міської ради, в особі: Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради і Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради (з врахуванням заяви б/н від 13.02.2020 про уточнення позовних вимог) про: визнання недійсним та скасування наказу Управління містобудування, архітектури та кадастру Тернопільської міської ради №114 від 13.04.2018 , затверджені ним Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями господарського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою АДРЕСА_2 ; визнання недійсним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт від 29.08.2018 за №112182411869 "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями господарського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою АДРЕСА_2 "; зобов`язання ФОП Прохоренкова І.В., ПП "Меркурій-Вест", ОК "ЖБК "Меркурій Вест" відновити те становище позивача , яке існувало до видання Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва та дозволу на виконання робіт "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями господарського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою АДРЕСА_2".

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2019 відкрито провадження у справі № 921/729/19, а також ухвалою суду від 05.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/729/19 до судового розгляду по суті на 26.03.2020.

Разом з цим, оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 №211 від 11.03.2020, із змінами та доповненнями, з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин, з метою вжиття заходів з мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, забезпечення безпеки працівників і відвідувачів судів та органів системи правосуддя, суд ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.03.2020 відклав розгляд справи на іншу дату.

Як вбачається із ухвал Господарського суду Тернопільської області, долучених до заяви про забезпечення позову позовні вимоги у справі № 921/729/19 мотивовані тим, що відповідачі без відповідного дозволу позивача як співвласника тунельної печі, на підставі договору дарування тунельної печі (реєстраційне посвідчення на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам записане в реєстрову книгу за № 1241 від 23.11.2005) реконструювали частину тунельної печі під літ "К", чим порушили право позивача на мирне володіння майном. У 3-му кварталі 2018 року, на місці усієї тунельної печі, розпочато реконструкцію власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток), за адресою: АДРЕСА_2, на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № ТП 112182411869.

Поряд із зазначеним вище позовом, 27.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ" звернулось до суду із заявою б/н від 27.03.2020 (вх. № 2262) про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій - державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, щодо об`єкту "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток): АДРЕСА_2" в цілому чи його частини.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ" б/н від 27.03.2020 (вх. № 2262 від 27.03.2020) про забезпечення позову задоволено та заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчинення реєстраційних дій - державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, щодо об`єкту "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток): АДРЕСА_2" в цілому чи його частини.

З огляду на вищенаведене вбачається, що ухвалою суду від 30.03.2020 уже заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчинення реєстраційних дій - державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав щодо об`єкту "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток): АДРЕСА_2 " в цілому чи його частини.

В той же час, відповідно до заяви № 04/20/2-зб від 05.05.2020 (вх. № 2804 від 05.05.2020) Товариство з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ" просить суд знову ж таки заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти реєстраційні дії - державну реєстрацію прав, а також іншій дій, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав уже на підставі сертифіката ТП 162200560407 від 25.02.2020 року виданого на той же самий об`єкт "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток): Тернопільська АДРЕСА_2 ", однак уже за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 .

При цьому вказує, що вже після задоволення заяви про забезпечення позову у справі № 921/729/19, а саме, 08.04.2020 фізичні особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули у власність об`єкти нерухомого майна, а саме квартири, за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того зазначає, що уже наявні випадки передання об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 в іпотеку, що підтверджується долученими до заяви про забезпечення позову інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Поряд з цим, позивач стверджує, що зміна адреси спірного об`єкта "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток)" з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2 відбулась на підставі Наказу про присвоєння адреси, серія та номер: 3, виданий 26.02.2020 Тернопільською міською радою.

Зазначає про те, що змінивши адресу об`єкта реконструкції відповідач -1 формально відвів прямий взаємозв`язок між об`єктами та таким чином ускладнив ефективний захист порушеного права позивача.

За твердженнями ТОВ "Алігатор ІІ", хронологія розвитку подій чітко демонструє спрямованість дій відповідачів на подальше унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного приватного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду та утруднить виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Оскільки, зареєстрований сертифікат є підставою для оформлення права власності на об`єкт будівництва за іншими особами, в той час як підставою позову є існування у позивача права власності на частину об`єкта - тунельної печі, яка реконструйована без його згоди.

Тому вважає, що застосований судом захід забезпечення позову у справі № 921/729/19 не може вважатися таким, що повною мірою забезпечить ефективний захист порушеного права та поновлення в такому, оскільки вчинені реєстраційні дії щодо частини об`єкта реконструкції за адресою: АДРЕСА_2, а не за адресою: АДРЕСА_2, як зазначено в ухвалі від 30.03.2020.

