Ухвала

від 07.05.2020 по справі 927/681/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 927/681/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицької Н. О. - головуючого, Кушніра І. В., Мачульського Г. М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Приватного підприємства "Спеціальна енергетична компанія"

про стягнення 1 170 703,36 грн,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2020 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 (повний текст складено 04.03.2020) у справі № 927/681/19, надіслана скаржником поштою 01.04.2020 через відповідний апеляційний суд.

Оскаржуваним рішеннями Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020, позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Приватного підприємства "Спеціальна енергетична компанія" про стягнення 1 170 703,36 грн задоволено частково, а саме в частині стягнення 710 189,03 грн основного боргу, 129 470,01 грн пені, 78 705,12 грн трьох процентів річних, 245 287,01 грн інфляційних втрат. У задоволенні позовних вимог про стягнення 7 052,19 грн інфляційних втрат відмовлено.

Відмова у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 7 052,19 грн інфляційних втрат судами обґрунтована тим, що при обчисленні інфляційних втрат за зобов`язаннями лютого 2017 року та березня 2017 року позивачем допущена арифметична помилка в бік збільшення нарахованих сум, оскільки правомірним нарахуванням інфляційних втрат є нарахування таких втрат на суму основного боргу, а не на суму, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У касаційній скарзі Акціонерне товариство "НАК "Нафтогаз України", посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині нарахування інфляційних втрат без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаної норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 17.07.2018 у справі № 904/10242/17, від 04.12.2018 у справі № 913/63/18 та від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Скаржник також вказує що питання нарахування інфляційних втрат має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з аналогічних спорів, а також має виняткове значення для учасника справи, оскільки стосується регулювання відносин на ринку природного газу та прямо впливає на фінансовий стан підприємств - учасників ринку.

Дослідивши матеріали касаційної скарги та ретельно перевіривши доводи скаржника, матеріали справи суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1,4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржену постанову від 25.02.2020, врахувавши факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, який підтверджується матеріалами справи, рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, зокрема в частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі 245 287,01 грн залишив без змін.

Враховуючи положення статей 3, 509, 625 ЦК України, за змістом яких передбачається правомірне нарахування інфляційних втрат і 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних, нараховані за попередній період, колегія суддів апеляційного суду відхилила твердження позивача про те, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.

Окрім того, Верховний Суд бере до уваги те, що у оскаржуваній постанові від 25.02.2020 суд апеляційної інстанції прямо зазначив, що наведеної позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зокрема у постановах від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19.

З урахуванням правової позиції і викладених висновків у вказаних рішеннях Верховного Суду апеляційний суд не взяв до уваги посилання скаржника на неврахування місцевим господарським судом викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 904/10242/17, від 04.12.2018 у справі № 913/63/18, від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 висновку про те, що нарахування інфляційних втрат за наступний період обґрунтовано здійснено позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, позаяк інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Наведені твердження скаржника не підлягають врахуванню у даній справі, оскільки, як вбачається зі змісту вказаних постанов, предметом позову у всіх зазначених справах є, зокрема, стягнення з відповідача інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за поставлений природний газ (з урахуванням сум інфляційних втрат і 3% річних за попередній період включно), яка (заборгованість) стягувалася за судовим рішенням у іншій справі, тобто підставою позову у вказаних справах є невиконання боржником судового рішення у іншій справі.

Натомість, у даній справі серед підстав стягнення інфляційних втрат немає рішення суду, яке набрало законної сили, щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором постачання природного газу.

Отже, предмет і підстави позову, а також фактичні обставини у справах №№ 904/10242/17, 913/63/18, 905/600/18 та у цій справі є різними, що виключає застосування викладеної у зазначених постановах правової позиції Верховного Суду під час вирішення цього спору, що виник не з подібних правовідносин.

Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на те, що питання нарахування інфляційних втрат має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з аналогічних спорів, беручи до уваги сформовану сталу практику суду касаційної інстанції щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах.

З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у цій справі, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку, а підстави для відступлення від цих висновків у межах цієї справи відсутні.

Керуючись статтею 234, пунктом 5 частини 1 статті 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.11.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2020 у справі № 927/681/19.

2. Матеріали касаційної скарги на 12 (дванадцяти) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді І. В. Кушнір

Г. М. Мачульський