УХВАЛА
07 травня 2020 року
м. Київ
Справа № 905/21/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді покладено на помічника судді Александренко К.І.,
представники учасників справи - не з`явилися,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України
на рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2019 (суддя Аксьонова К.І.)
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 (колегія суддів: Пелипенко Н.М. (головуючий), Барбашова С.В., Істоміна О.А.)
зі справи № 905/21/19
за позовом публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України )
до комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради Маріупольтепломережа (далі - ККП Маріупольтепломережа )
про стягнення 11 698 730,05 грн.,
ВСТАНОВИВ:
ПАТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до ККП Маріупольтепломережа про стягнення 11 698 730,05 грн. (з них: 8 943 617,40 грн. основного боргу; 1 179 009,07 грн. пені; 336 765,90 грн. - 3% річних та 1 239 337,68 грн. інфляційних втрат) у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 26.01.2017 № 4931/1617-БО-6 постачання природного газу в частині оплати вартості отриманого товару.
Рішенням господарського суду Донецької області від 05.09.2019 зі справи №905/21/19, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019, закрито провадження у справі в частині вимоги про стягнення основного боргу в сумі 8 941 855,40 грн. за відсутності предмета спору; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 336 765,90 грн., інфляційні втрати в сумі 1 190 685,69 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 22 911,77 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволені позову в частині вимоги про стягнення 48 651,99 грн. інфляційних втрат за період з 01.05.2017 по 30.04.2018, суди попередніх інстанцій виходили з того, що розрахунок інфляційних втрат позивача є неправильним, оскільки в даному розрахунку позивач допустив переривання послідовності множення індексів інфляції відносно несплаченого залишку, не врахувавши, що в разі здійснення боржником часткових платежів у перебігу загального періоду нарахування інфляційної індексації з моменту виникнення боргу і до моменту її повного погашення кредитор управнений вимагати стягнення інфляційної індексації у загальному розмірі, що розраховується як сума індексів інфляції, визначених відносно кожної частини первісної суми боргу за період з моменту початку прострочення до моменту погашення відповідної частини; змінюється лише кінцева дата періоду прострочення для кожної суми часткової оплати, тоді як початок перебігу прострочення збігається.
АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові рішення попередніх інстанцій зі справи скасувати, зокрема, в частині відмови у стягненні з відповідача 48 651,99 грн. інфляційних втрат; ухвалити нове рішення про задоволення позову у вказаній частині.
За доводами скаржника, судами попередніх інстанцій порушені приписи статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) в частині порядку здійснення розрахунку інфляційних втрат, оскільки судами не враховано те, що нарахуванню згідно з інфляційними процесами підлягають не тільки основна сума боргу, а й суми, на які збільшився борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 13.02.2020, касаційну скаргу АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 у справі № 905/21/19 залишено без руху; надано строк на усунення недоліків.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 05.03.2020, зокрема, поновлено строк на подання касаційної скарги; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України у справі № 905/21/19, розгляд касаційної скарги призначено у судовому засіданні на 09.04.2020.
У відзиві на касаційну скаргу ККП Маріупольтепломережа просило залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на додержання судом у розгляді справи норм матеріального та процесуального права.
В додаткових письмових поясненнях ККП Маріупольтепломережа , посилаючись на практику Верховного Суду у справах № 924/532/19 та № 916/2889/13, зазначало про неможливість нарахування інфляції на інфляцію, оскільки природа інфляційних втрат зовсім інша, ніж грошового зобов`язання.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 09.04.2020 розгляд касаційної скарги відкладено на 07.05.2020 о 12:30.
06.05.2020 від АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України надійшло клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у зв`язку із запровадженими карантинними заходами на всій території України.
Оскільки під час підготовки справи № 905/21/19 до розгляду колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи, касаційної скарги і відзиву на неї, дійшла висновку про необхідність передачі справи № 905/21/19 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, з метою уникнення затягування розгляду справи у судовому засіданні 07.05.2020 Суд відмовив у задоволенні клопотання АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України про відкладення розгляду касаційної скарги.