Так, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з позовом про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ч. ч. 1-2 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

В силу ч. 1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Системний аналіз положень ст. ст. 13, 74, 80 ГПК України свідчить про те, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Таким чином, зважаючи на визначений позивачем предмет позову, суд вважає, що підставою для застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти реєстраційні дії - державну реєстрацію прав, а також іншій дій, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав може бути лише доведеність належними та допустимими доказами обставин, які беззаперечно свідчать про вчинення відповідачами дій саме які стосуються об`єкту "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток)" щодо зміни адреси останнього із АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2 .

Як вбачається із долученого до заяви про забезпечення позову Наказу №3 від 26.02.2020 Тернопільської міської ради начальника управління містобудування, архітектури та кадастру В.Й Бесаги "Про присвоєння адреси об`єкту будівництва за зверненням Прохоренкова І.В. ", що відповідно до тимчасового Порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об`єктам будівництва та об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 367 від 27.03.2019 "Деякі питання регуляції господарської діяльності", з метою впорядкування Єдиного адресного реєстру міста Тернополя, враховуючи звернення Прохоренкова Ігоря Васильовича та подані матеріали - містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою АДРЕСА_2 - Об`єкту будівництва "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток) з провулок АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:13:013:0045), присвоєно адресу: АДРЕСА_2.

Отже, із змісту згаданого вище наказу вбачається, що об`єкт будівництва "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток), що знаходився за адресою АДРЕСА_2, на який видано сертифікат ТП 162200560407 від 25.02.2020 є одним і тим ж об`єктом лише за іншою зміненою адресою: ОСОБА_6 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

У частині 1 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вказано, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката .

Зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації або сертифікат є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього (ч. 9 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

А як зазначалося вище, предметом спору у справі № 921/262/20 є: визнання недійсним та скасування сертифіката ТП 162200560407 від 25.02.2020 на об`єкт "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою: провулок АДРЕСА_2", виданий Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради ФОП Прохоренков І.В. та виключення відомостей про такий з державного реєстру.

З долученої до заяви про забезпечення позову роздрукованої із офіційної Інтернет сторінки Державної архітектурно-будівельної інспекції України, за електронною адресою у мережі Інтернет https://dabi.gov.ua/declarate/list.php?sort=num&order=DESC, який є загальнодоступним та загальновідомим Інтернет ресурсом, вбачається, що у лютому 2020 року Тернопільською ІДАБК зареєстровано сертифікат № ТП 162200560407 щодо об`єкту під назвою "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток): Тернопільська АДРЕСА_2 " категорії складності СС2.

Зазначений сертифікат № ТП 162200560407 стосується прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою АДРЕСА_2 та є підставою для оформлення права власності на багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою АДРЕСА_2 .

Поряд з цим, як вбачається із долученої до заяви про забезпечення позову інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 205955951 від 02.04.2020 за фізичною особою Прохоренко І.В. зареєстровано 05.03.2020 право власності на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток), об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 786,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , а одними із підстав виникнення права власності є : сертифікат, серія та номер: ТП 162200560407, виданий 25.02.2020, видавник ДАБІ; Наказ про присвоєння адреси, серія та номер: 3, виданий 26.02.2020, видавник: Тернопільська міська рада.

Отже, все вищезазначене дає підстави однозначно стверджувати, що об`єкт будівництва під назвою "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями громадського призначення та житловим будинком спеціалізованого типу (гуртожиток): АДРЕСА_2" категорії складності СС2, на який видано спірний сертифікат, є тим самим об`єктом, що і за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 (надалі - Закон № 1952-IV від 01.07.2004) державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV від 01.07.2004 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру (п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV від 01.07.2004).

Частиною 1 статті 4 Закону № 1952-IV від 01.07.2004 зазначено, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; 2) речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; право довірчої власності (крім права довірчої власності як способу забезпечення виконання зобов`язань); інші речові права відповідно до закону; 4) обтяження речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва: заборона відчуження та/або користування; арешт; іпотека; вимога нотаріального посвідчення договору, предметом якого є нерухоме майно, встановлена власником такого майна; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва; інші обтяження відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням нерухомого майна.

Систему органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав визначено статтею 6 Закону № 1952-IV від 01.07.2004.

Організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1) Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно (далі - державні реєстратори) (ч. 1 ст. 6 Закону № 1952-IV від 01.07.2004).

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону № 1952-IV від 01.07.2004 виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

А із змісту ст. 10 Закону № 1952-IV від 01.07.2004 вбачається, що державними реєстраторами є: 1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; 2) нотаріус; 3) державний, приватний виконавець - у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Вказане свідчить про те, що до суб`єктів державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень належать всі державні та приватні нотаріуси України, державні реєстратори, державні, приватні виконавці, які можуть вчиняти реєстраційні дії щодо нерухомого майна за його місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону № 1952-IV від 01.07.2004 відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Так, згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За таких обставин, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, можливість забезпечення інтересів всіх учасників якого та попередження можливого порушення прав інших осіб при вирішенні спору судом знаходиться в прямій залежності від цілісності об`єкта та незмінності суб`єкта щодо його володіння за час вирішення даного спору судом, порушення чого у випадку задоволення позову нівелюватиме ефективність обраного позивачем способу захисту та може зумовити понесення збитків чи додаткових витрат як позивачем та й іншими учасниками спірних правовідносин. При цьому, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи що предметом спору у даній справі є визнання недійсним та скасування сертифіката ТП 162200560407 від 25.02.2020 на об`єкт "Реконструкція власних будівель та споруд під багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями господарського призначення та житловий будинок спеціалізованого типу (гуртожиток) за адресою провулок АДРЕСА_2" виданий Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради ФОП Прохоренков І.В. та виключити відомості про такий з державного реєстру, а також з огляду на: вчинення суб`єктами реєстрації дій щодо реєстрації права власності на фізичних осіб; зміну адреси об`єкта будівництва; реальної можливості зміни характеру спірних правовідносин, після реєстрації на підставі названого сертифіката права власності на об`єкт реконструкції , суд оцінює як обґрунтовані доводи заявника про те, що виправданим, адекватним та співмірним заходом забезпечення позову є заборона вчинення державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційних дій - державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав на підставі сертифіката ТП 162200560407 від 25.02.2020 за адресою: АДРЕСА_2.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України передбачає можливість забезпечення позову шляхом заборони іншим особам вчиняти дії.

Враховуючи вищевикладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ" про забезпечення позову немайнового характеру, у якій просить суд вжити заходів забезпечення позову та заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчинення реєстраційних дій - державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав на підставі сертифіката ТП 162200560407 від 25.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд зазначає, що заходи забезпечення позову є у всякому випадку тимчасовими та такими, що вживаються до вирішення спору, тому у випадку встановлення судом необґрунтованості вимог позивача, відповідачі не позбавлені можливості звернутись із обґрунтованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову; так само такі заходи можуть бути скасовані судом навіть до фактичного вирішення спору, якщо судом буде встановлено необґрунтованість їх подальшого збереження.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 13, 73-74, 76-80, 86, 136-141, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ" № 04/20/2-зб від 01.05.2020 (вх. № 2804 від 05.05.2020) про забезпечення позову немайнового характеру задоволити.

2. Заборонити державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно, в т. ч. нотаріусам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчинення реєстраційних дій - державної реєстрації прав, а також інших дій, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав на підставі сертифіката ТП 162200560407 від 25.02.2020 за адресою: АДРЕСА_2.

3. Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ", адреса для листування: проспект С. Бандери, б.96, кв. 146, м Тернопіль, 46013; фактична адреса: вул. Гайова, 29, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ 32578302.

4. Боржниками за даною ухвалою є:

Фізична особа-підприємець Прохоренков Ігор Васильович, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Тернопільська міська рада, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 34334305, в особі:

Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, бульвар Т.Г.Шевченка, 1, м. Тернопіль, 46001.

5. Дана ухвала є виконавчим документом, який в порядку ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

6. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання складає три роки - до 07.05.2023 включно.

7. Ухвалу надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення:

- Товариству з обмеженою відповідальністю "Алігатор ІІ", адреса для листування: проспект С.Бандери, б. 96, кв. 146, м. Тернопіль, 46013; фактична адреса: вул. Гайова, 29, м. Тернопіль, 46006;

- Фізичній особі - підприємцю Прохоренкову Ігорю Васильовичу, АДРЕСА_1 ;

- Тернопільській міській раді, вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль, 46001;

- Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Тернопільської міської ради, бульвар Т.Г.Шевченка, 1, м. Тернопіль, 46001.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів, в порядку та строки встановлені ст. ст. 256-257 ГПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.05.2020.

Суддя Н.В. Охотницька