Так, згідно з частиною другою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
Відповідно до частини четвертої статті 303 ГПК України про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.
Так, згідно з постановою Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 924/414/19 за позовом АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до товариства з обмеженою відповідальністю Шепетівка Енергоінвест про стягнення 13 577 941,64 грн. (з яких: 6 895 889,95 грн. основний борг, 3 172 562,37 грн. пеня, 608 130,61 грн. - 3 % річних, 2 901 358,71грн. інфляційні втрати) судові рішення попередніх судових інстанцій залишено без змін, а касаційну скаргу АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України - без задоволення.
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду у справі № 924/414/19: постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 рішення суду першої інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 113 798,76 грн інфляційних втрат ; в цій частині ухвалено нове рішення про задоволення позову в повному обсязі; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. Постанова апеляційного господарського суду (в частині, що стосується інфляційних витрат) мотивована незгодою з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування позивачем інфляційних втрат на суми заборгованості станом на кінець відповідного місяця із включенням до їх складу інфляційних втрат за попередній місяць чинним законодавством не передбачено , а також з висновком про те що подвійне нарахування позивачем інфляційних втрат суперечить як змісту частини другої статті 625 ЦК України (відповідальність за порушення грошового зобов`язання), так і приписам частини першої статті 61 Конституції України, згідно якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, тому безпідставним є повторне нарахування позивачем інфляційних втрат на суму несвоєчасно погашеного відповідачем боргу, який включає в себе борг, скорегований на індекс інфляції за попередній місяць.
Скасовуючи в зазначеній частині рішення місцевого господарського суду та ухвалюючи нове рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Шепетівка Енергоінвест 113 798,76 грн. інфляційних втрат (у заявленому до стягнення розмірі), суд апеляційної інстанції зазначив про те, що з урахуванням положень статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимога сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора , яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу. Нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд у справі № 924/414/19 з посиланням, у тому числі, на правову позицію Верховного Cуду у складі об`єднаної палати у справі № 905/600/18, визнав розрахунок позивача щодо нарахування ним інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця правильним та арифметично вірним.
Верховний Суд у справі № 924/414/19 погодився з висновками апеляційного господарського суду, зокрема, в частині стягнення інфляційних втрат та зазначив про те, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Водночас у справі № 905/21/19 колегія суддів вважає, що системний аналіз положень статей 11, 509, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що обов`язок відшкодувати інфляційні втрати за невиконання зобов`язання не є зобов`язанням у розумінні статті 509 цього Кодексу. Враховуючи положення статей 3, 509, 625 ЦК України, за змістом яких передбачається правомірне нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати і 3% річних (нараховані за попередній період), під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає основний борг, а не сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів (у даному випадку, враховуючи наявність часткових оплат, здійснених відповідачем).
Аналогічну правову позицію викладено також у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13 та від 14.01.2020 у справі № 924/532/19.
При цьому застосування до спірних правовідносин правової позиції, викладеної Верховним Cудом у складі об`єднаної палати у постанові зі справи № 905/600/18, колегія суддів вважає помилковим, оскільки у цій постанові висновки Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України викладені в контексті конкретних правовідносин, в яких сума заборгованості, на яку позивачем нараховані інфляційні втрати за природний газ, вже існувала, а інфляційні втрати, враховані позивачем у суму основного боргу, були попередньо нараховані на суму боргу і стягнуті за рішенням суду .
Враховуючи існування різних підходів щодо застосування норм матеріального права (статті 625 ЦК України) у розгляді питання щодо здійснення нарахування інфляційних втрат, а також з огляду на те, що основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики, колегія суддів вважає за необхідне передати справу № 905/21/19 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у справі № 924/414/19 у подібних правовідносинах за участі тієї ж особи - скаржника (АТ Національна акціонерна компанія Нафтогаз України ).
Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ:
Справу № 905/21/19 разом із касаційною скаргою акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2019 передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Колос
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Селіваненко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2020 |
Оприлюднено | 08.05.2020 |
Номер документу | 89109052 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Колос І.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні